Спросить
Войти
^ЛГ/ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616-053.5/.7:613.2](477.83) DOI: 10.22141/2224-0551.6.74.2016.82130
НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л., ПАС1ЧНЮК ¡.П.
Льв/вський нацюнальний медичний унверситет¡мен/ Данила Галицького, м. Львв, Укра&/на
ОЦ1НКА НУТРИТИВНОГО СТАТУСУ ШКОЛЯР1В 1-11-х КЛАС1В
М1СТА ЛЬВОВА
Резюме. У статт1 наведено результати дослгдження особливостей нутритивного статусу 90 учнгв 1—11-х клаав загальноосвтшх шкл мкта Львова. Выявлено, що в бльшост1 з них щоденний харчовий рацон був у цлому незбалансованим, мстив надлишок енергп та блшв на тл1 нестач1 мжроелемент1в ; втамжв. В учтв початковоХ школи з недостатньою масою тла (10 %) були визначет дефщит енер-гетичного забезпечення внасл1док зменшеного споживання жир1в, нестача мтронутр1ент1в, втам1шв. Натомсть серед учтв 5—8-х та 9—11-х клаав виявлено 20 % дтей гз надм1рною масою тла, що асоцтвалося з дисбалансом в надходжент важливих нутр1ент1в на тл1 споживання збльшено&Х клькост1 висококалоршних продукт1в. Ц досл1дження доводять необх1дшсть нутритивноХ корекци та корекци способу життя школяр1в для профлактики формування метабол1чних порушень ; хх насл1дшв, покра-щення стану здоров&я.
Ключовг слова: дти, школяр1, харчування, нутр1енти.
Здоров&я дгтей е гнтегральним показником за-гального благополуччя суспгльства [4—6]. Незва-жаючи на зусилля медиив i науковщв, результати дослгджень свгдчать про наявну тенденцгю до поггршення показникгв здоров&я дггей та шдлггюв в Укра&шг [7]. Спостер1гаються зростання поширеностг морфофункцгональних вгдхилень молодого органгзму, гостро! та хронгчно! соматично! захворюваностг, збшьшення числа випадюв синдрому дезадаптацп, вроджених вад розвитку тощо [8—11].
Важливим елементом розвитку дитини е и харчування. Воно мае виргшальне значення для здоров&я, працездатност1, ст1йкост1 орган1зму до впливу фактор1в довк1лля. Рац1ональне харчування е необхгдною умовою формування нормального стану здоров&я дггей на вс1х в1кових етапах !х розвитку й одним з основних фактор1в, вгдповгдальних за збереження здоров&я дитячого населення [2].
Для д1тей шкгльного в1ку особливе значення мае повноцгнне й регулярне харчування, що повинно забезпечити пгдростаючий орган1зм всгма необхгдними макро- та мгкронутргентами, вгтамгнами й м1неральними речовинами [1, 3, 12, 13]. Окрем1 нутр1енти та !х поеднана б1олог1чна дгя вгдгграють провгдну роль у забезпеченнг не лише ф1зичного, а й нервово-псих1чного розвитку, опгрностг орган1зму до дг! несприятливих фактор1в довк1лля, функцгонування гмунно!, кровотворно! систем, нормалгзацг! обмгну речовин, профглактицг
соматичних алгментарно-залежних захворювань г порушень когнгтивних функцгй [14, 15, 17].
В Укра!нг на сьогоднг недостатньо дослщжень, що узагальнювали б данг про стан харчування школяргв ргзного вгку, поширенгсть порушень хар-чово! поведгнки та дефгциту основних макро- г мгкронутргентгв. Розробка нових та удосконален-ня гснуючих технологгй щодо збереження здоров&я пгдростаючого поколгння е пргоритетним завдан-ням педгатрг! [5].
Метою досЛдження була оцгнка особливостг хар-чового статусу учнгв загальноосвгтнгх шкгл м. Львова ргзного вгку (початкових, середнгх г старших класгв), виявлення дефгциту споживання мгкро- та макронутргентгв, порушень харчово! поведгнки.
Матер1али та методи досл1дження
У дослгдженнг взяли участь 90 учнгв загальноосвгтнгх шкгл мгста Львова. Вгдповгдно до вгку вони були подгленг на 3 групи: 1-ш1 — 4-т1 класи (вгк 6—9 рокгв), 5-т1 — 8-м1 класи (вгк 10—13
Адреса для листування з авторами: Пасгчнюк 1.П.
Е-таг1: Ггa.pasГchnyuk@gmaГl.com
© Няньковський С.Л., Пасгчнюк 1.П., 2016 © «Здоров&я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Клшнна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
рок1в), 9-11-tí класи (bík 14—17 роюв). У школяр1в, як1 взяли участь у дослщженш, був ретельно визна-чений триденний рац1он харчування (два будш дн1 та один вихщний день). Для цього використовували спещально розроблен1 щоденники, як1 заповнювали батьки учшв молодших клас1в або учш старших клас1в самост1йно. У щоденниках фiксувались усi харчовi продукти, спожит протягом днiв спостереження, 1х склад та кшьюсть. Кiлькiсть спожито! írn визна-чалась за допомогою спещальних побутових елек-тронних ваг для зважування продукт1в харчування. Харчову щннють рац1ону пщраховували за допомогою спещально! комп&ютерно! програми Dietplan 6 (Великобритан1я). Були розрахованi i включеш в аналiз такi показники: добова калоршшсть харчування, кiлькiсть спожитих 61лк1в, жирiв, вуглеводiв, макроелементiв (кальцш, фосфор, калiй, натрiй, хлор i магнш), есенцiальних мiкроелементiв (залiзо, цинк, йод, фтор, мщь, селен, хром, мол!бден, кобальт i марганець), вгтамтв A, D, E, H, C, групи B та ш. Отриманi результати порiвнювалися з добовою нормою (пщвищене, знижене або нормальне спо-живання) для кожного макро- або мжронутр!енту. Програма Dietplan 6 дозволяе визначити добове споживання вск основних нутрiентiв з урахуван-ням в1ку, статi, Ф1зично! активностi й шших особ-ливостей дiтей, мае референтш значення споживання нутр!ент!в i калорiйностi харчових продукт1в, що рекомендованi Committee of Medical Aspects of Food Policy (1991) з урахуванням адаптованих норм i стандарпв Укра!ни.
Отриман1 результати та IX обговорення
Зг1дно з отриманими нами результатами, серед анкетованих нами учшв 1-4-х клаав м. Львова не було виявлено жодно! дитини з надм!рною вагою.
Натом1сть 10,0 % учшв цих клас1в мали недостат-ню вагу 1 в1рог1дно менше забезпечення енерг1ею — 1360,0 ккал/добу (р < 0,01) (табл. 1). Дефщит енергг! в д1тей iз недостатнгм iндексом маси тша був пов&язаний iз вгроггдно меншим споживанням дгтьми жир1в — 47,8 г/добу 1 б1лк1в — 40,7 г/добу (р < 0,01) (табл. 1). Кр1м того, зпдно з отриманими нами даними, харчовий рацгон д1тей iз недо-статньою масою тша був недостатнiм i не забезпе-чував !х организм необх1дною к1льк1стю насичених жирних кислот 1 таких м1кронутр1ент1в, як натр1й, калгй, магнш, фосфор, зал1зо, м1дь, цинк. Дефщит насичених жирних кислот, який був характерним для цге! групи учшв, можна пояснити нестачею у !х добовому ращош тваринного бiлка (м&яса), а деф1цит фосфору асоц1ювався з майже ц1лковитою в1дсутн1стю рибних страв. Найб1льш неадекватним у харчовому ращош дггей цього вiку виявилось не-достатне споживання сирих овоч1в, фруктов, молока й кисломолочних продуктов, що обумовлювало дефщит добового споживання цинку — 5,0 мг/добу (р < 0,01), кальщю — 571,3 мг/добу (р < 0,01), магнш — 158,7 мг/добу (р < 0,005), зал1за — 5,5 мг/добу (р < 0,05), натр1ю — 1760,3 мг/добу (р < 0,05), кал1ю — 1748,7 мг/добу (р < 0,01), мщ — 0,7 мг/добу (р < 0,01), а також вггамшу А (каротину) — 1381,7 мкг/добу (р < 0,05). На тл1 недостатнього спо-живання перерахованих вище продукт1в нами було виявлено тенденц1ю до зменшення надходження в оргашзм таких нутр1ент1в, як фруктоза (в 1,3 раза), мальтоза (у 0,6 раза), лактоза (в 1,1 раза). Крiм того, в добовому харчовому ращош школярiв початко-во! школи з недостатньою масою тша визначено вгрогщний дефщит споживання нгкотиново! кис-лоти — 7,30 мг/добу, триптофану — 8,30 мг/добу 1 вггамшу В1 — 0,87 мг/добу (р < 0,05). Зпдно з да-ними л1тератури, ц1 в1там1ни необх1дн1 для забезТаблиця 1. Особливост споживання основнихнутр1ент1в школярами 1-4-хкласв мста Львова (M ± SD)
Споживання на добу Д1ти з нормальною масою тша Д1ти з деф1цитом маси тта p
Бтки, г 72,5 ± 18,7 40,7 ± 10,9 < 0,01
Жири, г 79,0 ± 19,4 47,8 ± 11,1 < 0,01
Вуглеводи, г 280,8 ± 64,8 204,1 ± 61,8 > 0,05
Енерпя, кКал 2033,9 ± 418,9 1360,0 ± 343,3 < 0,01
Насичеш жирш кислоти, г 33,0 ± 7,9 21,3 ± 5,3 < 0,05
Натрш, мг 2695,1 ± 711,6 1760,3 ± 234,4 < 0,05
Калш, мг 2624,6 ± 544,8 1748,7 ± 197,0 < 0,01
Кальцш, мг 829,9 ± 224,2 571,3 ± 123,7 < 0,01
Магнш, мг 241,4 ± 49,2 158,7 ± 12,6 < 0,005
Фосфор, мг 1220,3 ± 242,5 759,3 ± 134,1 < 0,005
Залiзо, мг 10,5 ± 3,8 5,5 ± 1,4 < 0,05
Мщь, мг 1,5 ± 0,5 0,7 ± 0,2 < 0,01
Цинк, мг 9,6 ± 2,8 5,0 ± 0,9 < 0,01
Втамш А, мкг 2786,2 ± 1276,7 1381,7 ± 1163,0 < 0,05
Глюкоза, г 17,8 ± 6,4 11,9 ± 1,9 > 0,05
Сахароза, г 49,2 ± 17,6 35,2 ± 12,7 > 0,05
печення окисно-в1дновних реакц1й, нормального функц1онування серцево-судинно&1 i нервово&1 систем особливо щодо фiзiологiчних особливостей органiзму, що штенсивно розвиваеться [16, 18—20]. За нашими даними, учш з недостатньою вагою спо-живали меншу порiвняно з ïx однолiтками кiлькiсть солодощiв, цукерок, газованих вод i3 барвника-ми, сокiв тощо. Вiдповiдно, у них також визначе-но тенденцго до меншого надходження в оргашзм глюкози (в 1,5 раза) i сахарози (в 1,4 раза).
На вщмшу вщ учнiв початково&1 школи, серед учнiв 5-8-х клаав визначено 6 осiб (20,0 %) iз надмiрною вагою, що асоцговалася з вiрогiдно над-лишковим споживанням вуглеводiв 427,0 г/добу (р < 0,005) (табл. 2). Аналiз к щоденного харчового меню показав, що особи з надмiрною вагою спожива-ли в середньому на 11,8 % бшьшу кiлькiсть ïM щодня порiвняно з однолiтками, а надлишок вуглеводiв у цих осiб корелював зi споживанням велико&1 кiлькостi xлiбобулочниx виробiв, кондитерських виробiв i страв мереж1 фастфуд тощо. У той же час у груш школярiв iз надмiрною вагою виявлено вiрогiдний дефiцит надходження натрiю 2524,7 мг/добу (р < 0,05) порiвняно з ЗСх однолiтками, що могло впливати на функцюнування кл1тинно&1 натрiево-калiевоï пом-пи, призводячи до розладiв електрично&1 збудливостi нервових i м&язових клггин, якi е рушiйною силою для транспортування цукрiв, амiнокислот, iонiв кальцго тощо. Для дiтей iз надмiрною вагою ше&1 вжово&1 групи внаслщок щоденного пере&щання i зловживання висококалоршною 1жею виявлено вiрогiдно бшьше надходження фолiевоï кислоти — 403,2 мкг/добу (р < 0,01), бютину — 43,6 мг/добу (р < 0,05) i вггамшу С — 136,5 мг/добу (р < 0,05). Окр1м цього, в цих оаб спостерталась тенденцiя до бшьшого надходження глюкози (в 1,4 раза) на xni меншо&1 кшькосп фруктози (в 1,5 раза), сахарози (в 1,4 раза), мальтози (в 1,2 раза), що обумовлюе ймов1рнють формування метаболiчниx розладiв у да-них учшв, в т.ч. ожиршня.
Зауважимо, що серед школяр1в 5-8-х класiв, де виявлено 20 % оаб iз надмiрною вагою, були
визначенi окремi особи (3,3 %) з недостатньою масою тша. Хоча в цих учшв в1ропдних вщмшностей у споживанш макро- i мiкронутрiентiв нами не було виявлено, однак спостерталась тенденцiя до дефiциту енергИ за рахунок меншого надходження таких важливих складових &гжГ, як бшки (в 1,3 раза), жири (в 1,6 раза) i вуглеводи (в 1,2 раза), пор!вняно з одноликами з нормальною масою тша. Також спостер!галась тенденц!я до меншого надходження жирних кислот — 1,4 г/добу, холестерину — 129,9 мг/добу, мжроелеменпв: кальцго — 763,0 мг/добу, зал!за — 9,1 мг/добу, йоду — 94,2 мкг/добу. Пор!вняльний анал!з отриманих результатiв та даних харчового щоденника показав, що загалом щоденне меню учшв середньо&1 школи характеризувалось споживанням недостат-ньо&1 к1лькост1 тваринного мяса, кисломолочних продукпв, свгжих овоч1в i фрук^в. Натомiсть популярною 1жею цих школяр!в були печиво i цукерки, надлишок яких корелював з шдвищеними р1внями надходження цукр1в (р < 0,01).
Серед учшв старших (9-11-х) клаав нами було виявлено 20,0 % оаб 1з надм!рною вагою, як i в груш учшв середньо! школи (табл. 3). За результатами анал!зу за програмою Dietplan 6, було визначено в!рогщно бiльше надходження енергИ — 3763,0 ккал/добу (р < 0,05) у ше&1 групи учн1в, що могло бути пов&язане з бшьшим споживанням бшково&1 ïM — 105,3 г/кг/до-бу пор1вняно з учнями з нормальною вагою тша i в!рогщно бшьшим споживанням крохмалю — 383,6 (р < 0,05). Пор!вняльний анал!з харчового меню показав, що кшьюсть спожито! цими учнями ïM на 10-12,7 % перевищувала аналогiчний показник у школяр!в iз нормальною масою тша. Надм!рне споживання крохмалю в них корелював з великою к1льк1стю картопляних i бобових вироб!в у рацiонi, а бшкових iнгредiентiв — з1 споживанням надмiрноï к1лькост1 яець. Також в ос16 з надлишковою вагою виявлено в!рогщно бшьше надходження кальцiю — 1481,8 мг/добу (р < 0,001) i магнго — 450,8 мг/добу (р < 0,005) поряд з недостатшм споживання цинку — 8,5 мг/добу (р < 0,01). У харчовому рацюш
Таблиця 2. Особливост споживання основних нутр1ент1в школярами 5-8-х класв мста Львова (M ± SD)
Споживання на добу Д^и з нормальною масою тша Д^и з надлишковою масою тша p
Бтки, г 83,9 ± 27,7 101,1 ± 27,7 > 0,05
Жири, г 95,1 ± 26,6 98,1 ± 25,0 > 0,05
Вуглеводи, г 333,8 ± 66,9 427,0 ± 57,4 < 0,005
Енергт,кКал 3038,3 ± 1383,9 2683,3 ± 1217,1 > 0,05
Глюкоза, г 14,2 ± 4,5 19,2 ± 8,9 > 0,05
Фруктоза, г 15,6 ± 5,9 10,7 ± 3,2 > 0,05
Сахароза, г 55,2 ± 20,9 40,8 ± 23,7 > 0,05
Мальтоза, г 3,2 ± 1,4 2,7 ± 2,5 > 0,05
Натрш, мг 3509,4 ± 1060,4 2524,7 ± 615,8 < 0,05
Фолieва кислота, мкг 232,1 ± 84,4 403,2 ± 295,5 < 0,01
Бютин, мкг 30,5 ± 15,0 43,6 ± 25,0 < 0,05
Втамш С, мг 101,4 ± 36,5 136,5 ± 30,8 < 0,05
старшокласник1в з надлишковою вагою в1дм1чалась також бшьша к1льк1сть свинини, що може обумов-лювати зазначений вище дефщит цинку. Окр1м цього, привертае увагу в1рог1дно б1льша к1льк1сть споживання учнями з надмiрною вагою глюкози — 32,9 г/добу (р < 0,01) на тл1 тенденций до меншого споживання фруктових i молочних цукр1в: фрукто-зи (в 1,3 раза), сахарози (в 1,3 раза), лактози (в 1,2 раза). Вщтак, з огляду на даш харчового щоденника, подiбно до iнших вiкових груп школярiв учнi старшо&1 школи надавали перевагу печиву, хлiбобулочним ви-робам i солодощам порiвняно з фруктами, овочами й молочними продуктами.
Позитивним фактом було те, що серед учшв старшо&1 школи, яю були включенi у дослщження, не виявлено жодно&1 особи з недостатньою вагою. Це можна пояснити певною мiрою тим, що старшо-класники е бiльш самостшними щодо придбання i споживання 1ж1, а також мають здебiльшого не-контрольовану батьками харчову поведiнку, про що й зазначили, заповнюючи харчовi щоденники.
Таким чином, згiдно з отриманими даними, серед учшв рiзного вiку загальноосвiтнiх шкiл м. Львова було 13,3 % оаб iз надмiрною вагою. Зазначе-ну групу школярiв порiвну становили учнi 5—8-х класiв (вiком 10—13 роюв) i 9—11-х класiв (вжом 14—17 рокiв). Визначено, що учш з надмiрною вагою споживали бшьшу (в середньому на 11,5 %) кшьюсть ïM щодня порiвняно з однолiтками з нормальною масою тша. Для них було характер-ним вiрогiдно бiльше надходження енергИ, яке асоцiювалося з надлишком бшюв, глюкози, маль-този, полiненасичених жирних кислот на тлi меншого надходження фруктози. О^м зазначеного, в учшв iз надмiрною вагою встановлено надходження вiрогiдно бшьшо&1 кшькосп ряду мiкронутрiентiв (кальцiю, магнiю, фосфору, залiза) i вiтамiнiв (каротину, ретинолу тощо). Виявленi вiдхилення харчово&1 поведiнки, кiлькiсного та якiсного складу ïM також можуть призводити до бшьшого ризику формування метаболiчних порушень i вказують на необхвдшсть запровадження заходiв щодо ЗСх профiлактики.
Натомiсть серед учшв 9—11-х клаав нами не було виявлено жодно&1 особи з недостатньою масою тша. Цей факт може вказувати на традицшну вжову змшу поглядiв щодо харчово&1 поведшки учнiв, формування у старшокласникiв самостшних навичок необхiдностi споживання продуктiв харчування для забезпечення функцiонування оргашзму, самостiйностi до вибору продуктiв, приготування i приймання ж тощо. Однак наявнють порiвняно велико! кшькосп осiб з надмiрною вагою серед учшв 5—11-х клаав, у свою чергу, свщчить про неадек-ватний i неправильний шдхвд до щоденно&1 харчово&1 поведiнки. Окрiм цього, отримаш результати на-водять на думку, що надлишкова маса тша в учшв 9-11-х клаав закладалась ще на рiвнi середньо&1 школи, а в старших класах це зi значною вiрогiднiстю можна трактувати як вщносно сформований процес.
Висновки
Таблиця 3. Особливост споживання основних нутр1ент1в школярами 9-11-х класв мста Львова (M ± SD)
Споживання на добу Д^и з нормальною масою тша Дгги з надлишковою масою тiла p
Бтки, г 99,9 ± 25,5 105,3 ± 41,7 > 0,05
Жири, г 99,6 ± 36,6 97,1 ± 28,1 > 0,05
Вуглеводи, г 479,6 ± 208,3 420,4 ± 141,7 > 0,05
Енерпя,кКал 2732,6 ± 1018,3 3763,0 ± 1310,0 < 0,05
Крохмаль 259,2 ± 83,1 383,6 ± 64,4 < 0,05
Глюкоза, г 21,4 ± 9,4 32,9 ± 11,1 < 0,01
Фруктоза, г 25,5 ± 7,6 19,7 ± 6,0 > 0,05
Сахароза, г 62,2 ± 22,6 54,3 ± 20,5 > 0,05
Лактоза, г 16,1 ± 6,1 15,6 ± 6,2 > 0,05
Кальцш, мг 983,2 ± 303,2 1481,8 ± 278,6 < 0,001
Магнш, мг 411,4 ± 137,9 450,8 ± 209,9 < 0,005
Цинк, мг 13,0 ± 4,0 8,5 ± 2,1 < 0,01
Список л1тератури
Отримано 08.09.16 ■
Няньковский СЛ., ПасичнюкИ.П.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
ОЦЕНКА НУТРИТИВНОГО СТАТУСА ШКОЛЬНИКОВ 1-11-х КЛАССОВ ГОРОДА ЛЬВОВА
Резюме. В статье приведены результаты исследования особенностей нутритивного статуса 90 учеников 1—11-х классов общеобразовательных школ города Львова. Выявлено, что у большинства из них ежедневный пищевой рацион был в целом несбалансированным, содержал избыток энергии и белков на фоне недостатка микроэлементов и витаминов. У учащихся начальной школы с недостаточной массой тела (10 %) был определен дефицит энергетического обеспечения вследствие уменьшенного потребления жиров, недостаток микронутриентов, витаминов. В свою очередь, среди учащихся 5-8-х и 9-11-х классов выявлено 20 % детей с избыточной массой тела, что ассоциировалось с дисбалансом в поступлении важных нутриентов на фоне потребления увеличенного количества высококалорийных продуктов. Данные исследования доказывают необходимость нутритивной коррекции и коррекции образа жизни школьников для профилактики формирования метаболических нарушений и их последствий, улучшения состояния здоровья.
Niankovskyi S.L., Pasichniuk I.P.
Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
ASSESSMENT OF NUTRITIONAL STATUS OF
Summary. The article presents the results of studies on the features of nutritional status of 90 grade 1—11 pupils from comprehensive secondary schools in Lviv. It was found that in the majority of them, daily dietary intake was substantially unbalanced, with excess of energy and proteins on the background of a lack of microelements and vitamins. Elementary school pupils with insufficient body weight (10 %) had energy supply deficit due to reduced consumption of fats, lack of micronutrients,
GRADE 1-11 SCHOOLCHILDREN IN LVIV
vitamins. In contrast, among pupils of grades 5—8 and 9—11, 20 % of children had overweight associated with an imbalanced intake of important nutrients on the background of increased consumption of high-calorie foods. These investigations demonstrate the need of nutritional correction and lifestyle modification in pupils to prevent metabolic disorders and their effects, improving health status. Key words: children, schoolchildren, food, nutrients.
