Спросить
Войти
УДК 378.013.3-051:615.83:364.786:616.831-053.5
С. В. ШУЛЬЦЕ
ЕФЕКТИВН1СТЬ СИСТЕМИ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В З Ф1ЗИЧНО1 РЕАБШТАЦИ ДО СОЦ1АЛЬНО1 АДАПТАЦИ ШКОЛЯР1В З
ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛ1ЧЕМ
Експериментальним шляхом доведено ефективтсть системи тдготовки майбуттх фахiвцiв з фiзичноiреабттацп до сощально! адаптаци школярiв з церебральним паралiчем. Уточнено компоненти (мотиващйний, змiстовий, дiяльнiсний) та критери розробленоi системи. Обгрунтовано педагогiчнi умови реалiзацii вказаноi системи в навчальному процеd вищого навчального закладу, нацыетсть майбуттх фахiвцiв з фiзичноi реабiлiтацii на самооцтку результатiв вибору важелiв забезпечення со^ально! адаптаци школярiв з церебральним паралiчем та ствставлення з експериментальною оцткою. Встановлено, що найнижчими результатами вiдзначався дiяльнiсний компонент готовностi студентiв; це свiдчить про необхiднiсть упровадження додаткових засобiв i методiв ix тдготовки до дослiджуваноi дiяльностi.
Ключовi слова: система тдготовки, спецкурс, сощальна адаптаця, школярi з церебральним паралiчем, формувальний експеримент, майбутш фаxiвцi з фiзичноiреабттацп.
С. В. ШУЛЬЦЕ
ЭФФЕКТИВНОСТЬ СИСТЕМЫ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ПО ФИЗИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ К СОЦИАЛЬНОЙ
АДАПТАЦИИ ШКОЛЬНИКОВ С ЦЕРЕБРАЛЬНЫМ ПАРАЛИЧОМ
Экспериментальным путем установлена эффективность системы подготовки будущих специалистов по физической реабилитации по социальной адаптации школьников с церебральным параличом. Уточнено компоненты (мотивационный, содержательный, процессуальный) и критерии разработанной системы. Обоснованы педагогические условия реализации указанной системы в учебном процессе вуза, нацеленность будущих специалистов по физической реабилитации на самооценку результатов выбора рычагов обеспечения социальной адаптации школьников с церебральным параличом и сопоставление с экспериментальной оценкой. Установлено, что самыми низкими результатами отмечался деятельностный компонент готовности студентов, что свидетельствует о необходимости внедрения дополнительных средств и методов их подготовки к исследуемой деятельности.
S. V. SCHULZE
EXPERIMENTAL VERIFICATION OF THE EFFECTIVENESS OF FUTURE SPECIALISTS& TRAINING IN PHYSICAL REHABILITATION FOR SOCIAL ADAPTATION OF PUPILS WITH CEREBRAL PALSY
The effectiveness of the training of future specialists in physical rehabilitation for social adaptation of pupils with cerebral palsy is experimentally established. The components (motivative, semantic, procedural) and criterion of developed training. Pedagogical conditions of developed system implementation in the educational process of higher education, the focus of future specialists in physical rehabilitation self-assessment results for tools selection of social adaptation ofpupils with cerebral palsy and comparison with experimental evaluation is grounded. The lowest result was observed in activity-component of students& readiness, indicating the need for the introduction of additional tools and methods for their preparation to study the activity.
Результата, отримаш нами на попередньому етат свого дослщження, а також даш втизняних i зарубiжних дослвднишв [2-4; 7; 8; 10]; свiдчать, що перспективними в робой з диьми i3 церебральним паралiчем е технологи i методики, спрямоваш на ix сощальну
адаптацiю засобами фiзично! культури [3; 5]. Проте останнi практично не використовуються в зв&язку з нетдготовлешстю чинних фахiвцiв з фiзично! реабштацп до тако! дiяльностi. Водночас практично ввдсутш дослiдження [13], спрямоваш на розв&язання означено! науково! проблеми, що не сприяе якiснiй тдготовщ майбутнiх фахiвцiв з фiзично! реабштацп до сощально! адаптаци школярiв з церебральним паралiчем. Це свiдчить про необхвдшсть проведення дослiджень в означеному напрямку.
Мета дослiдження - експериментально перевiрити ефективнiсть розроблено! системи, що спрямована на пiдготовку майбутнiх фахiвцiв з фiзично! реабштацп до забезпечення сощально! адаптаци школярiв iз церебральним паралiчем.
Для вирiшення поставлених завдань використовували кшька груп методiв: теоретичш (аналiз, систематизацiю, узагальнення даних науково! лиератури, документальних матерiалiв, теоретичне моделювання); педагогiчнi (тестування, формувальний експеримент); сощолопчш (усне й анкетне опитування, експертна ощнка), психодiагностичнi (методика Т. Елерса для аналiзу мотивацiйного компонента готовносп студентiв до визначеного виду дiяльностi); математично! статистики з урахуванням визначених вимог [5; 6; 9; 11].
В однорiчному формувальному експериментi, який ми провели, взяли участь 53 студенти, як1 навчалися за спещальшстю «Здоров&я людини» в Кам&янець-Подiльському нацюнальному унiверситетi iменi 1вана Огieнка. 28 з них увшшли до складу експериментально! групи (ЕГ), а 25 - до контрольно! групи (КГ). Упродовж начального року в ЕГ використовували розроблену нову систему, в КГ - традицшну.
У найбшьш загальному виглядi перша передбачала: мету; завдання; функцi! (освiтню, розвивальну, виховну); принципи (науковосп, доступностi, свiдомостi й активносп, зв&язку теорi! з практикою, наочност1, iндивiдуалiзацi!, освiтньо! рефлексi!); змют (передусiм спецкурс «Сощальна адаптацiя школярiв з церебральним паралiчем», пов&язаний з ним матерiал педагогiчно! практики, предметно-розивальне середовище); форми (лекцiйнi, семiнарськi заняття, консультацi!, самостiйна пiдготовка, iндивiдуальнi дослвдш завдання); методи (теоретичне моделювання, педагопчний експеримент, експертна оцiнка, самооцiнка, тестування, математико-статистичш методи опрацювання емпiричних даних); педагопчш умови, зокрема: нацiленiсть студенпв на самооцiнку результатiв вибору засобiв фiзичного виховання (зiставлялася з експертною ощнкою); спрямованiсть на творчу самореалiзацiю (стимулювалася об&ективним оцiнюванням дiяльностi); створення на заняттях спецкурсу емоцiйно-забарвленого освинього, на наступних етапах пiдготовки - предметно-розвивального середовища; активне використання сучасних шформацшних засобiв.
Реалiзацiя запропонованого змюту вiдбувалася поетапно: передбачала пiдготовчий, частково пошуковий i творчий етапи, кожен з яких вiдзначався визначеним колом завдань.
Водночас розробленою системою були визначеш компоненти готовност студенпв до до^джуваного виду професiйно! дiяльностi, зокрема змютовий, мотивацiйний i дiяльнiсний, а також рiвнi з визначеними для кожного з них критерiями.
Шд час проведення експерименту встановили, що на початку в КГ низькою мотиващею ввдзначалися 16 % студенпв, середньою - 36 %, помiрно високою - 48 %, тодi як в ЕГ -ввдповвдно 17,9, 35,7 i 46,4 %. При цьому не виявили дуже високого рiвня мотивацi! до забезпечення сощально! адаптаци школярiв iз церебральним паралiчем. Поршняння цих даних не виявило достовiрних вiдмiнностей (р>0,05) мiж кiлькiстю студентiв КГ i ЕГ, яю вiдзначалися певним рiвнем сформованосп позитивно! мотивацi! до означеного виду дiяльностi.
Змiстовий компонент у дослвдних групах вiдзначався такими особливостями: даш про стан сформованостi змiстового компонента готовносп майбутшх фахiвцiв з фiзично! реабiлiтацi! до забезпечення соцiально! адаптаци дией iз церебральним паралiчем, отримаш за допомогою розробленого тестового завдання, свiдчили, що на початку формувального експерименту в дослiдних групах кшьшсть вiдповiдних результатiв була практично однаковою. 1накше кажучи, незважаючи на дещо бiльшу к1льк1сть оцiнок на вищому вiд середнього рiвнi i меншу - на низькому нижчому ввд середнього рiвнях у КГ, ввдмшносп мiж сформованiстю змiстового компонента готовносп представнишв КП та ЕГ до до^джувано! дiяльностi були практично однаков^
Дiяльнiсний компонент у дослiдних групах ввдзначався такими особливостями: низький ршень встановлено у 24,0 % студенпв КГ та 21,43 % - ЕГ, нижчий ввд середнього - ввдповвдно у 28,0 i 32,13 %, середнш - у 48,0 i 46,44 %. Вищого ввд середнього та високого рiвнiв не встановлено в жодного студента до^дних груп на початку експерименту. При цьому зазначеш
початковi данi студентiв КГ та ЕГ мiж собою вiрогiдно не вiдрiзнялися, що свiдчило про практично однаковий стан сформованосп дiяльнiсного компонента готовностi в цих групах до забезпечення соцiально! адаптаци дией з церебральним паралiчем.
Наприкiнцi експерименту одержали зовим iнший результат. Так, жоден студент ЕГ не ввдзначався низьким рiвнем сформованостi мотивацiйного компонента готовносп до здiйснення сощально! адаптаци школярiв iз церебральним паралiчем, а 42,86 % - ввдзначалися достатшм, 35,71 % - високим рiвнем тако! готовностi. Водночас мотивацiйний компонент готовносп студенпв КГ характеризувався тим, що у 8,0 % вш перебував на низькому рiвнi, у 36,0 % - на задовшьному, ввдповвдно у 40,0 i 16,0 % - на достатньому i високому ршнях.
Пiсля навчання студенпв ЕГ в предметно-розвивальному середовищi встановлено позитивш змiни !хнього змiстового компоненту готовносп до сощально! адаптацi! школярiв з церебральним паралiчем. Так, тшьки 3,57 % студенпв вiдзначалися низьким рiвнем готовностi, 32,14 % - задовшьним, тодi як достатнiм i високим рiвнями - вiдповiдно 39,29 i 25,0 %. Змiстовий компонент готовносп в КГ ввдзначався такими особливостями: низький рiвень встановлено загалом у 12 % студенпв, задовшьний - у 48 %, достатнш - у 16 % за ввдсутносп високих результатiв змiстово! готовносп до забезпечення сощально! адаптаци дией з церебральним паралiчем.
Дiяльнiсний компонент готовносп студенпв ЕГ наприкшщ другого етапу формувального експерименту, за даними використання набутих знань й умшь в умовах реально! професiйно! дiяльностi, вiдзначався такими результатами. Так, низьким i задовiльним ршнями сформованостi зазначеного компонента готовносп характеризувалося по 21,43 % студенпв, тодi як достатшм i високим - ввдповвдно 35,71 i 17,86 %. У КГ було встановлено так результати: даяльшсний компонент готовностi загалом у 36 % студенпв був на низькому та нижчому ввд середнього рiвнях, у 48 % - задовшьному, у 16 % - на достатньому за ввдсутносп представнишв з високим рiвнем готовностi до цього виду педагопчно! дiяльностi.
Одержанi результати зумовлеш комплексом причин. Одна з них полягае у запропонованому змюп, зокрема, конкретизованi в аспектi завдань системи питання лекцiйних занять, у семшарських заняттях - створення проблемних ситуацiй та !х вирiшення. Як вадзначають деяк1 дослiдники [3], формування знань вiдбуваеться краще у випадку шдкршлення матерiалу великою к1льк1стю прикладiв з практично! дiяльностi, конкретизацiею питань, що розглядаються. Водночас побудова заняття на засадах створення проблемних ситуацш та !х вирiшення, iндивiдуально чи в м^огрупах, сприяе пiдвищенню защкавленосп, iнтересу, активiзуе творчу дiяльнiсть студенпв та забезпечуе реалiзацiю однiе! з вимог теори самовизначення, а саме: дiяльнiсть у колективi, наслiдок яко! вiдбуваеться посилення позитивно! мотивацi! до дiяльностi.
Для закрiплення знань студенпв використовували контрольнi роботи iз розглянутих питань, пiдготовку рефератiв з окремих них. Обов&язковою умовою було збереження одержано! шформаци, тому кожний студент сформував портфолiо, що мiстило паперовi та електроннi (диски, накопичувачi) носи з такою шформащею. В останньому випадку формували вмiння студентiв опрацьовувати навчальний матерiал, систематизувати його в зручному для себе формат i так реалiзовувати iншi вимоги зазначено! теорi! - незалежностi i компетентность Зазначене пiдтверджують результати дослiджень шших фахiвцiв [2; 8].
Таким чином, ефектившсть запропоновано! системи тдготовки значною мiрою залежить вiд реалiзацi! комплексу педагопчних умов: нацiленостi студентiв на самоощнку результатiв вибору видiв рухово! активносп оздоровчо! спрямованостi вiдповiдно до встановлених на заняттях з диьми з церебральним паралiчем завдань та !! зiставлення з експертною ощнкою; спрямованостi на творчу самореалiзацiю, що стимулюеться об&ективним оцiнюванням результатiв навчання; активного використання комп&ютерних технологш для розширення змiсту шдив^ального пакету шформацшно-методичного забезпечення; створення на заняттях спецкурсу емоцшно-забарвленого освiтнього середовища i предметно-розвивального - на наступних етапах тдготовки.
Порiвняння отриманих пiсля використання спецкурсу результапв експериментально! та контрольно! груп свiдчить про вiдсутнiсть статистично значущих вiдмiнностей мiж ними, а отже, про однаковий ефект вiд реалiзацi! змiсту спецкурсу рiзними викладачами, але за розробленою нами програмою та методичними вказiвками до не!.
Впровадження в навчальний процес розроблено! системи забезпечило значно кращу готовнiсть студенпв ЕГ до спроможносп здiйснювати сощальну адаптацiю дiтей з
церебральним паралiчем порiвняно з КГ. Статистично значущi розбiжностi в компонентах за рiвнями так1: мотиващйний - в ЕГ на 19,7 % бшьше студентiв з високим р1внем готовностi порiвняно з КГ, вщповвдно вiдсутнi та становлять 8 % студенти з низьким рiвнем готовностi; змiстовий - в ЕГ на 8,4 % менше студенпв з низьким та на 15,9, 15,3, 9 бшьше ввдповвдно iз задовiльним, достатнiм i високим рiвнями готовностi порiвняно з КГ; даяльшсний у використаннi видiв рухово! активносп оздоровчо! спрямованостi на заняттях - в ЕГ на 26,6 % менше студенпв iз задовiльним, на 19,7 i 17,9 % бшьше - з достатшм i високим рiвнями готовностi порiвняно з КГ, в якш останнiм не ввдзначаеться жоден студент; дiяльнiсний у використанш видiв рухово! активност оздоровчо! спрямованост як засобу реалiзацii мiжпредметниx зв&язшв - в ЕГ на 37,7 i 25,7 % менше студенпв вiдповiдно з низьким i задовшьним, на 34,9 % i 28,6 % бшьше з достатшм i високим рiвнями готовностi порiвняно з КГ, в якш бшьше половини студенпв ввдзначаеться низьким рiвнем, а високий не виявлено в жодного з них.
Шдготовка майбутнix фаxiвцiв з фГзично! реабштаци до забезпечення сощально! адаптаци школив з церебральним паралiчем за допомогою спецкурсу «Сощальна адаптацiя школяр1в з церебральним паралiчем» е ефективною, але не забезпечуе достатнього рiвня сформованост в них дiяльнiсного компонента готовности що свiдчить про необxiднiсть пошуку додаткових способ1в його покращення.
Проведене до^дження не вирiшуе всix проблем, пов&язаних з тдготовкою майбутнix фаxiвцiв з фГзично! реабштаци до сощально! адаптаци школярiв iз церебральним паралiчем.
Подальшi дослiдження вбачаються в переосмисленш методологи розробки методичних посiбникiв для студенпв i фаxiвцiв з фГзично! реабштаци, удосконаленнi змiсту iнтегрованиx курив 1хньо1 пiдготовки (пiдвищення педагопчно! майстерносп) до зазначеного виду професшно! дiяльностi, пошуку нових, оптимальних форм самостшно! пiдготовки, вивченнi зарубiжного досвiду в системi професiйного навчання.
Л1ТЕРАТУРА
