Спросить
Войти
УДК 314.04+(477)+(438)+(497).4 UDC
DOI: 10.17223/18572685/55/15
ЛЕМКИ-РУСИНИ У ПРЕДМЕТНОМУ ПОЛ1 СУЧАСНИХ АКАДЕМ1ЧНИХ ДИСКУРС1В УКРА1НИ
Авторське резюме
Серед актуальних тем сучасноТ гуманiтаристики видiляються студи, присвячен проблемам сумiжних регiонiв, ям iсторично заселяли групи населення з особливим етнокультурним колоритом. Серед науковщв проблема дослщження населення з украТнсько-поль-сько-словацького пограниччя в останнi десятил^тя набула осо-бливоТ популярностi. В УкраТш ця тематика теж викликала наукове зацкавлення вчених, а ТТ предметне поле одержало полiаспектний формат в мiждисциплiнарному контекстi. У запропонованш студiТ зробили спробу визначити академiчний простiр проблематики i проаналiзувати дисертацшш дослiдження молодих науковцiв. Автор стверджуе, що на сьогоднiшнiй день одшею iз складових вивчення населення захщного порубiжжя е усталення дефiнiтивного апарату та вироблення единих методолопчних пiдходiв, результатом яких стане формування новоТ парадигми iсторiографiчних напрацювань з вивчення репону.
Ключовi слова: iсторiографiя, лемки-русини, пограниччя, етнопо-лiтика.
ЛЕМКИ-РУСИНЫ В ПРЕДМЕТНОМ ПОЛЕ СОВРЕМЕННЫХ АКАДЕМИЧЕСКИХ ДИСКУРСОВ УКРАИНЫ
И.Д. Любчик
Ивано-Франковский национальный медицинский университет Украина, 76018, г. Ивано-Франковск, ул. Галицкая, 2 Е-maiL:Lubczyk-79@ukr.net
Авторское резюме
Cреди актуальных тем современной гуманитаристики выделяются те, что посвящены проблемам смежных регионов, которые исторически заселяли группы населения с особым этнокультурным колоритом. Cреди ученых стран Центрально-Восточной Европы проблема исследования населения украинско-польско-словацкого пограничья в последние десятилетия приобрела особую популярность. На Украине эта тематика тоже вызвала научный интерес ученых, а ее предметное поле приобрело полиаспектный формат в междисциплинарном контексте. В предлагаемой статье мы пытаемся определить академическое пространство проблематики и проанализировать диссертационные исследования молодых ученых. Автор утверждает, что на сегодняшний день одной из составляющих изучения населения западного пограничья является упрочение дефинитивного аппарата и выработки единых методологических подходов, результатом которых станет формирование новой парадигмы историографических наработок по изучению региона.
THE LEMKOS-RUSINS IN THE SUBJECT FIELD OF MODERN ACADEMIC DISCUSSIONS IN UKRAINE
I.D. Lyubchyk
Ivano-Frankivsk National Medical University 2 Galytska Street, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine, Е-maiL:Lubczyk-79@ukr.net
Abstract
Modern Humanities pay a lot of attention to the problems of neighbouring regions, historically populated by peoples with a special ethnocultural identity. Scholars from
Central and Eastern Europe have actively studied the population of the Ukrainian-Polish-Slovak frontier over the recent decades. In Ukraine, the subject field of this topic has acquired a multidimensional format in an interdisciplinary context. This article focuses on the academic space of the problem and analyzes the dissertation researches of young scholars. The author argues that today the study of the western borderland population should aim, among others, at the definitive apparatus and development of common methodological approaches, which would result in the formation of a new paradigm of historiographical practices to explore the region.
УкраТнсько-польсько-словацьке пограниччя e найбтьш контраст-ним порубiжним регюном, який в умовах сьогодення адмшктративно введений до складу трьох держав. Натомкть у минулому це територiя проживання етнографiчноТ групи лемюв-русиыв, твычна частина яких волею кторичних обставин була виселена i3 своТх прабать-ювських етшчних терешв, i ттьки Тх закарпатська частина сьогодш продовжуе проживати в ненайсприятливших умовах словацькоТ етнополiтики. Зважаючи на пошматовану адмiнiстративними кордонами етнографiчну цiлiснiсть, у радянськi часи репон був майже позбавлений уваги з боку дослщнимв. Натомiсть в останн десятилiття важливою складовою наукових дискурав з вивчення означеного репону e мiжпредметнi науковi доЫдження.
Виникае необхiднiсть комплексного опрацювання проблеми, що дозволить виважено оцiнити iсторико-етнологiчнi процеси на пограниччк Доцiльно зробити аналiз цieТ проблеми, насамперед в ключi украТнського наукового дискурсу, свiдомо вщдаючи перевагу виключно дисертацiйним доЫдженням молодих украТнських вчених, проаналiзувати Тх концептуальне бачення проблеми та представити широкому науковому загалу цю проблему.
Переконаний, що наявысть значного масиву наукових дисерта-цiйних праць, присвячених проблемi Лемкiвщини та лемкiв-русинiв, викликае потребу аналiзу позицiй авторiв, якi, працюючи з подiбними, а часто одними i тими ж документами, нерщко послуговуються рiзною термiнологieю, висловлюють свое бачення минулих подш, приходять до рiзних висновкiв.
Наскiльки продуктивними i перспективними е такi дослiдження, свщчать напрацювання науковцiв. У статтi принципово важливо вважаемо притримуватися принципiв наукового плюралiзму. Напрацювання з лемко-русинськоТ проблематики охоплюють широкий спектр мiждисциплiнарних дискурсiв.
У цьому контекст насамперед привертають увагу дисертацшы ро-боти культуролопчного напряму, зокрема, одне з перших в украТнськш фольклористицi дослiдження про лемювську весiльну обрядову пiсню в мiжетнiчному контекстi (Саварин 2003). Об&ектом цього дослщжен-ня обрано лемювську весiльну пiсеннiсть як найконсервативнiший сегмент репональноТ обрядовоТ етнокультури. Дисертант переконуе, що пограничне розташування лемкiвського краю та тривале сусщство з шшими етносами, Тх культурнi та сусптьно-полггичш контакти зу-мовили взаемопроникнення елементв весiльноТ пiсенно-обрядовоТ iнсценiзацiТ. Водночас автор резюмуе, що лемкiвськi довесiльнi обряди в своТй основi мають бiльше рис автентичних, нiж привнесених з аналопчних словацьких чи польських обрядових дшств.
Доречним видаеться висновок дисертанта про полггичний статус суадшх етносiв, який став важливим фактором етнокультурного обмшу. На думку автора, мiж панiвним i поневоленим народами завжди виникав психолопчний бар&ер вщчуження. В той же час мiж пiдневiльними етносами iснувала атмосфера взаеморозумшня, що сприяла культурному взаемообмiну. Щоб це пiдтвердити, автор наводить 18 вестьних пiсень, якi спшьш для лемкiв i словакiв, натомкть такi зразки майже не виявлеш у лемкiвсько-польськi паралелi.
Водночас iз дисертацiйного дослiдження е не зовам зрозумтим теоретичний пiдхiд автора до окремих i у даному випадку принципово важливих дефiнiцiй. Дисертант вживае визначення «крайня захщна етнографiчна група украТнщв», пiзнiше зауважуе вже «невелика ет-нiчна група». Не зовам правильним нам видаеться вживання термшу «украТнськ лемки».
До дисертацiйних дослщжень у сферi фольклористики належить i робота Л. Халюк (Халюк 2011). Вивчаючи уснi наративи переселенцiв про трапчш подiТ 1940-х рр. дисертант стверджуе, що вони е неза-перечним свщченням розпорошення украТнцiв у Польшу з метою Тх повноТ асимiляцiТ. Робота мiстить спецiальний шдроздш, який присвячений вiдображенню нацiональноТ щентичносп украТнщв-пе-реселенцiв. Автором вiдзначено, що значне мкце в дослiджуваних наративах займають оповiдi про тотальний нагляд за украТнським середовищем з боку радянських спецслужб, заборона спткуватися украТнською мовою та збиратися гуртом.
Водночас авторка вщзначае, що попри констатований високий рiвень украТнськоТ нацiональноТ свщомосп у респонденлв-оповЬ дачiв, все ж спостер^аеться певна напруженiсть, «двоТспсть» життя украТнськоТ громади. Вони збер^ають ткш стосунки через зустрiчi, фестивалi, проте за мкцем проживання свiдомо приховують свое походження.
Тематичнй наближенйю дй фoльклoрнoï тематики e диеерта^я О. Фабрики-Прсцькйй (Фабрика-Прйцька 2007), сбитом вивчення якoï стала леммвеька кyльтyра ХХ ст. Диеертант ^^мй зйеередила yвагy на тих йбластях, де кймпактнй прйживають депoртoванi y ХХ ст. лемки та дтть найактивн^ лемкiвcькi грймади (Тернoпiльcька, ^ана-Фран^^ка та Львiвcька oблаcтi).
Опрацювавши дocлiдницький матерiал прй пicенний фйльклйр лемюв, автор вiдзначаe, щй y ньoмy cильнiше даютьоя взнаки на-шарyвання рiзних пicенних епйх; з oглядy на icтoричнi йботавини iнтенcивнiше вiдбyвавcя прйцео аcимiляцiï з пicенними культурами cyciднiх нарoдiв та приcтocyвання леммвоьких пicенних зразкiв дй загальнoyкраïнcьких регюнальних музичних cтилiв.
Оcoбливocтi збереження зразюв пicеннoгo лемкiвcькoгo фйльклйру дocлiджyвала К. Чаплик (Чаплик 2010). Хрoнoлoгiчнi межЬ яких автор дocлiджyвала лемкiвcькy нарйдну пicеннicть як йдну з регюнальних окладйвих yкраïнcькoï нацioнальнoï культури, йхйплюють вci офери життя лемкiв у другш пoлoвинi ХХ ст. Орипнальнктю дocлiдження вiдзначаeтьcя джерельна база, яка научена емпiричним матерiалoм. Запи€ пйльйвих матерiалiв автор прйвйдила у мюцях кoмпактнoгo i диcперcнoгo прйживання лемкiв-переcеленцiв у Захiднiй Укра&|&ы та пocелення автохтонних лемкiв на Закарпаттi. Ди€ертант вiдзначаe мiжкoрдoнне геoпoлiтичне пйлйження лем^в^^го краю, яке булй ^риятливим для пйграничних впливiв cyciднiх культур.
На ocнoвi зiбраних та oпрацьoваних пйльйвих матерiалiв дocлiд-ниця yзагальнюe рйль фйльклйру для лемкiв в ram^cri етнйна-цioнальних прoцеciв. «Тюний зв&язйк з ycнoю нарoднoю твoрчicтю дйпймагав пере€еленцям упрйдйвж дйвгих рoкiв черпати ^ли для прoтиcтoяння аcимiляцiï та був для леммв пйтужним каталiзатoрoм i фактoрoм cамoiдентифiкацiï» (Чаплик 2010: Í2).
Серед нoвiтнiх диcертацiйних дocлiджень при^ячених вивченню лемкiв, cлiд згадати рйбйту В. Накoнечнoгo (Накйнечний 2008), де зocередженo увагу на coцioкyльтyрнiй транcфoрмацiï лемкiв у ХХ ст., щй тричинила кардинальнi змiни у вах €ферах ïхньoгo життя. Гей-графiчнi межi дocлiдження (эхйплювали ттьки територт Лемкiвщини у cкладi Пйльш^ включнй iз пiвнiчнo-захiдними землями, де вiдбyлocя рoзcелення лемкiв внаcлiдoк акцп& «Вюла», а такйж теритoрiю УРСР. Диcертант акцентye увагу на ocoбливocтях життя лемкiв на етнiчних землях, Тх депoртацiï, прoцеci адаптацп та культурнйму рйзвитку у нйвих геoпoлiтичних умйвах.
Дocлiдження yкраïнcькo-пoльcькo-cлoвацькoгo пoрyбiжжя в кйн-текcтi лемкoзнавчoгo €егменту прoдoвженi у диcертацiйних рoбoтах зi cпецiальнocтi етнoлoгiя (Турчак 199б; Любчик 2008). Останж рйки
почали з&являтися OKpeMi дисертацшш дослщження 3i спецiальностi всесвiтня iсторiя, де автори розглядають порубiжний perioH в контекст iсторичних процесiв Словаччини та Польшу Прикладом можуть служити дослщження М. Васильченко та О. Янчук (Васильченко 2009; Янчук 2015).
О. Турчак у свош робот обмежуеться ттьки галицькою частиною Лемювщини, яка перебувала у складi Польшу. Особливiстю роботи I. Любчика е Лемювщина як цiлiсний етнографiчний репон у галицькiй та закарпатськiй ÏÏ частинах. Автор розкривае форми i методи етно-полiтики рiзних урядiв, з&ясовуе ïï негативний вплив на нацюнальний розвиток лемкiв, визначае причини, ям безпосередньо впливали на затзнЫсть та неоднорiдний характер становлення нацюнально!& iдентичностi лемкiв.
Дослiдниця М. Васильченко простежуе ктор^ виникнення та дiяльнiсть громадських органiзацiй украшщв Схiдноï Словаччини, громадсько-полггичну, освiтню та культурну ситуацт у Словаччинi, основнi напрямки дiяльностi украшщв, а також полiтику оргашв мiсцевоï влади i самоврядування щодо укра&нських органiзацiй в другiй половит ХХ ст. Автор виокремив три перюди, впродовж яких виршувалося укра&нське питання, пiдсумовуючи, що на початок 1990-х рр. воно залишилось вщкритим (Васильченко 2009: 11).
Вивчаючи становище укра&нсько& громади у Польщi на ™i кризи 1980-х рр., О.Янчук торкаеться i проблем у вах сферах життя лем-групи. Автор стверджуе, що наприкшщ 1980-х рр. у Польщу всерединi укра&нсько& громади вiдбулися iстотнi iнституцiйнi пере-творення, якi найбiльше мали вплив на леммвську громаду, зокрема ïï остаточний розкол.
Доволi оригiнальним у науковому вимiрi, i особливо актуальним в умовах сьогодення, е дисертацшне дослщження Н. Кiчерi (Кiчера 2015), присвячене питанням русинства, щентифкацп русишв, 1х полiтико-правового статусу та можливостей впливу на етнопол^ику краш. В контекст розгляду проблемних питань в окресленому регiонi слушним е акцент автора на кторичнш периферiйностi територГ| в рамках рiзних держав, що варто враховувати пщ час порiвняльного аналiзу русин^^ спiльноти в запропонованих кражах, враховуючи концепцiю «центр - периферiя».
Дисертант структурував роздiли роботи за проблемним принципом, формуючи 1хы пiдроздiли по окремих кражах (Словаччина, Сербiя, Польща та Укража), адже середовище проживання, змiна держав-ноï приналежностi, прiоритетiв етнополiтики були визначальними факторами формування полiтичноï свiдомостi та поведжки русинiв.
Дослiдниця вiдзначае не повну пол^ичну суб&ектнiсть русинiв
Словаччини, вщносно низький рiвень полiтичноï активносп лемкiв у Польщi, а постсощал^ичний перiод характеризуе як культурницький етап становлення леммвського руху. Водночас висвгглюючи пробле-ми русинства в Украшу автор пiдкреслюе неоднозначнiсть полiтики щодо русинiв з боку центральноï та регiональноï влади. У висновках автор обфунтовуе думку, що найдоцiльнiшим е узагальнене вживання стосовно русишв категорГ| «етшчысть», погоджуючись, таким чином, iз захiдною традицiею, де етнiчнiсть визначаеться як окрема група людей, що володтть певним ступенем зв&язмв i солщарносп, мають, принаймнi латентно, уявлення про спшьне походження та штереси. Однак в УкраТн автор розглядае русиыв як етнографiчну групу, ав-тохтонну в регiонi проживання.
Важливим засобом самощентифкацп нацiональних меншин в контексп iнтеграцiйних процесiв та духовного взаемозбагачення завжди була перюдика, яка забезпечувала збереження культури укра^сь^ сптьноти, сприяючи розширенню меж ïï спткування зi свiтом. Вивченню журналу «Дукля», який почав виходити у 1950-х рр., присвячене дисертацмне дослiдження О. Кушшра (Кушнiр 2008). Автор вивчае перюдичне видання крiзь призму аналiзу редакцiйноï полiтики, структури, змiсту, особливiсть iдейно-тематичноï та жанрово-стильовоï типологiï публкацш, визначаючи мiсце друкованого органу в культурному проа^ Словаччини. Окремий пщроздш присвячений становленню украïнськоï журналiстики на теренах Словаччини, зокрема перюдики Пряшiвського краю. Ретельно опрацювавши номери журналу «Дукля» -1хню проблемно-тематичну спрямовашсть автор зробив висновок, що поява видання «стало специфiчно нацюнальним виявом самощенти-фiкацiï украïнцiв у чужш державi» (Кушнiр 2008: 13).
Окрему групу наукових доЫджень становлять дисертацiйнi роботи, предметом яких е переселення украшав пограниччя та розселення на всш територiï Украïни. Першi дослiдницькi студiï (Ткачук 1998; Кщак 2003) носили узагальнюючий характер щодо уах переселенцiв iз Закерзоння.
Згодом автори дисертацшних дослiджень почали вивчати процеси розселення та адаптацГ| переселенщв на територiï окремо взятих областей. Звуження загальнокторичного питання до меж окремо визначеноï областi зумовлене необхщыстю здiйснювати поглибленi дослiдження. У цьому контексп видтимо роботи кiлькох науковщв (Данилиха 2007; Боднарчук 2009; Байкешч 2013).
Вивчаючи особливостi депортацiй, Д.Байкешч резюмуе, що бiльшiсть переселенцiв, ям розмiстилися у схiдних регiонах УРСР, походили з леммвських повiтiв Кросненського, Новосандецького, Горлицького, Ясельського i Новоторзького, одыею з причин чого було
русофтьство мкцевого населення (Байкeнiч 2013: 74-75).
Дослщниця Ю. Боднарчук в контексп розселення переселених в окремi регiони УкраТни концентруе свою дослщницьку увагу на Тернопiльщинi. У дисертацп комплексно розглянуто закономiрностi розселення й адаптацп населення, депортованого з Польшу впродовж 1944-1947 рр. Автор вщзначае, що найпотужнше в областi була представлена саме лемювська спiльнота (71 %), а решта припала на шдляшщв iз холмцями i надсянщв, що становило загалом 44 % вщ усiх депортованих лемкiв (Боднарчук 2009: 10, 13).
У цьому контексп хоттось би згадати i працю украТнського дослщ-ника (Kabaczij 2012). Вказане монографiчне видання е доповненою версiею його кандидатськоТ дисертацп, яку вш захистив пiд керуван-ням проф. Тадеуша Радзика в ушверситет МарiТ Кюрi-СклодовськоТ у м. Люблш. Дослiдження виразно подiлено на двi частини. У першiй автор описуе сам процес переселення (до кшця 1946 р.), у другш -долi переселених на Херсонщину i МиколаТвщину i тих, хто упк звiдти у захiднi обласл УкраТни.
Свiдченням полiдисциплiнарностi лемкознавчих до^джень стала поява й дисертацiТ з обширу психологiчноТ науки (Шапаренко 2017). Автора-психолога цкавить насамперед суб&ективний аспект етшч-ностi, який охоплюе сощально-психолопчш установки, цiнностi та стереотипи.
Автор зм^овно вiдтворила прояви етнiчноТ самосвщомосп лемкiв, стверджуючи, що первинно це етнографiчна група, яка проживала на тому самому мкщ де вона вторично сформувалася, проте депортации процеси 1940-х рр. призвели до переселення ваеТ лемкiвськоТ популяцiТ. А тому в умовах сьогодення, стверджуе автор, доцтьно розглядати леммв як етычну групу, яка мае власну кторт, властивi вiдмiннi елементи, а Тх самосвщомкть е не просто варiантом регю-нальноТ самосвiдомостi украТнського чи польського етносу.
Загалом можемо стверджувати, що проблематика дослщжень украТнсько-польсько-словацького пограниччя, яка в радянськ часи була просто викреслена iз наукового простору, останн десятилiття цiкавить дослщнимв рiзних гуманiтарних напрямiв.
Водночас доречно наголосити, що у порiвняннi iз зарубiжною к-торiографiею, як не парадоксально, украТнська насамперед iсторична наука все ж вщстае. Це при тому, що значна частина представнимв лемювськоТ етнографiчноТ групи, внаслiдок подш середини ХХ ст., дисперсно проживае на територп УкраТни. Примiром в украТнському академiчному просторi ми не виявили жодноТ докторськоТ дисертацiТ, яка б була присвячена лемювсько-русинськш проблематицк
На сьогоднiшнiй день однiею iз складових вивчення населення
захщного порубiжжя е насамперед усталення дефшггивного апарату та вироблення единих методолопчних пiдходiв результатом яких стане формування ново!& парадигми iсторiографiчних напрацювань з вивчення регюну.
Л1ТЕРАТУРА
Байкен1ч 2013 - БайкeнiчД.В. Переселення украТнц1в ¡з Польщ1 до Сх1дних областей УРСР у другш половит 1940-х роюв: дис. ... канд. iCT. наук. Луганськ, 2013. URL: www.Lemko.org/pdf/Baikenich_2013.pdf (останнш перегляд: 12 вересня 2018)
Боднарчук 2009 - БоднарчукЮ.Ю. Особливосп розселення й адаптацп на Терноптьщиш украТнського населення, депортованого з територи Польшу (1944-1947 рр.): дис. ... канд. ¡ст. наук1. Терношль, 2009. 315 с.
Васильченко 2009 - Васильченко М.А. Громадсько-пол^ична та куль-турно-освхня дiяльнiсть украïнцiв у Схщнш Словаччинi (1945-1992 рр.): автореф. дис. ... канд. ¡ст. наук. Львш, 2009. 23 с.
Данилиха 2007 - Данилиха Н.Р. Соцтльно-побутова адаптацт укра&шцш ¡з Польшi в УРСР у 1944-1950-х роках (на матертлах захщних областей Укра&ни): автореф. дис. ... канд. ¡ст. наук. Львш, 2007. 21 с.
Кщак 2003 - Юцак В.М. Депортацт укра&нцш з Польшi в УРСР у 1944-1946 рр. та &х соцтльно-економтна адаптацiя: автореф. дис. канд. ¡ст. наук. ЧершвцЬ 2003. 21 с.
Ючера 2015 - К&чера Н.М. Русини в етнополЬи^ кра&ни центрально& та шв-денно-схiдноï £вропи: автореф. дис. ... канд. полгг. наук. Чернiвцi, 2015. 23 с.
Кушшр 2008 - KyoiHip О.В. Журнал «Дукля» (Словаччина, 1953-2004 рр.): оргашзацшний, проблемно-тематичний та жанровий аспекти: автореф. дис. ... канд. наук ¡з соцiальних комунiкацiй. Ки&в, 2008. 17 с.
Любчик 2008 - Любчик 1.Д. ЕтнополЬичш процеси на Лемювщиш (90-xi рр. Х1Х - 30-т рр. ХХ ст.): автореф. дис. ... канд. ¡ст. наук. 1вано-Франювськ, 2008. 20 с.
Наконечний 2008 - Наконечний В.М. Лемки в ХХ столЬтк Життя на ет-шчних землях та в нових геополЬичних умовах: автореф. дис. ... канд. ¡ст. наук. Ки&в, 2008. 19 с.
Саварин 2003 - Саварин Т.В. Лемювсью вестьш обрядовi пiснi в м^ет-нiчному контекстi: автореф. дис. ... канд. фтол. наук. Львш, 2003. 21 с.
Ткачук 1998 - Ткачук В.Н. Соцтльно-полЬичш процеси на захщноукра-&нських землях в перше повоенне десятиртчя (1944-1954): автореф. дис. ... канд. ¡ст. наук. Львт, 1998. 17 с.
Турчак 1996 - ТурчакО.В. Стьська громада у лемюв (1866-1939): автореф. дис. ... канд. ¡ст. наук. Львш, 1996. 19 с.
Фабрика-Процька 2007 - Фабрика-Процька О.Р. Пкенна культура лемюв
ХХ столЬтя: збереження традицш та новотворч^ть: автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства. Львiв, 2007. 20 с.
Халюк 2011 - ХалюкЛ.М. Усн народн оповiдання украíнцiв-переселенцiв Лемкiвщини, Холмщини та Пiдляшшя: жанрово-тематична специфiка, художн особливостi: автореф. дис. ... канд. фтол. наук. Киiв, 2011. 20 с.
Чаплик 2010 - Чаплик К.М. Трансформа^я шсенного фольклору лемюв-ських переселенцiв у Захiднiй Укра&ш (повоенний перiод): автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства. К., 2010. 23 с.
Шапаренко 2017 - Шапаренко Ю.В. Со^ально-психолопчш особливостi етнiчноí самосвщомосп лемкiв: дис. ... канд. психол. наук. Кшв, 2017. 222 с.
Янчук 2015 - ЯнчукО.А. Становище укра&нсько& громади у Польшу (19801990): дис. ... канд. id. наук. Острог, 2015. 214 с.
Kabaczij 2012 - Kabaczij R. Wygnani na stepy. PrzesiedLenie Ludnosci ukrainskiej z PoLski na potudnie Ukrainy w Latach 1944-1946. Wydawca: Zwigzek Ukraincow w PoLsce; Warszawa, 2012. 382 s.
REFERENCES
Baykenich, D.V. (2013) Pereselennya ukrayintsiv iz Pol&shchi do Skhidnykh oblastey URSR u druhiy polovyni 1940-kh rokiv [ResettLement of Ukrainians from PoLand to the Eastern regions of the UkrSSR in the second haLf of the 1940s]. History Cand. Diss. Luhansk. [OnLine] AvaiLabLe from: www.Lemko.org/ pdf/Baikenich_2013.pdf (Accessed: 12th September 2018).
Bodnarchuk, Yu.Yu. (2009) Osoblyvosti rozselennya y adaptatsiyi na Terno-pil&shchyni ukrayins&koho naselennya, deportovanoho z terytoriyi Pol&shchi (19441947 rr.) [Features of resettLement and adaptation in the TernopiL region of the Ukrainian popuLation deported from the territory of PoLand (1944-1947)]. History Cand. Diss. TernopiL.
VasyLchenko, M.A. (2009) Hromads&ko-politychna ta kul&turno-osvitnya diyal&nist& ukrayintsivuSkhidniySlovachchyni(1945-1992rr.) [Socio-poLiticaL, cuLturaL and educationaL activity of Ukrainians in Eastern SLovakia (1945-1992)]. Abstract of History Cand. Diss. Lviv.
DanyLykha, N.R. (2007) Sotsial&no-pobutova adaptatsiya ukrayintsiv iz Pol&shchi v URSR u 1944-1950-kh rokakh (na materialakh zakhidnykh oblastey Ukrayiny) [Socio-domestic adaptation of Ukrainians from PoLand to the Ukrainian SSR in 1944-1950s (on materiaLs of western regions of Ukraine)]. Abstract of History Cand. Diss. Lviv.
Kitsak, V.M. (2003) Deportatsiya ukrayintsivz Pol&shchi v URSR u 1944-1946 rr. ta yikh sotsial&no-ekonomichna adaptatsiya [Deportation of Ukrainians from PoLand in the Ukrainian SSR in 1944-1946 and their socio-economic adaptation]. Abstract of History Cand. Diss. Chernivtsi.
Kichera, N.M. (2015) Rusyny v etnopolitytsi krayiny tsentral&noyi ta pivdenno-skhidnoyi Evropy [Rusins in the ethnopoLitics of the central and south-eastern European countries]. Abstract of Political Science Cand. Diss. Chernivtsi.
Kushnir, O.V. (2008) Zhurnal "Duklya"(Slovachchyna, 1953-2004 rr.): orhanizat-siynyy, problemno-tematychnyy ta zhanrovyy aspekty ["Dukla Magazine" (Slovakia, 1953-2004): organizational, problem-thematic and genre aspects]. Abstract of Social Communication Cand. Diss. Kyiv.
Lyubchyk, I.D. (2008) Etnopolitychni protsesy na Lemkivshchyni (90-ti rr. XIX -30-ti rr.XXst.) [Ethnopolitical processes in Lemkivshchyna (the 1890s-1930s)]. Abstract of History Cand. Diss. Ivano-Frankivsk.
Nakonechnyy, V.M. (2008) Lemky v XXstolitti:Zhyttya na etnichnykh zemlyakh ta v novykh heopolitychnykh umovakh [Lemkos in the 20th century: Life in ethnic lands and in new geopolitical conditions]. Abstract of History Cand. Diss. Kyiv.
Savaryn, T.V. (2003) Lemkivs&ki vesil&ni obryadovi pisni v mizhetnichnomu kon-teksti [Lemko wedding ceremonial songs in the interethnic context]. Abstract of Philology Cand. Diss. Lviv.
Tkachuk, V.N. (1998) Sotsial&no-politychni protsesy na zakhidnoukrayins&kykh zemlyakh v pershepovoenne desyatyrichchya (1944-1954) [Socio-political processes in the western Ukrainian lands in the first post-war decade (1944-1954)]. Abstract of History Cand. Diss. Lviv.
Turchak, O.V. (1996) Sil&s&ka hromada u lemkiv(1866-1939) [Village community in Lemkos (1866-1939)]. Abstract of History Cand. Diss. Lviv.
Fabryka-Protska, O.R. (2007) Pisenna kul&tura lemkivXX stolittya: zberezhennya tradytsiy ta novotvorchist& [The song culture of the Lemkos of the twentieth century: the preservation of traditions and novelty]. Abstract of Art History Cand. Diss. Lviv.
Khalyuk, L.M. (2011) Usni narodni opovidannya ukrayintsiv-pereselentsiv Lemkivshchyny, Kho-lmshchyny ta Pidlyashshya:zhanrovo-tematychna spetsyfika, khudozhni osoblyvosti [Oral folk tales of Ukrainian immigrants of Lemkivshchyna, Kholmshchiny and Pidlyashchy: genre-themed specifics, artistic features]. Abstract of Philology Cand. Diss. Kyiv.
Chaplyk, K.M. (2010) Transformatsiya pisennoho fol&kloru lemkivs&kykh pe-reselentsiv u Zakhidniy Ukrayini (povoyennyy period) [Transformation of song folklore of Lemko migrants in Western Ukraine (post-war period)]. Abstract of Art History Cand. Diss. Kyiv.
Shaparenko, Yu.V. (2017) Sotsial&no-psykholohichni osoblyvosti etnichnoyi samosvidomosti lemkiv [Socio-psychological peculiarities of Lemko&s ethnic self-sufficiency]. Psychology Cand. Diss. Kyiv.
Yanchuk, O.A. (2015) Stanovyshche ukrayins&koyi hromady u Pol&shchi (19801990) [The situation of the Ukrainian community in Poland (1980-1990)]. History Cand. Diss. Ostroh.
Kabaczij, R. (2012) Wygnani nastepy. Przesiedlenie ludnosci ukrainskiejzPolski napoiudnie Ukrainy wlatach 1944-1946 [Expelled to the steppes. Resettlement
of the Ukrainian population from Poland to the south of Ukraine in 1944-1946]. Warsaw: Zwigzek Ukraincow w PoLsce.
Любчик Игорь Дмитриевич - кандидат исторических наук, доцент кафедры украиноведения и философии Ивано-Франковского национального медицинского университета (Украина).
Любчик 1гор Дмитрович - кандидат iсторичних наук, доцент кафедри украТноз-навства i фтософи lвано-Франкiвського нацiонального медичного унiверситету (УкраТна).
Igor D. Lyubchyk - Ivano-Frankivsk National Medical University (Ukraine).
E-mail: 1ubczyk-79@ukr.net
