Спросить
Войти
Система фшансування лшпунклв у 20 рр. ХХ ст. на Сумщин
The System of Financing Illiteracy Elimination Centers in Sumy Region in the 1920s
Лариса Спик&, Натал1я Петренко 2
Larisa Yepik, Nataliia Petrenko
DOI: 10.22178/pos.37-8
LCC Subject Category: DK508-508.95
Received 26.07.2018 Accepted 10.08.2018 Published online 31.08.2018
Corresponding Author: Larisa Yepik
larusyabarabash2017@gmail.com
© 2018 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License L©-^J
Анотащя. У статт висв^люеться недостатньо дослщжена проблема фшансування пунк^в лквщаци неписьменност пщ час здшснення пол^ики лквщацп неписьменностi у 20-х роках ХХ стол^тя на Сумщинi. Авторами охарактеризовано стан матерiального забезпечення лкнешв у визначений перiод, проаналiзовано основы джерела грошових надходжень, виявлений рiвень реального матерiального забезпечення лiкнепiв. Встановлено, що низький рiвень фiнансування часто ставав причиною неякюного рiвня викладання. Розглянуто питання забезпечення пщручниками i навчальними посiбниками як украТнською мовою, так i мовами iнших нацюнальностей, в тому числi, наведено окремi статистичнi данi про централiзованi надходження навчальноТ лiтератури, надано коротку характеристику найбтьш популярних навчальних книг, як використовувалися викладачами лiкнепiв пiд час лквщацТ неписьменностi на Сумщинi.
У статт наведено цитати iз документв зi справ Державного архiву СумськоТ областi, якi безпосередньо розкривають реальний стан фшансування i матерiального забезпечення лкнешв на Сумщинi у 20 рр. ХХ ст. i дають можливiсть об&ективно оцiнити дiйсне матерiальне i фiнансове становище пунктiв лкнепу. Автори статтi надають коротку характеристику щодо дiяльностi пунктiв лiквiдацíl& неписьменност у рiзних мiстах нишшньоТ СумськоТ области Конотопi, Глуховi, Шостцi, Краснопíллí Сумах, наголошуючи на Тх ктькюному зростаннi i, як наслiдок, збтьшены вiдсотка письменного населення. Автори статп роблять висновок, що попри недостатне фшансування пунктв лкнепу, недосконалу систему забезпечення навчальною лiтературою, шкiльним приладдям, канцтоварами робота цих закладíв мала позитивний результат, який виявився у збтьшенш ктькост письменного населення в Сумськш областi, яке навчилося читати i писати украТнською мовою, що мало, в свою чергу, велике значення для пробудження нацюнальноТ самосвщомост украТнського населення.
Ключовi слова: неписьменнють; фiнансування лiкнепiв; полiтика лiквiдацíГ неписьменност; матерiальне забезпечення лiкпунктiв.
Abstract. The article deals with the insufficiently studied problem of financing illiteracy issues during the implementation of the illiteracy elimination policy in Sumy region in the 1920s. The authors describe the state of material maintenance of illiteracy elimination centers at a certain period, analyze the main sources of funding, and define the level of the real material maintenance of illiteracy elimination points. It has been found out that a low level of funding often leads to poor teaching quality. The issue of providing textbooks and teaching aids in both Ukrainian and the languages of other nationalities is considered, including some statistics on the centralized inflow of educational literature, a brief description of the most popular textbooks used by teachers of educational centers during the process of eliminating illiteracy in Sumy region.
The article cites quotations from the documents of the State Archive of the Sumy region, which directly reveal the real state of financing and material support of the illiteracy elimination centers in Sumy region in the 1920s and provide an opportunity to objectively assess the real material and financial position of the illiteracy elimination points. The authors of the article provide a brief description of the activities connected with illiteracy elimination in various cities of the present Sumy region: Konotop, Glukhiv, Shostka, Krasnopillya, Sumy, stressing their quantitative growth and, consequently, an increase in the percentage of the literate population. The authors of the article conclude that despite the insufficient financing of the illiteracy elimination centers, the imperfect system of providing educational literature, school supplies, stationery, the work of these institutions had a positive result, which was manifested in increasing the number of literate people in the Sumy region, who learned to read and write in Ukrainian, which was, in its turn, of great importance for awakening the national consciousness of the Ukrainian population.
ВСТУП
На сьогодшшнш день питання грамотносп населення не втратило свое! актуальность хоча в дечому змшилися погляди на дану проблему. Перед сучасним свггом постае за-вдання не просто навчити людину читати i писати, а i аналiзувати отриману шформацш та критично 11 ощнювати. Тому, в контекст нишшньо! актуальносп питання боротьби з неписьменшстю, варто згадати про кторич-ний досвщ, досягнення та уроки масштабно! кампанп з лжвщацп неписьменносп, яка вщ-бувалась у 20-30-т роки ХХ ст. в Укра&ш.
У першi роки кампанп лжвщацп неписьменносп вщбувався бурхливий розвиток мереж! спещальних пункта. Одним з недопрацьова-них питань залишався брак шюл для малопи-сьменних [14, с. 80]. Для проведення занять з лжвщацп неписьменносп вщводилися мкце-вi примiщення - клуби, народнi будинки, церкви й навггь приватш будiвлi та кiмнати на промислових пщприемствах i управлiнських закладах.
На початку 20-х роюв ХХ ст. здшснювалась значна робота з органiзацГl& дiяльностi рiзно-манiтних курсiв пiдвищення кв^фжацп вчителiв для нацiональних шкiл. Важливим завданням реформування системи освiти у цей перюд стало забезпечення навчальних закладiв педагогiчними кадрами та оргашза-цiя !хньо! перепiдготовки вiдповiдно до но-вих радянських реалiй.
Безумовно, велику юльюсть навчальних за-кладiв, вчителiв, якi в них працювали, потрь бно було утримувати i матерiально забезпе-чувати. Тому мета дослщження - охарактеризувати систему фшансування лiкпунктiв та дослiдити матерiальне забезпечення лiкнепiв у 20-х рр. ХХ ст. на Сумщиш.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Навчання неписьменних здiйснювалося через мережу спецiально створених для цього навчальних закладiв, якi забезпечували елеме-нтарну грамотнiсть широких верств населення. Мережу таких закладiв становили установи, в яких безпосередньо здшснювався навчальний процес: школи грамоти або лж-непи, школи для малописьменних, гуртки по-одиноко-групового навчання та недiльнi школи [1, с. 205]. Але час вщ часу поставало питання фшансування створених лжнетв, забезпечення 1х навчальними матерiалами.
В залежносп вiд джерел фiнансування, лжне-пи належали або до оргашв народно! осв^и, або до громадських оргашзацш. Спочатку роботу по лжвщацп неписьменносп передбача-лося здiйснювати виключно за рахунок дер-жави. Але шслявоенна розруха i голод, як по-гiршили матерiальне становище населення ще бiльше, також призвели i до рiзкого ско-рочення закладiв лiквiдацГl& неписьменностi.
Швидкiсть впровадження кампанп лжнепу у вирiшальнiй мiрi залежала вщ фiнансування. Як i на быьшкть iнших кампанiй, що оргаш-зовувались бiльшовицькою владою, лiкнеп здшснювався значною мiрою за рахунок чистого ентузiазму лiквiдаторiв та коштом громадських оргашзацш. У серпш 1923 р. вийш-ло звернення ВУЦВК до вщповщних органiв, в якому ч^ко зазначалося, що держава не
може взяти на себе уах витрат з лжвщацп неписьменносп [22, с. 77].
З огляду на це, постало питання пошуку аль-тернативних джерел фшансування кампанп з лжвщацп неписьменностi. Поступово стали залучатися до ще!& роботи мiсцевi органи влади, громадсью органiзацГi. Саме через обме-жеш можливостi держави, основна частина витрат була покладена на населення того чи шшого регюну. Ставлення ж населення до ль квiдацГi неписьменносп залишалося нестш-ким, тому оргашзащям доводилося проводи-ти активну агггацшну полiтику, яка також потребувала фшансування [4, с. 78].
Створення шюл i пунктiв лiквiдацГi неписьменносп та &х робота фiнансувалися частково з державного бюджету, з кош^в мкцевих Рад, профспiлок. У першi роки НЕПу важке еконо-мiчне становище змусило державу цiлком пе-рекласти фiнансування лiквiдацГi неписьменносп саме на мiсцевi органи влади. Але мкце-вий бюджет фактично не м^ пiдтримувати боротьбу з неграмотшстю, в результатi число дшчих шкiл лiкнепу рiзко скоротилося i зни-зилося постачання навчальною л^ературою та письмовим приладдям.
Погiршувало ситуацiю з фiнансуванням вве-дення госпрозрахунку. У гонитвi за прибут-ком пiдприeмства перестали виконувати закон про скорочення робочого дня на двi го-дини для учшв. Особливо важким цей час був для лжпунк™. Вони ставилися до розряду тих установ, яю сприймалися быьшктю населення як зайвий тягар, i тому не могли роз-раховувати на сустльну матерiальну пщтри-мку. У той же час, в силу специфжи свое& дiя-льностi, лжпункти не могли функцiонувати на принципах самоокупносп, як iншi установи [7, арк. 29].
Тому, на початку 20-х роюв фшансування роботи лжнетв було перекладене на громадсь-ю органiзацГi та населення. Школи лiкнепу передавалися на забезпечення профстлок, кооперативiв, осередкiв товариств «Геть не-письменшсть». Було введено спещальний по-даток i штрафи на користь лжнепу. Напри-клад, якщо людина вiдмовлялася вчитися грамотi, вона мусила сплатити певну суму кош™ в пункт лжвщацп неписьменностi. Також було посилено тиск на громадсью орга-шзацп, членiв яких змушували платити внес-ки, проводити дводенники чи недыьники по збору кош™ для забезпечення лiкнепiв.
Аналiзуючи архiвнi джерела можемо знайти тдтвердження вищезазначеному. Грошi на утримання i забезпечення пунктiв лiкнепу надходили в результат проведення, напри-клад, агггацшно!& кампанп, членських внескiв, рiзних зборiв, якi проводилися серед населення, вщрахувань вiд продажу квиткiв до юно та театру i т. ш [9, арк. 34;11, арк. 323].
Документи Державного архiву Сумсько!& обла-стi мiстять iнформацiю про розмiр членських внескiв членiв товариства «Геть неписьмен-шсть». Наприклад, для члешв Березiвського товариства був встановлений наступний ро-змiр внескiв: для кооперативiв не менше 5 карб., для членiв профспiлок 25 коп., для вах громадян - 5 коп. [8, арк. 6]. Деяю осеред-ки подiляли внески на вступш та щомiсячнi, якi становили 10 коп. та 5 коп. вщповщно [7, арк. 16].
Принагщно зауважимо, що саме такi надхо-дження були основними у фшансуванш лж-непiв, завдяки чому на лжнетвську роботу щороку отримували быьше 90% необхiдних коштiв (у тому чи^ майже половину вiд громадських оргашзацш). I тiльки решта ко-штiв надходила з державного бюджету [13, с. 237].
Проте, час вщ часу, видыеш кошти з центрального бюджету не доходили на мкця, або ж суттево скорочувалися настыьки, що на при-дбання пiдручникiв, полiпшення матерiаль-но!& бази лiкнепiв грошей, практично, не за-кладалося. Видiленого мiнiмуму ледве виста-чало на виплату зарплаты вчителям [8, арк. 34].
Внаслщок цього, склалася система, коли кошти для тдтримання роботи пункту лжнепу збирали громадсью оргашзацп та самi лжне-пiвцi. Варто зазначити, що, згщно лешнсько!& тези, план лжвщацп неписьменносп вважав-ся реальним лише тодь коли маси самi вiзь-муться за справу [21, с. 63].
Незважаючи на допомогу вщ осередкiв товариства «Геть неписьменшсть» та iнших громадських оргашзацш, пункти лжвщацп неписьменносп знаходилися у дуже скрутному становищь Так, у звiтi про роботу Конотопсь-ко!& окрполiтпросвiти за 3 квартал 1924 року вказуеться, що не вистачало кош^в не тыьки на забезпечення лжпунк^в необхiдними ма-терiалами, а й, навiть, на заробнну плату вчителям. Власне у мктах бiльшiсть вчителiв
отримували плату за свою роботу, а на селi вчителi не отримували зовам шчого. Випуск-ш вечори не проводилися саме через нестачу фiнансування [16, арк. 347].
За роботу з неписьменними, активктам чи просто бажаючим (^м професiйних учите-лiв) будь-яка винагорода у виглядi грошей не нараховувалася. Про це в той час, як правило, i мови не вели навт учителi- фахiвцi. Маючи велике навантаження в лжпунктах, вони по 6 мкящв не отримували платню. 1м нiчим було годувати ам&1. Вони скаржилися, але, як правило, роботу не залишали, бо розумыи 11 важ-ливiсть [12, с. 25].
На пщтвердження шформацп про скрутне матерiальне становище вчителiв лжпункта в архiвних документах мiститься багато ведомостей. В основному це письмовi скарги або ж листи вщ вчителiв. Цiкавим е лист вщ вчите-льки Карабутовсько&1 школи Ф.Типко до Ко-нотопсько&1 окрпол^-просвгги, яка просить переведення до одно&1 зi шкiл Конотопського району. Вчителька зазначае, що 1й не виста-чае виплачуваних державою грошей (15 кар-бованщв 75 копшок) на оренду квартири та забезпечення власних потреб [17, арк. 107].
Проаналiзувавши деюлька документа бачи-мо, що вчителi шюл лжнепу отримували трь шки быьше 15 карбованцiв, проте цього не вистачало для життя. Але враховуючи того-часну ситуацш в кра&1ш, можна припустити, що i цих грошей быьшкть вчителiв не отри-мувало.
Звiсно, головною метою шюл з лжвщацп неписьменносп було навчання дорослого населення елементарно&1 грамоти. Зокрема випус-кники повинш були умiти читати буквар [6, с. 127]. Але й такого роду поабниюв катаст-рофiчно не вистачало.
Першочергового виршення потребувало питання забезпечення пщручниками i канце-лярськими виробами як вчителiв, так i учнiв [19, с. 21]. Забезпечення навчальними поаб-никами, педагопчною лiтературою та апта-цiйною литературою здiйснювалося за раху-нок державного бюджету, а забезпечення канцтоварами та оплата персоналу - за раху-нок мкцевого бюджету.
Аналiз пiдручникiв та поабниюв з лжвщацп неписьменносп у перюд 1920-1927 рр. засвь дчив недостатшсть навчально-методично&1 лiтератури. Певною мiрою цю потребу задовольняли наявнi пщручники та посiбники попереднiх рокiв, однак така навчальна лпе ратура не вщповщала вимогам навчання не-письменних. Поступово розроблялися новi вимоги до навчально&1 лiтератури i з&явилися новi пiдручники, посiбники для неписьмен-них та малописьменних.
Утм, вирiшити проблему повнiстю не вдало-ся через брак коштiв на забезпечення закла-дiв з лжвщацп неписьменносп засобами на-вчання, а тому часто для навчання непись-менних використовували газети та журнали.
Найбiльшим поширювачем укра1&нсько&1 навчально&1 лiтератури на Сумщиш на початку 20-х роюв ХХ ст. залишалося учительське ви-давниче товариство «Всеувито». Лiкнепи, дя-куючи цiй органiзацГ1, мали можливкть заку-пити наступнi книги: «Педагопчну енцикло-педiю для учительства та громадських дiя-чiв», «Основи навчання рщно&1 мови з методи-чними вказiвками», «Арифметичний задачник», «Початкову географiю», «1сторичну хре-стоматiю» та шшь Безпосередньо для лжне-тв випускалися наступнi пiдручники: Я.Чепiга «Книга для позашюльно&1 освiти. Буквар для дорослих», Я. Чепiга «Читанка для дорослих, перша пiсля букваря з самостшни-ми працями по арифметищ, читанню тексту», Б.Грiнченко «Укра1&нська граматика до науки читання й писання», С. Русова «Укра&нський буквар», С. Русова «Перша читанка для дорос-лих (для недыьних i вечiрнiх шюл)» та iншi [20, арк. 75].
Основними пщручниками та поабниками, яю використовувалися для роботи з неписьменними були: буквар «Долой неграмотность! (Букварь для взрослых)» (1919 р.) (Д. Елью-на), буквар «Долой неграмотность» (1920 р.) (автори: Д. Ельюна, Н. Богуславська та А. Кур-ська), «Букварь для взрослых» (1920) (Д. Ель-юна), книга «Ликвидаторам неграмотности. Практическое руководство» (1921 р.), «Перша читанка» (1921 р.) (уклад. А. Воронець), азбука й читанка для дорослих «Битий шлях» (1922 р.), перша укра&нська читанка «Червона зброя» (1924 р.) (А. Воронець), збiрник до чи-тання в школах малописьменних дорослих «Дев&яте ачня 1905 року» (1924 р.) (А. Воронець) [6, с. 185].
У букварах, що розроблялися згщно комплек-сних програм, мктилися матерiали для письма, читання та рахунку, тим самим замшюю-чи пщручники з окремих предмета. Саме тому ïx неможливо назвати букварами в сучас-ному розумшш. Правильно говорити про них як про початковий пщручник для шюл лжнепу. Але з метою дотримання принципу юто-ризму в дослщженш ми визнали доречним називати ïx саме так, як вони iменувалися в той перюд [5, с. 15].
Осюльки лжвщащя неписьменностi була не лише осв^ньою, а й полiтичною кампанieю, для боротьби з неграмотшстю не вистачало букварiв та iншиx пiдручникiв iз новим поль тичним змiстом. Виршенню ще& проблеми заважала тогочасна паперова криза. Через це навчання здшснювалося з використанням текспв газет, найчаспше це була «Геть непи-сьменшсть».
Незважаючи на бажання селян навчатися укра&нською мовою, &м надсилали росшсько-мовний «Букварь для неграмотных Ельки-ной» [2, с. 73]. Тримкячне навчання, суть яко-го полягала у тому щоб навчитись читати, писати, рахувати та стати политично грамот-ними, не було достатньою мiрою ефективне, оскiльки пiдручники нерщною мовою були незрозумiлi селянам та й обставини життя не
сприяли ефективному виршенню проблем освiченостi.
Першi новi абетки були вiддрукованi росшсь-кою мовою у 1923-1924 рр. Невдовзi 1&х переклали укра&1нською, проте тиражувати в нале-жнш кiлькостi не змогли. З 1926 року розпо-чалося видання букварiв для нацiональних меншин. До юнця 1920-х рокiв читанки для еврейських, шмецьких i польських лiкнепiв в обмеженш кiлькостi закуповували в Мос^ [18, с. 32].
Як вже зазначалося, забезпечення лжнетв лiтературою мало здшснюватися з державного бюджету. Пщ час реалiзацГ1 полiтики лжвь дацГ1 неписьменностi державне керiвництво сприяло виданню та розповсюдженню необ-хщно&1 лiтератури. На пункти лiкнепу надси-лалася як педагогiчна, так i агiтацiйна лттера-тура, проте у невеликих юлькостях. Побачити це можемо з архiвних документiв, зокрема з акта отримання лiтератури.
Наприклад, цшшсть для нашого дослiдження становить наступний документ за 1924 рiк.
«Розверстка литературы по ЛИКБЕЗУ по Округам /
АВТОР и название книги Количество, подлежащее развертке г. Чернигов Черниговский округ Неженский округ Конотопский округ Н.- Северский округ Сосновский округ
Справочник ликвидатора 198 18 36 36 36 36 36
Бланки удостоверений для окончивших школу ликбеза 5000 500 1000 1000 1000 750 750
Тарнопольская. Письмо 27 7 4 4 4 4 4
Голант - О комплексном преподавании в школах малограмотных. Вып. 1 26 6 4 4 4 4 4
Тарнопольская. Обучение народной речи в школе взрослых 26 6 4 4 4 4 4
Журнал «Геть неписьменнють!» (1924 г.) 71 11 12 12 12 12 12
Порадник лквщатора 70 10 12 12 12 12 12
Новый орфографический справочник 33 13 4 4 4 4 4
Красная хрестоматия 73 23 10 10 10 10 10
Як бачимо, книги були pi3Horo спрямування. Проте 1&х доводилося замовляти, а до лжпунк-TiB вони доходили не завжди. Проаналiзува-вши вищенаведений документ розумieмо, що
на кожен округ видыялася недостатня юль-кiсть примiрникiв будь-яких книг. Адже, як вже зазначалося, юльюсть учнiв щоразу зрос-тала, тому i потреба у книгах була вища.
Проте л^ература надходила у недостатнш юлькосп. Так, наприклад, шструктор з лжнепу по Конотопському залiзничному вщдыку звiтував, що на станцп Конотоп неписьмен-них iз 5399 чоловiкiв - 924, iз 242 жiнок - 52, курси лiкнепу повиннi вiдвiдувати 126 чоло-вiкiв i 46 жшок. 1нспектор наголошував на повнiй вщсутносп навчальних посiбникiв. Вiн же надав запит на 88 укра&нських абеток, 116 задачниюв, 464 зошити, 116 олiвцiв, 100 ру-чок, 12 розрiзних абеток. Натомiсть отримав 6 абеток, 25 задачниюв, 100 зошш1в i розрiз-них абеток [6, с. 184].
Також, тд час дослщження документiв було вiднайдено вщомосп, що на Конотопський округ через 1нспектуру народно!& освiти на 1926 рж було замовлено 40 тис. букварiв, а кiлькiсть учнiв на той час була 40 тис. 718 чо-ловж. Замовлення було виконане не повшстю - наделано лише 32 тис. 140 примiрникiв. Окрiм тако!& недостачi була ще одна проблема. Книги надходили iз великим запiзненням i малими париями по 3-5 тис. примiрникiв ще й неоднорщних назв [10, арк. 34]. Тому, ста-валося так, що в одному пункт лжвщацп неписьменносп мiстилися букварi рiзних авто-рiв, що значно ускладнювало навчання.
На лiкпункти також мали надсилатися i зошити. При чому, керiвництво запевняло, що на одного учня на весь навчальний рж буде наделано 8 зошш1в. Проте реалп були не такими позитивними. Зошитв не вистачало i тому учням в кращому випадку на весь рж дктавалося лише два [10, арк. 34].
Отже, можна сказати, що фшансування та ма-терiальне забезпечення пунктв лжвщацп неписьменностi було недостатнiм. Не вистачало зошитв, кiлькiсть учшв перевищувала кiлькiсть надiсланих навчальних пщручниюв. У першi роки проведення кампанп& з лжвщацп неписьменносп як в Укра&ш загалом, так i на Сумщиш. Зокрема, не вистачало поабниюв укра&нською та мовами нацiональних мен-шин.
Це позначилося не лише на навчанш учшв, а й на якосп викладання матерiалу самих вчи-телiв. Л. Бут у сво&й роботi зазначае, що недо-статш знання з граматики, неосвiченiсть ба-гатьох вчителiв у питаннях укра&нознавства багато в чому було наслщком катастрофiчноi нестачi спещально!& лiтератури. Особливо важко доводилося викладачам негумаштар-них дисциплш Складнiсть термiнологГi, невмыо перекладено!& на укра&нську, робила !&х мову не зрозумiлою i породжувала нарiкання з боку учнiв i батькiв [3, с. 88].
Тим не менш, не зважаючи на таю перешкоди юльюсть укра&нських шюл та пунктв лiкнепу на територп Сумщини збiльшилось. Наприклад, у 1921 рощ в селi Кириювка Охтирсько-го повiту Харювсько!& губернп (нинi -Сумська область) вiдкрили хату-читальню з бiблiоте-кою. При заводi та в селi працювали школи лжнепу. Завкомом цукрозаводу були оргаш-зоваш професiйнi гуртки, при яких о^м природничих дисциплiн навчали й грамо^ [15, с. 194].
У мк^ Конотоп станом на 1924 рж працюва-ло 5 груп лжнепу з рiзною мовою навчання, яю охоплювали велику кiлькiсть учшв [15, с. 260]. У Глуховi активно дiяло товариство «Геть неписьменшсть», що вщкрило кiлька шкiл лжнепу. Станом на 1925 рж в них навча-лося грамоти 222 чоловжа, 126 чоловiк вiдвi-дували двi школи для малописьменних [15, с. 213]. У Краснопiллi 1920 року було вщкрито школу грамоти. 1921 року утворено Волосну надзвичайну комгаю боротьби з неписьмен-шстю, яка органiзувала у мiстi юлька пунктiв лiкнепу. На 1926 рж кiлькiсть грамотних тут зросла до 59% [15, с. 297].
У Шостщ 1923 року було вщкрито iндустрiа-льний технжум, учнi якого брали активну участь у лжвщацп неписьменносп. На той час у мк^ дiяло двi школи лжнепу та вечiрнi курси для робпниюв заводу [15, с. 602].
У Сумах також вживалися заходи щодо лжвь дацп неписьменностi серед дорослих. З 1923 року дiяла оргашзащя «Геть неписьмен-нiсть». У й школах i гуртках того ж року на-вчалося грамоти 3900 чоловж. Вiдсоток письменного населення поступово зростав.
Тож, незважаючи на нестачу лггератури та фшансування, на Сумщиш в 20-х роках ХХ столггтя кампашя з лжвщацп неписьменносп просувалася дуже швидкими темпами. З року в рж збыьшувала кiлькiсть пунктiв лiкнепу, покращувалася яюсть навчання.
ВИСНОВКИ
Отже, система пунк™ лiквiдацГi неписьмен-ностi була досить широкою та охоплювала велику юльюсть дорослого населення рiзно-го сощального стану та вжу. Сама оргашзащя
навчання в закладах лжнепу не обходилася без втручання правлячо&1& партп, що поясню-еться основною метою кампанп з лжвщацп неписьменносп.
Незважаючи на нестачу лГтератури та фшансування на Сумщиш в 20-30-х роках ХХ сто-лптя кампашя з лiквiдацГi неписьменносп просувалася дуже швидкими темпами. З року в рж збiльшувала кГльюсть пунктГв лiкнепу, покращувалася якГсть навчання.
Починаючи з 1930-го року кампашя лжвщацп неписьменносп серед дорослих поступово
вщходить на другий план. Полника держави у сферi освГти переорieнтовуeться на загаль-ну середню та вишу. 1936 року було лжвщо-вано товариство «Геть неписьменшсть» як таке, що виконало сво&1 функцп. Його мiсцевi осередки теж припинили роботу. Подальша активна полiтика держави у розвитку освГти у СРСР та в УкраШ дала можливГсть запобiгти рецидиву неписьменностi та дати висок по-казники грамотностi населення за переписом 1939 року.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
organizational phase of the elimination of illiteracy (1919-1922 years of the twentieth century)]. Psihologo-pedagogichniproblemisil&s&koishkoli, 45, 202-208 (in Russian) [Бойко, О. (2002). Оргашзацшний етап лжвщацп неписьменносп (1919-1922 роки ХХ ст.). ncuxoAoao-nedaaoaiHHi проблемы альськоi школы, 45, 202-208].
[Борисенко, В., Телегуз, I. (2012). Нащональна освта i формуванняукрагнськог модерног наци у 1921-1934 роках: европейськ тенденци та радянськ реали. Ки&1&в: Вид-во НПУ гм. М. П. Драгоманова].
materialakh Hlukhivskoi ta Konotopskoi okruh) [Ukrainianization of school affairs in Sumy in the 20&s of the XX century. (on materials of Glukhiv and Konotopsky districts)]. Materialy Druhoi Sumskoi oblasnoi naukovoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii (Chastyna I. Istoriia), 87-91 (in Ukrainian)
[Бут, Л. (1994). Укра&шзащя шюльно! справи на Сумщиш у 20-х роках ХХ ст. (на матерГалах ГлухГвсько&& та Конотопсько&1 округ). Мamерiaлu Другог Сумськог обласног науковог сторико-краезнавчог& конференци (Частина I. 1сторГя), 87-91].
Ukrainy v 20-kh pp. XX st. [Elimination of illiteracy among the national minorities of the south of Ukraine in the 20s XX century]. Ukrainskyi istorychnyizhurnal, 3, 74-88 (in Ukrainian) [Данильченко, О. (1999). Лжвщащя неписьменностГ серед нащональних меншостей швдня Укра&1&ни в 20-х pp. XX ст. Украгнський вторичный журнал, 3, 74-88].
adult education in the territory of the RSFSR in the 1930s-1950s.] (Doctoral thesis). Retrieved from http://cheloveknauka.com/v/601780/a?#?page=1 (in Russian) [Фишева, А. (2015). Общее образование взрослых на территории РСФСР в 1930-1950-е гг. (Автореферат кандидата наук). URL: http://cheloveknauka.com/v/601780/a?#?page=1].
[Problem of Staff Supplying and Material of the "liknep" courses in Sumy Region in the 20s of the XXth century]. Naukovipratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, 46, 126-129 (in Ukrainian)
[бпик, Л. (2016). Кадрове та матерГальне забезпечення курав лжнепу на Сумщиш у 20-i
рр. ХХ ст. Науков1 пращ вторичного факультету Запоргзького нащотльного утверситету, 46, 126-129].
selianskykh ta chervonoarmiiskykh deputativ m. Romny. (1922-1930). Sprava Leninskoho Tovarystva «Het nepysmennist». Protokoly zboriv ta narad, 1925 r. (Fond R-5601, Opys 1, Sprava 697). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraine (in Ukrainian) [1нспектура народно!& осв^и виконавчого комнету Роменсько! окружно! ради робнничих, селянських та червоноармiйських депутатiв м. Ромни. (1922-1930). Справа Лешнського Товариства «Геть неписьменнiсть». Протоколи зборiв та нарад, 1925 р. (Фонд Р-5601, Опис 1, Справа 697). Державний архiв Сумсько! областi, Суми, Украша].
selianskykh ta chervonoarmiiskykh deputativ m. Romny. (1922-1930). Sprava Leninskoho Tovarystva «Het nepysmennist». Rizni lystuvannia, 1925 r. (Fond R-5601, Opys 1, Sprava 698). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraine (in Ukrainian)
[1нспектура народно! осв^и виконавчого комггету Роменсько! окружно! ради робггничих, селянських та червоноармшських депутатв м. Ромни. (1922-1930). Справа Лешнського Товариства «Геть неписьменшсть». Рiзнi листування, 1925 р. (Фонд Р-5601, Опис 1, Справа 698). Державний архiв Сумсько! область Суми, Украша].
selianskykh ta chervonoarmiiskykh deputativ m. Romny. (1922-1930). Materialy tovarystva «Het nepysmennist», 1926 r. (Fond R-5601, Opys 1, Sprava 897). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraine (in Ukrainian)
[1нспектура народно! осв^и виконавчого комитету Роменсько! окружно! ради робнничих, селянських та червоноармшських депутатв м. Ромни. (1922-1930). Матерiали товариства «Геть неписьменшсть», 1926 р. (Фонд Р-5601, Опис 1, Справа 897). Державний архiв Сумсько! область Суми, Украша].
selianskykh ta chervonoarmiiskykh deputativ m. Romny Romenskoho okruhu (1922-1930). Obizhni rozporiadzhennia Narodnoho komisariatu Osvity. Koshtorysy ta zvity pro vytraty koshtiv po likvidatsii nepysmennosti po raionam Romenskoho okruha, 1928 r. (Fond R-5601, Opys 1, Sprava 1209). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraine (in Ukrainian) [1нспектура народно! осв^и виконавчого комитету Роменсько! окружно! ради робнничих, селянських та червоноармшських депутатв м. Ромни Роменського округу (1922-1930). Обiжнi розпорядження Народного комiсарiату Освни. Кошториси та звгти про витрати коштв по лжвщацп неписьменносп по районам Роменського округа, 1928 р. (Фонд Р-5601, Опис 1, Справа 1209). Державний архiв Сумсько! область Суми, Украша].
selianskykh ta chervonoarmiiskykh deputativ m. Romny. (1922-1930). Obizhni rozporiadzhennia Narodnoho komisariata osvity. Lystuvannia rozporiadchoho zmistu ta orhanizatsiinoho zmistu, vidchutnist pro diialnist ta statystyka po tyzhnevykam likvidatsii nepysmennosti sered Romenskoi okruhy, 1928 r. (Fond R-5601, Opys 1, Sprava 1210). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraine (in Ukrainian)
[1нспектура народно! осв^и виконавчого комитету Роменсько! окружно! ради робнничих, селянських та червоноармшських депутатв м. Ромни. (1922-1930). Обiжнi розпорядження Народного комiсарiата осв^и. Листування розпорядчого змкту та оргашзацшного змкту, вщчитшсть про дiяльнiсть та статистика по тижневикам лжвщацп неписьменносп серед Роменсько! округи, 1928 р. (Фонд Р-5601, Опис 1, Справа 1210). Державний архiв Сумсько! область Суми, Украша].
[Implementation of Ukrainianization policy in Sumy in the 20&s]. Sumy: Obltypohrafiia (in Ukrainian)
[Корогод, Б., Когород, Г. (1993). Здшснення полтикиукра&шзащ на Сумщиш в 20-хроках. Суми: Облтипографiя].
company "Down with illiteracy"]. In V. Smolii (Ed.), Aktualni problemy ahrarnoi istorii Ukrainy: mynule i suchasnyst (pp. 236-241). Kyiv: Natsionalnyi universytet bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy (in Ukrainian)
[Козир, В. (2010). Фшансова дiяльнiсть товариства «Геть неписьменшсть». В В. Смолш (Ред.), Актуальт проблеми аграрноi ютори Украти: минуле i сучасшсть (с. 236-241). Ки&в: Нащональний унiверситет бюресурав i природокористування Укра&ни].
hospodarstva [From the history of public education in Ukraine during the rebuilding of the national economy]. Ukrainskyi istorychnyizhurnal, 4, 79-85 (in Ukrainian) [Лещенко, Н. (1969). З кторп народно&& освГти на Укра&ш в роки вщбудови народного господарства. Укратський icторичнийжурнал, 4, 79-85].
(Vol. 19). Kyiv: Holovna redaktsiia URE AN URSR (in Ukrainian)
[Макухш, I. (Ред.). (1967). Icторiя Micm i сл УРСР (Том 19). Кшв: Головна редакщя УРЕ АН УРСР].
robitnychykh, selianskykh ta chervonoarmiiskykh deputativ m. Konotop Konotopskoho okruhu (1923-1930) Prykazbi, tsyrkuliarbi, polozhenyia Hlavpolytprosveta o vzaymootnoshenyiakh mezhdu Hlavpolyprosvetom y eho orhanamy na mestakh, ob otchetnosty y deiatelnosty polytprosvet rabotbi, 1924 h. (Fond R-4563, Opys 1, Sprava 964). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraine (in Ukrainian).
[Окружна iнспектура народно&& освгги Конотопського окружного виконавчого комитету ради робгтничих, селянських та червоноармшських депутатГв м. Конотоп Конотопського округу (1923-1930) Приказы, циркуляры, положения Главполитпросвета о взаимоотношениях между Главполипросветом и его органами на местах, об отчетности и деятельности политпросвет работы, 1924 г. (Фонд Р-4563, Опис 1, Справа 964). Державний архГв Сумсько&& область Суми, Укра&на].
robitnychykh, selianskykh ta chervonoarmiiskykh deputativ m. Konotop Konotopskoho okruhu (1923-1930). Protokolbi, aktbi эkzamenatsyonnoi komyssyy po proverke znanyi uchashchykhsia shkol lykbezov na Konotopshchyne, 1925 h. (Fond R-4563, Opys 1, Sprava 1380). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraine (in Ukrainian). [Окружна шспектура народно&& освГти Конотопського окружного виконавчого комитету ради робгтничих, селянських та червоноармшських депутатГв м. Конотоп Конотопського округу (1923-1930). Протоколы, акты экзаменационной комиссии по проверке знаний учащихся школ ликбезов на Конотопщине, 1925 г. (Фонд Р-4563, Опис 1, Справа 1380). Державний архГв Сумсько&& область Суми, Укра&на].
Ukraine]. Radianska shkola, 12, 32 (in Ukrainian)
[Шпортенко, О. (1967). Розвиток освГти дорослих на Укра&ш. Радянська школа, 12, 32].
revoliutsii [Elimination of illiteracy is one of the decisive preconditions for a cultural revolution]. Radianska shkola, 12, 20-23 (in Ukrainian)
[Стрщонова, Д. (1974). Лжвщащя неписьменносп - одна з виршальних передумов культурно&& революцГ&. Радянська школа, 12, 20-23].
robitnychykh, selianskykh ta chervonoarmiiskykh deputativ m. Sumy Sumskoho okruhu Kharkivskoi hubernii (1923-1930). Lystuvannia z raiinspekturamy narodnoi osvity z pytan
nepysmennosti. Vidomosti pro provedennia reiestru nepysmennykh po raionam Sumskoho okruhu, 23 sichnia - 13 serpnia 1930 r. (Fond R-33, Opys 1, Sprava 37). Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti, Sumy, Ukraine (in Ukrainian).
[Сумська окружна шспектура народно&& освГти виконавчого комитету Сумсько&1 окружно&1 ради робГтничих, селянських та червоноармшських депутатГв м. Суми Сумського округу Харювсько! губернп (1923-1930). Листування з райГнспектурами народно&& освГти з питань неписьменностГ ВГдомостГ про проведення реестру неписьменних по районам Сумського округу, 23 ачня - 13 серпня 1930 р. (Фонд Р-33, Опис 1, Справа 37). Державний архГв Сумсько&& область Суми, Укра&на].
period NEPu ta formuvannia osnov totalitaryzmu (1920- pochatok 1930-kh rr.) [Features of motion of campaign from liquidation of illiteracy in Ukraine in the period of new economic policy and forming of bases of totalitarianism(1920-1930th)]. The Agrarian History, 3, 57-64 (in Ukrainian)
[Свистович, С. (2012). Особливосп перебГгу кампанГ& з лжвщацп неписьменностГ в УкраМ в перюд НЕПу та формування основ тоталитаризму (1920- початок 1930-х рр.). Вкник аграрног ктори, 3, 57-64].
rokiv) [The history of social and educational associations of Ukraine (1920 - early 1930 s.)]. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, ХХХУ1, 76-81 (in Ukrainian)
[Свистович, С. (2013). ДГяльшсть громадсько-освптах об&еднань Укра&ни (1920 - початок 1930-х роюв). Нaукoвi пращ вторичного факультету Зaпoрiзькoгo нацонального утверситету, ХХХУ1, 76-81].
