Спросить
Войти
Keywords: historiography, everyday life, Donbas.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Романцов B.M., дл.н, проф.; Tpidma I.M., дл.н, проф. УДК 94(475)«1918-1926»(045)
е.с. горб
ПАРТ1ЙНА СИСТЕМА ПОЛЬСЬКО1 РЕСПУБЛ1КИ ПЕРЮДУ ПАРЛАМЕНТСЬКО! ДЕМОКРАТ11 (М1ЖВОСННА 1СТОР1ОГРАФ1Я ПРОБЛЕМИ)
У cmammi критично узагалънюетъся та анал1зуетъся науковий доробок вчених 20 - 30-х рр. XX ст. у царит проблем сустлъно-полтичного життя Полъсъког республжи. Деталъно nроaнaлiзовaно погляди полъсъких, радянсъких, тмецъких, французъких, британсъких та американсъких wториюв. З&ясовано характерш риси висвШлення проблеми становлення парттно-полтичног системи мiжвоeнноi Полъщi. Автор тдкреслюе значну полтизащю теми та наявтстъ сттких icmорiогрaфiчних штамтв.
Knwnoei слова: мiжвоeннa icmорiогрaфiя, icmорiогрaфiчний мiф, Друга Пч Посполита, полтичю парти.
Реставращя Польсько&& республжи наприкшщ 1918 р. одразу ж викликала посилення наукового ¡нтересу до ¡сторп польського народу. Пожвавлення наукових студш з ¡сторп Польщ1 була продиктована не стшьки потребами науки, стшьки пол1тичним замовленням. Польсью вчеш мали на мет1 через друковане слово обумовити ¡сторичну необх1дн1сть ¡нституц1онал1зац1&1 в1дроджено&1 Польсько&1 державност1, радянськi автори спрямували всю потугу пропагандистсько&1 машини на дискредитащю нового захiдного сусiда, а захщноевропейсью та американськi ¡сторики намагалися вщнайти рацiональне зерно у вирi численних праць рiзного наукового рiвня сво&1&х европейських колег i створити якомога об&ективну та полiтично незаангажовану картину подш.
До сьогоднi мiжвоенна iсторiографiя суспiльно-полiтичного життя Польсько&1 республiки перюду парламентсько&1 демократii була предметом лише загальних довщок бiблiографiчного характеру. Прикладом подiбних бiблiографiчних нотаток е пращ П. Вандича. Вщсутшсть в украшськш iсторiографii оглядiв стану науково&& розробки проблем функцюнування партiйно-полiтичноi системи Друго&1 Речi Посполито&1 обумовлюе необхiднiсть опрацювання подiбних нарисiв з метою критичного узагальнення наукового доробку вчених попередшх поколшь.
Джерельна база публiкацii представлена науковими, науково-популярними та публщистичними працями польських, радянських, захiдноевропейських i американських авторiв.
Метою пропоновано&1 розвiдки е критичне узагальнення iсторiографiчного доробку вчених 20-30-х рр. XX ст. у цариш дослщження проблем суспiльно-полiтичного життя Друго&1 Речi Посполито&1 перiоду парламентсько&1& демократ^&.
Серед польських дослiдникiв мiжвоенного двадцятилiття одним з перших до вивчення проблем дiяльностi полiтичних партш та органiзацiй в Другiй Речi Посполитiй звернувся С. Кутшеба. Вчений зосередився переважно на висв^ленш
процесу в1дновлення польсько1 державносп, формуванш 11 зовшшньопол1тичного курсу у перш! роки незалежносп. Сюжети, пов&язаш з д1яльшстю пол1тичних табор1в у вщродженш Польщ1 просл1дковуються лише в оцшщ ними ключових моментов зовшшньо! та внутр1шньо1 политики держави (проблема окреслення кордошв, вшна з бшьшовицькою Роаею, аграрна реформа тощо). Праця С. Кутшеби мала неабиякий вплив на всю подальшу юторюграф1ю проблеми та неодноразово перевидавалася з доповненнями [1]. Зокрема, працю С. Кутшеби поклав в основу свого викладу пол1тично1 юторп першого п&ятнадцятил1ття незалежно1 Польщ1 А. Прухшк [2]. Автор стисло окреслив еволющю партшно1 конф1гурацп м1жвоенно1 Польщ1, основну увагу зосередивши на пол1тичних силах левого табору, до яких А. Прухшк 1 сам належав.
К. Сроковський у невеликш за обсягом брошур! висв1тлив позищю основних польських пол1тичних партш стосовно национального питання на «схщних кресах» [3].
Двотомна 1стор1я вщродження Польсько&1 держави М. Бобжинського була написана по гарячих слщах 1 тому автор зосередився переважно на висв1тленш позици окремих пол1тичних сил стосовно вщновлення незалежносп Польщ1, ключових питань реформування державного життя, а також учасп пол1тичних партш у виборчш боротьб1. Праця не мютила анализу пол1тичних платформ польських партш [4].
Першими спещальними досл1дженнями партшно1 системи Друго&1 Реч1 Посполито&1 можна вважати студп А. та Я. Бельщковських, Т. Сел1мовського. Вони мютять розлогу характеристику польських пол1тичних сил, а також партш нацюнальних меншин, 1х програмних документов, партшно1 перюдики [5]. Велике значення для подальшо&1 розробки проблеми, своерщною основою для спещальних наукових розв1док, присвячених пол1тичним партиям Друго&1 Реч1 Посполито&1 стала колективна монография «Парламент Реч1 Посполито&1 Польсько&1 1919-1927», авторами окремих нарис1в яко&1 були В. Дзвонковський, В. Гельжинський, О. Гафтка, С. Столинський, М. Фелшський та П. Трейденський. Нариси про окрем1 парламентськ! фракцп м1стили розлогу шформащю щодо юторп виникнення та становлення в1дпов1дних пол1тичних сил, еволюц1ю 1хньо1 пол1тично1 платформи, позищю стосовно ключових питань державного життя тощо. Нариси супроводжувалися бюграф1чними гаслами про кожного члена фракцп, а також галереею фотопортрет1в [6].
К. Малщький та В. Комарницький висв1тлювали парламентську д1яльн1сть польських пол1тичних парт1й з протлсудчиковсько1 позицп, гостро критикуючи парламентську демократ1ю загалом. Под1бний п1дх1д пов&язаний 1з зм1ною суспшьно-пол1тично1 ситуацп в Польщ1 - вс1 подальш1 розробки польських 1сторик1в 30-х рр. XX ст. були покликан! виправдати травневий переворот 1926 р. 1 тому тдкреслювали неспроможшсть пол1тичних партш д1йти згоди у ключових питаннях державного життя [7]. Пращ В. Конопчинського з ¿сторИ польського парламентаризму м1жвоенно1 доби вир1знялися в1дверто критичним ставленням до пол1тичних партш левого спектру польського пол1тикуму. Досл1дник вважав, що саме 1х деструктивна д1яльн1сть призвела до занепаду парламентсько! демократа та травневого перевороту 1926 р [8].
Радянська 1стор1ограф1я м1жвоенно1 доби не спромоглася на повнощнне наукове опрацювання проблем функц1онування парт1йно-пол1тично1 системи Друго1 Реч1 Посполито1. Засадничими матер1алами для вивчення означено1 проблематики у 20-30-х рр. XX ст. були листи та пращ В. Ленша, Й. Сталша, публ1кацп у радянськ1й пер1одиц1. Обмежен1сть джерельно! бази призвела до схематизацп та спрощень тд час висв1тлення проблем политичного розвитку Польщ1 1918-1926 рр. Публ1кацп радянських авторов м1жвоенного периоду носили переважно пропагандистський характер. Концептуальна схема викладу пол1тично1 1стор11 Польщ1 окреслена у допов1д1 В. Ленша на I Загальноросшському з&1зд1 працюючих козак1в [9].
Cимптoмaтичним iндикaтopoм eвoлюцiï пoглядy paдянcькoï icтopичнoï нayки нa пoлiтичнe життя в Дpyгiй Peчi Пocпoлитiй 6ув cтиль виклaдy мaтepiaлy y Maлiй paдянcькiй eнциклoпeдiï. Bci пoльcькi пoлiтичнi cили зoбpaжyвaлиcя cпiвпpaцюючими з iмпepcькими ypядaми [10], a y дpyгoмy видaннi вкaзaнoï eнциклoпeдiï дo цьoгo дoдaлиcя тeзи пpo зpaдy ПCП тa пoмилки y дiяльнocтi пoльcькиx кoмyнicтiв cepeд мac [11]. Cepeд чиcлeнниx paдянcькиx aвтopiв 20 - 30-x pp. XX ст., якi poзpoбляли cюжeти дoтичнi дo пpoблeм дiяльнocтi пoлiтичниx пapтiй Пoльщi вapтo вiдзнaчити Ф. Koнa, Ю. KpaOToro, G. Бpaтинa, Л. Cтeпaнoвичa, A. Maлiцькoгo, O. Poмaнcькoгo, A. Boльcькoгo, M. Лeвeнeцькoгo, G. Явлeнcькoгo [12]. Cпiльнoю pиcoю циx ^a^ бyлa iдeaлiзaцiя пoльcькиx кoмyнicтiв тa гocтpa кpитикa мiжвoeнниx пoльcькиx ypядiв.
B якocтi пpиклaдy paдянcькoï ari™^ cпoвнeнoï гiпepбoлiзoвaниx штaмпiв вapтo нaзвaти згaдaнy вищс бpoшypy Ю. Kparaoro з пpoмoвиcтoю нaзвoю «^ль^кий фaшизм». Aвтop кoнcтaтyвaв, щo нa мoмeнт пoчaткy Лиcтoпaдoвoï peвoлюцiï в Пoльщi нe icнyвaлo жoднoï бiльш-мeнш пoтyжнoï пapтiï. Xoчa Ю. Kpacний i видшяе cepeд ycix ПCП, oднaк джepeлa ïï мoгyтнocтi вiдшyкye y coюзi з лiвoю ceлянcькoю пapтieю «Bизвoлeннe» тa лeгioнepaми Пiлcyдcькoгo. Бpoшypa cпoвнeнa oбoв&язкoвими дифipaмбaми пoльcьким ^мушатам, якi (xoч i нa ^po™™ чac) зa cвiдчeнням вчeнoгo yтвopили т. зв. «единий фpoнт». У пopaзцi «eдинoгo фpoнтy» Ю. Kpacний звинyвaчyвaв «дpiбнoбypжyaзний ypяд i чиcлeннi зpaди ПCП». Уpяд Гieни-Пяcтa aвтop визнaчaв як coюз кaпiтaлicтiв тa кyлaкiв, a P. Дмoвcькoгo тa B. Kopфaнти - як «cтapыIx зaпpaвил oтъявлeннoй чepнoй peaкции». Bиpaзнo y бpoшypi пpocтeжyeтьcя вiднocнo пpиxильнe cтaвлeння дo ypядy C. Гpaбcькoгo («бecпapтийнoгo нapoдoвoгo дeмoкpaтa c дeлoвыми миниcтpaми», як xapaктepизye йoгo Ю. Kpacний) зa йoгo cпpoби пpoвecти peфopми. Ocнoвнy yвaгy aвтop ^идшив oглядy дiяльнocтi piзнoмaнiтниx пoльcькиx cycпiльнo-пoлiтичниx opгaнiзaцiй, якi зa йoгo твepджeнням yтвopюють едину зaгaльнo пoльcькy фaшиcтcькy opгaнiзaцiю. Ю. Kpacний пoдaв влacнy клacифiкaцiю циx yтвopeнь. Brn poздiляв вci пoльcькi «фaшиcтcькi» opгaнiзaцiï нa кepiвнi, вiйcькoвi тa нaпiввiйcькoвi, пpoпaгaндиcтcькo-кyльтypнi тa жiнoчi [13].
Бшьш чiткo тa виpaзнo oкpecлeнa пapтiйнa кoнфiгypaцiя Дpyгoï Peчi Пocпoлитiй y пpaцi А. Bpyблeвcькoгo. ПCП тa пiлcyдчикiв aвтop ввaжaв гoлoвними винyвaтцями кpaxy paд poбiтничиx тa coлдaтcькиx дeпyтaтiв y пepшi мicяцi icнyвaння вiдpoджeнoï Пoльщi. Coцiaльнoю бaзoю цик yгpyпoвaнь дocлiдник визнaчaв дpiбнy бypжyaзiю. Ceлянcькy пapтiю «Пяcт» А. Bpyблeвcький ввaжaв «кyлaцькoю». Дiяльнicть пoльcькиx ^мутонв зoбpaжyвaлacя А. Bpyблeвcьким як repolla, cпpямoвaнa нa зaxиcт paд тa poбiтникiв зaгaлoм. Oднaк, cepeд нeдoлiкiв дiяльнocтi KP1111 вчeний вiдзнaчaв пpиcyтнicть «^лишив люкceмбypгiaнcтвa» в ïï iдeoлoгiчнiй плaтфopмi. Bкpaй нeпpиxильнo aвтop cтaвивcя дo eндeкiв, нaзивaючи ïx «тайбшьш peaкцiйнoю, нaйбiльш нaцioнaлicтичнoю, кoнтppeвoлюцiйнoю тa клepикaльнoю пapтieю пoльcькoï бypжyaзiï». Пяепвщв А. Bpyблeвcький звинyвaчyвaв в eкcплyaтaцiï «лiвиx» гaceл зaдля пocилeння впливу нa нaйбiднiшi вepcтви пoльcькoгo ^лянет^ [14].
Зaxiднoeвpoпeйcькa тa aмepикaнcькa icтopioгpaфiя мiжвoeннoгo двaдцятилiття виpiзняeтьcя бiльш глибoкими тa oб&eктивними (пopiвнянo з пpaцями пoльcькиx тa paдянcькиx aвтopiв) aнaлiтичними yзaгaльнeннями дocвiдy дiяльнocтi пoльcькиx пoлiтичниx пapтiй тa opгaнiзaцiй. Oзнaчeнa пpoблeмa знaйшлa вiдoбpaжeння y cинтeзax icTOpiï Пoльщi фpaнцyзькиx вчeниx Б. Mipкiнe-Гyцeвiчa тa А. Tiбaля [15], a тaкoж aмepикaнcькoгo icтopикa P. Бьoля [16]. Пoзицiю нaцioнaл-дeмoкpaтiв нa чoлi з P. Дмoвcьким щoдo пoльcькo-нiмeцькиx тepитopiaльниx cyпepeчoк виcвiтлив нiмeцький icтopик M. Лayбepт [17]. Cвoepiдний ст^т дocлiджeнням cycпiльнo-пoлiтичнoгo життя eвpeйcькoï гpoмaди мiжвoeннoï Пoльщi дaв C. Ceгaл [18]. Бioгpaфiчнi студи були
репрезентоваш монограф1ями про Ю. Пшсудського, I. Падеревського авторства польських ем1грант1в Р. Ландау [19] та А. Мульштейна [20], а також британця В. Реддевея [21], яю мютили чимало фактичного матер1алу з ¡сторп взаемовщносин м1ж пшсудчиками та сощалютами.
Окремо варто видшити доробок французького славюта Г. Граптна. У його синтетичнш «1сторп ПольщЬ>, нажаль, не знайшлося мюце бодай стислому нарису суспшьно-пол^ичного життя протягом перших роюв незалежносп Польщь Однак, вчений перерахував уряди, що змшювали один-одного протягом 1918-1922 рр., окресливши специфшу поличного курсу кожного з них. 3 уах пол^ичних угруповань Друго! Реч1 Посполито! автор придшив чшьну увагу лише пшсудчикам, з огляду на ix вир1шальну роль у справ1 вщновлення Польсько! держави [22]. Окрем1 сюжети стосовно позицп пол^ичних сил щодо територ1ального розмежування Польщ1 з Чехословаччиною та УНР викладено Г. Граптном в двох розлогих нарисах [23].
Таким чином, м1жвоенна юторюграф1я проблем функщонування партшно! системи Друго! Реч1 Посполито! характеризуемся значним ступенем защеолопзованосп, шаблоншстю, схематизмом та подекуди нав1ть прим1тив1зац1ею (пращ радянських автор1в). У розвитку польсько! м1жвоенно! ¡сторюграфп проблеми певним рубежем став 1926 р. Якщо до травневого перевороту ¡сторики бшьш-менш об&ективно ощнювали д1яльн1сть пол^ичних партш, то тсля травня 1926 р. зусилля ¡сториюв спрямовувалися перш за все на викриття та засудження системи парламентсько! демократа 1919-1926 рр. та ¡деал1защею «пшсудчиюв». Захщноевропейська та американська ¡сторична наука розглядала проблеми становлення та розвитку пол^ичних партiй Друго! Речi Посполито! переважно в рамках узагальнюючих, синтетичних праць з ¡сторп Польщi.
У перспективi вважаемо дощльним проведення порiвняльного аналiзу джерельно! бази, що була використана ¡сториками мiжвоенного двадцятилiття, а також бiльш глибоке опрацювання науково-публщистичних праць з означено! проблеми з метою виокремлення меxанiзмiв створення стшких iсторiографiчниx штампiв та мiфiв у дослiдженнi проблем суспшьно-пол^ичного життя Польсько! республiки
Список використано¥ лггератури
- 343 p.
- Paris : Imprimerie M. Flinikowski, 1919. - 67 p. ; Grappin H. Polonais et Ruthènes la question de Galicie / H. Grappin. - Paris : Imprimerie de Vaugirard, 1919. - 72 p.
Стаття надшшла до редакци 10.11.2014 р.
PARTY SYSTEM OF THE POLISH REPUBLIC IN THE PERIOD OF PARLIAMENTARY DEMOCRACY (PROBLEM IN THE INTERWAR
HISTORIOGRAPHY)
The researches made by the historians in the course of the twenties - the thirties of the XX century referred to the problems of the social and political life in the Polish Republic during the period of «parliamentary democracy» are being analyzed critically in the article. The historiographical analysis of the fundamental researches carried out by the Polish, German, French, British and American as well as Soviet scientists was made by the author. The researches carried out by the little-known scientists such as B. Mirkin-Guzevich, A. Tibal, R. Boll, G. Gruppin were introduced for scientific use into the national historical science.
The Polish historians were aimed to legitimize the restoration of the Polish state and to demonstrate a strong tradition of the social and political life within the Polish lands. 1926 was an important milestone in the research of the functioning of the party system in Polish Republic in the Polish historiography. After the May Coup d&État a number of the Polish historians tried to justify and idealize the activities held by Marshal Jozef Pitsudski and his followers.
The Soviet scientists described the whole political party system in the Second Polish Republic as something «reactionary and class-specific». The result of such an interpretation of the socio-political situation in interwar Poland carried out by the Soviet historians was the accumulation of a huge number of historiographical myths and stamps. They are still being used by the modern Russian historians.
The Western European historians sought to critically summarize the experience of the Polish researchers in order to work out an unbiased estimate of the Polish society during the interwar period. The great attention of the Western researchers was paid to the personality of Jozef Pitsudski himself, the so-called «<Pilsudchiks» and the activities held by the Polish Socialist Party.
During the twenties - the thirties of the XX century the scientific approaches to the functioning of the party system in the Second Polish Republic were founded in the world history. But the historiography of the problem during this period can be characterized as extremely politicized and mythologicalized.
РЕЦЕНЗЕНТИ: ЛисакВ.Ф., дл.н, проф.; Задунайський В.В., дл.н, проф.
УДК 903.23 (477.7)"6377"(045)
В.О.Забавин
КЕРАМИЧЕСКАЯ ПОСУДА В ПОГРЕБАЛЬНОМ ОБРЯДЕ ПЛЕМЕН СРУБНОЙ КУЛЬТУРЫ СЕВЕРНОГО ПРИАЗОВЬЯ
В статье проанализирован керамический корпус срубной культуры Северного Приазовья. Рассматриваются некоторые особенности обрядово-инвентарного комплекса и вопросы культурно-хронологической периодизации погребальных памятников. Основным источником для изучения культуры, быта и хозяйства племен эпохи бронзы являются материальные останки, получаемые в ходе археологических
