Спросить
Войти
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОПЯ, 2015, ВИП. 13-14
great reformatory activity aimed at transforming the Shevchenko Scientific Society into the Academy of Sciences hindered by the opposition.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., дл.н., проф.; Чура В.1., дл.н., проф.
УДК 94:314.7(477.62)"1944/1946"(045)
Н.Ф. Шишк
ОБСЯГИ I СТРУКТУРА М1ГРАЦ1Й ДО М1СЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ ДОНЕЦЬКО1
ОБЛАСТ1 У 1944-1946 РР.
Статтю присвячено виявленню обсяг1в м^рацт до MicbKUX поселень Донецьког o6nacmi у 1944-1946рр. i структури м^рацтного приросту, передовым, територiально&г i статевовтовог. Джерельну базу становлять переважно поточн вiдомостi статистичного управлтня Сталiнсько&г областi про мехатчний рух населення
Ключовi слова: повоенш мираци, Донецька область, статевовтова i територiальна структура м^рацтного приросту, поточний облт населення.
Повоенну м1грацшну специфшу Донецько! обласп визначали значш людсью втрати в мютах на тл1 високо! концентраци життево важливих для держави пщприемств. Це сформувало мету оргашзованих м1грацш - поповнення робочо! сили для вщбудови промислового комплексу, а опосередковано стало головним чинником зростання чисельносп городян. Державно-партшне кер1вництво реал1зувало свш традицшний шструментарш розпорядження людськими ресурсами для виконання державних завдань. Завдяки потужним м1гращям мюьке населення до 1950 р. вщновило довоенну чисельнють.
У спектр1 наукових дослщжень радянського часу проблеми м1грацшного руху населення вщносились до небажаних. Вважалось, що перемщення населення при сощал1зм1, носить виключно плановий характер, а тому немае ш теоретично!, ш практично! потреби у !! вивченш [1, с. 48]. Перш1 кроки були здюнеш демографами лише тсля перепису 1970 р., до програми якого були внесет спещальш питання по м1гращям. Тод1 науковщ висунули припущення, що м1грацшний бум в Донецькш обласп припав на перюд до 1959 р., коли завдяки штенсивним м1гращям формувалось !! народонаселення. Акцентували на визначнш рол1 великих промислових вузл1в у систем! розселення краю [2]. У руст створення лпопису робпничого класу, юторики звернули увагу на випереджаюч1 темпи його зростання на тл1 загального приросту населення обласп. Вщмггили важливу роль оргнабору, демобшзацп та мобшзацГ! молод1 до шкш ФЗН у справ1 комплектування робпничих кадр1в [3]. Поворотним пунктом у вивченш, став початок перебудови, а згодом проголошення незалежносп Укра!ни. Доступнють рашше засекречених арх1вних матер1ал1в, в тому чист поточно! статистики м1грацшного руху, створила умови для неупередженого анал1зу змш у повоенному народонаселенш. М.Алферов дшшов висновку, що зростання чисельносп населення Донбасу вщбувалося головним чином за рахунок керованих зовшшшх м1грацш та вщповщно мехашчного приросту. Г.Куром1я тдкреслив, що повоенне населення регюну зростало швидше шж будь-де в Укра!ш. Виявив чимало приклад1в р1зного за характером при!зду м1грашлв -прорадянськи щеалютично налаштовано! молодо авантюриспв i навпъ члешв УПА.
Наголосив, що радянська влада привезла i залишила чимало злочинщв. На його думку, наявнють таких категорiй населення, як радянсью вiйськовополоненi, фронтовики, колишнi остарбайтери, сприяло поширенню критичних поглядiв на владу [4]. У вивченш повоенних мiграцiй до Донецько&1 областi i досi залишаеться чимало лакун, серед яких виокремлюсться питання специфiки м^рацшного руху мiського населення Донеччини у 1944-1946 р., яке не було рашше об&ектом самостшного дослiдження.
Метою статл е виявлення обсягiв м^рацш до мiських поселень Донецько&1 обласл у 1944-1946 рр. i структури м^рацшного приросту, передовсiм, територiальноi i статевовшово&&. Джерельну базу становлять переважно поточш вiдомостi статистичного управлiння Сталшсько! областi про механiчний рух населення. Вивчення поточного облшу мiграцiй е важливим з огляду на те, що програма найближчих перепиав 1939, 1959 рр. не мютила спещальних питань з м^рацп.
Пiсля вигнання нацистських окупай™ облiк щорiчних перемщень населення налагоджувався доволi повiльно. Основою для пщрахунюв показникiв мiграцiйного руху була щомюячна обробка вiдривних талошв приписки i виписки адресних листюв. Реестрацiя мiгрантiв проводилась лише в мюьких поселеннях i повнiстю паспортизованих районах. Далеко не вс новоприбулi дотримувалися iснуючих правил реестраци. В рамках паспортного режиму органами мшцп здшснювались перевiрки. У 2 i 3 кварталi 1945 р. в Сталшськш областi було виявлено 15,6 тис. порушниюв паспортного режиму, серед яких 5,4 тис. оаб - не були прописаш, а 5,3 тис. оаб взагалi проживали без паспор^в. Зрозумiло, що виявлялися далеко не вс порушники. Заступник прокурора Сталшсько! обл. у 1945 р. коментуючи проблему зазначав, що «багато сумнiвних i злочинних елементiв мешкае без прописки i нiхто 1&х не перевiряе» [5, арк. 11]. Неповною була також реестрацiя кшькосп вибулих. Бiльше того, на думку росшських демографiв, облiк вибулих завжди був менш точним, нiж прибулих [6, с. 98]. Починаючи з 1944 р. обласна статистична служба включала стисш числовi данi прибулих та вибулих у щомюячш розрахунки за формою «Р» - «Розрахунки чисельностi населення на 1 число кожного мюяця».
Рiчне мiграцiйне сальдо за 1944 р. i 1945 р. залишаеться невщомим. Про обсяги м^рацшного руху можна скласти уявлення виходячи з помюячних даних м^рацшного руху, якi збереглись фрагментарно. У липш 1944 р. до мют областi було зареестроване прибуття 26 тис. 765 оаб, вибуття 6 тис. 115 оаб, мiграцiйний прирют дорiвнював 20 тис. 650 оаб, склавши 97,4 % вiд загального приросту городян. Водночас природний прирют городян становив лише 549 оаб або 2,6 %. У серпш 1944 р. прибулих -23 тис. 371 оаб, вибулих - 5 тис. 259 оаб, м^рацшний прирют - 18 тис. 112 оаб або 96,6 % [7, арк. 4,]. Протягом 1944-1945 рр. прибувало чимало мобшзованих на вщбудову промислових об&екпв. У 1944 р. тшьки до комбшату «Сталшвугшля» направлено з шших областей СРСР 48 тис. 14 оаб. З числа яких вихщщ з укра&нських областей становили 46 тис. 949 оаб, росшських - 986 оаб. 3i схiдних областей СРСР до початку 1945 р. повернулось 22 тис. 217 робггниюв [8, с. 122]. В ходi першо&1 хвилi демобшзацп до жовтня 1945 р. було зареестровано вшськкоматами 20 тис. 791 фронтовиюв, прибулих до мiст i сiл Сталiнськоi обл. З серпня 1945 до ачня 1946 р. прибув основний загал репатрiантiв. Всього до серпня 1946 р. було взято на облж 66 тис. 769 репатрiантiв, направлених в Сталшську область за мюцем попереднього проживання [9]. До того ж вщбувалось прибуття репатрiантiв в органiзованому порядку в складi робiтничих батальйонiв та спецконтингенту у перевiрно-фiльтрацiйнi табори. Для роботи в промисловосп було направлено також чимало розконвойованих злочинщв. На думку секретаря Обкому партп, викладену в офщшному лисп вiд 18 липня 1945 р., Сталшська область «засмiчена карними злочинцями, бiглими з тюрем i таборiв». Вiн зазначав, що з тюрем шших областей i республш завезли для роботи на пщприемствах нашо&1 областi
велику кшькють розконвойованих злочинщв, значна частина яких до роботи не стала, а повернулась на шлях злочину. Це призвело до зростання грабежiв, хул^анства та ш. злочишв, особливо в Марiупольському, Макпвському, Артемiвському, Красноармiйському, Авдпвському районах тощо. В громадських мiсцях (кшо, театрах, клубах, парках, трамваях) низки населених пункпв орудували хулiгани i кради [10, арк. 107; 5, арк. 6].
Починаючи з 1946 р. в статистичному управлшш Сталшсько! областi було запроваджено обов&язкове щорiчне укладення деталiзованоi таблицi, а згодом формуляру, за назвою «Перемщення населення» (Форма № 1). Вона мютила данi щодо кiлькостi прибулих, вибулих та мехашчного приросту за окремими потоками м^рашгв -з мюьких поселень, сшьсько!& мiсцевостi, невiдомо звщки, а також територiальний зрiз м^рашгв з кожно&1 республiки СРСР, з областей УРСР та РРФСР, iз-за кордону. Цього ж року почали щорiчне заповнення формуляру «Розподiл прибулих та вибулих за статтю i вiком» (Форма № 2).
У 1946 р. зафшсований мiграцiйний прирют в 122 мiських поселеннях област дорiвнював 237 тис. 993 особи. Найбшьшу питому вагу в ньому складала група оаб, по вщношенню до яко&1 статистики використали термш «СРСР без вказання». Цей евфемiзм був узагальнюючою назвою для м^рашгв, перемiщення яких було пов&язано iз призивом в армiю, демобiлiзацiями, арештом, поверненням iз мiсць ув&язнення. Контингент «СРСР без вказання» становив 79 тис.741 особа або 33,5 %. В цшому, щодо них, майже не було вщомостей з мюько! чи сшьсько! мiсцевостi вони походять. На кожну сотню прибулих ще! категори залишались в Сталiнськiй обл. понад 90 оаб. Ймовiрно, основу ще! групи складали демобiлiзованi фронтовики. Протягом друго&1 половини 1945 р. i всього 1946 р. вшськкоматами областi було прийнято 1&х на облш в кiлькостi 123 тис.647 осiб [11, арк. 122].
Дiаграма 1. Територiальна структура мiграцiйного приросту Стал^сь^ обл. у 1946 р. [12]
Подiбною була частка у м^рацшному приростi вихiдцiв з областей Украшсько&1 РСР, якi складали 76 тис. 797 oci6 або 32,4 %. З них вихщщ з села - 54 тис. 997 oci6 або 71,6 %, з мюько!& мюцевосп - 7 тис. 140 оаб або 9,3 %, невщомо звiдки - 14 тис. 660 оаб або 19,1 %. PiBeHb приживаностi осiб, прибулих з областей Украши в цiлому дорiвнював 48,5 %, суттево вiдрiзняючись за окремими потоками. У вихщщв з сшьсько!& мiсцевостi
вш становив 63,6 %, мют - 13,1 %, невщомо звiдки - 83,8 %. Основними донорами для мют Сталшсько!& обл. виступили Запорiзька обл., мГграцшний прирiст за рахунок яко&1& дорiвнював 11 тис. 929 осiб або 15,5 %; Кiровоградська - 9 тис. 564 особи або 12,5 %; Полтавська - 7 тис. 960 оаб або 10,4 %; Дншропетровська - 7 тис. 698 оаб або 10 %; Вшницька - 5 тис. 959 оаб або 7,8 %, Харювська - 5 тис. 402 особи або 7 %. Незначний мГграцшний виток спостерГгався до ЛьвГвсько1&, Дрогобицько&1, Тернотльсько&1 обл., дорiвнюючи вiдповiдно 606; 28; 23 особи. Передовым за рахунок вибуття до мiських поселень. Перемщення в самiй Сталiнськiй областi сформувало мехашчний прирiст -5 тис. 229 оаб або 6,8 % вщ загальноукра&шського, переважно за рахунок вихщщв з сшьсько&1& мiсцевостi - 3 тис. 890 оаб i невiдомо звiдки - 4 тис. 40 оаб. Натомiсть до мюьких поселень спостерiгався виток - 2 тис. 701 особа [11, арк.. 123].
Питома вага вихщщв з РРФСР у мГгращйному прирост становить приблизно 18 %, левова частка з яких сшьсью мешканщ. НайбГльший внесок зробили Курська обл. -10,5 тис. оаб або приблизно 25 %, Орловська - 4,7; Кемеровська - 4,3; Воронезька 2.3 тис. оаб. Незначний виток спостерГгався до Леншграду - 469; Ростова-на-Дону -226; Сталшграду - 659; Тюменсько&1& обл. - 437; Дагестансько&1& АРСР - 203; Новгородсько&1& обл. - 150 осiб. Рiвень приживаностi вихiдцiв з РРФСР перевищував 50 % рубiж. Механiчний прирют мiгрантiв з iнших республiк становив 2,4 тис. оаб або 1 %. З них
Прибулi з-за кордону склали мГграцшний прирiст в 36 тис. 114 оаб або 15,2 % вщ мiграцiйного приросту в щлому. На кожну сотню прибулих з-за кордону мГграцшний прирют дорiвнював 94. Потiк iз-за кордону сформований вочевидь репатрiантами, а також реемГгрантами з ФранцГï [11, 124].
З маси людей, яю становили мГграцшний прирГст областi статистиками видшялися три потоки за мiсцем вибуття мГгрантГв - з мГст, сшьсько&1& мiсцевостi та невiдомо звГдки. З сшьсько&1& мiсцевостi походили 36,5 % мГгрантГв, з яких 37 % чоловшв i 63 % жшок. Невелику частку у мiграцiйному приросп склали вихГдцГ з мГст - 7,5 % (60,4 % чоловГки та 39,6 % жшки). БГльше половини приросту, а саме 56 % склали люди, щодо яких не було визначено звщки вони прибули. Цей потш складався на 75,7 з чоловшв та на 24,3 % з жшок. Вказаш три потоки вщрГзнялися за ступенем приживаносп мГгрантГв. Найнижчий ступГнь приживаносп спостерГгався серед прибулих з мюьких поселень - на кожну сотню прибулих залишилися в обласп лише 20 осГб (у чоловГкГв -25, у жшок -15). З кожно&1& сотш сГльських вихГдцГв осГли 68 осГб (у чоловГкГв - 62, у жшок - 71). Максимально можливий рГвень приживаносп демонстрували тГ, походження яких зафшсовано як «невщомо звщки». Кожна сотня прибулих ще&1& категори залишала по собГ в областГ - 89 осГб (у чоловГкГв - 92, у жшок - 82) [11, арк. 1].
МГграцшний прирют сформували переважно люди працездатного вшу (жшки 1654 та чоловГки 16-59 роюв) - 85,9 %, з яких 63 становили чоловГки та 37 % - жшки. Певну вагу у приросп склали дГти i молодшГ пщлггки (вГкова група до 1 року дорГвнювала 0,3 %, вГд 1 до 3 роюв - 1,1 %, вГд 4 до 7 рокГв - 4,6 %, вГд 8 до 13 роюв -5,3 %). Отже, частина мГгрантГв пршздила i залишалася в СталГнськГй обл. з дГтьми. ПГдлГтки 14-15 рокГв (1931-1932 рр. народження) i молодь 16-17 роюв були потенцшно контингентом для шкГл ФЗН. Частка ïx у приросп - 1,1 i 3,7 % вщповщно. НайчисельшшГ вГковГ групи - 16-20, 21-24, 25-29, 30-34, 35-39, 40-44 роюв, питома вага ïx вГдповГдно - 11,2; 12,3; 12,8; 16,6; 14,8; 9 %. Разом вони складали 76,7 % приросту. ПорГвняно малочисельними були групи мГгрантГв 55-59 i 60 рокГв i старше - 1,5 i 1,1 %. Невщомим залишився вГк 0,7 % осГб. Отже, основу мГгращйного приросту Сталшсько&1& областГ у 1946 р. складали люди вщ 16 i до 44 рокГв. Найнижчий рГвень приживаностГ
спостер^ався у людей старше 60 роюв - 36 % та у жшок з малими дпъми - 43 %, вс iншi вiковi групи перевищили 50 % бар&ер приживаностi [11, арк. 2].
В м^рацшному прирост мiських жителiв бiльшiсть складали чоловши, частка яких дорiвнювала 60,5 %, жшки вiдповiдно - 39,5 %. Число городянок зросло на 58,1 % за рахунок сшьських жшок, на 7,5 % - мешканок шших мют та на 34,4 % - категорп «невщомо звщки». Мiграцiйний прирiст чоловiкiв складався на 7,5 % з вихщщв з мют, 22,4 % - вихщщв з сш та на 70,1 % - «невщомо звщки» [11, арк. 3].
Показники зареестрованого м^рацшного руху щомiсяця змiнювались. Кiлькiсть прибулих зменшилась з лютого до грудня 1946 р. вщ 33,2 до 23,2 тис. оаб або на 30 %. Водночас зростала як абсолютна чисельнють вибулих, так i !х вiдсоток до прибулих. Якщо у лютому на кожну сотню прибулих вибувала 21 особа, то в червш - 30, жовтш -41. В грудш 1946 р. вибувала половина чисельносп прибулих. М^рацшний прирiст скоротився вiд 26,1 тис. оаб у лютому 1946 р. до 11,5 тис. оаб в грудш 1946 р. або бшьш шж удвiчi. Вочевидь, на помюячнш динамiцi мiграцiйного руху вщбивались прагнення тимчасових категорiй вшхати з голодуючих мiст додому [11, арк. 4-27].
Таблиця 1. Помюячш показники руху мюького населення Сталшсь^& обласл у
Дата Кшьшсть населення Прир. прир1ст Прибуло Вибуло М1гр. прир1ст % вибулих до прибулих Чис. нас. на початок наступн. м1сяця Корективи
Природний прирют мiського населення за 12 мюящв 1946 р. був зафжсований на рiвнi 38 тис. 93 особи, м^рацшний прирют становив 237 тис. 993 особи або 86,2% вщ
загального приросту городян [13, арк. 2]. Однак щомюяця, тсля здшснення основних розрахунюв руху населення статистики вносили корективи у цифру, яку брали за основу для розрахунюв наступного мюяця. Корективи змшювались, могли бути як вщ&емними, так i додатними. В червш-липш вони склали 108,7 тис. оаб. В цшому за рш становили 141,1 тис. оаб, яких не вносили до природного чи м^рацшного прироспв [11, арк. 4-27]. Однак вони поповнювали чисельнiсть мiського населення. Через зазначеш корективи рiзниця в чисельносп населення на початок 1946 р. i 1947 р. значно перевищувала суму природного i мехашчного прироспв. Можна припустити, що корективами фшсували чисельнiсть осiб, взяття на облш яких, не реестрували як м^ращю.
Отже, складовими мiграцiйних потоюв 1944-1946 рр. стали мобiлiзованi на вщбудову промислових об&ектiв, демобiлiзованi фронтовики, репатрiанти, розконвойованi злочинцi, реевакyйованi, мобшзоваш до шкiл ФЗН, оргнаборiвцi тощо. Завдяки потужним мiграцiям мiське населення до 1950 р. вщновило довоенну чисельнють. На прикладi 1946 р. можна побачити, що м^рацшний прирют дорiвнював 237,9 тис. осiб i становив 86 % загального приросту населення мют. Число городян поповнювали переважно люди працездатного вшу, в бшьшосл - чоловши, що сприяло формуванню бшьш yрiвноваженого статевовiкового складу. Третину мехашчного приросту складали вихщщ з областей Украшсько!& РСР, з яких понад двi третини становили мешканщ сш. Значно меншою була питома вага вихщщв з РРФСР, яка приблизно дорiвнювала 18 %. Незначною була частка вихщщв з шших республш -1 %. 1946р. видшяеться на тлi наступних роюв чималою кiлькiстю прибулих iз-за кордону -15 %, а також великою часткою оаб, щодо яких тогочасна статистика застосовувала специфiчний евфемiзм «без вказання» - 33,5 %.
Список використаноУ л1тератури
- 2009. - Спецвипуск. - С. 121-129 ; Shypik N. F. Frontovyky ta invalidy viiny u sotsialnii strukturi Stalinskoi oblasti u pershi povoienni roky / N. F. Shypik // Novi storinky v istorii Donbasu. - 2009. - Kn. 17-18. - S. 179-192 ; Shypik N. F. Diialnist viddilu u spravakh repatriatsii Stalinskoho oblvykonkomu deputativ trudiashchykh u 1945-1953 rr. / N. F. Shypik. // Hileia. - 2009. - Spetsvypusk. - S. 121-129
- F.-R.-4249. - Op.3.dop - Spr.37.
Стаття надiйшла до редакцГi 03.10.2015 р.
N. Shypik
VOLUME AND STRUCTURE OF URBAN MIGRATION TO DONETSK REGION CITIES IN 1944-1946
Postwar migration specifics of Donetsk region was defined by significant human losses against the background of the large concentration of enterprises vitally important to the state. This formed the purpose of organized migration - provision of the industrial complex that was being rebuilt with the workforce, and indirectly this was the main factor of the growth of citizens& number. State and party leadership realized its traditional method of human resource management in order to perform public tasks. Migration flows during 1944-1946 mainly consisted of mobilized for the reconstruction of industrial facilities, demobilized veterans, returnees, criminals, mobilized to factory-and-workshop schools, participants of the state system of organizational mobilization. As a result of powerful migrations, urban population had restored its pre-war figures before 1950.
Considering 1946 as an example, we can see that migration gain totaled 237.9 thousand people and constituted 86% of total population growth of cities. The number of citizens mainly risen due to people of working age, in the majority - men, which helped to shape a more balanced age-sex composition. A third of the mechanical growth was formed by those who came from regions of the Ukrainian SSR, of which two thirds were rural residents. The percentage of immigrants from the RSFSR is significantly lower - they comprised approximately 18% of immigrants. Share of immigrants from other republics is insignificant -about 1%. 1946 stands out from the next years because of a considerable number of arrivals from abroad - around 15%, as well as a large share of persons to whom that time statistics applied specific euphemism "without specification" - 33.5%.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., дл.н., проф.; Чура В.1., дл.н., проф.
