Спросить
Войти
УДК 631.4
Шестовицький археолог1чний комплекс як об&ект археотуризму Черн1г1вщини
Институт географии Национальной академии наук Украины, г. Киев
Анотац/я. Стаття присвячена вивченню ¡сторичноТ спадщини археолог1чного комплексу неподалк с. Шестовиця. Характеризуеться даний об&ект з позицТ зм/&н давнього господарства на цй територТ Виявлено етапнсть зм/&н палеокл1мату та палеоландщафт1в на археолог/&чному комплека.
КлючовI слова: археолог1чний комплекс, палеокл1мат, палеоландшафт, археолог1чний туризм.
Вступ
Актуальшсть теми дослщження. Останшм часом все бтьш важливого значення набувае необхщнють розвитку комплексних дослщжень у контекст концепци сталого розвитку з вивчення культурно-юторичноТ спадщини, ресурсного потен^алу територш, реконструкцш палеообстановок минулого з метою збереження у подальшому для прийдешшх поколшь.
Постановка проблеми. Необхiднiсть та значимiсть вивчення спадщини людства, вiдтворення умов юнування давньоТ людини та встановлення закономiрностей розвитку господарства унеможливлюе подальший розвиток сусшльства в умовах глобалiзацiТ.
Постановка завдання. Метою статл е спроба вщобразити умови розвитку сiльського господарства, реконструювати палеообстановки на Шестовицькому археолопчному комплексi Х -початку XI ст.
Викладення основного матерiалу
На сьогодн важливого значення набувае фактор популяризаци пам&яток iсторiТ та культури засобами туризму [13]. В Мантьськш Деклараци Всесвiтнього туризму (1978 р.) зазначено, що сучасний розвиток туристичноТ дiяльностi спрямований задовольнити право людини на вщпочинок, де у практик туризму елементи духовностi повиннi брати гору над техшчними та матерiальними. Вище зазначенi елементи повиннi бути постшним внеском i збагаченням в освт, утвердженнi неповторностi культур та поваги до морально!& спадщини людей.
Якщо говорити про активний вщпочинок сьогодн то все бтьшого поширення набувае досить молодий вид - археолопчний туризм. Вiдпочивати можна по^зному - не лише проводячи години на спекотному пляж1, лiтнiх верандах замюьких будинкiв та готельних примщень, а й вiдвiдати iсторичнi мюця, занурившись у прихованi таемницi юторп формування людськоТ цивiлiзацiТ.
Отже, археолог1чний туризм (археотуризм) - це досить перспективний рiзновид туризму, метою якого е вщвщування мюцевосп, пов&язаноТ з археолопею та археологiчними розкопками. На вщмшу вiд екскурсiйного, археотуризм - це не пасивне споглядання зi сторони пам&яток давньоТ юторп, а безпосередня участь у проведены дослщжень по вивченню археолопчних об&ектв, виявленню особливостей юнування давых цивiлiзацiй та культур, реконструкцш палеообстановок минулого.
Цть археотуризму може бути направлена на археолопчну пам&ятку або дектька пам&яток. До активного туризму крiм археолопчного вiднесено ще й спелеотуризм, прськолижний, дайвiнг, пiшохiдний, кiнний, мисливський, яхтовий i т.д. Всi цi види туризму переплiтаються мiж собою i видiлити Тх у чистому виглядi не завжди вдаеться. Тобто археолопчний туризм може поеднуватися з екскурсшним або релтйним туризмом. Тому i завданням турпiдприемства е - надання туристовi максимально можливоТ кiлькостi можливостей по поеднанню рiзних видiв туризму.
Особливють археологiчних турiв (археотурiв) полягае у тюнш спiвпрацi з археологами, вщвщуванш археологiчних музеТв та виставок, екскурсш на археологiчну тематику та участь у розкопках з метою пошуюв давшх скарбiв. Турист може п^брати для себе програму, що включае вiдвiдання експозицiй та вщд^в iсторичного музею, закритих для широкоТ публiки археологiчних об&ектiв.
Доторкнувшись до предме^в сивоТ давнини пiд час археолопчних розкопок руками, турист тим самим робить внесок у розвиток ютори, залишаючи тепло своТх рук на скарбах св^овоТ спадщини. На туристичних маршрутах велику увагу вщпочиваючих привертають пам&ятки найдавшшоТ iсторiТ людства. Вони е нерухомi (кургани, могильники, давш поховання, мiсця первiсних стоянок давньоТ людини) та рухомi (речi побуту та культури, знаряддя прац^ прикраси тощо), виявленi пiд час розкопок i музеефiкованi.
ОсобливоТ актуальностi набув археологiчний туризм в таких краТнах як Нiмеччина, Францiя, Ангтя, Швецiя, Чехiя, Iталiя i т.д. З метою активiзацiТ реалiзацiТ археолопчних турiв в рядi краТн св^у створено
МатвГ|&шина Ж. М., Пархоменко О. Г., Скороход В. М.
експериментальн поселення (з музеефкованими дiлянками культурного шару), як отримали назву -"археодром" або "уявн музеТ". Ц утворення мають суттево вiдрiзнятися вщ традицiйного музею. Вiдвiдувачам надаеться можливють самостiйно розмiщувати предмети або Тх фрагменти у вiтринах за типологiчною класифiкацiею або у хронологiчному порядку. "Археодром" мае бути представлений не лише даними археологи, а й природничо-юторичних наук, що дозволить сприймати його як експериментальну лабораторш задля тзнання способу життя давшх людей.
Важливим для вiдвiдувачiв е вщчути життя дослiджених поселень, побачити предмети у процес Тхнього виготовлення. Це дозволяе з&ясувати споаб життя та особливост побуту давньоТ людини. Тобто потрiбна анiмацiя пам&ятки зi створеною iнфраструктурою. Однiею з ефективних форм активiзацiТ сприймання вiдвiдувачами досягнень археологи е створення так званих археолопчних "скансешв" та археологiчних "дiснейлендiв". 1&х доцiльно створювати у мiсцях концентраци археологiчних пам&яток, якi не можуть бути музеефiкованими, однак природних ландшафт цих територш дозволяе оголосити Тх геолого-археолопчними або природничо-археологiчними заповiдниками. Власне "скансени" та "дiснейленди" можуть стати науково-дослщними та культурно-освiтнiми закладами з популяризаци досягнень науки в археологи.
Одним iз таких яскравих об&ек^в археологiчного туризму е - Шестовицький археологiчний комплекс. Цей комплекс пам&яток бтя с. Шестовиця е одним з еталонних пам&ятниш Пвшчно-СхщноТ бвропи у вивченнi цiлого ряду проблем з ютори та археологи доби становлення ДавньоруськоТ держави. Пам&ятка включае в себе городище, посад та подт, що знаходяться в ур. Коровель, та три групи некрополя, розташованого на захщ вщ подолу (ур. Дiброва i ур. Колодливо) у заплавi р. Десни, величезного курганного поля на терас на швжч вiд посаду. Городище та посад розташоваш на довгому, вузькому миа, що на 700 м виступае в заплаву р. Десни у швденному напрямку [8].
Шестовицький археолопчний комплекс розташований за 18 км вщ м. Черыгова вниз по течiТ р. Десни. Пам&ятка являе собою вузький мис, що на 700 м видаеться на твдень в заплаву р. Десни. Площа городища цього комплексу становить близько 1 га. З пiвночi вщ городища знаходився вщкритий посад площею 25 га, а iз заходу, на двох заплавних пщвищеннях розташовувався подт.
Шестовицьке городище вперше дослiджувалося широкими площами у 1946 р. Я. Станкевич був зроблений розрiз оборонних споруд з твденно-схщного боку городища загальною площею близько 60 м2, знахiдок зi сланцiв не виявлено [16]. У 1948 р. Д. Блiфельд провiв роботи на городищi (чотири розкопи та три транше!) загальною площею 398 м2 i виявив три пряслиця й шматок трофшггу [2]. 1993 р. Ф. Андрощук проводив дослщження (площа близько 80 м2) на мюц валу та внутршнього рову, де знайшов об&екти VIII - Х ст., але знахщок зi сланцю не виявив [1]. У 1983 р. В. Коваленко розрiзав наптьн укрiплення городища (площа 80 м2) i в район ворiт XI - XII ст. знайшов п&ять шрофттових пряслиць в насипу старого валу та в об&ектах, розташованих з його внутршнього боку [7]. З 1998 по 2012 р. схщну половину городища дослщжувала Шестовицька Мiжнародна експедицiя пщ керiвництвом О. Моцi та В. Коваленка, в результат якоТ розкопано половину городища [9].
Шестовицький археолопчний комплекс знаходиться майже на перифери мiж заплавними лучними та дерново-пщзолистими супщаними i легко пiдзолистими фунтами.
Основою економки ДавньоТ Русi було стьське господарство, до складу якого входили землеробство та тваринництво. Про нього неодноразово згадують лтописц при опис тих чи шших подш. Наприклад, у легендi про призвання варяпв 862 р., Русь описуеться як земля "обильная", багата на землеробськ продукти [14].
Пщ час звернення княгин Ольги до жителiв 1скоростеня згадуються поля зернових: "Вси гради ваши предашася мне, и ялися по дань и делаютъ нивы своя и земля своя; а вы хочете изъмерети гладомъ" [14]. Овес, пшениця та виавки згадуються лтописцем в легендi про невичерпний колодязь у Бтгород^ пщ час облоги його печеыгами у 997 р. [14].
Про стьське господарство давньоруського населення повщомляють арабськ письменники i географи 1Х-Х ст. Зокрема, 1бн-Русте повiдомляе про слов&ян, що "найбтьш сiють вони просо" [5]. 1брапм 1бн-Якуб пише про слов&ян: "Вони ають у двi пори року - влiтку i навеснi i збирають двi жатви". 1бн-Фадлан згадуе про такi продукти землеробства i скотарства, як хлiб, цибулю, м&ясо, молоко [5].
Окрiм письмових джерел, сiльське господарство X - початку XI ст. досить добре представлено археолопчно, залишками господарських споруд для збер^ання припаав [6], знаряддями прац та незначною ктькють продуктiв та Тх вiдходiв (палеоботашчний та остеологiчний матерiали).
Грунти межирiччя Десни та Днiпра досить рiзноманiтнi. За характером сучасного Грунтового покриву можна встановити поширення у минулому лiсiв, лучно-степових ландшаф^в (опiлля) в Полюа, а також районiв давньоруського землеробства. У заплавах Днтра та Десни розташоваш лучы Грунти, бага^ на сiнокоси та пасовища. Тут подекуди зус^чаються чорновiльховi лiси [4]. Це давало змогу населенню опрацьовувати землi для поаву злакових культур, обробляючи терасш пiдвищення корiнного берега р. Десни та и заплави.
На територiТ Шестовицького археологiчного комплексу знайдено рiзноманiтнi землеробськi знаряддя пра^ для обробiтку землi, збору врожаю, його переробки та рештки тари для переносу та збер^ання продукци. Про заняття тваринництвом свщчать знахщки пружинних ножиць для стрижки вовни, а також численний остеолопчний матерiал, що походить з культурних нашарувань та об&ек^в.
До знарядь обробки Грун^в вщноситься уламок вютря залiзного наральника, що виявлений в спорудi № 51 у твычно-схщнш частинi посаду. Обробка Грунту ралом проводилася поставленим пщ кутом до поверхн землi дерев&яним ральником, на кшець якого крiпився залiзний наконечник -наральник. Кут нахилу ральника можна було мшяти в залежност вiд твердостi Грунту. Ширина борозни вщ рала складала 6-9 см, тому школи на одне орне знаряддя кртили по два, три наральника. Як тяклову силу використовували велику рогату худобу, рщше - коней. Ралом iз залiзним наконечником можна було обробляти не ттьки лет сушщаы Грунти, що були малородючими, але й заплавн важк в обробцi Грунти зi значно кращою родючiстю. [11].
Ще 2 наконечники орних знарядь (наральник з череслом) були знайден та територп II пiдвищення шестовицького подолу в грабiжницькому шурфi. Було встановлено, що наконечники знаходилися на глибин 0,25 м в культурному шарi XI ст. Наконечник мав загострений робочий кшець. Довжина втулки - 1/3 вщ загальноТ довжини. Втулка була розширена в тильнш частит, наральник мав слабку асиметрш в лопату що наближуе його до сошниюв. Загальна довжина наконечника - 24,8 см, довжина втулки - 7 см, середня ширина втулки - 8,8 см, найбтьша ширина лопат - 13,5 см. [15]. За класифка^ею Ю.О. Краснова, наконечник належить до типу !В4. Такими наконечниками споряджувалися однорукi прямогрядильнi рала. Вони вiдомi на пам&ятках Верхнього i Середнього Прикам&я у XXIV ст. [10].
Чересло являе собою довгий ножеподiбний предмет з рiжучою частиною i черешком, за допомогою якого воно кртилося до дерев&яноТ рами. Рiжуча частина злегка вигнута вперед. Загальна довжина чересла - 52 см, довжина черешка - 22,6 см. Вищеописан предмети були зпаян iржею i являлися частинами одного орного знаряддя. Чересло давало змогу полегшити оранку надто задернованих складних грунтв. Воно часпше зус^чалося у рал чотирьохелементноТ конструкцiТ i однорукоятних прямогрядильних з полозом. На думку Л.Ф. СитоТ, наральник i чересло з подолу належать до однорукоятного прямогрядильного рала з розвиненим полозом. За функцюнальними можливостями таю рала були уже розвиненими i наближеними до плуга [15]. Знахщка частин такого знаряддя на подолi в культурному шарi XI ст. вказуе на обробку дтянок заплави, що були значно плодорщышими, жж тераснi, якi до цього часу (кшця X - початку XI ст.) могли значно виснажитися.
Незаменим знаряддям прац у сiльському господарс^ була лопата. Давньоруськi лопати виготовлялися з деревини, а на робочу частину одягався залiзний наконечник. Лопатою обробляли невелик площi присадибних дтянок, ТТ використовували при викопуваннi котловажв пiд споруди та побудову оборонних укртлень, добуваннi сировини для ремесел (глини, тску, тощо). На шестовицькому посадi знайдено лише 1 залiзний наконечник вiд цього знаряддя, який походить з розкопу № 1, з культурного шару X - початку XI ст. [12].
Знаряддями для збору врожаю в Давнш Руа були серпи та коси. Серпами користувалися для збору зернових культур, а коси використовували для збору та заготовки ста. На територп Шестовицького городища знайдено 5 сержв (1 цтий та 4 фрагменти), на посадi - 10 (1 цтий i 9 фрагмент) i на подолi - 2 уламки цих знарядь. Коси представлен лише 3 екземплярами (2 на городищi i 1 на посад^. До знарядь прац по переробц стьськогосподарськоТ продукцiТ вiдносяться ручнi жорна для перемелювання зернових культур на муку. Для розмелювання зерен злакових на дрiбну крупу та бтьш якюне борошно використовувалися ротацiйнi жорна, виготовлеш з каменю. Жорна iз дрiбнозернистого каменю краще розтирали не ттьки серцевину, але й оболонку зернини i добре пщходили для перемелювання жита.
На територп Шестовицького археолопчного комплексу в шарах X - початку XI ст. жорна представлен лише фрагментарно. Вони були виготовлеш з рiзних матерiалiв: вапняку, вулкашчного туфу, троф^ту, а в одному випадку нав^ь з грашту. Знахiдки жаровень та Тх фрагмент свiдчать про попередне просушування зерна перед збер^анням чи помолом. Одна з таких жаровень iз залишками зерна знаходилася у двокамерному жи™ (споруди №№ 36, 39) другоТ половини X - початку XI ст. на розкоп № 1 шестовицького посаду. Велика жаровня знаходилася у наземному примщенн (сшцях). Пщ час дослiдження залишкiв жаровнi у 2007 р. були виявлен зерна пшеница що були перепаленi внаслщок загибелi об&екту.
На городищi, посадi та подолi знайдено залишки окуть, вушок та залiзних ручок вщ 9 вiдер рiзних розмiрiв, що дуже часто використовувалися у господарс^ для переносу та збер^ання рщких продуктiв.
Тваринництво було невiд&емною галуззю стьського господарства Шестовицi, оскiльки воно давало не ттьки продукти харчування, але й сировину для ремесел та проми^в. Вовна використовувалася для прядшня нитки та виготовлення тканин. Знахщки шрофттових пряслиць та глиняних грузил вщ вертикального ткацького верстату на територп посаду та подолу дають змогу iз впевненютю говорити про розвиток ткацького промислу. На заняття тваринництвом мешкан^в Шестовиц можуть вказувати знахщки пружинних ножиць для пщстригання овець i збору вовни. На городищi знайдено 3 фрагменти ножиць, на посадi 10 (4 цл 6 фрагметчв) i на подолi - 1 фрагмент. Ц^ екземпляри ножиць рiзняться за розмiрами (вiд 21 до 14 см). Один екземпляр з посаду мае залiзне ктьце, вдягнуте на пружину, i ще 2 (по одному з городища та посаду) - зi спе^ально виготовленими петлями для продiвання кiльця чи мотузки з метою пщв^ування на пояс чи на стшу в спорудi.
Розглянувши альздке гоcподаpcтво Шеcтовицького поcелення кшця IX - початкy XI ст., можна cтвеpджyвати, що воно знаxодилоcя на доcить виcокомy piвнi i було о^овною галуззю гоcподаpcтва його мешкан^в. Hаcелення Шеcтовицi займалоcя обpобiтком землi та поciвом i збоpом зеpновиx кyльтyp. Скоpiш за вcе, обpобцi пiддавалиcя легкi деpново-пiдзолиcтi cyпiщанi фунти, що знаxодилиcя на теpаci. Xоча не можна виключати i обpобiток (викоpиcтання) заплавних теpитоpiй.
Так, у 2012 pоцi д.геогp.н. Mатвiïшиною Ж.M. та к.геогp.н. Паpxоменком О.Г. було досижено поxованi (давнi) та cyчаcнi (фоновi) фунти кypганноï фупи №6 (за Д. Блiфельдом) та гоpодища Коpовель кiнця IX - поч. XI ст. Mетодика цих до^джень детально виcвiтлена в монофафи M.Ф. Веклича, Ж.M. Mатвiïшиноï, В.В. Mедведeва та iн. [3]. Необхщно вiдмiтити, що пiд чаc палеопедолопчних доcлiджень нами викоpиcтовyвавcя мiкpомоpфологiчний аналiз, який дозволяe доcлiдити зpазки фунту в непоpyшеномy cтанi в тонких зpiзаx 0,02-0,04 мм у шлiфаx пiд мiкpоcкопом. Важливе значення даного аналiзy в yточненнi генезиcy та тишв гpyнтiв, виявленнi деталей, як cкладно виявити за допомогою шших методiв.
Пiд чаc доcлiдження в pайонаx pозкопiв кypганноï гpyпи нами виявлено фунти cyчаcнi, якi вiдноcятьcя до yтвоpень cфоpмованиx пicля 1941 pокy, гyмycовi гоpизонти гpyнтiв, як були pозоpанi у XVII-XIX ст. i фунти з аpтефактами X ст. з вщповщними пpофiлями. Для вах гpyнтiв, якi cфоpмyвалиcя на алювiальниx вiдкладаx пiзнiше було xаpактеpно тимчаcове пеpеpивання фyнтоyтвоpювального пpоцеcy еоловим накопиченням дюнного матеpiалy (таких в^змв iнтенcивного дюно yтвоpення було 3-4). Це дозволило pоздiлити вiдpiзки фyнтоyтвоpення, що e cвiдченням еволюцп футчв у чаci.
У тpьоx pозчиcткаx зафiкcовано pаннi етапи лicового фyнтоyтвоpення з бypими yщiльненими гоpизонтами пюш та cyпicкiв iз значною мipою озалiзненим матеpiалом, якi вказують не лише на фоpмyвання iлювiальниx гоpизонтiв деpново-пiдзолиcтиx гpyнтiв, а й пов&язан з вiдобpаженням етапiв лicового фyнтоyтвоpення iншого клiматy.
Фоpмyвання гyмycовиx гоpизонтiв i пpошаpкiв в деяких pозчиcткаx пов&язано з пеpеважанням ландшафтiв лучних стетв або лyкiв, якi pозвивалиcя пiд виcокотpавним покpивом в умовах пiвночi лicоcтепy та пiвдня люовоГ зони помipного клiматy.
В X ст. i тзыше зафiкcовано дектька вiдpiзкiв чаcy iнтенcивного еолового накопичення матеpiалy. У пpофiлi гpyнтiв одтс! з pозчиcток пpоcтежено малопотужний гуму^вий гоpизонт (очевидно деpнового фунту) з аpтефактами XII-XIX cт. та iз cлiдами оpанки.
В iншиx тpьоx pозчиcткаx, якi вiдноcятьcя до pайонy pозташyвання давньоpycького гоpодища Коpовель бтьш чiтко зафiкcована еволюцiя pитмiв фyнтоyтвоpення у зв&язку з pозмiщенням гоpодища на вищiй повеpxнi теpаcи, як здiймаeтьcя над виcокою заплавою Де^и (pиc. 1.). Тут також, як i у фунтах з pозчиcток Шестовицького комплекcy фiкcyeтьcя матеpiал пеpвинно лicового фyнтоyтвоpення. Скоpiш за вcе, в бiльш пiзнiй чаc лicовi пpоcтpи замicтилиcя луками c ви^ким тpавоcтоeм (cфоpмyвавcя потужний гyмycовий гоpизонт).
Рис. 1. Заплава p. Де^а у пiднiжжя гоpодища "Кровель": А - загальний вигляд заплави, Б - pозчиcтка з фоновим фунтом (cyчаcним), В - мicцеpозташyвання cтаpоcлов&янcького гоpодища X cтолiття "Кровель", Г -загальний вигляд п^одища з pозкопами похованого ^унту.
Грунти характеризуются активною переробкою матерiалу землериями (числены кротовини, червориТни). Саме з гумусовими горизонтами пов&язан знахiдки з найбтьшою кiлькiстю артефактiв в перюд активного поширення вiдкритих лукових просторiв з дiлянками лiсiв з чим пов&язано заснування городища Коровель. На високш заплавi Десни неподалiк мюцевих озер дослiджено лучнi засоленi Грунти. Тут за чаав Русi панували дтянки лiсiв. Цi заплавнi Грунти були джерелом видобутку глини для виготовлення керамiчних виробiв та сировинним ресурсом для плавки низько сортового залiза.
На X-XI ст. з&являються прошарки 0,1-0,2 м потужнiстю, як фiксують перiоди активного формування дюнних пiскiв. Ймовiрно, подальше розвiювання пюш у вiдносно сухi перiоди призвело до формування навiяного дюнного матерiалу над поверхнею Грунту давньоруського часу, коли пщвищеж дiлянки (поверхня дюни) активно освоювалися людиною.
Висновки
Археолопчний туризм, як новий напрямок в туризму потрiбно розвивати практично, демонструючи дослiдженi вже вiдомi археологiчнi об&екти, одним з яких е Шестовицький археолопчний комплекс, впроваджуючи в навчальний курс студенев як навчальну дисциплшу задля формування високоосвiченоТ особистостi.
Зроблен реконструкцп палеообстановок дозволяють вiдобразити тенденцп розвитку господарства даноТ територп, що впливае на швидкють та тип ТТ заселення.
Створення археологiчних "скансеыв" та "археодромiв" з використанням комплексного пщходу матиме значний економiчний ефект за рахунок вiдвiдувачiв, що дозволить штегрувати зусилля фахiвцiв рiзних напрямюв.
Лтература
Аннотация Ж. М. Матвиишина, О. Г. Пархоменко, В. М. Скороход Шестовицкой археологический комплекс
как объект археотуризма Черниговщины. Статья посвящена изучению исторического наследия археологического комплекса вблизи с. Шестовица. Характеризуется данный объект с позиции изменений древнего хозяйства на этой территории. Установлена этапность изменений палеоклимата и палеоландщафтов на археологическом комплексе.
Ключевыеслова: археологический комплекс, палеоклимата, палеоландшафтов, археологический туризм.
Abstract. Zh. M. Matviyishyna, O. H. Parhomenko, V. M. Skorokhod Shestovitskoy archaeological complex as to
arheoturizma Chernigov. The article is devoted the study of historical legacy of archaeological complex not far away s. Shestovicya. This object is characterized from position of changes of old economy on this territory. Found out stage of changes of paleoklimatu and paleolandschaftiv on an archaeological complex. Keywords: archaeological complex paleoclimate paleolandscapes, archaeological tourism.
Поступила в редакцию 01.02.2014 г.
