Спросить
Войти
СОЩАЛЬНИИ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
УДК 37.035:371.13
Г. Ф. МОСКАЛИК1*, М. Ю. БАРАНОВСЬКА2*, М. О. БУЛАХ3*
Актуальнiсть. В умовах штеграцп Укра!ни до европейського спiвтовариства виникае гостра необхiднiсть перебудови всiх соцiальних шституцш, звiльнення !х вiд будь-яких форм дискримшаци, у тому числi й за ознакою гендеру. Сучаснi проблеми соцiально-економiчного розвитку держави вимагають нового погляду на функцiональнi ролi чоловшв i ж1нок, а також розумшня того, що пол1тичне, економiчне, культурне майбутне суспiльства залежить вiд подолання гендерних стереотипiв, як1 глибоко вкоренились у суспшьну та iндивiдуальну сввдомють i гальмують соцiальний прогрес та розвиток демократий Саме тому, сьогодш, надзвичайно важливим е вивчення питання суспiльного впливу та ролi жшок, а також визначення !х сощального статусу на тлi iсторичного поступу нашо! держави. Мета. Робота передбачае дослвдження виникнення та утвердження феномену тендера як чинника сощального статусу укра!нсько! жшки в юторико-фшософсько-правовш площинi. Методологiя. У процесi дослвдження використанi методи аналiзу i синтезу юторичних джерел для вивчення змюту та основних положень фiлософських концепцш та правових норм, на основi яких формувався соцiальний статус украшсько! жшки у рiзнi перiоди ютори розвитку суспiльства, з подальшим !х порiвнянням та узагальненням. Наукова новизна роботи полягае в подальшому розвитку теорп гендерних процесiв iз застосуванням мiждисциплiнарних пiдходiв при дослiдженнi феномену гендера в iсторико-фiлософсько-правовiй площинi як чинника сощального статусу украшсько! жшки, що дозволяе критично переосмислити щншсш орiентири щодо побудови сучасного сустльства та формування нових уявлень про ролi й моделi поведiнки чоловшв i ж1нок та !х взаемодш у соцiумi. Висновки. Протягом тривалого часу соцiальний статус ж1нки формувався пвд впливом фiлософських поглядiв i концепцiй, що поволi перетворювалися на моральш традицi! народiв та норми права. Високий статус ж1нки як повнощнного члена громади, що сформувався на раннiх етапах державотворення вже за чаав античностi втратив свою актуальнють. Жiнка стала символом виключно домашнiх, сiмейних вiдносин та грала роль берегинi приватних основ суспшьного буття чоловiкiв. Така тенденцiя знайшла свое продовження в Римськ1й iмперi!, значно посилилася в добу середньовiччя та залишила вiдбиток у фшософи Нового часу i Нiмецькiй класичнш фiлософi!. В перiод вiд Ки!всько! Русi до ХХ столiття укра!нська ж1нка залишалася заручницею стереотипного мислення. Незважаючи на нормативне врегулювання рiвноправностi чоловiка та ж1нки в сучасних умовах, ця рiвнiсть мае суто декларативний характер.
Ключовi слова: гендер; дискримiнацiя; стереотипи; суспiльна роль; сощальний статус; укра!нська ж1нка.
Актуальшсть
Сучасний проевропейський напрям розвитку Укра!ни та бажання якнайшвидшо! штеграцп до европейського сп1втовариства спричиняе необхщшсть 1стотно! реструктуризацИ ус1х соц1альних шституцш з урахуванням демокра-тичних принцишв, в1льних в1д будь-яко! форми дискримшаци, зокрема й за ознакою гендеру. Сучасш проблеми соц1ально-економ1чного розвитку держави, що нерщко стають перепоною
на обраному шляху, вимагають нового погляду на функц1ональн1 рол1 чоловшв { жшок, а також розумшня того, що пол1тичне, економ1чне, культурне майбутне сустльства залежить вщ подолання гендерних стереотитв, як1 глибоко вкоренились у суспшьну та шдивщуальну свщомють { гальмують соц1альний прогрес та розвиток демократа.
Саме тому, сьогодш, надзвичайно важливим е вивчення питання суспшьного впливу та рол1 жшок, а також визначення !х сощального ста© Г. Ф. Москалик, М. Ю. Барановська, М. О. Булах, 2017
Tycy Ha Tni iciopuHHoro nociyny Hamoi gep^aBH, ag^e BHBHeHHa MHonoro ^aKTopy b iciopii KpaiHH go3Bonae kphthhho nepeocMHcnmu цiннicнi opieHTHpn ^ogo no6ygoBH cynacHoro cycninbcTBa Ta ^opMyBaHHa hobhx yaBneHb npo poni i Mogeni noBegiHKH HonoBixiB i mhok Ta ix B3aeMogiro y co^yMi.
Y pi3Hi Hacu, 3a pi3HoMamTHHx o6ciaBHH, 3a-ne^Ho Big co^anbHoro, noniTHHHoro, KynbTypHo-ro, peniriHHoro po3BHTKy cycninbcTBa yxpaiHcbKa ^iHKa cBigoMo hh HecBigoMo gonana geaxi nepe-noHH Ha mnaxy go caMoycBigoMneHHa ax noBHo-npaBHoro HneHa cycninbcTBa, BuaBnaroHH He6a-^aHHa 6yTH nignopagxoBaHoro nonoBinoMy aBTo-pureiy. ToMy, acxpaBHM nigTBepg^eHHaM e Ma-Tepianu pi3HoMaHiiHHx iciopHHHHx g^epen, apxiBHHx goxyMeHiiB Ta 3axoHogaBHHx aKTiB pi3-hhx enox, Ha ocHoBi axux Mo^Ha npocnigxyBaTH npoцec co^ani3a^i Mhkh, ciaHoBneHHa ii, ax noBHonpaBHoro ynacHHKa rpoMagcbKo-noniiHHHoro ^HTTa, ax cy6&eKTa gep^aBoTBopeH-Ha.
CborogHi, gocnig^yronu ponb Ta ciaiyc mhkh b iciopii& yxpaiHcbKoro cycninbcTBa, 3BHHaHHo HeMo^nuBo He BpaxoByBaTH 3acagu noniiHKH reHgepHoi piBHocii Ta napuTeTHoi geMoKpaiii, ag^e TnyManeHHa iciopii, HexiyroHH reHgepHHH nigxig, o6Me^ye HayxoBi gocnig^eHHa, cnoTBo-proronu KapTHHy iciopuHHoi peanbHocii, ogHo6o-ko BnnuBaroHH Ha ^opMyBaHHa iciopuHHoi cBigo-Mocii. ToMy, Hag3BHHaHHo Ba^nHBHM e BucBiineHHa «mhoho!» iciopii, BHBHeHHa poni yxpaiHcbKHx mhok b pi3Hi Hacu Hamoro iciopHH-Horo MHHynoro, BH3HaneHHa npaBoBoro Ta rpo-MagcbKo-noniiHHHoro ciaiycy mhkh Ha Bcix eia-nax po3BHTKy yxpaiHcbKoro cycninbcTBa.
Orrag ^iTepaTypHHx g^epe^
Y cynacHHx yMoBax Bca HayxoBa niiepaiypa npucBaneHa ^eHoMeHy reHgepa Mo®e 6yTH yMoB-ho po3gineHa Ha g^epena, ^o ne^aib b ocHoBi reHgepHHx gocnig^eHb Ta BnacHe pe3ynbiaTH go-cnig^eHb.
Ha paHHix eianax iciopii $inoco$ii 6ynu c^opMynboBaHi neBHi no3H^i ^ogo poni Ta cia-Tycy HonoBixa i mhkh b cycninbcTBi. ABTopaMH, npaцi aKHx noxnagem b ocHoBy reHgepHHx go-cnig^eHb, e Apicioienb, nnaioH, ni^arop, O. AneKcaHgpiMcbKHH, O. AKBiHcbKHH,
fflnpeHrep, r. Ihcthtophc Ta iHmi. Y po6oiax ^inoco^iB HoBoro Hacy (O. EexoH, P. flexapi,
T. To66c) npocnig^yroibca pa^oHanbHo-MacxyniHHi пpннцнпн 3axigHoeBponeMcbKoi HayKH, ^o npu3Boguno go npurmneHHa ^eMiHHo-ro i ^e aKTHBHimoro goMiHyBaHHa ^opcTKoi cu-nu, nonoBinoro. Пpaцi Pycco, O. H^me,
I. KaHTa, r. rerena, A. ffloneHrayepa MiciaTb yaBneHHa npo MHKy aK 3arpo3y npaBunbHoMy ^yH^ioHyBaHHro gep^aBH [16].
CborogHi ^eHoMeH reHgepy 3HaxogHTbca y цeнтpi yBaru pi3HHx HayK Ta po3rnagaeibca Hepe3 npu3My pi3HHx c$ep. Tax, $inoco$cbKo-reHgepm acneKTH 3HaMmnu Bigo6pa^eHHa y npa^x 3a-py6i^HHx gocnigHHKiB: A. Kyxa Ta K. rnacca A. (Cook Ta C. Glass) [20]; n. Kapni, n. AnaBa, TO. .i, B. Hao Ta I. KiM (L. L. Carli, L. Alawa, Y. Lee., B. Zhao Ta E. Kim [19], M.Py6iHi Ta M. MeHerarii (M. Rubini Ta M. Menegatti) [24],
TpocMaHa Ta M. nopme (J. M. Grossman Ta M. V. Porche) [21], O. OHBe Ta O. MpKiBcbKoi (O. A. Oyowe Ta O. Yurkivska) [23].
Taxo^ Bapio 3ragaiu npaцi ^inoco^iB r. EpaHgia, O. BopoHiHoi, H. Ko3noBoi, I. ^e-pe6KiHoi, B. CyKoBaioi, H. HyxuM Ta iH. U,iM TeMi npucBaneHi po6oTH BigoMux ncuxonoriB C. EeMa, ffl. EepHa, I. Knboцннol, T. roBopyH, O. KixiHe^gi, B. MocxaneHKo Ta iH. Hag BH3Ha-HeHHaM oco6nHBocieH BnnuBy reHgepy Ha $op-MyBaHHa Ta PO3BHTOK co^yMy npaцroвanн C. AH-Ba3oBa, O. 3gpaBoMucnoBa, C. OxcaMHTHa, C. XpucaHoBa Ta iH. Ctocobho npaBoBoro go-cnig^eHHa ^eHoMeHy reHgepy cnig Big3HaHHTH HayxoBi gopo6KH M. Kocтнцbкoro, A. Konogia,
flocnigHHKaMH B. Enu3HWK, T. ^yp^eHKo, H. .aBpuHeHKo, H. Tpu^K, T. BacuneBcbKoro,
BiiM, goci He 3&acoBaHHMH 3anumaroTbca nu-TaHHa oцiнкн cxo^ocii ciepeoiuniB ^ogo yxpaiHcbKHx ^iHoK i HonoBixiB Ta ciepeoiuniB npo ycnimHHx yxpaiHcbKHx BHeHHx-^iHoK i BHe-HHx-HonoBixiB. flocnig^eHHa цнх acneKTiB MaroTb Mi^e y .. Kapni [19], ogHH 3 BigoMux BHeHHx CfflA. IianiHcbKi gocnigHHKH M. Py6iHi Ta M. MeHerarii [24] Taxo^ BucnoBnroroTb gyMKy,
щo в yнiвepcитeтax Ггали знaчнy poль мae мoв-та aбcтpaкцiя як зaciб диcкpимiнaцiï пpeтeн-дeнтiв-жiнoк y пpoцeci вибopy aкaдeмiчнoгo пepcoнaлy. Фiлocoфи O. Oйвe тa O. Юpкiвcькa [23]з Пiвдeннo-Aфpикaнcькoï Pecпyблiки pec-пyблiки дocлiджyють зв&язoк мiж aфpикaнcь-кoю кoмyнiтapнoю кoнцeпцieю oco6roTOcri тa гeндepнoю oзнaкoю. Дocлiдники зi CШA Ж. Гpocмaн тa M. Пopшe [21] пpoaнaлiзyвaли тa ocмиcлили yявлeння yчнiв cтapшиx клaciв i cтyдeнтiв пpo гeндepнi тa eтнiчнi бap&epи, щo cтoять нa шляxy дo ycпixy жiнки в нayкoвиx дocлiджeнняx, в тexнoлoгiяx, в iнжeнepiï. ^o-вeдeнe ними дocлiджeння пoкaзaлo, щo бiльш виcoкi нayкoвi пpaгнeння знaчнo пoтpeбyють пiдтpимки дiвчaтoк тa жiнoк y нayкoвoмy cepe-дoвищi.
Ha нaш пoгляд, в npo^ci ycвiдoмлeння pe-aльнocтi гeндepнoï нepiвнocтi в piзниx кpaïнax y пopiвняннi з yкpaïнcькими peaлiями дaлo б мoжливicть пpoвecти oб&eктивнi фiлocoфcькi aнтpoпoлoгiчнi вимipювaння тa, мoжливo, вго-кpeмити пepcпeктиви poзyмiння caмиx ce6e.
Пpoтe, нeзвaжaючи нa дocтaтню poзpoб-лeнicть тa виcвiтлeння дaнoï тeми, виpiшeння пpoблeм гeндepнoï нepiвнocтi пoтpeбye мiждиcциплiнapниx дocлiджeнь фeнoмeнy ген-дepa, пpичини ïï виникнeння oxoплюють piзнi нayкoвi cфepи.
Мета
Meтoю po6ora e дocлiджeння виникнeння тa yтвepджeння фeнoмeнy гeндepa, як чинникa co^amroro cтaтycy yкpaïнcькoï жiнки в icro-pикo-фiлocoфcькo-пpaвoвiй плoщинi.
Виклад основного матeрiалy
Зapoджeнню фeнoмeнoлoгiï як ш^яму тау-кoвoгo знaння cпpиялa aктyaлiзaцiя cyOT^ro-пoлiтичниx, нaцioнaльнo-кyльтypниx, дyxoвниx opo^^. Пpiopитeтними мoтивaми цьoгo ^o-^cy виcтyпaли пoшyк шляxiв poзв&язaння жiнoчoгo питaння, диcкyciï y cycпiльcтвi щoдo пpaв жiнoк, пoдaльший poзвитoк yкpaïнcькoï icтopичнoï тa фiлocoфcькoï думки в yмoвax нaцioнaльнoгo вiдpoджeння [9].
Cepeд бaгaтьox тлyмaчeнь пoняття «re^^p», щo зycтpiчaютьcя cьoгoднi в yкpaïнcькoмy тау-кoвoмy пpocтopi нaйбiльш ^ийнятним, нa думку aвтopiв, e визнaчeння H. Гpицяк, згiднo якoгo re^4ep - цe «cклaдний coцioкyльтypний
пpoцec кoнcтpyювaння cycпiльcтвoм вщмшго-cтeй чoлoвiчиx i жiнoчиx poлeй, пoвeдiнки, мeнтaльниx тa eмoцiйниx xapaктepиcтик» [4].
Пpoтягoм ycieï icтopiï людcтвa гeндep, y cy-чacнoмy шго poзyмiннi, тaк чи iнaкшe впливaв нa фopмyвaння coцiaльнoгo cтaтycy жшки, a тому ^^peRmo дocлiджyвaти вплив цьoгo фe-нoмeнy щoдo y^a^^^i& жiнки бeз пoглядy в icTOpro cвiтoвoï фiлocoфcькoï думки.
Aнaлiз icтopичниx фiлocoфcькиx тa пpaвo-виx джepeл cвiдчить пpo piзнe cтaнoвищe жшки у cycпiльcтвi. Iдeoлoгiчнy ocнoвy фopмyвaння дepжaви як фopми cycпiльнoï opгaнiзaцiï craa-дaли мiфи, в якиx гoлoвнa poль у виникнeннi влaди вiдвoдилacя бoгиням. Kpiм цьoгo, вгжли-вa poль жiнки, як члeнa гpoмaди, yкpiплюeтьcя пepexoдoм дo зeмлepoбcтвa тa знaчнoю пoвa-гoю дo мaтepинcтвa [3].
Haйcтapiшa виcoкopoзвинeнa кyльтypa шу-мepiв тa Cтapoдaвньoгo Сгипту xaparcreproy-ютьcя виcoким cтaтycoм жшки. У жoднiй з peлiгiй, у cyчacнoмy ïx виглядi, нe пoклoняють-cя тaкiй кiлькocтi жiнoчиx бoгiв i жiнoчиx cтиxiй, як в Сгиш!.
Для гpeцькoï фiлocoфiï влacтивe зaкpiплeння acoцiaцiï чoлoвiчoгo з paцioнaльним, a жiнoчoгo з eмoцiйним. Птатон був зacнoвникoм ^н^п-ци дyшi i тiлa, paцioнaльнocтi i eмoцiйнocтi, якa й cтaлa дoмiнyючoю в зaxiднiй фiлocoфiï i пeвним чигом кoнcтитyювaлa жiнoчe. Hapядy з Пiфaгopoм вiн виcтyпaв як eгaлiтapиcт го вiднoшeнню дo жiнoк. Cтвepджyючи щo пepвicнa пpиpoдa жiнки тa чoлoвiкa oднaкoвa, вiн пiддaвaв кpитицi вiдcтopoнeння aфiнянoк вiд мoжливocтi oтpимaти ocвiтy [16, 19].
Пpoтилeжнi пoгляди щoдo poлi тa cтaтycy жiнки виpaжaв Цицepoн тa Apicтoтeль. Пpи цьoмy ocтaннiй гoлoвним eлeмeнтoм poзвиткy ^e^raro мicтa-дepжaви ввaжae caмe пaтpiap-xaльнy ciм&ю, a жiнкy виключae з пyблiчнoï, гpoмaдянcькoï тa влaднoï cфep.
Ha coцiaльний cтaтyc жiнки в чacи arnrn-нocтi знaчнoю мipoю впливaв cycпiльний poзпoдiл нa ^rnaray (дoмoгocпoдapcтвo) тa пyблiчнy (пoлiтикa) cфepи. Пyблiчний пpocтip пepeдбaчaв peaлiзaцiю пpaв тa cвoбoд, якi нaдa-вaлиcя лишe чoлoвiкaм. Heзвaжaючи нa тe, щo дoмoгocпoдapcтвo poзглядaлocь як дpyгopяднa, мeнш вaжливa, жiнoчa cфepa, в якш жiнкa ви-кoнyвaлa ви ocнoвнi oбoв&язки, у пpийняттi prnem жiнкa i тут бyлa пiдпopядкoвaнa чoловiковi [i6].
У Римськш iмпepiï пpавовий статyс жiнки ж мiг зpiвнятися зi статyсом чоловша. У цeй iстоpичний пepiод, ^ава та дieздатнiсть жшки 6ули значно обмeжeнi, пpичомy обмeжeнiсть бyла ж пpосто тpадицiйною моpальною чи фактичною, а самe пpавовою, оскiльки дeкла-pyвалася ноpмами pимського пpава [i0].
Основними xаpактepистиками влади фeо-далiв у добу сepeдньовiччя були насильство, пpигнiчeння та пiдкоpeння. Бiльшiсть мeтодiв впливу взагалi нe мали шякого вiдношeння до загальнолюдськиx гyманниx цiнностeй та жга-тивно впливали ж лишe на становищe жшки, а й чоловша, який нe мав високого сощального статусу [3].
Cфоpмована фiлософами Hового часу в XVII ст. нова конвдпщя пiзнання мала бeзпосe-peднiй вплив на статус жшки в сyспiльствi, пpотe жзначною мipою вiдpiзнялася вiд пош-peднього пepiодy. Tак, iдeя домiнyвання над ^^одою та ïï пiдкоpeння пpизвeла до культу сили, поpоджyючи ^олог^ домiнyвання чо-ловiка в суспшьсга та подальшого пpинижeння жiнок i вiдстоpонeння ïx вiд влади. Cфоpмовано новий свiт, в якому вте гeнiальнe та кpeативнe вiдноситься до Бога, до маскулшного pацiо-нального Дyxy, а нe жiночоï плот свiтy. Tакi iдeï були ^ш-амант фiлософiï Ф. Бeкона, Р. Дeкаpта та iншиx фiлософiв тieï eroxa Частко-во ïx пiдтpимyвав i T. Гоббс, алe вiн пepшим заговоpив пpо тe що ^^одна нepiвнiсть сил чоловiка та жшки ж настiльки вeлика, щоб чо-ловiк мiг отpимати владу над жшкою, нe вдаю-чись до вшни [7].
У нiмeцькiй фiлософiï фоpмyeться подiбна тeндeнцiя. ïï пpeдставниками e Ф. Hiцшe, I. ^нт, Г. Гeгeль, A. Шопeнгаyep та iншi. I. Kант був одним з rax, xто пiдтpимyвав iдeю пpо бiльш низькi мeнтальнi здiбностi жшок. Вщ-сyтнiсть абстpактного мислeння спpияe pозвит-ку в жiнкаx чyттeвостi, смаку, почуття пpeкpас-ного, пpактичностi. У сiмeйномy житп, важли-ва pоль вiдводилася чоловшов^ оскiльки самe вiн можe ypiвноважити жiночi нeдолiки i таким чином ствоpити гаpмонiйнy паpy, в якш чо-ловiчe i жiночe начало будуть виконувати взаeмодоповнюючy pоль. Tак фeмiннe с^ий-маeться як нижчe, нeповноцiннe, дpyгоpяднe вiдносно до маскулшного [7, 20].
У поглядаx K. Mаpкса i Ф. Енгельса вщоб-pажаeться спiввiдношeння влади i власност нe лишe за класовим, а й за гeндepним xаpактepом. Початком фоpмyвання патpiаpxальниx сощаль-ниx стpyктyp була побудова патpiаpxальноï сiм&ï, дe жшка, наpядy з ^шаками, стала влас-нiстю чоловша. Heзважаючи на тe, що ^шац-тво з часом вiдпало, то «закpiпачeння» жiнок в сepeдинi имЧ iснyвало пpотягом столiть [б].
Cоцiокyльтypнi стepeотипи спpийняття yкpаïнськоï жiнки в сощальному контeкстi мо-жуть бути оxаpактepизованi у цiломy як маску-лiннi. Жiнцi тpадицiйно вiдводилися заняття, peдyкованi до бiологiчного начала, тобто пов&язаш з наpоджeнням i виxованням дiтeй та обслуговуванням чоловiка: забeзпeчeння його пepвинниx (фiзiологiчниx потpeб) - вщ тексу-альниx до побyтовиx - xаpчyвання, догляду тощо. ^и цьому, слiд вiдзначити, що жзва-жаючи на чiткe pозмeжyвання чоловiчого i жiночого в yкpаïнськiй кyльтypi, пpeдставницi жiночоï статi завжди коpистyвалися повагою. Mова йдe пpо складж соцiальнe явищe ^аво-воï активносп жiнки, пов&язанe з особливими соцiально-кyльтypними, св^оглядноiдeологiчними i псиxоeмоцiйними xаpактepи-стиками наpодiв, що засeляли yкpаïнськi зeмлi в piзнi часи та вщповщно до ïx кyльтyp. Mi^e жiнки в соцiyмi, з погляду пpавовиx можливо-стeй, визначаeться ïï пасивно-активним потeн-цiалом, змiцнeння ак^нтв в якому залeжало, в пepшy чepгy, вiд соцiокyльтypниx умов.
Пpавовi вiдносини у сyспiльствi в eroxy Kиïвськоï Рyсi peгyлювалися збipником ^аво-виx ноpм, що дiстав назву Русь^& Пpавди, складовими частинами якоï були Hайдавнiша Пpавда (близько i0i5 p.), Пpавда Яpославичeй (близько i072 p.), Устав Mономаxа (близько ii20-ii30 pp.). Ciмeйно-шлюбнi вiдносини pe-гулювались головним чином Статутом Яpосла-ва, в якому юнували також покаpання за злочи-ни пpоти pодини i моpальностi. Mайжe всi по-каpання були майнового xаpактepy. Шдання чоловiком жiнцi майновиx пpав та ïx заxист в Kиïвськiй Руш нe мало за мeтy зpiвняти статус жiнки i чоловiка. Hасампepeд цe слугувало стимулом для пiдвищeння наpоджyваностi задля забeзпeчeння бiльшоï кшькосп pобiт-никiв та вояк, що e щe одним пiдтвepджeнням визначальноï pолi чоловiка в сyспiльствi того часу.
Яcкpaвим пpиклaдoм чoлoвiчoгo гогляду нa визнaчeння cтaтycy жiнки того чacy e cтaвлeння Boлoдимиpa Moнoмaxa, який у cвoeмy ^в-чaннi дiтям гoвopить: cвoю любте, aлe
нe дaйтe 1м, [жштам], над coбoю влacтi.» [5].
Дocлiджyючи чинники фopмyвaння y^am-cькoгo cycпiльcтвa, визнaчaючи пpaвa i мoжли-вocтi жiнки, якi нaдae 1й cycпiльcтвo в чoлoвiчiй пoдoбi, a тaкoж вiдтвopюючи yмoви тa п^^ун-тя тpaнcфopмaцiйниx пpoцeciв пiд чac фop-мyвaння cycпiльнo-пoлiтичнoгo cтaтycy дaвнь-opy^ra! жiнки, мoжнa дiйти виcнoвкy, щo, бeзпepeчнo, жiнки Kиïвcькoï Pyci мoгли дocягa-ти вeликиx ycпixiв у дepжaвoтвopчiй cфepi, мa-ти виоткий cтaтyc у cycпiльcтвi, кopиcтyючиcь чoлoвiчoю пpoтeкцieю тa в мeжax, дoзвoлeниx пaтpiapxaльними ycтaнoвкaми. Toж, poзглядa-ючи cycпiльнi вiднocини тoгo чacy з oглядy гeндepниx пoзицiй, мoжeмo cтвepджyвaти, щo зacaди фopмyвaння i poзвиткy взaeмoвiднocин чoлoвiкiв i жiнoк зaклaдaлиcя нa ocнoвi crepeo-типнoгo миcлeння i чoлoвiчoгo бaчeння, a тa-кoж пiд впливoм coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo po-звитку дepжaви.
Зpyшeння y змш cycпiльнo-пoлiтичнoгo i пpaвoвoгo cтaнoвищa yкpaïнcькoï жiнки тa ro-явa гeндepниx мoтивiв y фopмyвaннi cyCT№-ниx вiднocин вiдбyвaютьcя y XVI cтoлiттi з нaдaнням жiнцi piвниx мoжливocтeй з чo-лoвiкoм y пpaвi poзпopяджaтиcя мaйнoм. Coцiaльний i мaйнoвий cтaтyc жiнки зaкpiплю-вaвcя y Литoвcькиx Cтaтyтax. Пoпpи oбмe-жeнicть y гpoмaдянcькиx пpaвax, пpeдcтaвницi yкpaïнcькoгo жiнoцтвa cтaють бiльш вiльними та шляxy дo caмopeaлiзaцiï тa caмoiдeнти-фiкaцiï, a тaкoж бiльш вговгоними y пpaгнeннi нaбyти caмoдocтaтнocтi в cycпiльниx вадгоот-нax, xoчa й oпocepeдкoвaнo. З oднoгo бoкy в Литов^тому Cтaтyтi зaкpiплялocь, щo жшта пoвиннa пepeбyвaти у дoвiчнiй omui (cпoчaткy - бaтькiвcькiй, пoтiм - чoлoвiкa, a у вдiвcтвi -oпiкyнcькiй), a з iншoгo - oбмeжyвaлacь гpoмa-дянcькa пpaвocпpoмoжнicть жшки. 3a зaкoнoм, зa жiнкoю визнaвaлиcя вci мaйнoвi пpaвa, pe-тeльнo oxopoнялиcя ïï життя, здopoв&я, чecть, ocoбиcтa нeдoтopкaннicть. Haвiть дiвчaтa, зa-лишaючиcь у бaтькiвcькoмy дoмi, го дocягнeн-нi «дopocлиx лiт» кopиcтyвaлиcя шиpoкими пpaвaми. Укpaïнcькa жiнкa вiдiгpaвaлa вeликy poль у cycпiльнoмy виpoбництвi тa poдинниx
вiднocинax, у пoлiтичнiй тa пyблiчнiй cфepax ïï вплив був нeзнaчним [11].
Бшьш чiткo вiдтвopити coцiaльнo-пpaвoвe cтaнoвищe жiнoцтвa нaдae змoгy aнaлiз yнiвep-caлiв, видaниx нa тepитopiï Укpaïни тoгo чacy. Пpo piвнicть жiнoк i чoлoвiкiв у пpaвi poзпo-pяджaтиcя cпiльним мaйнoм в дpyгiй пoлoвинi XVII cтoлiття cвiдчaть тeкcти yнiвepcaлiв Бoг-дaнa Xмeльницькoгo вщ 1656 poкy «...^o нaдaння Пaвлoвi Xмeльницькoмy у кopиcтy-вaння cm Бyгaïвкa, Бepкoвe, Macaни i Бop-щiвкa» [17] тa 1657 po^ «...^o пiдтвepджeння пpaв Bacиля Лacки нa млин нa piчцi Ocтpi пiд Koзeльцeм» [17] тa ^arn Caмoйлoвичa вiд 1687 poкy npo нaдaння Iвaнy Бepкoвy пpaв m вo-лoдiння мaeтнocтями [18], в якж зaзнaчaeтьcя, щo вкaзaнi ocoби мaють пpaвo нa вoлoдiння paзoм з «жeнoю cвoeю».
Ha ocoбливy yвaгy зacлyгoвyють yнiвepcaли, видaнi гeтьмaнaми, в якиx зaxищaютьcя мaй-нoвi пpaвa жiнoчиx мoнacтиpiв, збiльшyeтьcя ïx зeмлeвoлoдiння тa вiдзнaчaeтьcя ocoбливo ma-нoбливe cтaвлeння дo iгyмeнь тa пocлyшниць. В циx acпeктax cтaвлeння дepжaви в oco6ax yкpaïнcькиx гeтьмaнiв дo пpeдcтaвникiв як жiнoчoгo, тaк i чoлoвiчoгo дyxiвництвa e a6co-лютнo piвним.
Пpo виcoкий cтaтyc тa нeaбиякi opгaнiзa-тopcькi здiбнocтi yкpaïнcькoгo жiнoцтвa в oco6i iгyмeнь cвiдчaть yнiвepcaли, в якиx нaдaeтьcя дoзвiл нa викoнaння бyдiвeльниx po6ir: «Унiвepcaл Юpiя Xмeльницькoгo Чepнiгiвcь-тому Cвятoï мyчeницi Пapacкeви мoнacтиpю m пoбyдoвy кeлiй» 1660 poкy тa «Унiвepcaл Дeм&янa Iгнaтoвичa пpo дoзвiл Maкoшинcькoмy Пoкpoвcькoмy мoнacтиpeвi пoбyдyвaти гpeблю з млинoм, iз зaлyчeнням дo бyдiвництвa вe-личкiвcькoï киceлiвcькoï тa дoмишлeнcькoï гpoмaд» 1669 p. [18].
Beликy yвaгy гeтьмaни XVII стслита ^и-дiляли тaкoж зaxиcтy мeшкaнoк жiнoчиx мoнa-cтиpiв вiд «нaвaли кoзaкiв i пocпoлитиx». Taк cвoïм yнiвepcaлoм 1668 poкy Пeтpo Дopoшeнкo 6epe пiд «гeтьмaнcькy oбopoнy ceлa Kиïвcькoгo Флopiвcькoгo мoнacтиpя Дмитpoвичi !a Яб-лyнькa», в якoмy зaзнaчae: «aби мeнeнниx ceлъ жaднiи з cтapшиxъ i мeншиxъ cтaнoвиcькaми, мимоездами, ночлъгами, попасами...и нaимeншoю тpyднocтю yтяжaти и в poзживaню cя тжъ людeй ку пoдпope мeнeннoмy мoнacти-py шкoдити нe вaжилcя_». Пiзнiшe, у 1671
роцi Дем&ян Многогрiшний видае унiверсал, згiдно якому вiн також бере тд протекцiю ви-щезгаданий монастир. Такими ж питаннями переймався й 1ван Самойлович [18].
Активний захист майнових прав жшочих монастирiв з боку укра!нських гетьманiв та от-римання змоги реалiзувати сво! лiдерськi та управлiнськi якостi, зокрема на релтшному rрунтi спонукало жшок, яю володiли власними паями та майном засновувати монастирi та ста-вати iгуменями. Пiдтвердження цьому, знахо-димо в унiверсалi Дем&яна Многогршного 1671 року, в якому вш дае дозвiл заснувати Глухiвський Преображенський жшочий монастир та призначити iгуменею Афанасiю £вфим1вну: «...за прозбою еЪ, на кгрунте ей власном, в мЪсти ГлуховЪ, манастыръ па-ненскый Преображения Господня заживати и фундувати...» [18]. Змiна соцiального статусу укра!нсько! жiнки, яка вiдбулася у XVI столiттi та всебiчна тдтримка жiночих монастирiв державною владою стимулювали укра!нських жiнок, особливо вдiв надавати перевагу духовному життю в затворництвi, перед iснуванням мирським, адже разом iз майном чоловша вона отримувала у спадок i його борговi зо-бов&язання.
Таким чином, розглядаючи унiверсали та iншi документи, виданi в укра!нських землях у 1648-1687 роках, в контекст жшочих прав i можливостей, можемо бачити вщображення ставлення гетьмансько! верхiвки щодо визна-чення ролi i мiсця жшки в укра!нському сус-пiльствi друго! половини XVII столотя. Однозначно, деякi позитивнi зрушення в покращеннi соцiально-економiчного та пол^ичного статусу жiнок в окреслений перюд е беззаперечними. Проте, говорити про високий статус укра!нсь-кого жiноцтва в цшому було б необачним.
Ушверсали, яю засвiдчують права вдiв на маетносп сво!х чоловiкiв пiдтверджують той факт, що жiночi права були обмеженими, порiвняно з чоловiчими, жшки потребували спещального захисту та конкретного визначен-ня !хшх прав. Бшьш захищеними у цих питан-нях були жiнки знатного походження та дру-жини козацько! старшини. I, хоча е свщчення високого правового та сощального статусу таких жшок, становище простих селянок та мщанок ще повнiстю знаходилося тд гнiтом
соцiально-економiчно! та правово! гендерно! нерiвностi.
Починаючи з XVIII столотя укра!нська жiнка починае втрачати набут позицi!. У зв&язку зi змiною економiчно! та суспшьно-полiтично! ситуацi! жiноцтво поступово позбавляеться велико! кшькосп майнових, сус-пшьних та сiмейних прав. З того часу в документах зус^чаються згадки про: тиранство чоловша над дружиною; замордування до смертi дружини; убивство дружини; позбав-лення дружиною життя свого чоловiка, втечу чоловша вiд дружини; втечу наречено! iз дому батькiв через примус до одруження iз нав&яза-ним батьками нареченим, Гвалтування шляхтичем дiвчат, котрi зустрiлися йому на дороз^ або черниць монастиря. Тож, спостертаемо демо-ралiзацiю сiмейних стосункiв, у зв&язку з немо-жливiстю виршення !х демократичним шляхом.
У XIX столiттi в укра!нських землях по-внiстю закрiплюеться кабальне становище жшки, зверхшсть чоловiка в питаннях укладен-ня та розiрвання шлюбу, вибору мюця прожи-вання, прийняттi будь-яких самостiйних рiшень. Вiдбуваеться остаточне утвердження чоловiчо!& гегемонi!& в усiх сферах суспшьних та полiтичних процесiв кра!ни.
У Зводi Законiв Росiйсько! Ьмперп (18401842 р.р.) визначалось прюритетне право успадкування майна синiв перед дочками. Сто-совно шлюбно-сiмейних вщносин, то жшка пе-ребувала у повнш залежностi вiд чоловiка. «Дружина зобов&язана тдкорятися своему чо-ловшов^ як главi сiм&!, мати до нього пошану, любов i необмежену вдячшсть», - говориться у тому ж документа При переселеннi чоловша, при змiнi мiсця його служби, або при iншiй змiнi постшного мiсця проживання чоловiка жiнка слщувала за ним; право на окреме проживання та паспорт жшка могла отримати лише з дозволу чоловша, вона не могла видавати векселiв, якщо не вела самостшно! торгiвлi; жiнка без дозволу чоловша не могла найматися на роботу.
Зпдно Манiфесту про скасування кршосно-го права 1861 року, при надшенш селян землею вщповщно до кшькосп душ у сiм&!, жiнки землею не надшялися.
Разом з тим в суспшьнш думцi починають зароджуватися i формуватися фемiнiстичнi
настро!, яю акцентують увагу на необхщност нового погляду стосовно рол1 та мюця жшки в суспшьних вщносинах i сощально-економ1чному розвитку кра!ни. При цьому ви-никае розумшня необхщносп оновлення, мо-дершзаци пол^ично! системи, потреба людини до самотзнання та самореал1зацИ. Саме в цей час вщбуваються незворотш трансформацшш процеси в штелектуально-розвинених прошар-ках сустльства, яю дають поштовх формуван-ню та подальшому розвитку громадянського суспшьства, основою якого мають бути ген-дерш засади сшвюнування жшочого i чолов1чо-го начал [1].
Змши в законодавствi ддачому на укра!нсь-ких землях датоваш початком XX ст. суттево вплинули на обмеження права жшок. Цшу низку обмежень правоздатностi зам!жшх жшок мютило цивiльне право, зокрема необхщшсть отримання згоди чоловiка на отримання век-селiв i вступ в догов1р найму, обмеження щодо частки спадкового майна, тощо. Стосовно ж шлюбних вщносин, незважаючи на те, що дружина належала до «нижчого стану» !й надава-лися вс права та переваги, пов&язаш з1 станом И чоловша. Загалом шлюбш вщносини м1ж чо-ловшом i жшкою на законодавчому р1вш мож-на охарактеризувати як р!вноправш, проте ця рiвноправнiсть була суто формальною. Обов&язок жшки коритися глав! шмейства (чо-лов1ков1) шбито пом&якшувався необхiднiстю дотримання ним обов&язку любити, поважати, вибачати недолiки та полегшувати жмоч1 дру-жини, хоча фактично можливють доведення жшкою протилежного не видавалося можливим
Бшьшовицька полiтика вдало використо-вувала жшоче питання на змiцнення свое! влади в радянському суспшьствь Закршивши принцип р1вност1 прав жшок та чоловшв, влада отримала неабияку шдтримку з боку жiноцтва. Тепер в штересах нового суспiльства жшки мали поеднувати материнство та виробничу працю на р1вш з чоловшами, проте розумдачи свою важливiсть, стали рушшною силою для здiйснення суспшьних перетворень [14].
Ще бшьш позитивних змш зазнае сощаль-ний статус украшсько! жшки з прийняттям Конституци УРСР 1978 р., яка закршлюе рiвноправнiсть вс1х громадян перед законом незалежно вщ статево! приналежностi. Саме з
цього перюду розвиток жшочого руху в Укра!ш розподiляеться на 5 етапiв. До першого нале-жить перiод кшця 80-х - початку 90-х роюв ХХ ст., який характеризуеться активiзацiею жшо-чого руху тд час боротьби за проголошення незалежностi Укра!ни. Основною ознакою другого етапу (1991-1996 рр.) е активне створення всеукра!нських громадських жшочих оргашзацш для захисту iнтересiв жшок за про-фесiйною ознакою, а третього (друга половина 1996-1997 рр.) - формування оргашзацш бла-годшницького спрямування. У 1997-1999 рр. виникають жшоч1 пол1тичш парти, що i
охоплюе четвертий етап. На п&ятому етат (початок 2000 р. i до сьогодш) посилюються тен-денци до координацп д1яльносп громадських оргашзацш та удосконалюеться законодавча база щодо закршлення гендерно! р1вност1 в кра!ш [2].
Незважаючи на довготривалють п&ятого етапу, сьогодш навiть умовно його не можна назвати завершеним. Протягом даного перюду дшсно було прийнято цший ряд нормативно-правових акпв, спрямованих на вдосконалення нацюнального механiзму полiпшення становища жшок та шдвищення !хнього статусу у сус-тльсга, забезпечення участi жшок у прийнятп рiшень на вс1х р1внях влади, а саме Закошв Укра!ни «Про забезпечення р1вних прав та можливостей жшок i чоловшв», «Про засади запобтання та протиди дискримшаци в Укра!ш», «Про попередження насильства в с1м&!» тощо. Проте !х норми залишаються пере-важно декларативними.
Аналiзуючи практичну реалiзацiю гендерно! пол1тики в Укра!ш мiжнародна спiльнота ак-центуе увагу на наявност в укра!нському сус-пшьств1 досить сильних стереотишв щодо ролей та обов&язюв жшок i чоловшв та недостат-нш представленостi жшок у парламент та ви-щих ешелонах виконавчо! влади [12], що з об&ективних причин неможливо заперечити.
Так, за результатами гендерного мошторин-гу мюцевих ви6ор1в 2015 року, проведеного Комтетом виборщв Укра!ни, переважна бшь-шють партiй дотрималась квоти при формуван-ш списюв кандидатiв до обласних рад, рад м. Киева та мют-обласних центрiв. У середньому, рiвень представництва жшок у списках до обласних рад по всш Укра!ш дорiвнював 29,6 %, а до мюьких - 32,1 %. За шдсумковими результатами виборiв у 22 обласних радах жшки склали 15 %, а у мюьких радах - 18,1 %. Таким чином, порт у 30 % було подолано лише в однш мюь-кш радi та - в жоднш з обласних рад. Таю по-казники не е пропорцшними до представництва жiнок у виборчих списках, що свщчить про не-готовнiсть полiтичних партiй реально шдтри-мувати жiнок на виборах [15].
К^м цього, значна увага мiжнародно! спiльноти була придiлена вiдмiнностям у за-робiтнiй платi жiнок i чоловiкiв, з посиланням на те, що в Укра!ш продовжуе юнувати про-фесiйна сегрегацiя та гендерно-зумовлене дис-кримiнацiйне ставлення роботодавцiв у державному та приватному секторах, що також не може бути запереченим [13]. Але звернення до дослщжень американських вчених А. Кука та К. Гласса [20] дае нам уявлення щодо нега-раздiв та економiчних збитюв в економiчно ро-звинених державах свiту. Реали доводять, що у США жшки залишаються недостатньо пред-ставленими на керiвних посадах у робочих ор-гашзащях, та у виборних органах влади, що е вщображенням рiзноманiтних бар&ерiв, якi створюють ефект скляно! стелi.
Так, за даними Державно! служби статистики Укра!ни, 57 % випускниюв загальноосвiтнiх шкiл е дiвчата. З огляду на це, цшком логiчною е статева структура студентв вищих навчаль-них закладiв, в якш так само бiльше половини (52 %) займають жшки, проте частка жшок iз вищою осв^ою, що займають керiвнi посади вшх рiвнiв - менше 20 %.
У структурi посад державних службовщв 72,7 % займають жiнки, а 27,3 % - вщповщно чоловши, але при цьому 91,7 % посад службовщв першо! категори займають чоловiки [8].
Наукова новизна
Сощальний статус укра!нсько! жшки активно дослщжуеться науковцями в рiзнi iсторичнi перiоди, через призму рiзних сощально-економiчних факторiв та з огляду на специфшу предмету науки, яку вони представляють. У робот дослщжеш фшософсью iде! та концепци, що сприяли формуванню гендерних стерео-типiв, якi, в свою чергу, глибоко вкоренились у суспшьну та iндивiдуальну свiдомiсть та протя-гом тривалого часу знаходили свое вщобра-ження в нормах права. Наукова новизна роботи полягае в подальшому розвитку теори гендерних процесiв iз застосуванням мiждисци-плiнарних пiдходiв при дослiдженнi феномену тендера в юторико-фшософсько-правововш площинi як чинника сощального статусу укра!нсько! жшки, що дозволяе критично пере-осмислити щншсш орiентири щодо побудови сучасного суспшьства та формування нових уявлень про ролi i моделi поведшки чоловiкiв i жiнок та !х взаемодiю у соцiумi.
Висновки
Протягом тривалого часу сощальний статус жшки формувався тд впливом фшософських поглядiв i концепцiй, що поволi перетворюва-лися на моральнi традицi! народiв та норми права. Соцiальний статус жшки можна окрес-лити ще на початковому етат формування та розвитку держави, коли поклоншня богиням, перехщ вiд полювання до землеробства та по-вага до материнства, формують та утверджують !! положення як повнощнного члена громади. Така тенденщя була притаманна культурi шу-мерiв, Стародавнього Сгипту та частково Греци.
Починаючи з античного мислителя Аристотеля, жiнка стала символом виключно домаш-нiх, сiмейних вiдносини та грала роль берегинi приватних основ суспшьного буття чоловiкiв. Такий сощальний статус жшки, що сфор-мувався за чашв античностi, знайшов свое про-довження в Римськiй iмперi!, а закрiпившись у правових нормах, значно посилився в добу се-редньовiччя та залишив вiдбиток у фшософи Нового часу i Шмецькш класичнiй фiлософi!. При цьому, у зв&язку з наявшстю в двох остан-нiх наукових концепцiях щей та обгрунтувань !х впливу на природу жшки, вони швидко були схвалеш та пiдтриманi суспiльством, публiчну основу якого складали чоловiки. Твердження про бiльш низькi ментальнi здiбностi жiнок, пом&якшувалися зводячись до пошуку переваг: вiдсутнiсть абстрактного мислення - компенсу-валась розвинутою чуттевiстю, смаком, почут-тям прекрасного, практичнiстю, викликаючи не просто довiру, а навт гордiсть у жiнок. Таким чином, довгий час жшка була витюнена зi сфе-ри публiчно-правових вщносин, позбавлялася можливостi участi у громадянському та полiтичному життi.
Гендернi процеси в перюд вiд Ки!всько! Руш до XX столiття вiдбувалися тд впливом
нестримного сильного прагнення укра!нського жшоцтва до самореалiзацi!, самотзнання, ба-жання не лишатися осторонь сощально-економiчного, полiтичного, духовного життя кра!ни, бути не лише споглядальницею, а й активною учасницею державотворчих процесiв. З шшого боку, укра!нська жiнка все ж таки зали-шалася заручницею стереотипного мислення, переваги чоловiчого св^осприйняття i чо-ловiчого прюритету в усiх сферах життедiяль-ност суспiльства.
Таким чином, сформованi на еташ формування держави стереотипи щодо ролi жiнки в суспшьств^ видозмiнювалися протягом усiх iсторичних перiодiв пiд впливом фiлософських
поглядiв та знаходили свое вщображення у нормах права, формуючи !! соцiальний статус. Незважаючи на нормативне врегулювання рiвноправностi чоловiка та жiнки в сучасних умовах, статистичш данi щодо зайнятост жiнками керiвних посад та участ в полiтичнiй дiяльностi свщчать про суто декларативний характер змш. Причиною такого становища е те, що забезпечення рiвних прав i можливостей жiнок i чоловшв залежить не лише вiд якост нормативно-правових актiв i механiзмiв !х ре-алiзацi!, а i вщ практичного !х втiлення з боку державних адмшютращй та органiв мюцевого самоврядування та безумовно самих учасниюв суспiльних вiдносин.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИX ДЖЕРЕЛ
Г. Ф. МОСКАЛЫК1*, М. Ю. БАРАНОВСКАЯ2*, М. А. БУЛАХ3*
ИСТОРИКО-ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ФЕНОМЕНА ТЕНДЕРА КАК ФАКТОРА СОЦИАЛЬНОГО СТАТУСА УКРАИНСКОЙ ЖЕНЩИНЫ
Актуальность. В условиях интеграции Украины в европейское сообщество возникает острая необходимость перестройки всех социальных институтов, освобождения их от любых форм дискриминации, в том числе и по признаку гендера. Современные проблемы социально-экономического развития государства требуют нового взгляда на функциональные роли мужчин и женщин, а также понимания того, что политическое, экономическое, культурное будущее общества зависит от преодоления гендерных стереотипов, которые глубоко укоренились в общественном и индивидуальном сознании и тормозят социальный прогресс, а также развитие демократии. Именно поэтому, сегодня, чрезвычайно важным является изучение вопроса общественного влияния и роли женщин и определения их социального статуса на фоне историческ?
