З плеяди славетних: микола Іванович анненков

ВИДАТН1 1МЕНА

УДК 630*3-057.4 Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук; проф. О.М. Гершял,

канд. с.-г. наук; доц. 1.1. Мостов&як, канд. с.-г. наук Уманський НУС

З ПЛЕЯДИ СЛАВЕТНИХ: МИКОЛА 1ВАНОВИЧ АННЕНКОВ

Висв^лено юторичш поди i славетш iмена, чия дiяльнiсть пов&язана з ютс^ею створення Головного училища садiвництва - ниш Уманського НУС, подано бюгра-фiю видатного ученого-викладача Миколи 1вановича Анненкова, який з 1863 р. очо-лював Головне училище садiвництва, а пiсля його реоргашзаци (з 1868 до 1875 рр.) -Уманське училище землеробства i садiвництва та "Царицин сад". Як видатний учений в галузi боташки, садiвництва й лiсiвництва вiн викладав тага ж дисциплши в училища

Ключовг слова: Микола 1ванович Анненков, директор, боташк, лiсiвник, фенолог, Уманський НУС.

Вступ. В Уманському нацюнальному ушверси-тет1 сад1вництва (УНУС) вщбулося святкування р1чнищ факультету люового 1 садово-паркового господарства. За шщативи завщувача кафедри люового господарства, доктора сшьськогосподарських наук, професора, дшсного члена Л1с1вничо! академп наук Украши В.П. Шлапака започатковано "Анненковсью читання". 5 грудня 2013 року з нагоди 194-1 р1чнищ вщ дня наро-дження Миколи 1вановича Анненкова та Дня факультету люового 1 садово-паркового господарства вщбулись "Перш1 Аненковськ читання" за тематикою наукових дослщжень: "Актуальш проблеми розвитку люового та садово-паркового господарства". У робот м1жкафедрального наукового семшару було заслухано 69 наукових доповщей, як презентував професорсь-ко-викладацький склад факультету люового 1 садово-паркового господарства, астранти та студенти.

Микола 1ванович Анненков (21.04.1819-25.12.1889) - видатний боташк, фенолог, д1яч люового 1 сшьського господарства, член-кореспондент Ро-сшсько! академп наук. З 1863 року - директор Головного училища сад1вниц-тва, а тсля його реоргашзаци (з 1868 до 1875 року) -директор Уманського училища землеробства 1 сад1вництва та "Царициного саду".

Анненков М.1. введено в культуру насаджень Уманщини сосну кримську та створено водопостачальну систему для поливу плодових 1 деко-ративних насаджень, яка проюнувала понад 80 роюв. Це було училище нового типу, де поряд з викладанням сад1вництва вводили додатков1 дисциплши, що вивчалися в землеробських училищах краши. Кр1м сад1в, в училищ! також було створено "практичне" поле й ферму [1-3, 15].

Як видатний учений в r^y3i боташки, садiвництва й лiсiвництва bîh викладав цi ж фаховi дисциплiни в училищу KpiM цього, з 1860 р. працював редактором часопису "Сшьське господарство", жyрналiв "Записки Комитету лiсiвництва" та "Записки Koмiтeтy акшматизащГ, видавав "Газету для сшьсь-ких гoспoдарiв". М.1. Анненков oпyблiкyвав два томи "Записок Комитету ль сiвництва" (1857 i 1859), "Лiсiвництвo" для Землеробсмш школи (1851) та два видання "Боташчного словника" (1859 i 1878) в Санкт-Петербурзь

М.1. Анненков "Лiсiвництво ", 1851 (niôpyHHUK для земських шкл)

М.1. Анненков "Боташчний словник" 1-ше та 2-ге видання

За устхи в галузi садiвництва й лiсiвництва його обрали членом-ко-респондентом Росшсько1 академп наук, дiйсним членом 15 вичизняних i за-рубiжних наукових товариств. Московське товариство любителiв садiвництва нагородило Миколу 1вановича Середньою золотою медаллю, а вiльне еконо-мiчне товариство - Великою срiбною. За "Ботанiчний словник" Росiйська академiя наук нагородила М.1. Анненкова Демидiвською премieю, а iмпера-тор Олександр II - дiамантовим перснем iз рубiном [1, 9].

Отже, дослщжуючи славетнi iмена знаних працiвникiв i випускникiв Уманського НУС, якi присвятили свое життя лiсiвничим знанням, таких як О.Д. Нордманн, М.1. Анненков, В.А. Поггенполь, Ф.К. Клайда, В.В. Пашкевич, В.1. Едельштейн, М.В. Ткаченко, М.В. Третьяков, М.1. Сус, Т.Д. Лисенко та ш. безумовно варто вiдзначити постать М.1. Анненкова, який своею пра-цею створив училище нового типу, а в наущ здобув всесвггаю славу рiднiй альма-матер, нинi Уманський нацюнальний ушверситет садiвництва.

Необхiдно також зазначити, що на науковому семiнарi "Першi Аннен-ковськi читання" здобутки М.1. Анненкова як ботанiка, фенолога, лiсiвника висвiтлили в сво1х працях О.М. Герюял, В.П. Шлапак, 1.1. Мостов&як [4], В.П. Шлапак, О.О. Заморський, 1.В. Козаченко, М.1. Парубок [14], Н.В. Михайлова [6], Л.О. Цимбровська [12, 13]. Оскшьки семшар був внутршньову-зiвський, то на ньому постало питання про доцшьнють популяризацп особис-тостi М.1. Анненкова широкому колу лiсiвникiв, бюлопв, аспiрантiв та сту-дентсько1 молодi Укра1ни, близького i далекого зарубiжжя.

Тому 14-16 травня 2013 р. в Уманському нацiональному унiверситетi садiвництва вiдбудеться мiжнародна науково-практична конференцiя "Друп Анненковськi читання", яку спiльно проводять факультет люового i садово-паркового господарства Уманського нацюнального унiверситету садiвництва Мiнiстерства аграрно1 полiтики та продовольства Укра1ни та люогосподарсь-кий факультет Нацюнального люотехшчного унiверситету Укра1ни Мшстер-ства освiти i науки Укра1ни. Конференцiю буде проведено за тематикою: "Актуальш проблеми розвитку лiсового i садово-паркового господарства" i присвячено талановитому органiзатору, знаному ботанiку, фенологу, дiячу лiсового та сiльського господарства Миколi 1вановичу Анненкову.

Анал1з б1ограф1чних даних професора М.1. Анненкова за л1тературними джерелами

Дослiджуючи бiографiчнi данi М.1. Анненкова за лiтературними джерелами [1-3, 9, 10, 12-15], варто нагадати, що вш народився 21 кв^тня 1819 р. у Псковськш губернп в дворянськiй родинi. Початкову освпу здобув у приватному пансюш, потiм навчався в пмназп в Москвi. У 1843 рощ закшчив фiлософський факультет Московського ушверситету й одержав науковий ступiнь кандидата природничих наук. З 1844 р. працював учителем боташки Московсько! землеробсько! школи, з 1847 р. викладав географiю в Московсь-кому Олександрiвському сирiтському iнститутi, а в 1851 р. М.1. Анненков призначений на посаду шспектора. Впродовж 1853-1863 рр. очолював Мос-ковську Землеробську школу та водночас комитет акшматизацп Московського товариства сшьського господарства.

У 1849-1851 рр. М.1. Анненков видав перший в Росп гербарш флори Московсько1 губерни, де розглянув близько 800 видiв рослин. У 1850 р., за дорученням Московського товариства сшьського господарства, М.1. Анненков 1здив у маеток Шатшова (село Мохове Тульсько1 губерни) для вивчення способiв культури люу i огляду лiсових розсадникiв, влаштованих лiсничим Ф.Х. Майером. Цю по1здку описав пiд заголовком "По1здка в село Мохове 1850" i тодi ж ll було опублiковано в "Журналi Московського товариства сiльського господарства" [1, 2].

Як директор Уманського училища землеробства i садiвництва та "Ца-рициного саду", вказують П.1. Мороз [7], В.П. Шлапак, О.О. Заморський, 1.В. Козаченко, М.1. Парубок [14], М.1. Анненков стояв бшя витокiв оргашза-ци Умансько! лiсiвничоl школи, славетно1 такими вщомими лiсiвниками. З плеяди випускникiв цього навчального закладу, пiзнiше вiдомих вчених ль сiвникiв радянського перiоду, е професори Леншградсько! люотехшчно! ака-демп - випускник 1899 року М.В. Ткаченко - завщувач кафедри загального лiсiвництва; випускник 1900 р. таксатор М.В. Третьяков; випускник 1903 р. агролюомелюратор академж ВАСГН1Л М.1. Сус, засновник та перший директор ВН1АЛМ1, випускник 1906 р. академж Т.Д. Лисенко - автор "Плану перетворення природи (1948 р.)". За час функщонування цього навчального закладу в ньому працювали багато визначних учених того часу [5], зокрема вщомий у тодшнш Росшськш iмперil О. Д. Нордман - знаний дослщник лiсiв Причорномор&я, викладач дендрологи, шзшше професор ботанiки й зоологи, перший директор Головного училища садiвництва (1844-1848); видатний бо-танiк, лiсiвник, фенолог М.1. Анненков - член-кореспондент Росшсько! ака-деми наук; вiдомий фенолог В. А. Поггенполь, який започаткував регулярш стацiонарнi фенологiчнi спостереження за розвитком деревних рослин; Ф.К. Клайд, завщувач Уманським дендропарком при училищi садiвництва, а тзшше - перший директор Нттського боташчного саду; професор В.В. Пашкевич, засновник навчального курсу декоративного садiвництва й безпосереднш творець дшянки "Англшський парк" дендропарку "Софив-ка"; майбутнiй академiк В.1. Едельштейн, якого пiсля закiнчення Санкт-Пе-тербурзького люового iнституту було скеровано на посаду завщувача дендропарку при училищi й викладача курсу декоративного садiвництва та iншi.

Проте сам М.1. Анненков, як лiсiвник та автор тдручника &^швниц-тво" (1859 р.), залишаеться й нинi маловщомим широкому колу лiсiвникiв Укра!ни, хоча Уманська лiсiвнича школа е одшею з найстарiших шкiл в Ук-ра!ш. Iсторiя спецiальностi "Лiсiвництво" розпочинаеться з 1844 року [4, 14, 15], коли вперше в Роси в м. Одеш на базi 1мператорського ботанiчного саду було створено "Головне училище садiвництва", яке в 1859 р. було переведене в м. Умань. Так, за "Повелшням Височайшого Указу" у колишнш Росшськш iмперil було вщкрито садiвничий вищий навчальний заклад "Головне училище садiвництва", з його лiсiвничим вщдшенням у м. Уманi. Тут варто зазна-чити, що у "Постановi по сiльськогосподарських навчальних закладах" [ви-пуск 3, С.-Петербург, 1900 р. - С. 81-92] вщ 17 травня 1896 року було наказано: "Вважати лiсiвництво в Головному училищi садiвництва основним предметом", а програми з теори i практики лiсiвництва були перепрофiльованi та розширеш Цим же розпорядженням було створено вщдалене окреме лiсове господарство "Бiлогрудiвська дача" [1].

Як зазначають А.Ф. Головчук, А.У. Коваль, М.В. Недвига [1], за час роботи М.1. Анненкова на посадi директора Уманського училища землеробства i садiвництва було придбано лiсову дачу "Греюв лiс", де було закладено новi розсадники деревних культур, побудовано водогш з джерел с. Вшпвка

Сторiнки пам,ятi

(нинi Родниювка) з розгалуженою зрошувальною системою в саду, на парниках, город^ оранжереях i в парку "Софпвка".

Як видатний учений у галузi ботанiки, садiвництва й лiсiвництва, М.1. Анненков збирав матерiал про рослинний свгт Пiдмосков&я та понад десять роюв друкував статтi у зарубiжних природничих журналах, а тд час пе-ребування в Умаш продовжував роботу над новою редакщею "Ботанiчного словника", який з доповненнями був надрукований у 1876 та 1878 рр. в Санкт-Петербурзг 1сторично-науковий iнтерес становить його монографiя "Шав-ництво" (1851) для Землеробсько! школи. У 1851 р. М.1. Анненков 1здив до Лондона для огляду Всесвггаьо! виставки, де вивчав особливосл викладання в рiзних захщноевропейських сiльськогосподарських школах. У 1854 р. було обрано директором Люового комиету, заснованого при Московському това-рист сiльського господарства, i впродовж двох роюв вш видав два томи "Записок Комггету лiсiвництва" (1857 i 1859). У 1857 р. М.1. Анненков - директор Комиету акшматизацп рослин, заснованого тодi ж при Московському то-вариствi сiльського господарства [1-3], а наступного року тд його редакцiею було видано перший том "Записок" цього Комитету. Вся увага М.1. Анненкова в цей час була зосереджена на акшматизацп рiзних деревних i чагарникових порiд та iнших господарських рослин в саду Землеробсько! школи. Список рослин, яю вирощувалися там, був опублжований в "Журналi садiвництва" (1856). За науковi досягнення з акшматизацп М.1. Анненкова було нагородже-но у Парижi Великою золотою медаллю (рiчне засiдання 12 лютого 1858 р.) [1-2]. У 1861-1863 рр. видавав "Газету для сшьських господарiв".

Необхщно також зазначити, що М.1. Анненков виявляв турботу про побут учшв та викладачiв училища, забезпечуючи !х усiм необхiдним для життя i роботи. Автори виявили [1, 2, 10], що в одному з лиспв до управля-ючого Департаментом землеробства Мшютерства державного майна в Ро-сiйськiй iмперil М.1. Анненков писав: "Извините, Ваше превосходительство, что я беспокою Вас подобной просьбой, но она существеннее всех. Я полагаю, что только тогда и можно быть требовательным, когда человек обеспечен. Только обеспеченный человек и может заниматься работой с любовью и дорожить своим местом. Я искренне и душевно желаю устроить Главное Училище Садоводства и довести его до цветущего состояния и прошу оказать мне в этом Ваше содействие".

В Уманському училищi землеробства й садiвництва викладали повний курс землеробства та дисциплши, встановлеш для землеробських шюл, iз значно розширеним, порiвняно з шшими землеробськими училищами, викла-данням садiвництва, тобто це був новий тип училища, в якому, поряд з широким вивченням садiвництва, було оргашзовано викладання повного курсу землеробства i лiсiвництва.

Випускники училища цього перiоду плщно працювали на нивi садiв-ництва. Так, М.П. Колесников (випускник 1852 р.) працював в училищi старшим викладачем садiвництва i головним садiвником "Царициного саду" в Умаш. Викладачем в училищi працював Л.Т. Лучинський (випускник 1859 р.), а жмчниками головного садiвника парку "Софпвка" були К.М. Ка-

рабетов (випускник 1861 р.), М.Ф. Гродзинський (випускник 1867 р.), 1.А Жу-ковський (випускник 1868 р.). Головним садiвником Алупкшського парку (при маегку графа М.С. Воронцова) працював А.К. Кебах (випускник 1860 р.).

В Уманському сшьтоспшституп гогували агролiсомелiорагорiв до 1957 року. З 2002 р., вже при Уманському державному аграрному ушверсите-Ti, поновлено тдготовку спецiалiстiв профшю садово-паркового господарства, а з 2006 р. - агролiсомелiораторiв, ниш спещалюпв лiсового i садово-паркового господарства.

Сьогодш на кафедрi лiсового господарства навчальний процес з тдго-товки фахiвцiв забезпечують доктори с.-г. наук, професори В.П. Шлапак i В.1. Бшоус, кандидати бiологiчних наук С.С. Курка i В. Д. Мазуренко, канди-дати с.-г. наук М.В. Шемякш, В.П. Кирилюк, Г.П. 1щук, С.А. Коваль, 1.В. Ко-заченко, О.М. Баюра, викладачi О.С. Остапчук, В.П. Шпак, Л.О. Бабш, Н.Л. Пiскун, В. Л. Кульбщький, А.О. Василенко, лаборанти В.М. Полщук та Н.М. Iваннiкова, астранти С.А. Адаменко, I.C. 1ващенко, О.Ю. Марно-Куца, Ю.А. Запливана.

Навчальною й виробничою базою для пiдготовки спещалюпв понов-лених спецiальностей слугують [7, 14]:

• Нацюнальний дендропарк НАН Украши "Софiiвка" - НД1 НАН Украши з декоративним розсадником;

• Ллсове урочище "Бiлогрудiвська дача" (площа 452 га) НВВВ Уманського УНУС та плодово-декоративний розсадник при ньому;

• оранжерейно-тепличне господарство НВВВ УНУС;

• декоративный розсадник Уманьдержкомунгоспу,

• окремi об&екти ДП "Уманське люове господарство", ДП "Лисянське лiсове господарство", ДП "Звенигородське лiсове господарство", ДП "Чигиринське лiсове господарство".

Все це разом, як зазначае П.1. Мороз [4], е вiдповiдною сучасною навчальною базою для тдготовки спещалюпв з лiсового i садово-паркового гос-подарств.

Висновок. Як директор, науковець i педагог Микола 1ванович Анненков, був яскравою та неординарною особистютю, людиною, яка залишила за собою велику кiлькiсть праць, написаних власноруч, вклавши в них глибину душi, силу знань i умшь, невтомну працю i наполегливiсть у досягненш мети. Вiн вирiзнявся турботливим ставленням до студенпв та ствробиниюв.

Л1тература

B.П. Шлапак // Матер1али XII з&!зду Укра1нського боташчного товариства / редкол.: К.М. Ситник (вщп. ред.) та ш. - Одеса, 2006. - С. 530-531.

Шлапак В.П., Геркиял А.М., Мостовяк И.И. Из плеяды знаменитых: Николай Иванович Анненков

Отражены исторические события и знаменитые имена, чья деятельность связана с историей создания Главного училища садоводства - теперь Уманского НС, приведена биография выдающегося ученого-преподавателя Николая Ивановича Анненкова, который в 1863 г. возглавлял Главное училище садоводства, а после его реорганизации - (с 1868 по 1875 гг.) Уманское училище земледелия и садоводства и "Царицин сад". Как выдающийся ученый в области ботаники, садоводства и лесоводства, он преподавал такие же дисциплины в училище.

Shlapak V.P, Herkiyal O.M., Mostovyak I.I. Among glorious: Mykola Annenkov

The historical events, famous names and biography of the outstanding researcher Mykola Annenkov are presented. In March 1863 he was at the head of the Main School of Horticulture and after its reorganization - from 1868 to 1875 - Uman School of Agriculture and Horticulture and the "Tsarina garden." As an outstanding scientist in the field of botany, horticulture and forestry, he taught those subjects in the college.