Физическая реабилитация детей младшего школьного возраста с функциональной недостаточностью стопы

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ СТОПИ

Федорчак С.М., КожевніковаЛ.К., Ванькова Г.Ю.

Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського

Анотація. В статті йдеться про фізичну реабілітацію для дітей молодшого шкільного віку з функціональною недостатністю стопи, яка б сприяла гармонійному розвитку дітей, корекції плоскостопості та попередженню функціональних порушень, пов’язаних з нею. Створення диференційованих програм сприяє зміцненню м’язово-зв’язкового апарату у дітей з функціональною недостатністю стопи. Програми сприятимуть попередженню розвитку плоскостопості і зміцненню здоров’я на всіх етапах зростання і розвитку підростаючого покоління.

Ключові слова: фізичний розвиток, функціональна недостатність стопи, фізична реабілітація.

Аннотация. Федорчак С.М., Кожевникова Л.К., Ванькова А.Ю. Физическая реабилитация детей младшего школьного возраста с функциональной недостаточностью стопы. В статье речь идет о физической реабилитации для детей младшего школьного возраста с функциональной недостаточностью стопы, которая бы содействовала гармоничному развитию детей, коррекции плоскостопия и предупреждению функциональных нарушений, связанных с ней. Создание дифференцированных программ оказывает содействие укреплению мышечно-связочного аппарата у детей с функциональной недостаточностью стопы. Программы будут оказывать содействие предупреждению развития плоскостопия и укреплению здоровья на всех этапах роста и развития подрастающего поколения

Вступ.

Сучасне вчення про реабілітацію хворих з функціональними та статичними деформуваннями опорно-рухового апарату виходить за межі будь-якої вузівської спеціальності. Останніми роками основні засоби і методи фізичної реабілітації знаходять все більш широке застосування в комплексній системі відновлювальної терапії. Цьому сприяють успішні результати використання цих методів та наукове обґрунтування механізму лікувальної дії основних засобів і методів кінозотерапіі, яке починає створюватись [1,3,6,8].

Одним з актуальних напрямків проблеми реабілітації при різних захворюваннях, травмах, деформаціях опорно-рухового апарату є: винайдення оптимальних програм лікувальної гімнастики для різного контингенту дітей, створення нових систем з включенням до них сучасних методів фізичного втручання, перевірка ефективності апробованих часом методів нетрадиційної медицини, визначення термінів та найбільш раціональних режимів використання різних методів гідрокнезітерапії для лікування та профілактики органів опори та руху, в тому числі і плоскостопості Проблема функціональної та статичної недостатності стопи, особливо в дитячому віці, може бути причиною серйозних змін в усьому організмі.

Згідно з даними більшості авторів деформація у вигляді плоскостопості здійснює виключно негативний вплив на дитячий організм, оскільки захворювання, не прогресуюче що повільно протікає, порушує ресорну та амортизаційну функції склепіння стопи, тому що струс, поштовхи, вібрації, які отримуються людиною під час ходи, бігу або інших рухів, передаються до внутрішніх органів, призводячи до погіршення їх функцій. Підвищеному поширенню ускладнень в результаті наявності плоскостопості у дітей сприяє все ще недосконала ефективність відновлювального лікування. В реабілітаційних програмах таких хворих повинні передбачатись комплексні лікувальні заходи, які б сприяли зміцненню м’язово-зв’язкового апарату нижніх кінцівок в результаті загальної стимуляції організму і тому, підвищенню загальної фізичної працездатності. Але без педагогічних спостережень та визначення функціональних можливостей м’язово-зв’язкового апарату ступні та гомілки, все ще проблематично науково обґрунтуватиреабілітаційні заходи, призначити адекватні лікувально-рухові режими, контролювати ефективність реабілітаційних заходів.

Все викладене є підставою для поглибленого вивчення можливостей дітей з цією патологію з метою обґрунтування найбільш адекватної за характером дії фізичних вправ різної спрямованості на стан опорно-рухового апарату дітей з плоскостопістю та, враховуючи це, оптимізувати комплексні програми фізичної реабілітації, простежити в динаміці дослідження за ефективністю їхнього впливу на опорно-руховий апарат дітей з плоскостопістю.

Аналіз даних науково-методичної літератури дозволив представити основи технології занять фізичними вправами, що спрямовані на реабілітацію дітей з функціональною недостатністю стопи [4,5,7,11,12].

Масові дослідження режиму дня школярів [2,9,10] показали, що багато дітей з порушенням функцій стопи перебувають на свіжому повітрі значно менше часу, ніж це передбачено нормами гігієни. А саме, якщо весь вільний час прийняти за 100%, то діти молодшого шкільного віку витрачають: 32% на перегляд телевізійних

© Федорчак С.М., Кожевнікова Л.К.,

Ванькова Г.Ю., 2009

програм; 38% на розважальні ігри, що пов’язані з комп’ютерною мережею; 8% на читання книжок, допомогу батькам тощо; 21% на різноманітні ігри, прогулянки на свіжому повітрі. Слід підкреслити, що в загальному бюджеті часу, що відводиться для активної рухової діяльності учнів молодших класів з дефектом стопи (ранкова гімнастика, фізкультхвилинкц уроки фізичної культурі, фізична праця), найбільшу частину займає час для прогуляної; ігор, розваг на свіжому повітрі. І тому дуже важливо батькам вірно розподіляти час дитини і використовувати його для зміцнення здоров’я дітей, профілактики порушень функцій стопи. У процесі реалізації рухової активності школярів виділені такі етапи навчання дітей з порушенням функції стопи: мотиваційний; орієнтуючий; виконавчий, оціночний Тривалість етапів визначається вчителем фізичної культуризалежно від поставлених завдань.

Як зазначає О. Д. Дубогай (1998) вчитель повинен знати умови життя дітей і проводити відповідну роботу з дітьми та батьками, яка була б спрямована на створення правильного режиму дня кожної дитини, дотримання санітарно-гігієнічних умов проведення фізкультурно-оздоровчих заходів. Правильно складений режим дня і рухової активності дітей з функціональною недостатністю стопи, що виконується є вагомим внеском у корек-ційну роботу

Дослідження В.С.Язловецького (1987) показали, що робота з реабілітації функції стопи була на 10% ефективнішою з дітьми, які систематично виконували ранкову гімнастику, серед якої були вправи на укріплення м’язово-зв’язкового апарату стопи. Окрім того, фізичні вправи ранкової гімнастики сприяли переходу від стану загальмованості нервових процесів у корі головного мозку до їх збудженняі впливали на розвиток м’язів усього організму, органів дихання і кровообігу, поліпшували обмін речовин Одним із дійових засобів, який стимулює учнів до виконання ранкової гімнастики є наступна перевірка та оцінювання на уроках фізичної культури знань і умінь учнів. Одним із ефективних засобів фізичного виховання дітей з функціональною недостатністю стопи, як зазначав М.М.Амосов (1983), є загартовування сонцем, оскільки сонячні промені запобігають рахіту та деформації кісток.

Провідну роль у реабілітації і профілактиці порушень функцій стопи належить ходінню босоніж. Велика кількість холодових і теплових точок на підошві є причиною того, що при порушенні функції стопи порушуються їх безпосередні функції, оскільки стопи знаходяться в безпосередньому рефлекторному зв’язку зі слизовою оболонкою верхніх дихальних шляхів, що збільшує ризик застудних захворювань. За висловом В.С.Г лушко (1999) “загартовування ходінням босоніж є не тільки добре діючим засобом лікування плоскостопості в домашніх умовах, а і засобом, який підвищує тактильну чутливість шкіри підошви, через теплові та холодові точки, веде до загартовування організму дитини в цілому, і таким чином, зменшує кількість застудних захворювань”.

Методичні основи формування рухової активності полягають в індивідуальному підході, який враховує ступінь і форму плоскостопості а також особливості фізичного розвитку дитини, фізичну підготовку стан здоров’я, статеві відмінності та між особові відносини.

Робота виконана за планом НДР Миколаївськогодержавного університету ім.В.О.Сухомлинського

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи полягала в оптимізації реабілітаційних заходів у дітей молодшого шкільного віку з функціональною і статичною недостатністю стопи шляхом розробки адекватних рухових режимів, комплексів вправ, які б сприяли гармонійному розвитку дітей, корекції плоскостопості та попередженню функціональних порушень, пов’язаних з нею.

Результати досліджень.

Педагогічний експеримент проводився на базі загальноосвітніх шкіл №12, 39, 55 міста Миколаєва. У дослідженні взяли участь три групи дітей молодшого шкільного віку. Перша група - контрольна група 1 (КГ-1) (п=30) - діти з функціональною недостатністю стопи, які займались за прийнятою у даному навчальному закладі програмою корекції стопи. Друга група - експериментальна група (ЕГ) (п=30) - діти з функціональною недостатністю стопи, які займались за розробленою програмою фізичної реабілітації. Третя група - контрольна група 2 (КГ -2) (п=30) - діти, що не мали порушень функцій стопи. Всього в дослідженні взяли участь 90 учнів молодших класів. Кількісний склад всієї вибірки досліджуваних і розподіл дітей на групи дозволили нам розробити методику і засоби з цільовою спрямованістю на оволодіння і розвиток необхідними вміннями та навичками, що сприяють вирішенню проблеми корекції і профілактики порушень функцій стопи.

Під час проведення дослідження виявлено, що довжина стопи у здорових дітей і у дітей з плоскостопістю практично не відрізнялась. Це стосувалося обох стоп, як у хлопчиків, так і у дівчаток Але значні відмінності були знайдені у показниках висоти стопи і висоти її склепіння. Висота стопи у здорових дівчаток значна вища за висоту стопи у дівчаток з її функціональною недостатністю. Така ж сама тенденція спостерігається і серед хлопчиків. Крім того, чітко виражені статеві відмінності в обстежених групах (табл.1). Як видно з таблиці, діти з функціональною недостатністю стопи мають гірший показник склепіння стопи, більшу ширину стопи та дуже низьку висоту підйому стопи. Крім того, за показниками таблиці видно, що до експериментальної групи (ЕГ) ввійшли діти з найгіршими показниками, окрім останнього.

Таблиця 1

Показники змін функцій стопи у школярів молодших класів

Діти, що не мали Діти з функціональ- Діти з функціонаПоказники Стать відхилень у функ- ною недостатністю льною недостатніс- р

ціях стопи (КГ 1) стопи (КГ 2) тю стопи (ЕГ)

Індекс склепіння стопи Х 15,75 ± 0,3 11,4 ± 0,6 10,8 ± 0,5 ¿<0,05

Д 16,2 ± 0,6 10,9 ± 0,7 9,95 ± 0,4 ¿<0,05

Ширина стопи Х 6,9 ± 0,2 7,5 ± 0,8 8,1 ± 0,37 ¿<0,05

Д 6,7 ± 0,5 7,5 ± 0,6 7,79 ± 0,41 ¿<0,05

Висота стопи Х 4,75 ± 0,74 1,12 ± 0,87 1,21 ± 0,02 ¿<0,05

Д 5,76 ± 0,35 1,08 ± 0,45 1,23 ± 0,09 ¿<0,05

Оцінка показників антропометрії і фізичного розвитку обстежуваних дітей допомогла встановити, що у дітей з плоскостопістю дещо відставали практично всі показники, що характеризували фізичний розвиток (табл. 2). Як видно з таблиці 2, діти які мають відхилення функцій стопи виявилися декілька нижчими за своїх однолітків, що не мали відхилень у функціонуванні стопи. Менші показники зросту обумовлені тим, що з віком збільшується маса тіла, яка оказує тиск на опорний апарат дитини викликаючи його зміни і таким чином веде до сплощення зводу стопи, і тим самим і до зменшення показників зросту. Така ж сама тенденція була виявлена і під час дослідження рухової активності учнів, яка була значно нижче у дітей з функціональною недостатністю стопи, що в свою чергу негативно вплинуло на розвиток рухових здібностей означеної категорії учнів.

Таблиця 2

Показники фізичного розвитку учнів 1-3 класів м. Миколаєва

Показники Клас Здорові діти Діти з плоскостопістю

Стать X ± т Стать X ± т

Зріст (см) 1 Х 127,8±1,09 Х 124,8±0,97

Д 128,1±1,08 Д 125,9±0,92

Д 128,56±1,03 Д 126,43±1,05

Д 129,37±1,05 Д 128,4±1,12

Маса (кг) 1 Х 27±1,09 Х 29,1±1,27

Д 26,5±1,23 Д 30,07±1,24

Д 27,96±1,2 Д 31,6±1,29

Д 30,03±1,24 Д 32,03±1,74

Об’єм грудної 1 Х 55,4±0,35 Х 55,0±0,31

клітки Д 55,1±0,29 Д 54,6±0,28

Д 56,91±0,41 Д 56,0±0,3

Д 59,8±0,73 Д 57,8±0,43

ЧСС (уд/хв.) 1 Х 79,5±2,8 Х 81,3±2,1

Д 77,6±2,4 Д 82,2±2,9

Д 77,4±2,19 Д 81,2±1,96

Д 76,9±2,19 Д 78,8±2,1

Так, за результатами виконання тестових завдань, у учнів з функціональною недостатністю стопи були гірші показники розвитку спритності, гнучкості і показник проби Ромбергу (¿><0,05).

Детальний аналіз взаємозв’язку між функціями стопи і фізичним розвитком дітей встановив, що в багатьох випадках існує залежність між фізичним розвитком і функціями стопи (табл.3). Таким чином, за показниками таблиці видно, що показники маси тіла і розвитку швидкості знаходяться на рівні середнього статистичного зв’язку, і тільки показники розвитку спритності та швидкісно-силових зусиль перебувають на рівні сильного статистичного зв’язку, тобто всі отримані коефіцієнти вважаються статистично значущими

Таблиця 3

Показники взаємозв ’язку функціонування стопи дітей молодшого шкільного віку та їх антропомоторики за

коефіцієнтом кореляції (п=25)

Показники До експе эименту Після експерименту Р

Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка

Здорові З плоскостопістю Здоро- ві З плоскостопістю Здоро- ві З плоскостопістю Здоро- ві З плоскостопістю

Довжина тіла (см) 0,127 0,721 0,273 0,637 0,237 0,754 0,285 0,7 <0,05

Маса тіла (кг) -0,487 0,52 -0,366 0,499 -0,385 0,781 -0,585 0,89 <0,05

Об’єм грудної клітки (см) 0,04 0,04 0,174 1,75 0,042 0,04 0,163 0,167 <0,01

Човниковий біг (3х9, с) 0,696 0,7 0,34 0,93 0,812 0,712 0,392 0,473 <0,05

Стрибок вгору з місця (см) 0,790 0,792 0,491 0,566 0,041 0,247 0,041 0,247 <0,05

Біг 15 м (с) -0,252 0,256 0,623 0,623 0,456 0,574 0,082 0,082 <0,05

Поза Ромберга 0,496 0,598 0,729 0,252 0,354 0,432 0,432 0,579 <0,05

Результати порівняльного аналізу, педагогічні спостереження, а також дані експериментальних досліджень дозволили нам розробити методику і засоби з цільовим спрямуванням на оволодіння і розвиток необхідних умінь і навичок, які б сприяли вирішенню означеної проблеми

За результатами першої частини експерименту були застосовані вправи для нарощування і відновлення загальної витривалості м’язів стопи і ніг, вправи з розслаблення як засіб зниження м’язового навантаження для відновлення порушень функцій стопи, нормалізації м’язового тонусу, а також усунення статичного навантаження на вказані м’язи після їх тренування

Варто зазначити, що в результаті проведеного комплексноговтручання досягнуто практично повне відновлювання функціональних показників стопи у вказаної категорії дітей, а саме, показників ширини стопи, її висоти, індексу склепіння та параметрів сплощення стопи (¿<0,05). Практично нормалізувався у відношенні до здорових дітей також індекс довжина/ширина стопи (¿<0,05). При цьому кращі показники були досягнуті в групах дітей, які займалися за запропонованою методикою у поєднанні з гідрокінезотерапією (¿<0,05). Як було показано в таблиці 3 показники антропометрії та фізичного розвитку дітей в динаміці відновлювальних заходів також дозволяють позитивно оцінити програму фізичної реабілітації. Результати показників фізичної підготовленості після експерименту засвідчують більш рівномірний приріст показників розвитку фізичних якостей в експериментальній групі порівняно з контрольной, де діти не мали відхилень у функціях стопи Оцінка стану стопи показала, що під час проведення досліджень в експериментальній групі відбулись зміни і з боку функцій стопи, про що свідчить коефіцієнт кореляції (табл.4). Отримані результати свідчать про необхідність пошуку і розробки оптимальних сучасних методик для покращення роботи з профілактики та реабілітації функцій стопи у дітей молодшого шкільного віку.

Таблиця 4

Показники коефіцієнту кореляції змін функцій стопи у дітей молодших класів, які склали експериментальну

групу (п=30)

Показники До експерименту Після експерименту

хлопчики дівчатка хлопчики дівчатка

Ширина стопи 0,053 0,034 0,982 0,834

Висота склепіння стопи 0,103 1,141 0,634 0,756

Показники індексу склепіння 0,087 0,093 0,539 0,621

Ступінь сплощення 0,039 0,011 0,648 0,819

Висновки.

Таким чином, створення диференційованих, як профілактичних, так і реабілітаційних програм, які сприятимуть зміцненню м’язово-зв’язкового апарату у дітей з функціональною недостатністю стопи, сприятимуть попередженню розвитку плоскостопості і, відповідно, зміцненню здоров’я на всіх етапах зростання і розвитку підростаючого покоління Розроблені комплекси фізичних вправ можуть бути впроваджені у практичну діяльність шкіл, які дозволять як в умовах організованого колективу так і під час виконання вправ вдома, попередити та виправити статичну деформацію стопи у дітей, своєчасно запобігти розвитку патології у дітей молодшого шкільного віку.

Подальші дослідження передбачається спрямувати на більш розширений пошук засобів і програм, які б сприяли зміцненню опорно-рухового апарату дітей молодшого шкільного віку з функціональною недостатністю стопи.

Література

Медицина, 1981. - 164 с.

Надійшла до редакції 31.01.2009 р.

KozhevnikovaLK @ mail. ru