Спросить
Войти
Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 1). С. 106-115.
УДК342.56: [343.11+347.991] (477) (091) «1943/1945»
КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАШСЬ^ РСР У 1943 - 1945 рр.
Потильчак Б. О.
м. Kuïe, Украгна
Здшснено спробу юторичнл ретроспективи кадровоï ситуацп у вищому судовому оргаш Украшсь-rnï РСР у 1943 - 1945рр. Анатзуеться оргашзацшно-кадрове адмшстрування в склад судових колегш i техшчного апарату Верховного Суду республши у перюд в1дновлення його роботи на визволенш вщ нацистських окупантiв територiï УРСР.
Kto40bî слова: Верховний Суд Украшсьюм РСР, Народний комiсарiат юстицiï Украшсьюл РСР, кадри, судовi колегiï, судщ, консультанти, технiчний апарат.
Вступ. Серед злободенних питань, що супроводжували вщновлення д1яльносп Верховного Суду Украшсько1& РСР на визволенш вщ нацистських окупанпв тери-торн республши, особливою гостротою вир1знялися кадровг З початком вшни з на-цистською Н1меччиною вищий судовий орган УРСР згорнув свою д1яльшсть, а його пращвники поповнили лави Збройних Сил, вшськов1 трибунали фронпв i армш, ти-лов1 органи юстицн. З поновленням роботи Верховного Суду УРСР в умовах три-ваючо1& вшни, дефщит фахових i квал1фшованих сувдвських кадр1в став серйозною перешкодою для налагодження ефективно1& оргашзацшно1&, судочинно1& i контрольно!& д1яльносп вищого судового органу. Ця сторшка минулого Верховного Суду Украш-сько1& РСР окресленого хронолопчного перюду залишасться практично невивченою в1тчизняними юториками права, що робить дослщження питань професшно-ка-дрового забезпечення роботи вищого органу в систем! сущв загально1& юрисдикцп Украшсько1& РСР у 1943 - 1945 рр. актуальним в кол1 теоретичних юторично-право-вих студш Украши радянсько1& епохи. Прикладна актуальнють дослщження полягае в необхщносп вивчення досвщу кадрового забезпечення д1яльност1 Верховного суду Украшсько1& РСР в окреслений перюд з метою врахування його уроюв в сучасному адмшютруванш судово1& системи Украши.
Спещальш юторично-правов1 дослщження проблеми кадрового забезпечення д1яльносп Верховного Суду Украшсько1& РСР у 1943 - 1945 рр. на сьогодш практично вщсутш. Вперше офщшна верс1я радянсько1& кадрово1& пол1тики в сфер1 судочинства перюду Велико1& В1тчизняно1& вшни була сформульована у вщомш пращ М.В. Кожев-шкова [8, с. 354 - 357]. В украшськш радянськш юторично-правовш наущ проблему кадрового забезпечення судово1& системи Украшсько1& РСР у 1943 - 1945 рр. в загаль-них рисах свого часу проанал1зував Сусло Д.С. [10, с. 184]. В сучаснш росшськш
юторично-правовш наущ проблеми кадрового забезпечення оргашв радянського пра-восуддя в роки Велико1 Вгтчизняно1 вiйни дослiджуe Кодiнцев О.Я. [7, с. 37 - 40]. Нов^ня украшська iсторично-правова наука в своему доробку не мае праць окресле-но1 тематики, а питання кадрового забезпечення дiяльностi Верховного Суду, облас-них i народних судiв УРСР у перюд Друго1 свiтовоï вшни залишаються практично невивченим.
Мета i завдання дослщження визначаються спробою iсторичноï ретроспекти-ви кадровоï ситуацiï у вищому судовому органi Украïнськоï РСР у 1943 - 1945рр. Аналiзуеться оргашзацшно-кадрове адмiнiстрування в складi судових палат i техшч-ного апарату Верховного Судi республiки у складний перюд вщновлення його роботи на визволенш вiд нацистських окупантiв територiï УРСР.
Виклад основного матерiалу. З вщновленням роботи Верховного Суду Украшсь-ко1& РСР у сiчнi 1943 р. кадрова проблема перед його керiвництвом постала не одразу. З сiчня по березень 1943 р. апарат Верховного Суду УРСР юнував бшьше на паперi, нiж як реально ддачий iнститут судово1& влади, а його штат складався з одше1" штатно1& одиницi - заступника голови суду. Цю посаду займав М.Г. Розанов, котрий i вико-нував обов&язки його керiвника [4, с 10]. У кшщ березня 1943 р. штатний склад ВС УРСР було розширено до 3-х штатних одиниць - заступника голови i двох члешв Верховного Суду [1, с. 1]. У квггш 1943 р. до штатного складу судщв ВС УРСР входили 5 ошб: заступник голови суду в цившьних справах Розанов М.Г., заступник голови суду в кримшальних справах Сусло Д.С. i 3 члени суду: А.В. Бобринева, К.Г. Марюя-нович i Д.1. Чершто [10, с. 186]. Паралельно формуються штати техшчного апарату суду (керуючий справами, секретар голови суду, секретарi судових колегш i судових засщань, друкарки i коректори, експедитори, консультанти). Наказом Народного комюара юстицiï СРСР № 230-л вiд 26 квггня 1943 р. на посадi голови Верховного Суду Украшсько1& РСР було поновлено К.Т. Топчiя [9, с. 6]. Характерно, що багаторiч-ний керiвник вищого органу в системi судiв загально1& юрисдикцiï юридично1& осв^и не мав зовсiм, а його кар&ера голови ВС УРСР цшковито мае завдячувати великому апаратному досвщу радянського чиновника. Такою була тодшня кадрова пол^ика в царинi державно1& служби загалом.
З розширенням обсяпв роботи колегiй Верховного Суду Украшсько1& РСР все бшь-шо1& гостроти набувала кадрова проблема. У процес поповнення кадрового складу судових колегш ВС УРСР найактившшу роль вщправав республiканський Наркомат юстицiï, що сво1&ми рiшеннями направляв на посади члешв суду фахових юриспв чи радянських апаратниюв з досвiдом. Так, 15 жовтня 1943 р. наказом НКЮ УРСР, старшого ревiзора Управлiння судових оргашв НКЮ Д.1. Чорпiта було звшьнено iз займано1& посади та направлено на роботу суддею кримшально1& колегiï Верховного суду УРСР [3, с. 61].
Зазначимо, що характерною особливютю кадрово1& ситуацiï в апарап Верховного суду УРСР у 1943-му - на початку 1944 р. була вщсутшсть пращвниюв чоловiчоï стал. Напередоднi пере1&зду до Киева судових колегш жшки складали 100 % штатного складу техшчного апарату суду та бшьшють суддiв обох судових колегш. У такш кадровш ситуацiï немае нiчого дивного - тривала вшна i чоловiки перебували на фронтi.
За ршенням ЦК КП(б)У в кшщ травня 1945 р. голову Верховного Суду УРСР Топчiя К.Т. призначили першим секретарем Полтавського обкому КП(б)У. У зв&язку з цим з 9 червня 1945 р. обов&язки керiвника вищого судового органу УРСР за посадою виконував перший заступник голови ВС республши Урiзченко П.С. [6, с. 71]. Тшьки у кшщ серпня 1945 р. ЦК КП(б)У та НКЮ УРСР узгодили остаточне ршення при-значити новим головою Верховного Суду республши Блискавку О.Ф. 30 серпня 1945 р. новопризначений керiвник приступив до виконання сво1х посадових обов&язкiв [6, с. 107], проте головував вш у вищому судовому органi Укра1нсько1 РСР недовго. У листопадi 1945 р. його було вщкликано ЦК КП(б)У, а в груднi 1945 р призначено прокурором Донецько! областi. На посаду ж керiвника Верховного Суду УРСР 20 листопада 1945 р. повернувся Топчш К.Т. [6, с. 167].
У 1944 - 1945 рр. брак фахових юриспв серед судщвського загалу набрав просто-таки загрозливих для нормального функцiонування судово! системи Укра1нсько1 РСР масштабiв. Наприклад, станом на липень 1944 р. iз дев&ятнадцяти осiб керiв-ниюв i членiв Верховного Суду УРСР (голова суду, трое заступниюв i 15 членiв суду) лише четверо мали вищу юридичну освiту [2, с. 7]. При цьому загальносоюзний по-казник був значно вищим. За даними, що 1х наводить у своему дослщженш росшсь-кий юторик-правник Кодiнцев О.Я., у 1944 р. в СРСР вищу юридичну освггу мали 49,7% члешв Верховних Судiв союзних республiк [7, с. 38].
Керiвництво Верховного Суду i Наркомату юстици УРСР намагалося шдбирати кадри членiв вищого судового органу республши, передусiм, iз числа практикую-чих суддiв мiських, районних i обласних судiв. Проте вiдновлення роботи судiв на звiльнених територiях Укра!ни потребувало все нових i нових кадрiв, якi нiзвiдки було взяти. Останне ускладнювало i без того непросту ситуащю з штатним уком-плектуванням складу судових колегiй ВС УРСР i робило цей напрямок предметом особливо! уваги вищого партшного керiвництва Укра1ни. Скажiмо, звiльнення чи за-рахування на посаду члена Верховного суду УРСР у кожному конкретному випадку обов&язково узгоджувалося його керiвництвом i керiвництвом НКЮ УРСР з Управ-лiнням кадрiв ЦК КП(б)У. Частину складу судових колегш у 1944 - 1945 рр. стано-вили фахiвцi, якi працювали на посадах суддiв Верховного Суду УРСР ще до вiйни, а згодом воювали на фронтi чи перебували в евакуацп. Демобiлiзувавшись або ж повернувшись до визволеного Киева з евакуаци, таю особи направлялися ЦК КП(б) У та НКЮ УРСР на роботу до Верховного Суду республши. Наприклад, так вчинили iз звшьненим у запас фронтовиком Скляром П.С., поновивши його на посадi члена Верховного Суду УРСР 19 лютого 1944 р. [5, с. 24]. Ось як характеризував ситуащю, що склалася iз забезпеченням Украшсько! РСР суддiвськими кадрами у 1943 - 1945 рр. заступник голови Верховного Суду УРСР Д.С. Сусло: «[...] Верховний Суд УРСР i обласш суди за браком кадрiв не були укомплектована На посади народних суддiв прийшло багато нових, недостатньо шдготовлених людей з числа шваладв Впчизня-но! вшни, як закiнчили тримiсячнi юридичнi курси, а деяю i без тако! пiдготовки [.] Низька квалiфiкацiя народних суддiв, якi вперше прийшли на судову роботу, не могла не вщбитися на 11 якостi [...]» [10, с. 190 - 191].
Одшею з причин вiдчутного браку та надмiрноl плинностi суддiвських кадрiв у Верховному Судi УРСР на завершальному етапi вiйни, зокрема у перюд визволення
Правобережно! Украши вщ нацистських окупанпв, була гостра потреба забезпечення фаховими юристами мюцевих i обласних судiв, управлiнь юстици та численних прокурорських структур. Коли дипломованих юристiв не вистачало, вдавалися до залучення на суддiвську роботу досвщчених радянських апаратникiв. Нажаль, такого шдходу до подолання кадрового дефщиту не оминув i вищий орган в системi судiв загально! юрисдикцп Укра!нсько! РСР.
Вивчення локальних нормативних актiв (наказiв) по особовому складу голови ВС УРСР за перюд 1944 - 1945 рр. засвщчило активну роботу керiвництва з тдбору судщвських кадрiв. Ось лише основт кадровi рiшення у цiй царит. У березнi 1944 р. з посад члешв Верховного Суду були звшьнет Мамчур Г.С. i Чарська Г.С. 1х обох одразу ж вщрядили в розпорядження Наркомату юстици УРСР [5, с. 36, 48]. 19 кв^ня 1944 р. Голова ВС УРСР призначив виконуючим обов&язки члена Верховного Суду Неруша М.1. [5, с. 62]. 16 травня 1944 р. колектив суддiв поповнив ^рош 1.Л. [5, с. 77], а з 12 липня 1944 р. до штату члешв ВС УРСР зарахували Курпаса П.Д. [5, с. 102]. 1 серпня 1944 р. до виконання обов&язюв члена суду було допущено Краснощок Г.Д. [5, с. 111]. У серпш 1944 р. з евакуаци до столищ Укра!ни повернулася СМ. Семша, котру НКЮ УРСР одразу ж рекомендував на посаду судщ Верховного Суду, де вона почала працювати з 15 серпня 1944 р. [5, с. 139]. З 11 вересня 1944 р. до виконання обов&язюв члена Верховного Суду УРСР було допущено П&ятова П.С. [5, с. 141]. 1 листопада 1944 р. виконуючим обов&язки суддi затвердили Шамкова В.М. [5, с. 169]. 9 листопада 1944 р. членом Верховного Суду республши було призначено прослав-леного партизанського командира, двiчi Героя Радянського Союзу Ковпака С.А. [5, с. 178]. Останне призначення виглядае показовим в контекст виршення кадрово! про-блеми у ВС УРСР в останш роки вшни та в повоенний перюд. Сидiр Артемович був людиною практично без осв^и, але з великим життевим та управлiнським досвiдом i авторитетом. Нам видаеться, що його призначення членом суду стало можливим унаслщок прямо! вказiвки вищого керiвництва КП(б)У. Як iнакше пояснити той факт, що вже у ичш 1945 р. (через кшька мiсяцiв тсля приходу на зовсiм нову для себе роботу) Ковпака С.А. призначають виконуючим обов&язки першого заступника голови ВС УРСР [6, с. 16]. I хоча це призначення було тимчасовим, проте свщчило про особливу довiру керiвництва НКЮ УРСР та Верховного Суду республши вщомому партизанському командиру. З 15-го по 29 кв^ня 1945 р. Ковпак С.А. вже виконував обов&язки голови Верховного Суду УРСР [6, с. 43, 49]. Своерщний експеримент з призначенням на вщповщальну посаду людини без належно! теоретично! юридично! подготовки мабуть не вдався, адже надат голова ВС УРСР бшьше не доручав Ковпаку С.А. навггь тимчасово виконувати керiвнi обов&язки.
У грудш 1944 р. на керiвну роботу до Наркомату юстицi!& УРСР перейшов суддя Iшутiн О.К. [5, с. 193, 195]. Тд ж з роботи у Верховному Судi НКЮ УРСР вщкликав суддю Сем^ С.М. [5, с. 198]. На початку 1945 р. штат суддiв Верховного Суду УРСР поповнився одразу трьома кандидатурами. 24 шчня 1945 р. до виконання обов&яз-юв члена суду приступив Добровольський Г.Ф., через два дш колишнш консультант Ори-Дорога М.Т., а з 29 ачня 1945 р. членом Верховного Суду УРСР почала працювати Шевченко Л.Я. [6, с. 13, 128]. Не дивлячись на таку зовш серйозну активнють з тдбору i призначення суддiвських кадрiв, штати судових колегiй Верховного суду
УРСР у 1944 - 1945 рр. залишалися нашвпорожшми. Наприклад, станом на 1 липня 1944 р. штатна укомплектовашсть обох судових колегш ВС УРСР становила 50% (при потребi 30 суддiв, реально працювало 15 оаб) [2, 6зв.].
Поточнi кадровi змiни тривали i в штат пiдпорядкованих першому заступнику голови суду консультанпв Верховного суду УРСР. Консультантами в судi мали працювати досвщчеш дипломованi юристи, проте через брак фахових кадрiв у дослiджуваний перюд на цi посади нерiдко зараховували людей без юридично! освiти i належного досвiду роботи. Як наслщок, новопризначенi консультанти не справлялися з посадовими обов&язками, що безпосередньо впливало на яюсть судово! практики та було одшею з причин плинност кадрiв. На таку думку нас налаштовуе аналiз кадрових призначень на посади консультанпв ВС УРСР, зро-блених головою суду в перюд 1944 - 1945 рр. Наприклад, 22 сiчня 1944 р. з ще! посади за власним бажанням було звшьнено Гольштейн С.Л. [5, с. 12], а вже 29 шчня ваканшю було заповнено. Тодi на посаду консультанта голова Верховного суду УРСР призначив Лавриненко М.В. [5, с. 13]. Остання у кшщ кв^ня 1944 р. отримала тдвищення - була переведена на посаду старшого консультанта [5, с. 65]. 1 березня 1944 р. з посади консультанта було увшьнено Фрщмего С.Н., який працював у Верховному Судi УРСР за сумюництвом [5, с. 35]. 25 березня 1944 р. на посаду старшого консультанта Верховного Суду УРСР було призначено Оль-швангер С.Я. [5, с. 48].
Рiвень теоретично! юридично! тдготовки був слабким мюцем цшого ряду осiб, зарахованих у штат Верховного суду в 1943 - 1945 рр. Наприклад, 24 жо-втня 1944 р. голова ВС УРСР увшьнив з посади консультанта суду Орлову Ф.К.. У мотивацшнш частиш наказу керiвника з цього приводу зазначалося: «[...] за вщсутшстю вщповщно! юридично! тдготовки i практичного досвщу оперативно!, судово! роботи, як таку, що не вщповщае цш посадi по сво!м дшовим яко-стям [...]». На вившьнену таким чином посаду консультанта Верховного Суду УРСР Топчш К.Т. одразу ж зарахував Морговську Г.Я. Остання працювала на цш посадi ще до евакуацп в 1941 р., а з поновленням роботи ВС УРСР тимчасово виконувала обов&язки секретаря судового засщання [5, с. 167]. 28 жовтня 1944 р. у штат консультанпв ВС УРСР вщбулися черговi змши. Цього разу вони були шщшоваш Наркоматом юстицi! УРСР, котрий шукав спещалюта для використан-ня «[.] на оперативнiй судовш роботi [.]». За запитом НКЮ УРСР з посади консультанта Верховного Суду республши було увiльнено Воблову А.Е., котру одразу ж направили в розпорядження наркомату. На вившьнене мюце консультанта Топчш К.Т. повернув тимчасово виконуючу обов&язки старшого консультанта суду Лавриненко М.В. Вакансда ж старшого консультанта по^в Волдшер В.С. [5, с. 172]. З переведенням Ори-Дороги М.Т. на посаду виконуючо! обов&язки судд^ звшьнену штатну одиницю консультанта з 26 ^чня 1945 р. посша 1ванова 1С. [6, с.13]. Проте остання, ледь вiдпрацювавши двохтижневий випробувальний термiн, з посади була звшьнена та вщряджена в розпорядження НКЮ УРСР [6, с. 18]. 16 березня 1945 р. на посаду консультанта з мюячним випробувальним термь ном i зароб^ною платнею 900 крб. було зараховано Дворцина А.Б. [6, с. 31]. Вш не мав належно! юридично! тдготовки та практичного досвщу роботи, до того
ж, як виявилося згодом, використовував свое службове становище, дискредиту-ючи таким чином керiвництво ВС УРСР. 19 травня 1945 р. консультанта-невдаху звшьнили з займано! посади через професшну непридатшсть [6, с. 56]. 18 червня 1945 р. з посади старшого консультанта за власним бажанням звшьнився Вол-дшер В.С. [6, с. 70]. Ваканшю, що виникла, заповнили тшьки 8 жовтня 1945 р., коли на посаду старшого консультанта ВС УРСР було зараховано Афонша П.П. Однак, як виявилося, ненадовго. Вщпрацювавши випробувальний термш, вш був звшьнений з посади та направлений у розпорядження Наркомату юстици УРСР [6, с. 137, 150], а вившьнену ваканшю старшого консультанта 12 грудня 1945 р. посiв Громов О.Ф. [6, с. 176].
Характерною рисою кадрово! ситуаци у Верховному Судi УРСР у1944 - 1945 рр. була значна плиншсть кадрiв штатних пращвниюв апарату суду. Аналiз локаль-них нормативних актiв дослiджуваного перюду (наказiв голови суду по особовому складу) показуе, що особливо част кадровi перестановки вiдбувалися на посадах техшчних працiвникiв канцелярi! Верховного суду, канцелярш його кримiнально! i цившьно! колегiй. Застосувавши простi математичнi шдрахунки, ми встановили, що у 1944 - 1945 рр. найбшьша плиншсть пращвниюв спостерiгалася у штатi секретарiв судових засiдань обох судових колегш ВС УРСР. Зафiксовано, що в перюд з 1 лютого 1944-го до 1 шчня 1946 р. голова Верховного Суду ухвалив понад 40 персональних ршень по посадам секретарiв судових засщань [5, с. 14, 18, 44, 57, 60, 77, 81, 103, 110, 140, 155, 165, 170, 175; 6, с. 17, 21, 34, 37 - 39, 61, 78, 108, 111, 114 - 115, 124, 147, 157 - 158, 164, 173, 187]. Траплялося, що в пошуках вдалого кадрового ршення керiвництво вищого судового органу республши змушене було здшснювати ротаци секретарських кадрiв у межах судових колегш, мiж ними та шшими структурними шдроздшами ВС УРСР. Не менш проблемними в сенс кадрово! стабшьносп були й штатш посади коректорiв судових палат. За нашими шдрахунками, у перюд березня 1944-го по грудень 1945 р. голова ВС УРСР тдписав мшмум 13 наказiв по особовому складу, що стосувалися зарахування окремих сшвроб^ниюв на посади коректорiв судових колегш, !х звшьнення чи переведення [5, с. 41, 54, 119, 140; 6, с. 1, 22, 39, 132, 177].
Не надто стабшьним був i кадровий склад техшчних пращвниюв канцеляри Верховного суду УРСР. У 1944 - 1945 рр. значна плиншсть спостерпалась на посадах друкарок, картотетчиюв, статистиюв, експедиторiв, кур&ерiв i працiвникiв довiдкового бюро. У цей перюд керiвництво ВС УРСР ухвалило десятки подiбних кадрових рiшень. Лише за швтора мiсяцi пiсля пере!зду апарату Верховного Суду до Киева в штап його працiвникiв було заповнено ваканшю завiдувача довiдкового бюро. 21 лютого 1944 р. на цю посаду прийняли В.М. Швачко [5, с. 26]. Вшна, що тривала, вносила сво! корективи в кадровий склад вищого органу в системi судiв загально! юрисдикцп УРСР. Так, зовшм недавно призначений комендантом будiвлi Верховного суду УРСР Гречашвський П.П. 21 сiчня 1944 р. був увшьнений з цiе! посади у зв&язку призивом до лав Червоно! арми. 5 лютого 1944 р. на цю посаду прийшов працювати Листвин Д.1. [5, с. 10, 17].
Одшею з причин плинносп кадрiв в апаратi Верховного Суду Укра!нсько! РСР було бажання молодих людей навчатися. З лютого 1944-го до жовтня 1945 р. голова
ВС УРСР шдписав цшу низку HaKa3iB по особовому складу, якими, 3i стандартним формулюванням «[...] у зв&язку з переходом на навчання [...]» увiльнив i3 займаних посад 11 техшчних пращвниюв канцелярiï i судових колегш [5, с. 18, 21, 28, 47, 132, 149, 156, 168; 6, с. 93, 98, 121, 149]. Ще одним чинником, що сприяв значнш плинност кадрiв сшвроб^ниюв канцеляри ВС УРСР i техшчних пращвниюв обох судових палат, була дуже низька зароб^на плата. Наприклад, секретар канцеляри цивiльноï судовоï колегiï Лавриненко Н.М., маючи п&ятирiчний посадовий стаж, з березня 1945 р. отримувала заробггну плату 425 крб. на мюяць. ïï колеги, секре-тарi судових засiдань Новщька О.А. та Нашорiна Е.Г., маючи так само п&ятирiчний секретарський стаж, з друго1& половини 1945 р. отримували щомюяця всього лише 375 крб. заробггно1& плати [6, с. 175]. Зауважимо, що зазначеш ставки назваш пра-цiвники апарату судових колегш отримували вже шсля шдвищення. До цього, треба думати, 1&хня заробiтна плата була взагалi мiзерною. Додавала плинностi кадрiв у Верховному сущ УРСР i загальна ситуащя з дефiцитом освiчених чиновниюв у зруйнованiй краïнi, що продовжувала воювати.
Верховний Суд Украшсько1& РСР, як i решту органiв державно1& влади та управ-лiння рiзних рiвнiв у перiод пiсля окупаци, не оминули кадровi чистки. Проводячи негласну оперативну та агентурну перевiрку працюючих громадян, органи НКВС i НКДБ СРСР намагалися виявляти ошб, котрi в перiод окупацiï тим чи шшим чином сшвроб^ничали з нiмцями, або працювали в установах окупацшно1& влади. Таких «неблагонадшних» осiб, справжнiх, а часто й мiфiчних «зрадниюв», «ворожих шпигушв i диверсантiв», «колаборацiонiстiв», органи державно1& безпеки, як правило, негайно заарештовували. «Чистка» зачепила й окремих пращвниюв апарату Верховного суду УРСР. Зокрема, 5 лютого 1944 р. з посади консультанта Верховного суду було звшьнено заарештованого органами НКДБ УРСР Комоська С.1. Така ж доля сшткала й секретарку судового засщання Харченко О.1., котру звинуватили «в пращ на шмщв» тд час окупацiï [5, с. 17].
Важливе значення для покращення кадрово1& ситуацiï та якостi роботи Верховного Суду Украшсько1& РСР у складний перiод завершального етапу Друго1& свiтовоï вш-ни мала оргашзащя фахового навчання членiв судових палат i консультанта, якi не мали юридично1& освiти. Проблема ж фахово1& освiти членiв i консультантiв Верховного Суду Украшсько1& РСР у 1944 - 1945 рр. стояла надзвичайно гостро. За даними зв^ голови ВС УРСР, станом на 1 липня 1944 р. iз 19 члешв Верховного Суду (голова, 3 заступники i 15 судщв) та 7 консультанпв вищу юридичну освггу мали 8 ошб. Аби виправити ситуащю, керiвництво суду шщювало обов&язкове заочне навчання тих судщв i консультантiв, якi вищо1& юридично1& освiти не мали. Так, 10 судщв i консультанпв ВС УРСР у 1944 р. були студентами-заочниками юридичного факультету Кшвського державного ушверситету iменi Т.Г. Шевченка [2, с. 7]. Про необхщшсть «[...] органiзувати не пiзнiше вересня 1944 р. навчання членiв i консультанпв Верховного Суду УРСР, яю потребують пiдвищення свое1& юридично1& освiти [...]» гово-рилося в постановi колегiï НКЮ СРСР вщ 12 липня 1944 р. [2, с. 3].
Починаючи з вересня 1945 р., цший ряд вщповщальних працiвникiв вищого судового органу УРСР вступили на навчання до Кшвсько1& фши Всесоюзного юридичного заочного шституту (ВЮЗ1). Перший заступник голови Верховного Суду
УРСР Урiзченко П.С., суддi Трубецька А.1., Кирилюк СП., Маркiянович К.Г., До-бровольський Г.Ф., консультант Морговська, старша друкарка Ссшенко В.Н., завь дуюча спецчастиною Куликова О.1. були зарахованi студентами очно! (вечiрньо!) групи. Заняття вiдбувалися двiчi на тиждень (у понедiлок i четвер). Аби створити належнi умови для навчання тдлеглих, голова ВС УРСР дозволив перерахованим особам у визначеш дш закiнчувати роботу о 16.30 [6, с. 139].
Висновки. Вивчення кадрово! ситуацп у Верховному Судi Укра!нсько! РСР у дослщжуваний перiод свiдчить про !! особливу складшсть, спричинену крайнiм дефiцитом не тшьки квалiфiкованих i досвiдчених суддiв, але й на загал фахiвцiв з юридичною освiтою. У перюд пiсля визволення Правобережно! Укра!ни вщ на-цистських окупантiв i до кшця Друго! свiтово! вiйни юнувала гостра потреба в за-безпеченш фаховими юристами не лише Верховного Суду але й районних, мюьких i обласних судiв, управлiнь юстицп та численних прокурорських структур рiзного рiвня. Брак фахових юристiв на посадах суддiв реально загрожував стабшьност функцiонування судово! системи Укра!нсько! РСР.
У 1943 - 1945 рр. основними шляхами виршення проблеми суддiвських кадрiв у Верховному Судi УРСР були: поновлення на робот суддiв, яю працювали ще до вшни; пiдбiр кандидатiв у члени вищого судового органу республши iз числа практикуючих суддiв мiських, районних i обласних судiв; залучення на суддiвську роботу досвiдчених державних i партшних чиновникiв.
Серйознi кадровi проблеми юнували в штатi консультантiв ВС УРСР. Через брак дипломованих фахiвцiв на щ посади нерiдко зараховували людей без юридично! освiти i належного досвщу роботи. Як наслiдок, новопризначеш консультанти не справлялися з посадовими обов&язками, що безпосередньо впливало на яюсть судово! практики та було одшею з причин плинност кадрiв.
Ключове значення для покращення якост касацiйного та наглядового проваджен-ня у Верховному судi Укра!нсько! РСР мало iнiцiйоване його керiвництвом обов&яз-кове здобуття вищо! юридично! освгги членами судових колегiй i консультантами, якi !! не мали. У 1944 - 1945 рр. бшьшють штатних працiвникiв так званого «оперативного складу» (суддi i консультанти) здобували вищу юридичну освггу заочно.
Характерною рисою кадрово! ситуацп в апарат Верховного Суду УРСР у 1944 -1945 рр. була значна плиншсть кадрiв штатних техшчних працiвникiв. Через низь-ку заробпну плату, вiдсутнiсть освiти, досвщу, а часто й бажання працювати, особливо част кадровi перестановки вщбувалися на посадах технiчних пращвниюв канцелярi! Верховного Суду та канцелярш його кримiнально! i цивiльно! колегш. Актуальностi проблемi плинностi кадрiв в апарат Верховного Суду Укра!нсько! РСР додавали вступ молодих людей на навчання у вишi та техшкуми, переведення посадовщв ВС УРСР на роботу в iншi державнi чи партшш установи, а також шь цiйованi радянськими спецслужбами кадровi чистки.
Незважаючи на оргашзацшш та кадровi проблеми, керiвництво, члени судових колегш i працiвники технiчного апарату Верховного Суду Укра!нсько! РСР у 1943 - 1945 рр. вщновили шституцшно i налагодили функцiонально роботу вищого судового органу республши, а ключове значення в цьому процеш вщправав саме людський чинник.
Список лггератури:
Потыльчак Б. А. Кадровое обеспечение деятельности Верховного Суда Украинской ССР в 1943 - 1945 гг. / Б. А Потыльчак // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 1. - С. 106-115.
Сделана попытка исторической ретроспективы кадровой ситуации в высшем судебном органе Украинской ССР в 1943 - 1945 гг. Анализируется организационно-кадровое администрирование в составе судебных коллегий и технического аппарата Верховного Суда республики в период восстановления его работы на освобожденной от нацистских оккупантов территории УССР.
STAFFING OF THE SUPREME COURT OF UKRAINIAN SSR (1943 - 1945)
Potylchak B. O.
National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, Ukraine
An attempt of a historical retrospective of staffing in the highest judicial organ of the Ukrainian SSR (1943 - 1945) was done. HR management of judicial divisions and technical apparatus of the Supreme Court of the Republic during the work on the Ukrainian territory liberated from Nazi occupation is analysed. It is alleged that in analyzed period in Ukraine there was an urgent need for professional lawyers.The main ways to solve the problem of judicial personnel at the Supreme Court of the Ukrainian SSR were: reinstatement of judges who worked before the war; selection of candidates for the highest judicial authority of the Republic from among judges municipal, district and regional courts, judicial involvement in the work of experienced government and party officials.
Staffing problems existed among the consultants of the Supreme Court of the Ukrainian SSR.
Due to lack of certified specialist, people without legal training and good experience were often enrolled for these positions. As a result, newly appointed consultants could not cope with the official duties. It directly affected the quality of judicial practice and was one of the reasons for turnover.
nommwaK E. O.
Mandatory obtaining higher legal education for the members of judicial divisions and consultants initiated by the leadership of the Supreme Court of the Ukrainian SSR was the key to improving the quality of the proceedings.
A characteristic feature of the personnel situation in the office of the Supreme Court of the Ukrainian SSR (1944 - 1945) was a significant turnover of technical staff.
Because of the low wages, lack of education, experience, and often willing to work, frequent personnel replacements took place on positions technical staff Chancellery the Supreme Court and the offices of its criminal and civil judicial board.
also actualized made The problem of turnover in the office of the Supreme Court of the Ukrainian SSR was actualized by entry of young people for studying at universities and colleges, transfer of officials of the Supreme Court of the Ukrainian SSR to work in the other state or party institutions and also HR purges initiated by Soviet intelligence agency
Spisok literaturi:
- Op. 23. - Zagalniy viddil (Osobliviy sektor), spr. 684. - 15 s.
- TsDAVO Ukrayini), f. 8. - Narodniy komisariat (ministerstvo) yustitsiyi Ukrayinskoyi RSR, op. 1l. - 1943
- 1963 rr., spr. 2. - 437 s.
