Казочка про весну.
Зима лютувала. І хоча вже був березень, зима насипала багато снігу.
Тато і мама сказали нам, що весна десь забарилась.
Сонечко заховалося, квіти замерзли, пташки не співали, і навіть домашні улюбленці песик і котик не хотіли гратися, а грілися.
Ми вирішили, що прийшов час рятувати всіх і знайти весну.
Нам на допомогу прийшли мама і тата і ми всі разом поїхали у ліс і стали гукати весну. Ми витягли маленьке дзеркальце, і тут вийшло сонечко і подарувало нам сонячного зайчика. І ми всі разом побігли за ним.
Він привів нас до дуже цікавого і таємного місця.
Виявилось, що зима заморозила доріжку по якій весна повинна була прийти до нас.
Ми всією родиною розтопили лід і визволили весну. І яке було щастя, коли шла Весна їй на зустріч вийшли всі лісові звірятка, і сонечко радісно засіяло на небі. Квіти підняли свої головки і кланялися, вітаючи весну. Пташки заспівали і голосно сповіщали всіх вокруг, що йде весна.
Коли ми приїхали до дому, наш котик і песик весело стримали і вітали нас з перемогою над зимою.
Мама зробила шоколадні веснянки і ми ласували їх з чаєм.
Так сила і єдність родини принесла щастя всій Україні.
