Small enterprise development in the context of Tax code acceptance in Ukraine

утворюваних підприємств, організації Інтернет реєстрації, введення правила "мовчання - знак згоди" і утримання на низькому рівні адміністративних витрат, пов&язаних з реєстрацією.

терам допомоги у вивченні і розумінні умов підприємницької діяльності в приймаючих країнах.

Отже, програмою економічних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" дерегуляцію та розвиток підприємництва визнано одним із стратегічних напрямів. Разом з тим, переважна більшість заходів, здійснених в рамках антикризової політики, та кроків, оголошених в контексті програми реформ, спрямовані на зміну регуляторних вимог до підприємницької діяльності і мають характер дерегуляції, тоді як заходам проактивного характеру приділяється незначна увага [1].

Надійшла до редколегії 11.11.10

Л. Наумова, канд. екон. наук

РОЗВИТОК МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА У КОНТЕКСТІ ПРИЙНЯТТЯ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

У статті розглянуто вплив прийняття Податкового кодексу на розвиток малого бізнесу в Україні. Ключові слова: податковий кодекс, малий бізнес.

In the article influences of acceptance of Tax code are considered on development of small enterprise in Ukraine. Keywords: Tax code, small business.

Пріоритетним завданням на сучасному етапі проведення економічних реформ в Україні є розвиток підприємництва. Аналіз світового досвіду свідчить, що практично в усіх розвинутих країнах держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємницької діяльності, підтримці найбільш доцільних і ефективних її напрямів.

В умовах дефіциту бюджету та зростаючого державного боргу необхідним постає завдання зміни регуляторного курсу та зміщення акцентів з домінуючого кредитно-грошового управління на користь податкової політики [1, с. 173].

Особливості податкової політики держави в умовах світової фінансової кризи знайшли своє відображення у

© Наумова Л., 2011

ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка

працях багатьох вітчизняних науковців - В. Баліцької, Є. Боброва, О. Короткевич, І. Луніної, В. Мельник, В. Со-коленко, Н. Фролової та багато інших. Серед альтернативних напрямів мінімізації негативних наслідків фінансової кризи автори розглядають зниження податкового навантаження з метою стимулювання внутрішнього попиту й інвестицій або збільшення державного фінансування заходів із підтримки національної економіки.

Метою статті є аналіз впливу змін податкового законодавства на розвиток малого підприємництва в Україні та розробка пропозицій щодо його удосконалення.

Для України заходи щодо зменшення ставок основних податків та істотного збільшення бюджетних видатків з метою стимулювання розвитку підприємництва є неприйнятними [2, с. 25]:

^ навіть за стабілізаційних економічних умов у нашій державі її соціальні зобов&язання істотно перевищують фінансової можливості;

^ зниження податкових ставок як інструмент стимулювання інвестицій в умовах політичної нестабільності України не забезпечить бажаних результатів, а лише призведе до зменшення й без того обмежених фінансових можливостей бюджетів України;

^ відсутність джерел фінансування бюджетного дефіциту не сприятиме збільшенню видатків державного бюджету понад отримані доходи.

Одним з найбільш дискусійних і, водночас, важливих напрямів податкової реформи є реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. За більш ніж 10 років свого існування вона майже не вдосконалювалася, хоча за цей час з&явилися численні проблеми, що знизили її ефективність, деформували цілі та завдання запровадження. Відсутність будь-яких суттєвих кроків щодо реформування спрощеної системи оподаткування протягом тривалого періоду обумовлена тим, що це питання торкається інтересів майже 2,5 млн. громадян (1,3 млн. підприємців та 1,2 млн. найманих працівників), а тому будь-які ініціативи у даній сфері, особливо непопулярні, завжди зазнають тиску політичних чинників.

Ключовими проблемами, що погіршили ефективність спрощеної системи оподаткування є [3, с. 55-57]:

сектор економіки, де працює 13 % працездатного населення, формує лише 1,2 % доходів зведеного бюджету (за даними 2009 року).

^ перенесення прибутку, який є джерелом сплати податку на прибуток, та бази оподаткування ПДВ на платників єдиного податку, які не сплачують дані податки. Суть полягає у тому, що оборот потужної компанії розбивається між декількома платниками єдиного податку, що звільняє бізнес від сплати ПДВ та податку на прибуток, замінюючи їх єдиним нееквівалентним платежем;

^ мінімізація оподаткування доходів фізичних осіб; ^ крім того, за рахунок єдиного податку суттєво мінімізують свої податкові зобов&язання особи, що займаються індивідуальною професійною діяльністю (адвокати, лікарі, консультанти). Гонорари таких осіб є досить високими, проте податок на доходи вони сплачують як наймані робітники із заробітною платою 1333 грн. на місяць.

Таким чином, незважаючи на аргументи проти інституту спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, його ліквідація не є ефективним рішенням, оскільки спрощена система оподаткування в Україні має важливе соціальне значення. Також необхідно враховувати, що скасування спрощеної системи несе ризик переходу в "тінь" значної системи малого бізнесу, що збільшить обсяги тіньової економіки та навіть зменшить надходження до бюджету.

В умовах кризи, високого рівня безробіття, низьких гарантій трудових прав українських громадян і, головне, наявності вільних ніш, де саме малий бізнес є найбільш ефективним, доцільним є створення сприятливих умов для його розвитку. Враховуючи, що кредитна політика держави щодо підтримки малого підприємництва є слабкою та існує ймовірність, що у середньостроковій перспективі такою і залишиться, фіскальні важелі розвитку мають залишатися домінантними.

Однак реформи спрощеної системи оподаткування, які знайшли своє відображення у проекті Податкового кодексу, виявилися непропорційними щодо співвідношення нових обмежень і можливостей для бізнесу. Причому варіант реформи, який передбачений проектом Податкового кодексу України (реєстраційний номер № 7101-1) [5] є більш "жорстким", ніж той, що проходив народне обговорення (реєстраційний номер №. 6509/П) [6]. Для юридичних осіб спрощена система оподаткування проектом (реєстраційний номер № 7101-1) не передбачена. При формальному збереженні спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців запроваджуються обмеження, які роблять її недоступною і нецікавою: граничний рівень річного доходу зменшили до 300 тис. грн., кількість найманих працівників - не більше двох, включаючи членів сім&ї фізичної особи-підприємця, суттєво обмежений перелік видів діяльності при яких можливе застосування спрощеної системи оподаткування. Перелічені обмеження дозволяють вирішити ключові проблеми ефективності діючої спрощеної системи оподаткування тільки з точки зору інтересів держави.

Отже, при прийнятті проекту Податкового кодексу у другому читанні доцільно було б передбачити:

^ збільшення граничного обсягу доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг та прив&язати його до мінімальної заробітної плати;

^ кореляцію ставок єдиного податку до мінімальної заробітної плати;

^ посилення відповідальності платників єдиного податку за використання праці найманих працівників без оформлення трудових відносин.

Таким чином, звуження податкової політики лише до фіскальної складової входить у суперечність із цілями стимулювання економічної активності малого підприємництва та звужує його можливості щодо стимулювання конкуренції, сприяння послабленню монополізму, впливу на структуру економіки та на якісну характеристику ВВП, розширення сфери свободи ринкового вибору, впровадження раціональних форм управління, забезпечення більш швидкої реалізації інновацій.

- К.: НІСД, 2010. - 80 с. 4. Малік М.Й., Ковалюк Б.І. Пріоритетні напрями політики підтримки малого підприємництва в Україні // Журнал "Бізнес Інформ". - 2009. - №12 (2). - С. 148-149. 5. Проект Податкового кодексу. Реєстраційний номер 7101-1 від 21.09.10 [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua. 6. Проект Постанови ВР України про прийняття за основу проекту Податкового кодексу України. Реєстраційний номер 6509/П від 16.06.10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua.

Надійшла до редколегії 12.11.10

УДК 159.922. 2: 373

В. Рудковська, здобувач

ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ОСОБЛИВИЙ ТИП ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ

У статті розглянуто особливості психології суб&єктів підприємництва, проаналізовано характерні психологічні риси підприємців, встановлено соціально-психологічні фактори успішності підприємницької діяльності.

Ключові слова: підприємець, психологія суб&єкта підприємництва, психологічні особливості.

In the article psychology features of business entities are considered, the personal psychological touches of entrepreneurs are analysed, the social psychological factors of entrepreneurial activity success are set.

Підприємництво як особливий тип економічного мислення характеризується оригінальними поглядами і підходами до прийняття рішень, які реалізуються у практичній діяльності. Центральну роль тут відіграє особа підприємця. Підприємництво розглядається не як рід занять, а як особливість розуму і людської натури. Необхідно зазначити, що економістів і психологів завжди цікавив цей аспект феномена підприємництва, особа підприємця та його поведінка.

У ХУІІІ столітті відомий англійський економіст Річард Кантильйон у своїй праці "Нарис про природу торгівлі у цілому" одним із перших дав визначення терміна "підприємець", під яким він розумів людину, що діє в умовах ризику [1].

Потрібно відмітити, що у світовій практиці немає професії "підприємець", проте підприємництво як заняття існує. Головне завдання підприємця - об&єднати навколо себе досвідчених і активних працівників, спрямувати їхні зусилля для досягнення поставленої мети. Таким чином, підприємець - суб&єкт, що поєднує у собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових благ та їхніх нових якостей, нових сфер застосування капіталу. А звідси і підприємництво - це тип господарської поведінки підприємців з організації, розробки, виробництва і реалізації благ з метою отримання прибутку і соціального ефекту. Підприємницька діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи - підприємця або юридичної особи - підприємства (організації).

Важливим завданням багатьох досліджень виступає вивчення умов і факторів, що сприяють ефективному становленню підприємницької діяльності. Поряд з політичними, економічними та соціальними факторами розвитку підприємництва, важливу роль відіграють і психологічні фактори.

Серед зарубіжних учених, що вивчали передумови успішної підприємницької діяльності, слід назвати А. Бей-тона, А. Казорла, Р. Брокгауса, Б. Карлофа, Д. Мак-клеланда, М. Пітерса, Р. Хізрича, Й. Шумпетера та ін.

Дослідженням різних психологічних аспектів підприємницької діяльності займались також російські вчені

О. Дейнека, О. Зав&ялова, О. Клімова, С. Посохова, В. Позняков, А. Чирикова та ін., а також українські дослідники З. Варналій, В. Зянько, Л. Карамушка, Ю. Красилова, В. Кредісов, С. Максименко, В. Москаленко, Т. Нельга, Ю. Пачковський, В. Сизоненко, Н. Худякова, О. Філь та ін.

Однак, різні психологічні особливості суб&єктів підприємництва з урахуванням специфіки сфери господарювання не достатньо ґрунтовно відображені в літературі.

Метою статті є дослідження психологічних характеристик суб&єктів підприємництва для визначення особливостей їхньої готовності до професійної діяльності у мінливому зовнішньому середовищі.

Підприємець - це особливий тип людей. Вони виконують функцію новаторів. Здійснити новацію в економіці нелегко. Звичайно при цьому протидіє їй навколишнє середовище, оскільки "нововведення в економіці, як правило, впроваджуються не після того, як спочатку у споживача стихійно виникнуть нові потреби..., а тільки тоді, коли саме виробництво прищепить споживачам нові потреби" [2].

Так, американський психолог Девід Макклеланд [5] у своїх дослідженнях виявив, що психологічною особливістю підприємців є високий рівень мотивації досягнення. Останню Д.Макклеланд визначав як "змагання з якимись існуючими стандартами". Мотивація досягнення виявляється за наступних умов:

^ ситуація поведінки індивіда характеризується наявністю визначених стандартів, за якими оцінюється успішність або не успішність вирішення індивідом поставлених завдань;

^ індивід розглядає себе як суб&єкта, відповідального за результати своєї поведінки;

^ досягнення успіху при вирішенні завдання не є наперед визначеним, але пов&язане з певним рівнем ризику.

Заслуговує на увагу класифікація підприємців та опис (відповідно до неї) їхніх індивідуально-психологічних і поведінкових особливостей, яка була розроблена вченими М. Вебером і В. Зомбартом [3].

Класичний підприємець, на думку авторів, включає риси завойовницького типу - "авантюрну" уяву, азарт і

© Рудковська В., 2011