Спросить
Войти
Ю.Р. Москальова
МАТЕР1АЛИ Д1ЛОВОДСТВА ЯК ДЖЕРЕЛА З 1СТОР11 ДИТЯЧО1 БЕЗПРИТУЛЬНОСТ1 ТА БЕЗДОГЛЯДНОСТ1 НА П1ВДН1 УКРА1НИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVIII — ПОЧАТОК ХХ СТ.)
У cmammi проведений джерелознавчий аналгз матер1ал1в дшоводства щодо проблем дитячог безпритульностi та бездоглядностi на Швдш Украгни з другог половини XVIII - до початку XX ст. Подано класифтащю джерел даног групи, гх аналiз, визначено тформативний потенщал. Доведено, що матерiали дшоводства представляють наймасштабтшу групу джерел за обраною проблематикою як за кшьк1стю, так i за зм^том. Дшоводна документащя звертае увагу до^дника на кшьк1сть благодтних установ рiзних титв, гх внутршне функцюнування, фтансування, основт заняття вихованщв. Звти, матерiали дшового листування, донесення виступають щнними джерелами, оскшьки вiдтворюють суттсть wнування благодтних товариств i закладiв отки зсередини, шюструють ставлення окремих оЫб до справ благодiйностi та тклування в регюни
Ключовi слова: дшоводна документащя, отка, благодттсть, дитячi притулки, тклувальники.
У висвгтленш питань дитячо! безпритульносп та бездоглядносп на Швдш Украши iMnepcbKoro перюду досить важливим е комплекс дшоводно1 документации Цей вид докумеш^в регулюе вщносини мiж окремими представниками суспшьства, в силу чого е наймасштабшшим серед шших. За видами документи ще&! групи надзвичайно рiзноманiтнi. Особливють джерел цього виду визначаеться тим, що вони вщображають юторичну дшснють з позици представниюв суспшьства. Основними видами матерiалiв дшоводства зазначеного перюду е: нормативна документащя (положення, правила, шструкци тощо), протокольна (журнали), звгтно-доповщна (звгти, доповщ, записки), облшова (книги, журнали, реестри вхщних i вихщних паперiв) та ш.
Загалом питання благодiйностi в Росшськш iмперii розглянуто в робот I. Гребцово&! та С. Накаево&! [1], де висвiтлено роль жшки у становленнi державного пiклування i громадсько&! благодiйностi на Пiвднi Украши. Дiяльнiсть еврейських дитячих закладiв Одеси представлен в кандидатськiй дисертацп Ю. Гузенка [2]. З-помiж науковцiв, що зверталися до розробки проблеми благодшносл на територи Тавршсько1 губернп, слщ вiдзначити дослiдження Ю. Богшсько1 [3]. Одну з найкращих реконструкцiй ютори окремого благодiйного закладу Тавршсько1 губернп здiйснила сiмферопольська дослiдниця О. Бобкова [4]. Окреме мюце посiдають дослщження А. Савочки, у яких розглянуто юторш становлення та розвитку благодшних товариств Тавршсько1 губернп у XIX - на початку ХХ ст. [5]. З-помiж шших украшських науковщв дана тематика опрацьована в роботах Ф. Ступака, О. Друганово1, Н. Сейко та ш. [6]. У 2012 р. вийшла друком стаття Н. Гончарово", у якiй зроблено джерельний аналiз перiодичного видання «Вестник благотворительности» [7]. Однак, джерелознавчi студп з зазначено1 проблематики залишаються малочисельними.
Метою дано1 розвiдки е вивчення шформативного потенцiалу дшоводно1 документаци, особливостей даного комплексу джерел.
Широкого розгалуження матерiали дшоводства набувають в перюд друго1 половини XVIII ст. тсля губернських реформ Катерини II. Результатом реформи 1775 р. стала лшвщащя бшьшосп колегiй, з яких були залишеш лише три: Закордонних справ,
Вшськова i Морська. HoBi ry6epHCbKi «Установи», що знаходилися в руках дворянства, пщкорялися безпосередньо Сенату i правителю. Саме "Установи" детально визначили не лише мюце i функцГ! «присутственных» мiсць: губернського правлшня, казенно! палати, судових установ та ш., але i порядок дшоводства в цих установах, узгоджений i3 Генеральним регламентом.
Hай6iльшoю групою джерел дшоводного характеру з питань дитячо! безпритульносп та 6ездoгляднoстi виступають численнi звГти доброчинних товариств, сирiтських 6yдинкiв, шших закладiв oпiки. Звiти дають велику кшькють фактичних даних про особовий склад товариств, фiнансoвi вiдoмoстi щодо кошторису, при6yткiв i видаткiв за певний перюд роботи (переважно за один рГк), кiлькiсть oсi6, яю отримали допомогу.
Серед доброчинних об&еднань Херсонсько! губернГ! найпoмiтнiше мiсце пoсiдали Херсонське i Микола!вське грoмадськi 6лагoдiйнi товариства, Одеське жшоче 6лагoдiйне об&еднання. Останне було найстарiшим. Перioд Кримсько! вшни внГс сво! корективи у дГяльнють Одеського жГночого 6лагoдiйнoгo товариства. Через збГльшення кГлькостГ покинутих дiтей перед товариством постало питання розширення примщень для безпритульних. Так, у звт даного товариства за 1859 р. мютиться iнфoрмацiя про вГдкриття вщдшення для сирГт вГком до 3 роюв [8, с. 12].
У 1859 р. за активно! учасп С.К. Воронцово! в Одесi був вщкритий будинок для сирГт-хлопчикГв, названий на честь чоловГка - Михайло-Семешвським сирГтським будинком. У звГтГ закладу за жовтень 1878 р. мютяться вщомосп про кГлькГсть вихoванцiв: на кошти заснoвницi до дитячого будинку було прийнято 30 вихованщв, тзшше - ще 50 дiтей, утримання яких здшснювалося за рахунок коштГв товариства [9, с. 633].
На початку 60-х рр. XIX ст. громадськють почала проявляти дедалi бГльший iнтерес до благодшно! дГяльностГ. У зв&язку з цим збшьшилася кшькють прохань про дозвш на вГдкриття нових доброчинних об&еднань. Так, наприклад, у 1861 - 1863 рр. Мшютерство внутршшх справ отримало 43 таких прохання [10, с. 135].
Значущим, в плаш сощального захисту дГтей, е ГсторГя Гснування Одеського еврейського сирГтського товариства, який бере свш початок в 1868 р. як вщдшення для хлопчикГв при Одеськш Талмуд-ТорГ.
За даними звтв, 20 листопада 1868 р. еврейська громада отримала дозвГл НоворосГйського генерал-губернатора П. Коцебу на вГдкриття сирГтського будинку, який зазначав, що вважае можливим «дозволить открытие просимой богадельни, относя содержание оной на сет могучих быть пожертвуваний» [11, с. 4]. Вщдшення було вщкрито 9 травня 1868 р. в пожертвуваному А. Бродським будинку i поступило до вщомства комгтету Талмуд-Тори пщ откою G. Соловейчика i Ю. Гессена [12, с. 6]. Статут сирГтського вщдшення був затверджений (з деякими змшами) Мшютерством внутрГшшх справ 31 грудня 1879 р. [13, с. 5-6].
Даш зГ звГтно! документацп свГдчать: на березень 1880 р. кшькють сирГт у вГддГленнГ становила 45 хлопчикГв; на грудень 1881 р. - 60 хлопчикГв i 30 дГвчаток; на сГчень 1891 р. - 162 вихованця (110 хлопчикГв i 52 дГвчинки); на 1 сГчня 1900 р. - 235 сирГт (183 хлопця i 52 дГвчинки) [15, с. 4]. Це пщтверджуе той факт, що фшансова пГдтримка з боку населення та влади давала можливють Откунськш радГ збГльшувати
кшькють опГкуваних дГтей та покращувати якГсть !х життя. У 1900 р. було додатково вщкрито два класи для дГвчаток [16, с. 6-7].
АналГз дшоводно! документацГ! дае пГдстави говорити i про життя вихованцГв пГсля закшчення основного курсу навчання. Так, по закшченш училища i досягненнГ 12-13-рГчного вГку вихованцГ переводилися в майстерш або на землеробську ферму, де в вечГрш години пщ керГвництвом викладача займалися повторенням пройденого в училищГ матерГалу, отримували знання, необхщш ремГснику та землеробу [17, с. 6-7]. У звт сиротинця за 1896 рГк е тдтвердження про розгалуження навчально-господарсько! дГяльностГ закладу. ОкрГм саду, городу, поля, виноградниюв, худоби, майстернГ дГти проводили час на екскурсГях (зокрема, на великих садових дГлянках), з 1895 року - у власнш оранжере!, побудованш зразковГй теплицГ [18, с. 5].
Як зазначалося у звт дитячого закладу за 1891 р., на початку 90-х рр. Х1Х ст. откунська рада домагаеться видГлення в постшне користування сирГтському будинку земельно! дшянки у розмГрГ 40 дес. тд влаштування землеробсько! ферми для поглибленого вивчення основ господарсько! справи. Одразу ж на ферму для ведення робГт переведено 12 хлопчикГв i 3 дГвчат [19, с. 6]. Вщтепер дГяльнГсть вихованцГв набувала характеру навчально-господарського.
ЦГкавим е той факт, що звГтна документащя мГстила ГнформацГю про покарання в Одеському еврейському сирГтському будинку. Наприклад, за порушення дисциплши дГяло «взыскание в виде лишения отпуска в субботу» [20, с. 5]. Велику увагу придшяли й якосп навчання (особливо знанням з росшсько! мови, математики, Закону Божого та господарсько! майстерностГ). Пщтвердженням виступае ГнформацГя зГ звГту за 1893 р., де вказано, що з 98 дГтей переведено до наступного класу - 63, закшчили курс - 9, тобто решта - 26 учшв - залишилися на повторний курс [21, с. 10].
Отка сиротами була одним з напрямюв дГяльностГ Товариства допомоги бГдним евреям мюта Миколаева [22, с. 3]. Такого висновку можна дшти, аналГзуючи звГтну документацГю ще! установи. Вже у 1901-1902 рр. визначилися основш напрямки просвГтницько! дГяльностГ, якГ зберГгалися весь перюд Гснування Товариства. Був створений тимчасовий притулок для дГвчат-сиргт, в якому на повному утриманш перебували 36 безпритульних. На потреби закладу був створений спещальний фонд. В одному зГ звтв подано ГнформацГю про додатковГ шляхи фГнансування закладу -влаштовано благодшну виставу 8 грудня 1901 р., яка принесла 529 руб. 85 коп. прибутку, та благодшний вечГр у мюькому зГбранш 3 лютого 1902 р. [23, с. 25].
У звт за 1906 р. знаходимо ГнформацГю, що восени цього ж року товариство вщкрило пересувний шкГльний музей, який почав обслуговувати безкоштовш еврейськГ школи, що отримували субсидГ! вщ товариства. Частину грошей на влаштування музею надав Санкт-Петербурзький комГтет «Общества распространения просвещения между евреями в России» [24, с. 13].
ПодГбний заклад юнував i в Криму. Заснований у СГмферополГ у 1893 р., притулок для дГвчат-сиргт значно розширив свою дГяльнють. Як свГдчить звГт закладу, кГлькГсть мГсць у закладГ поступово збГльшувалася, досягнувши 1908 р. 70-ти [25, с. 4-6]. До того ж, у звггах СГмферопольського товариства подано ГнформацГю про вдале влаштування дГвчат тсля випуску з притулку.
В ОдесГ Товариство тклування про бГдних i безпритульних еврейських дГтей, яке виникло у 1899 р., утримувало дитячу безкоштовну !дальню, денний притулок, штернат та майстерню рукодГлля для матерГв. Товариство здшснювало допомогу не лише безпосередньо дгтям-сиротам, а й батькам - у виглядГ надання роботи, позик. НайбщшшГ родини отримували вугГлля, мацу. Згщно зГ звГтом установи 1901 р. у !дальш годували вГд 130 до 280 дгтей [26, с. 9].
Ще одним закладом, де заохочували та навчали дгтей ремюничш справi, став притулок мюького «Попечительства детских приютов» Вiдомства установ iмператрицi Мари. Заклад розпочав свою дiяльнiсть у 1903 р. на околищ Севастополя. Першочергово до закладу було зараховано 26 хлопчиюв, але до кшця 1916 р. кшькють дiтей зросла до 50 [27, с. 64-67]. Вихованщ придiляли увагу фiзичнiй пiдготовцi, вiйськовiй вправностi, застосовували навички з уроюв фiзики та хiмii безпосередньо на практицi.
Одним iз негативних наслiдкiв бездоглядностi стало пияцтво серед пщростаючого поколiння. З 1896 р. у Миколаевi функщонував «особый комитет попечительства о народной трезвости». У 1906 р. при Микола!вському товарист допомоги дiтям нужденних робгтниюв було вiдкрито безкоштовну школу-майстерню, на функцiонування яко! Комiтет видшяв грошi [28, с. 15]. Шзшше Комiтет розширив сферу свое! дiяльностi. На перiод лiтнiх канiкул для дгтей влаштовували садок-школу, щоб запоб^и негативним наслiдкам бездоглядностi. Щоденно цей садок вщвщували 300-400 дiтей, але недостатне фшансування дозволяло забезпечити елементарним харчуванням лише 90 найбщшших дгтей. Цi дiти щоденно отримували по склянщ молока i скибцi чорного хлiба [29, с. 18]. Установи такого типу тдштовхували населення не залишатися байдужими до дiтей, яю опинилися в умовах впливу вулищ, та запобiгати розповсюдженню хулiганства, крадiжок, пияцтва.
Звiти благодiйних товариств надають нам цiкаву iнформацiю щодо фшансування цих установ. Як вщомо, значна сума надходила завдяки доброчинним пожертвуванням та рiзного роду благодшним заходам. Зокрема, до Микола!вського благодiйного товариства за 1909 р. грошовi надходження були: з катка; вiд купальш; за гру притулкового оркестру; вщ проведених влiтку гулянь та лотерей-алегрц з вистави, влаштовано! у цирку 8 травня; вщ спектаклю, який вщбувався в театрi Я.Я. Шеффера, -разом на суму 4722 руб. 82 коп. [30, с. 30]. Деяю грошi чи майно оргашзащя отримувала за духовною спадщиною. У 1900 р. грецький пщданий Василь Герасимович Iнглезi заповiв притулку Микола!вського благодiйного товариства кам&яну лавку. Вона повинна була перейти у власнють притулку через десять роюв тсля його смертi.
Микола!вське благодшне товариство поступово розширяло напрямки свое! роботи. Так, 26 жовтня 1903 р. було офщшно вщкрито в притулку для дгтей старшого вшу мшютерську народну школу. З утворенням тако! школи вихованцi притулку отримували освпу, i всi, хто ii закiнчував, користувалися такими ж правами i пiльгами, як i випускники земських шкш та шкiл Мшютерства народно! освiти. Товариство взяло на себе ва витрати з утримання школи в перший рж ii юнування. У 1909 р. Мшютерство народно! освiти видiлило для школи 600 руб., саме товариство сплачувало 780 руб. [31, с. 12].
Важливою шформащею, яку мютили звгти благодшних органiзацiй, е вiдомостi про члешв товариств, !х кiлькiсть. Як приклад, на 1 ачня 1910 р. у складi Микола!вського благодшного товариства перебувало 13 почесних та 221 дшсний член, а на 1 ачня 1911 р. - 13 почесних та 223 дшсних [32, с. 2].
Подiбною була ситуащя i в Херсонському громадському благодшному товариствi, що спрямовувало свою дiяльнiсть на допомогу найбiднiшим верствам населення. На 1 ачня 1898 р. воно нараховувало 11 почесних та 244 дшсних члени [33, с. 3].
наявнГсть покинутих батьками дгтей мГстять i так зваш «отношения» та «удостоверения» мГсцевих оргашв влади та рГзних органГзацГй мюта Одеси [35, арк. 118].
Особливо гостро постала проблема дитячо! безпритульносп та бездоглядностГ в перГод i пГсля Першо! свГтово! вГйнГ. На теренах Херсонсько! губернп утворювалися рГзш фГлантропГчнГ об&еднання, що допомагали родинам тих, хто тшов на фронт. Але цГлеспрямовано! допомоги саме дитячим закладам отки в цей час практично не спостерГгаеться.
СвоерГдною групою дГловодно! документацГ! е «обзоры» дГяльностГ благодшних закладГв. Даний вид документГв демонструе напрямки дГяльностГ опГкунських установ: заняття в сиротинцях, шляхи фшансування, ГнформацГя про почесних членГв. Так, наприклад, 25 липня 1914 р. у МиколаевГ було утворено Товариство допомоги родинам нижшх чишв, яких призвали на вшськову службу, що видавало грошову тдтримку найбГднГшим родинам вшськових [36, с. 2]. Зокрема, зустрГчаемо мало документГв, якГ 6 саме у зазначений перюд демонстрували тдтримку саме дГтей, якГ опинилися без батьювсько! опГки. Допомога оргашв отки спрямовувалася переважно на родини вшськових. Так, своерщним джерелом на тдтвердження цього виступають «ремарки». ПГд 1917-м роком знаходимо документ: «Канцелярия Попечительства проситъ Вас, М.Г., произвести вновь обследование семейного и материального положения просителя», яким тдтверджуеться перевГрка стану сГмей вшськовослужбовщв i, за потреби, !м надаеться матерГальна допомога [37, арк. 8].
ДГловодна документацГя закладГв опГки демонструе, що початок Першо! свгшво! вГйни не тГльки негативно вплинув на стан справ доброчинних установ, але й стимулював зростання благодшно! та сустльно! активносп в регГонГ. Так, члени Ромашвського комГтету для опГки сирГт селянського стану пГд час засщання 18 червня 1916 р. затвердили рГшення про вГдкриття в МелГтополГ нового дитячого притулку. Для ще! справи асигнували 1550 руб. Представники мюцевого вГддГлення комГтету, отримавши грошГ, не встигли винайняти примГщення для сиргт, тому 13 вихованцГв розподГлили серед городян з платнею 15 руб. на мюяць за кожну дитину. Попршення економГчно! ситуацГ! в кра!ш 1917 р. завадило вщкрити установу через брак коштГв [38, с. 132].
Ще одним видом дГловодно! документацГ! е «прошение», що у Х1Х ст. прийшло на змшу «челобитным». Зазвичай використовували подГбний вид документа для висловлення офщшного прохання чи звернення, що мали на метГ отримати дозвГл на задоволення певно! потреби. Прикладом виступае «Прошение одесского градоначальника Новороссийскому и Бессарабскому генерал-губернатору о разрешении сбора пожертвований на Еврейский сиротской дом», де мютиться ГнформацГя про недостатнють фшансування вказаного сиротинця лише за учасп одного почесного громадянина Абрама Бродського. Важливим е повщомлення про чисельшсть дГтей у даному закладГ та розрахунок щодо щорГчних витрат. Так, на жовтень 1867 р. у сирГтському будинку перебувало 20 вихованцГв, утримання яких обходилося по 1900 руб. на рк [39, с. 129-130].
«Прошения» мютять ГнформацГю про залучення додаткового фшансування для заохочення вихованцГв сирГтських закладГв до навчання, тобто затвердження стипендш. Одеський еврейський сирГтський будинок збершав пожертвуваш пГклувальниками та мГсцевими жителями кошти в Одеськш конторГ державного банку. За Ыщативи одеського мюького голови Г. МаразлГ пропонувалося залучити кошти, що накопичувалися Гз вщсотюв на утримання суми в банку, для затвердження стипендГ! у даному сирГтському закладГ.
Привертають увагу матерГали дГловодства Микола!всько! мГсько! думи, що збершаються у фондГ Державного архГву Микола!всько! областГ. Прикладом «прошения»
е справа «о принятии внучки в женскую прогимназию за счет города» датована 1902 роком, за авторством Долганово! !П. [40, арк. 2]. Цей документ демонструе допомогу мюцевих оргашв влади не лише безпритульним дГтям, а й уам нужденним.
Журнали, як облковий вид матерiалiв дшоводства, надають вщомосп про заснування, напрямки роботи, кшькють вихованцiв та опiкунський склад сиротинщв, кошторис видаткiв i доходiв. В XIX ст. активно вщкриваються окремi заклади для дiтей iз рiзними фiзичними вадами. Подiбним закладом було училище-хутГр для глухонiмих дгтей в мiстi Олександрiвську (нинi Запорiжжя) Катеринославсько! губернГ!, засновником якого був мюький голова Фелiкс Францович Мовчановський. Даний заклад откувався не лише дпъми з повноцГнних сiмей. За шформащею одного з «Журналов» засщань Катеринославських Губернських Земських З6орГв за 1913 рш зГ 156 дгтей, що навчалися в училищГ, 80% були вихщцями з селянських родин, при чому кожна родина давала «подписку», що дГти перебуватимуть в училищГ протягом 8 роюв без «отпущений» [41, с. 266]. Цей факт виступае свщченням того, що бшьшють Гз цих дГтей не мали належного догляду з боку батькГв, якГ, у свою чергу, мусили бшьшють свого часу вщдавати роботГ.
КрГм того, журнали засщань мюцевих оргашв влади мютять шформацш й про фГнансову пГдтримку нужденних еврейських дГтей. Зокрема, в журналГ засГдань Катеринославсько! мюько! думи за лютий 1903 р. знаходимо запис: «Екатеринославские купцы Меер, Абрам, Вульф, Герш Добрускин внесли в кассу городской управы 2 билета закладных с выигрышами листа Государственного Дворянского Земельного Банка... в пользу бедных еврейских мальчиков на учение вне Талмуд-Торы» [42, с. 45].
Скрутне фшансове становище як откушв, так i повноцГнних сГмей демонструе ще один вид дГловодно! документацГ! - листування органГзацГй, приватних установ. Так, серед матерГалГв листування мГж мГською управою мГста Миколаева та мюцевою опГкунською радою за 1874-1875 рр., знаходимо вГдомостГ про «освобождение бедных учениц морской женской гимназии от уплаты за обучение» [43, арк. 3].
На пщтвердження цього факту виступае дшоводна документащя училища-хутора для глухошмих дГтей у м. ОлександрГвську Катеринославсько! губернГ!. У 1900 р. на зборах Земсько! управи одноголосно постановили вщраховувати щорГчно на користь навчального закладу по 1 000 руб., про що сказано в лисп одного з члешв Земсько! управи до мюцевого губернатора. ПодГбний спосГб фГнансування е поодиноким для того часу, що не може не викликати штерес з боку дослщниюв [44, с. 98-112].
У контекст джерелознавчого дослщження матерГалГв дГловодства важливого значення набувають проблеми оцшки достовГрностГ вмГщено! Гнформац11, а вщтак - i можливостей ii повноцшного використання при вивченнГ дГяльносп закладГв опГки, благодГйно! дГяльностГ окремих представникГв населення. На рГвень достовГрностГ даних документГв впливали як умови укладання первинного тексту, його наступне переопрацювання (бГльшою мГрою стосуеться звтв), так i мета укладання того чи шшого документа, прийняття до уваги штереав тих осГб, якГ безпосередньо були причетнГ до справи. Важливо мати шдивщуальний пГдхГд до опрацювання кожного документа, залучати шшГ види документГв, за !х наявносп.
Комплекс дГловодно! документацГ!, який сформувався в результат управлГнсько! дГяльностГ откунських закладГв, приватних дитячих установ, належить до наймасштабшших i найбГльш цшних у джерельному вГдношеннГ рГзновидГв дшоводних матерГалГв. ЧГтке розумГння умов його формування, специфГки функцГонування, а також особливостей його внутрГшньо! структури, змютовного наповнення, рГвня достовГрностГ зафГксовано! шформаци дозволяе бГльш вГдповГдально поставитися до залучення журналГв, звГтГв, «прошений» в якосп Гсторичного джерела. Група дГловодно! документацГ! виступае нашнформатившшим з наступних питань: внутрГшне життя
сиротинщв, господарська дiяльнiсть, справи освiти, роль пiклувальникiв у подоланш явищ безпритульностi та бездоглядносп дiтей. Матерiали мiстять iнформацiю щодо чисельностi сирiтських установ, нацiонального колориту як тклувальниюв, так i вихованщв, еволюци закладiв дитячого типу. Без використання документв дiловодства неможливе повноцшне дослiдження дiяльностi закладiв опiки на територи Пiвдня УкраГни в боротьбi з подоланням явищ дитячоГ безпритульносп та бездоглядностi.
Список використано1 лггератури
- Одесса, 1860. - 19 с.; Otchet pravleniya Odesskogo zhenskogo blagotvoritelnogo obshchestva za 1859 god. - Odessa, 1860. - 19 s.
- Odessa : Russk. tipogr. Isakovicha, 1892. - 76 s.
- Odessa : Russk. tipogr. Isakovicha, 1891. - 71 s.
- Odessa : Russk. tipogr. Isakovicha, 1892. - 76 s.
градоначальства (с 25 июля по 25 декабря 1914 года)". - Николаев, 1914. - 7 с. ; Obzor deyatelnosti "Obshchestva posobiya semyam nizhnikh chinov, prizvannykh na deystvitelnuyu voennuyu sluzhbu, prozhivayushchim v predelakh Nikolaevskogo gradonachalstva (s 25 iyulya po 25 dekabrya 1914 goda)". - Nikolaev, 1914. - 7 s.
- Spr.1703. - 2 ark.
- 4 ark.
Стаття надшшла до редакцй 29.09.2015 р.
Y. Moskaleva
MATERIALS RECORDS AS SOURCES FOR THE HISTORY OF CHILDREN&S HOMELESSNESS AND NEGLECT IN THE SOUTH OF UKRAINE (the second half of the XVIII - beginning of XX century)
The article contains the source analysis record keeping documentation, which highlights the problems of children&s homelessness and neglect since the second half of XVIII - early XIX century in the South of Ukraine. Research and development in this area allows us to enrich the knowledge on the activities of institutions of public charity in this period, the main groups record keeping documents on the basis of their analysis to fill in the gaps on the history of children&s philanthropy. In the center of attention of the researcher have been numerous reports of societies. This group of documents contains information mainly of a statistical nature, and, in general, shows the internal atmosphere of the children&s care homes. Numerous journals, regulations, rules, instructions illustrate the action of local authorities in the sphere of guardianship over homeless and street children. An important role is to pay and participate in child custody private benefactors. It is philanthropy resisted the growth of homelessness, raised educational and cultural level of the local population. Davagna documentation draws
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОПЯ, 2015, ВИП. 13-14_
the attention of the researcher on the number of charitable institutions of various kinds, the internal functioning of these institutions, issues of financing, the main occupation of the inmates. The author stated that the documents of office-work represent the largest group of sources for the history of children&s homelessness and neglect of the region. This fact is, on the one hand, positive because it provides a wide information and negative, as some data are contradictions. Analysis of documents office is not only a valuable historical source in the light of the custody of homeless and neglected children in the South of Ukraine in the end XVIII -early XX century, and an interesting example of how the second half of the nineteenth century. acquires its expansion to non-state sphere of clerical work, allowing you to discover the topic of neonotonia.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо А.В., дл.н., проф.; Чура В.1., дл.н., проф.
УДК 94(477.85-2=14)«16/17»:352/045
M. Podgayko
GREEKS OF UKRAINE IN THE LEGISLATIVE POLICIES OF THE RULING GOVERNMENT IN THE SECOND HALF OF XVII-XIX CENTURIES
The article is based on a comprehensive analysis of the sources and literature, determines the place of Greeks of Ukraine in the legislative policy of Hetman and the Imperial Government in the second half of the XVII-XIX centuries.
The stages of the privileged position of the Greek Community are studied. Nizhyn Greek Community can be called one of the first formed in the Ukrainian lands. Greek merchants were invited by the Government of Hetman Bohdan Khmelnytsky in the middle of the XVII century to enhance trade on Ukrainian lands which were in decline because of the events of the National Liberation War. Hetman Government encouraged foreign merchants. They were provided a number of rights and privileges. The result of the active andfar-sighted government policy was the formation of Nizhyn Greek Community.
Hetman Government was subsequently substituted by the Russian Empire. However, at first this fact did not affect the development and activity of the Greeks. Nizhyn Greek life activity was regulated by complex of political and legal instruments which were produced by the Hetman and later Imperial power. Those legislative decisions taken during the XVII-XVIII centuries gradually fixed the privileged position of Nizhyn Greek Community.
However, after the liquidation of the Hetman Institute, the Government of the Russian Empire took a hard line on the centralization of the power in the country. The main issue that bothered the authorities is a privileged position of the members of the Greek Community. Among the benefits, which Nizhyn Greeks were using for a long period were: their own judiciary; the presence of seals; the right to conduct trading business freely; the prohibition of other authorities to interfere in the affairs of the Greeks; Nizhyn Greek Magistrate had the right to issue passports etc. All these caused concern of the authorities of the Russian Empire, which led to the gradual elimination of the privileged position of Nizhyn Greeks.
Thus, the article highlights the legal basis of Greek merchants stay in Ukraine; economic, geopolitical and legal factors that influenced the Nizhyn Greeks receiving special status, rights and privileges.
