Спросить
Войти
ОБГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ
УДК 374.1
Ю. Ю. 1ВАНЬО
ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВН1В ГОТОВНОСТ1 ШКОЛЯР1В ДО ВИБОРУ ПРОФЕСП ТИПУ «ЛЮДИНА - ХУДОЖН1Й ОБРАЗ» ЯК ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГ1ЧНО1
Д1АГНОСТИКИ
Охарактеризовано показники, критерп та OKpeMi методики визначення pieHie готовностi учтв до вибору майбутньог професп типу «людина — художнш образ» в контекстi завдань профестног дiагностики. Визначено, що оцтювання сфоpмованостi готовностi до вибору майбутньог професп Трунтуеться на окремих кpитеpiях основних компонентiв цei готовностi та методиках ii о^нювання як цшсного явища.
Ключовi слова: готовтсть до вибору професп, критерп готовностi, тип профест «людина — художнш образ».
Ю. Ю. ИВАНЬО
ОПРЕДЕЛЕНИЕ УРОВНЕЙ ГОТОВНОСТИ ШКОЛЬНИКОВ К ВЫБОРУ ПРОФЕССИИ ТИПА «ЧЕЛОВЕК - ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ОБРАЗ» КАК ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДИАГНОСТИКИ
Охарактеризованы показатели, критерии и отдельные методики определения уровней готовности учащихся к выбору будущей профессии типа «человек — художественный образ» в контексте задач профессиональной диагностики. Определено, что оценки сформированности готовности к выбору будущей профессии основывается на отдельных критериях основных компонентов этой готовности и методиках ее оценки как целостного явления.
YU. YU. IVANIO
THE DEFINITION OF THE LEVELS OF THE SCHOOLCHILDREN& READINESS TO CHOOSE THE PROFESSION OF THE TYPE «HUMAN BEING -ARTISTIC IMAGE» AS A PROBLEM OF THE PEDAGOGICAL DIAGNOSTICS
The indicators, criteries and the separate methodics of the definition of the levels of the pupils& readiness to choose the future profession of the type «human being — artistic image» are characterized in the context of the professional doagnostics tasks. It is defined that grading of the formed readiness to choose the future profession is based on the separate criteries of the main components of this readiness and the methodics its evaluation as a wholesome phenomenon.
Одним з важливих завдань сучасно! загально! осв^и е надання учням допомоги у своечасному, сввдомому та обгрунтованому виборi майбутньо! професп ввдповвдно до !х можливостей та побажань з урахуванням об&ективних вимог i потреб ринку пращ. Виршення ще! проблеми пов&язано з професшним самовизначенням особистосп кожного учня. Це особливо важливо, оскшьки впродовж останшх рошв активно розвиваеться особиспсно-орiентована парадигма освгги. Загалом, проблема выявления особислсних особливостей та
основних тенденцш вибору майбутньо! професп на етапi навчання у загальноосвинш школi набувае все бшьшо! актуальностi.
Ученими розкритi органiзацiйно-педагогiчнi аспекти тдготовки учнiв загальноосвиньо! школи до вибору майбутньо! професп (Д. Закатнов, Е. Климов, С. Чистякова, О. Мельник, Е. Павлютенков, М. Шддячий, В. Синявський, Б. Федоришин, М. Янцур та iн.). Шляхи розв&язання проблеми готовностi школярiв до вибору окремих професш висвiтлено в публшащях Н. Ковтуненко, Н. Матяш, О. Тополь, Н. Шевченко та шших дослвдникш.
У деяких дисертацiйних до^дженнях (Л. ентiс, Ю. Кирильчук, Н. Кузан, Л. Оршанський, В. Туляев та iншi) розкрито особливостi ознайомлення школяр1в з професiями типу «людина - художнiй образ» у процес трудового навчання.
Разом з тим, для устшного вирiшення проблеми вибору професш зазначеного типу доцшьно дiагностувати стан пiдготовленостi учнiв до здшснення цього акту, адже змiст трудового навчання у школi доповнюеться елементами художньо-техшчно! творчостi та дизайну, розширюеться формальна, неформальна та iнформальна професшно зорiентована пiдготовка школярiв за цим напрямом.
Мета статтi - охарактеризувати показники, критерп та методики визначення рiвнiв готовностi учнiв до вибору майбутньо! професп типу «людина - художнш образ» в контекст! завдань шкшьно! професшно! дiагностики.
Визначення стану сформованосп готовностi учнiв до вибору майбутньо! професп передбачае ощнювання показнишв кожного з чотирьох компонентiв ще! готовност та розробку алгоритму !! оцiнювання як цiлiсного явища. За такого тдходу виникае необхiднiсть приведення всiх показник1в компоненпв готовностi до вибору професш типу «людина -художнш образ» до структури готовность
Структуру готовност школяра до вибору майбутньо! професп за десятьма показниками наведено на рис. 1.1.
Аналiз ввдповщних методик засвiдчив, що переважна бiльшiсть з них дае можливють диференцiювати сформованiсть кожного показника готовносп до вибору професш типу «людина - художнш образ» за трьома рiвнями. Це зумовило доцшьшсть до^дження кожного з показникiв за критерiями, як1 вiдповiдають цим трьом рiвням.
Нижче подано характеристику показник1в компоненпв готовностi учнiв до вибору професш типу «людина - художнш образ» за яшсними ознаками - критер!ями. Основними показниками мотивацшно-щншсного компонента готовносп до вибору майбутньо! професп е певна !ерарх!я стшких мотив1в такого вибору, сформовашсть професшних iнтересiв (або штересш до певних професш) та професшних намiрiв, наявнiсть професшних щншсних орiентацiй у школяра.
Критерп визначення мотивов вибору професп учнями:
• високий ршень: диференцiйована та стшка структура мотив1в вибору майбутньо! професп, що проявляеться у навчально-шзнавальнш д!яльностц
• середнiй рiвень: профес^я розглядаеться як заиб досягнення певних цшей, не пов&язаних безпосередньо з професшною д1яльн1стю, здебiльшого наявнi суто прагматичш мотиви !! вибору;
• низький ревень: мотиви вибору професп нестшш i не впливають на навчально-пiзнавальну д1яльн1сть учня.
Критерп визначення професшних штересш учн1в:
• високий р!вень: учнем обрано майбутню професш або визначено напрям майбутньо! професшно! даяльносп, зд1йснюються практичнi ди для оволодшня нею;
• середнiй: учень диференщюе професшну д1яльн1сть за ступенем привабливосп, проявляе певну активнiсть для додаткового ознайомлення з профеиями;
• низький: ввдсутня чiтка диференцiацiя професшних штереав, у профеиях привабливими для учня е лише !х окрем! сторони, активнiсть, спрямована на оволодшня профеиею або набуття додатково! шформацп, не спостерiгаеться.
Критерп визначення професшних шм1р1в учн1в:
• високий рiвень: майбутня профеия учнем обрана з уточненням спецiальностi, розроблено реалiстичний особистий професшний план щодо оволод1ння нею;
• середнш рiвень: майбутня професiя обрана, але спецiальнiсть не уточнено, намiри не е стiйкими, учень орiентуеться на найближчу життеву перспективу, обрано напрям подальшого професiйно орiентованого навчання (профiль навчання у старший школ^ професiйний навчальний заклад тощо);
• низькш рiвень: проблема вибору професп не актуалiзована або обрано лише тип майбутньо! професп, учень сприйнятливий до зовнiшнього впливу (думка батьшв, друзiв тощо), покладаеться на випадок.
Готовшсть до вибору професп
мотивацшно-цшшсний
когштивнмй
д1яльИ1сно-практичний
гтН-1
и в и в и т о
н а н
и о "¡3
а н и
н а н
&<3 и а л п
р с и о К
ви ц а СО
д ^ ю о <и р
о т о
о а к
о о м а
н а о м а
л т о
Рис. 1. Структура готовностi школяра до вибору професп.
Критери визначення професiйних цшшсних орiентацiй учнiв:
• високий рiвень: система професiйних цiннiсних орiентацiй диференцшована, в iерархil професiйних цiннiсних орiентацiй учня провiдне мiсце належить сощально та особистiсно значущим цiнностям;
• середнш рiвень: превалюють особислсно значущi професiйнi цiнностi, нечiтка диференцiацiя цшностей;
• низький рiвень: учень не здатний визначити для себе професшш щнносп, 1х диференцiацiя вiдсутня.
• Когштивний компонент сво!ми показниками мае здаттсть до аналiзу професш, упорядковаш систематизованi знания щодо обрано! або привабливо! професп та шлях1в и набуття.
Критерп визначення здатностi учшв до аналiзу професш:
• високий ршень: учень володiе систематизованою шформащею про св1т професш, зокрема розширеною iнформацiею про професп типу «людина - художнш образ», здатний самоспйно знаходити релевантну iнформацiю, володiе методикою аналiзу професш;
• середнiй рiвень: учень володiе iнформацiею про св1т професш, але вона не систематизована, за сторонньою допомогою може знайти ввдповвдну професiографiчну iнформацiю та здшснити аналiз професп;
• низький рiвень: iнформацiя про св1т професш е уривчастою, учень не здатний здшснювати аналiз професп, iнформацiя професiографiчного характеру мало щкавить або не щкавить взагалi.
Критерп оцiнювания знань про професп типу «людина - художнш образ»:
• високий рiвень: учш знають про суспшьну значущiсть професп, володають упорядкованими систематизованими знаниями про предмет, мету, знаряддя та умови пращ, основш трудов! дц, перспективи працевлаштувания i професшного розвитку, близью професп, вимоги до якостей та стану здоров&я;
• середнш рiвень: знання учнем зм1сту професп е узагальненим i неповними, в1н мае базову шформащю про шляхи набуття професп, але знання щодо шлях1в професшного розвитку неповнi;
• низький рiвень: в учня сформованi несистематизоваш та неповнi знання щодо змюту професшно! д1яльност1, диференцiацiя за спещальностями в межах професп ввдсутия, знання про шляхи отримання професи i професшний розвиток в Г! межах мшмальш або в1дсутн1 взагалi.
Дшльшсно-практичний компонент характеризуеться такими показниками, як сформовашсть вм1нь побудови професшного плану i здiйснения практичних заходiв щодо його реалiзацi!. Оск1льки перелiк знань, вмшь та навичок для р1зних професш типу «людина -художнш образ» е дуже рiзноманiтним та орiентований на певну професш, дiагностика його сформованостi здiйснювалася нами за результатами практичних робгг.
Критерп ощнювания умшия побудови учиями особистого професшного плану:
• високий рiвень: учень самостшно знаходить, формулюе i здшснюе практичнi д1! щодо вирiшения проблем, пов&язаних з вибором майбутньо! професп, мае сформоваш основний та резервний професшш плани;
• середнш рiвень: учень за сторонньою допомогою знаходить, формулюе i вирiшуе проблеми, пов&язаш з вибором майбутньо! професп, мае частковий, неповний професшний план на найближчу перспективу, здiйснюе окремi дп або плануе здiйснювати практичнi дп щодо його реалiзацi!;
• низький рiвень: проблема вибору професп не актуалiзована, професшний план в1дсутн1й.
Показниками самоощнювального компонента готовност1 до вибору професп е здатшсть
до самоаналiзу та самооцiнка.
Критерп оцiнювания розвитку в учшв самоощнки:
• високий рiвень: об&ективна самооцiнки, усвiдомления необхвдносп об&ективно! самооцiнки для усп1шно! майбутньо! професшно! д1яльност1, розум1ння залежиостi професшних усшх1в в1д природних здiбностей та якостей, як необхiднi для професш типу «людина - художнш образ»;
• середнш рiвень: самоощнка незначно завищена або занижена, нечiтке розумшня важливостi адекватно! самооцiнки для подальшо! професшно! д1яльност1, нечiтке розум1ния залежносп м1ж можливостями оволод1ния в1дпов1дною профеаею та наявнiстю адекватних здiбностей i якостей;
• низький рiвень: самоощнка значно завищена або занижена, розумшня важливосп адекватно! самоощнки для подальшо! професшно! д1яльност1 ввдсутне, наявнiсть професшно важливих якостей осо6истост1 i можливють оволод1ния в1дпов1дною профеиею м1ж собою не пов&язуються.
Критери ощнювання розвитку в учшв здатност до самоаналiзу:
• високий рiвень: учнi володiють систематизованою iнформацiею про властивосп власно! особистостi, вмiють аналiзувати власнi iндивiдуальнi особливостi та зютавляти !х з професiйними намiрами;
• середнш рiвень: учнi володiють несистематизованою шформащею про властивостi свое! особистосп, за сторонньою допомогою можуть проаналiзувати власнi iндивiдуальнi особливостi та зютавити !х з професiйними намiрами;
• низький рiвень: учнi не володшть iнформацiею про властивосл власно! особистосп, не можуть проаналiзувати власнi iндивiдуальнi особливоси та спiвставити !х з професшними намiрами.
Зрозумiло, що дiагностичний iнструментарiй, який використовуеться науковцями для до^дження рiвнiв готовностi до вибору професш типу «людина - художнш образ», е надлишковим у робот загальноосв^ньо! школи. У зв&язку з цим необхвдно визначити так би мовити дiагностичний мiнiмум, реалiзацiя якого дасть можливють педагогiчним працiвникам отримати уявлення щодо стану готовностi випускникш основно! школи до вибору подальшого професiйно зорiентованого освiтнього маршруту (див. табл. 1).
Таблиця 1
Дiагносmичний мтмум для визначення шляху професшног освти школярiв_
Напрям дiагностики Методики дiагностичного мiнiмуму
Дiагностика професiйних iнтересiв i схильностей Диференцiйно-дiагностичний опитувальник (ДДО) С. Клiмова. Опитувальник професiйноl спрямованосл Дж. Голланда. Профiльнi i професшш штереси, «ОДАН1-2».
Дiагностика навчальних досягнень та професшно важливих якостей особистостi Тест досягнень. Шкшьний тест розумового розвитку. Тести для дiагностики професiйно важливих якостей за напрямами профшьно! спецiалiзацil школи.
Дiагностика пiдготовленостi учня до самостiйного та усввдомленого вибору освiтнього маршруту Анкета дiагностики особливостей професiйного самовизначення учшв. Методика «Готовшсть до професшного вибору», адаптащя А. Чернявсько!.
Паралельне використання опитувальниюв С. Клiмова та Дж. Голланда дозволяе порiвняти результати вивчення сфер професшно! дiяльностi, привабливих для учня, за двома рiзними класифшащями професiй. Використання методики «ОДАН1-2» дозволяе не лише визначити сферу практично! даяльносп, яка е предметом професшного штересу школяра, а й виявити особливостi сформованостi такого iнтересу.
Навчальш досягнення учнiв визначаються за результатами !х успiшностi за навчальними предметами. Шшльний тест розумового розвитку дае можливють зробити певнi висновки щодо ввдповвдносп здiбностей школяра вибираному типу професш або конкретнш професi!, а також профiлю навчання у старшш школi.
Тест структури iнтелекту Р. Амтхауера, модифшований Л. Ясюковою, дае змогу оцшити iнтелектуальнi здiбностi старшокласниюв до природних, суспiльних, математичних, техшчних наук, iноземних мов тощо.
Методика «Готовшсть до професшного вибору» спрямована на виявлення рiвня готовностi учшв до усввдомленого вибору професiйно-освiтнього маршруту, визначення ступеня iнформованостi школярiв про сви професiй, рiвня автономностi i самостiйностi вибору, здатностi ухвалювати ршення, умiння планувати майбутне, емоцiйного ставлення до ситуацi! вибору професi!.
Аналiз стану проблеми у практицi роботи середшх загальноосвiтнiх шкiл дае змогу виявити певш чинники, як1 негативно впливають на процес пiдготовки учшв до вибору майбутньо! професп. Одним з них е фактичне припинення систематично! роботи з професшно!
орiентацi! школяр1в. Як наслiдок, нин1 школярам властива непоiнформованiсть щодо професш типу «людина - художн1й образ», зокрема, в них ввдсутш систематизованi знания стосовно змюту вказаних професш, вимог, як1 ставляться до осо6истост1 фахiвця. Iнформацiя професiографiчного характеру поступае до школив переважно з неформальних джерел, вплив педагогiв на ви61р майбутньо! професп вони оц1нюють як недостатнш.
Професiйнi ц1нн1сн1 орiентацi! та мотиви вибору професп учиями старших клаив мають ч1тко виражену егоцентричну спрямовашсть. Сучасним школярам властива гiперорiентацiя на набуття вищо! осв1ти. Переважна бшьштсть респондентiв (понад 70%) плануе тсля зашичения 9 класу продовжити навчання школ1, щоб пот1м поступати у ВНЗ, або поступати у ВНЗ 1-11 ршнш акредитацп. Майже для 20% учшв 8-9 клаив проблема професшного майбутнього та вибору професшно орiентовано! навчально! траектори не е актуальною.
Вивчення професшних намiрiв школяр1в показуе, що значна !х частка (12-14% опитаних) спрямована на надбання професш типу «людина - художнш образ», але такий !х професшний ви61р е нестабiльним та орiентований переважно на зовн1шн1 ознаки професп.
Л1ТЕРАТУРА
УДК81&1=161.2+37
I. А. КУЧЕРЕНКО
ТИПИ I СТРУКТУРА РОЗВИТКУ КОМУН1КАТИВНИХ УМ1НЬ I НАВИЧОК У
ЛШГВОДИДАКТИЩ
Проаналiзовано типологж i структуру уроюв розвитку зв&язного мовлення у лтгводидактищ. Визначено основт компоненти змiсту й будови уроюв розвитку комушкативних умть i навичок вiдnовiдно до вимог сучасног шкыьноI мовноЧ освти.
