Спросить
Войти
пружтсть насичено1 пари i абсолютна волопсть повiтря зростають бiльше, нiж швидшсть випаровування води з поверхнi. 4. За клiматотвiрними властивостями едифiкаторiв головно! синузи можна створити парковi i лiсопарковi фiтоценози, що володiють високою естетич-ною цiннiстю i сприятливими саттарно-ппетчними умовами.
Л1тература
УДК581.526:712.23 [477-25] Acnip. О.А. Кушмр -НАУ, м. Кит
ДЕНДРОФЛОРА ДЕРЖАВНОГО 1СТОРИКО-МЕМОР1АЛЬНОГО ЛУК&ЯНЮСЬКОГО ЗАПОВ1ДНИКА
Наведено дендрофлору вщомого некрополю у м. Киев1, i"i стан та пропозицп щодо реконструкцп.
Ключов1 слова: дендрофлора, заповщник, декоративш насадження, газон, композищя, кв1ткове оформлення, однор1чники
O.A. Kushnir - National Agrarian University, Kiev Dendroflora of state historical-memorial Luk&yanovsky preserve
The dendroflora of known the necropolis in Kiev, its state and suggestions in relation to a reconstruction are resulted in this article.
Зпдно з тематикою наукових дослщжень впродовж 2002-04 рр. ми дос-лщжували планувальну структуру та стан декоративних насаджень вщомого Лук&яшвського некрополю у м. Киев1, якому у 1994 р. був наданий статус Державного юторико-мемор1ального Лук&яшвського заповщника [3].
заповщника у м. Киев1
Лук&яшвський некрополь е одним з найдавшших у Киев1, який було закладено бшьше ста роюв тому наприкшщ Х1Х ст. Шсля закриття кладови-ща на Щекавищ для мешканщв Подолу i Плосько! частини потр1бно було вщ-крити ще одне кладовище, яке мало бути центральним для Киева - так наприкшщ вул. Велико! Дорогожицько! i виникло Лук&яшвське кладовище з1 статусом Центрального. 26 липня 1878 р. Дума прийняла постанову про вщве-дення тд це кладовище 3 десятини земль У подальшому кладовище збшь-шувалось. На сьогодш кладовище мае площу 20,3 га (вшськове 5 га). На клаУкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
довищi ховали представникiв всiх вiросповiдань, крiм тих, що мали сво! ок-ремi цвинтарi.
У 1912 р. на Лук&яшвському цивiльному кладовищi вже було поховано близько 30 тис. ошб. У 1917 р. його було подшено на 54 дшьнищ (до 1000 мюць кожна). Сьогоднi кладовище нараховуе 45 дiльниць [3].
У 1887 р. тут було побудовано каплицю, а у 1912 р. зведено загорожу навколо кладовища.
Завдяки тому, що Лук&яшвський некрополь був Центральним у Киев^ на ньому поховано багато кращих представниюв штел^енци - вiдомi викла-дачi гiмназiй, професура багатьох ушверсшепв, видатнi художники, академь ки АН Укра!ни, а також геро! громадянсько! вiйни, учасники ВВв та ш.
Тут похованi представники майже вшх давнiх укра!нських старшинсь-ких родiв, тому Лук,янiвський некрополь може мати назву "украшське кладовище", хоча поряд поховаш представники шших нацiональностей - росiяни, евре!, поляки та ш.
Переважно саме на це кладовище переносили поховання тсля лшвщаци iсторичних поховальних комплексiв на Аскольдовш могилi, Щекавицi, у Покровському монастирь
На Лук,янiвському кладовищi поховання вщбувалися до його зак-риття у 1962 р., та окремi поховання здшснювались до 1963 р. На теперш-нiй час на кладовишд дозволяються тiльки пiдхоронювати до могил рщних урни з кремованим прахом.
Питання про утворення на основi старовинного некрополя юторико-меморiального заповiдника мало довгу iсторiю. За шщативою районно! орга-шзаци Украшського товариства охорони пам&яток юторп та культури 19.11.1983 р. Шевченювський райвиконком народних депута^в прийняв рь шення № 135 про створення меморiалу на Лук,янiвському кладовищi. У цей перюд були розробленi проектнi пропозици щодо реконструкци кладовища, здiйснена швентаризащя всiх поховань, а автором монографи "Iсторiя Кшвсь-кого некрополя" Л.А. Проценко проведена реестращя родичiв похованих, а також було здшснено розчищення зелених насаджень.
За зверненням представниюв громадськост^ державних органiв було шщшовано прийняття Постанови Кабiнету Мiнiстрiв вщ 1.07.1994 р, № 447 "Про оголошення комплексу пам&яток юторп та культури Лук&яшвського ци-вiльного кладовища в м. Киевi Державним юторико - меморiальним Лук&яшв-ським заповедником" [3].
Першi кроки дiяльностi заповщника заключалися у впорядкуваннi значно! частини територп кладовища, велися пiдготовчi роботи по розробщ генплану охорони i розвитку заповiдника, вiдреставровано пам&ятники на багатьох могилах видатних, проводяться Дш вшанування пам&ятi визначних дь ячiв, вивчаються науковi джерела, сформувалася невелика експозицiя музею.
Свiтова практика свщчить, що iсторичнi меморiальнi заповщники -один iз вагомих елемеш!в нащонально! культури. Наша столиця повинна мати таю заповщники. Це ютотно пiдсилить iмiдж Киева - великого европейсько-го мiста, юторичного центру Укра!ни.
Анал1з стану декоративних насаджень Державного кторико-мемор1ального Лук&яшвського запов1днику у м. Киев1
У 2003 р. ми вивчали декоративнi насадження спецiального призначен-ня, зокрема на Лук,янiвському вiйськовому та цившьному кладовищах, якi зараз мають статус Державного iсторико-меморiального заповщника. На зазна-ченому об&екп дослщжувалася ix планувальна структура, видовий склад та стан декоративних насаджень. Дендрофлора декоративних насаджень Лук&я-швського вшськового та цивiльного кладовищ представлена в таблищ.
Табл. Дендрофлора деревних та кущовихрослин Державного 1сторико-мемор1ального Лук&яшвського запов&кдника
I № з/п Украшська назва Латинська назва
Хвойт дерева
Листят дерева
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Листят кушд
За результатами проведено! нами швентаризаци декоративних насад-жень на Лук,янiвському вiйськовому кладовищд встановлено, що деревна рослиннiсть представлена 29 деревними та 11 кущовими видами.
Декоративш насадження знаходяться у хорошому сташ, розмiшенi рiвномiрно на територи та не потребують значно! реконструкцi!. Тiльки окре-мi дерева потребують видалення через незадовiльний стан: засохл^ суховер-шиннi, аварiйнi ^ вiдповiдно, становлять загрозу для життя людей та матерь альних щнностей, зокрема, могильних пам,ятникiв видатних оЫб.
Основним видом iз деревних рослин, що переважае в насадженнях на територи кладовища, е туя звичайна, а !! участь становить близько 60 %. У бшьшосп випадюв вона знаходиться у задовшьному сташ, а через компактш розмiри крони, оптимальну висоту та максимальну декоратившсть вона е одним iз найкращих видiв хвойних деревних рослин, що застосовуеться та мо-же бути використана в насадженнях спещального призначення, зокрема на кладовищах [1].
Кшьюсть видiв квiткових та декоративно-листяних рослин на територи Лук&яшвського вшськового кладовища незначна, але найпоширешшим видом е хоста або фукшя, яка одночасно i декоративно-листяна i гарноквiтуча рослина. На таких об&ектах традицiйним е використання таких видiв квггко-вих рослин: чорнобривщв, сальвi!, очиткiв, конвалi! та рiзних видiв грунтов-кривних.
Асортимент квiткових рослин потребуе розширення, удосконалення, та створення композицш згiдно iз призначенням. На цившьному кладовишi видовий склад деревно-кущово! рослинностi подiбний, але вона знаходиться у значно пршому санiтарному сташ [2]. Тут спостер^аеться суцшьна захара-шенiсть бiльшостi дiлянок, велика кшьюсть сухостшних, хворих, пошкодже-них та аваршний дерев i кущдв.
Квггкова та декоративно-листяна рослиннiсть майже вщсутня, через недостатне освiтлення. Декоративнi насадження на цившьному кладовищд потребують значно! реконструкций особливо на периферiйних дшянках.
Вивчення декоративно! рослинностi на Лук&яшвському некрополi по-казуе, що вона потребуе проведення реконструктивних заходiв рiзно! штен-сивностi та покращення i розширення асортименту декоративних рослин зпдно iз сучасними вимогами до насаджень спещального призначення [4].
Лггература
УДК 630*27:63.017 Мол. наук. етвроб. С.В. Кучерявий - УкрДЛТУ
ЕДИФ1КАТОРИ, СУБЕДИФ1КАТОРИ ТА АСЕСЕКТАТОРИ ЕТАЛОННИХ ПАРКОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В М. ЛЬВОВА
Висвгглюеться структура еталонних паркових фiтоценозiв.
Ключов1 слова: парковий фiтоценоз, едифкатор, субедифiкатор, асесектатор, еталон.
S. V. Kucheryavij - USUFWT Edaphicators, subedaphicators and assectators of model park phytocenoses
It is shown the structure of model park phytocenoses
Головною особливютю еколопчно! класифжаци паркових фггоценоз1в е те, що об&еднуючим началом р1зноман1тних зовшшшх ознак рослинних уг-руповань е однорщшсть грунтово-пдролопчних та кшматичних умов, едшсть походження вщ одше!, зрщка вщ двох-трьох, коршних рослинних асощацш, однаковий люорослинний потенщал як еталон природно! продуктивност да-ного типу люу, до якого належить та чи шша асощащя. Як вщомо, в основу шформативних показниюв люового онтогенезу покладеш еталонш насадження за типами люу.
Зрозумшо, що молод1 насадження одного природного ряду вщр1зня-ються вщ еталону рядом ознак, але вони (склад, форма, повнота i т.д.) мо-жуть бути внесет або усунет до вжу стиглостi лiсогосподарськими заходами: шдсадками, рубками тощо. Новоутворенi фггоценози е прототипами еталону i використовуються для порiвняльно! оцiнки конкретних насаджень. Розрiзняють еталони фiтоценотичнi i господарськi.
Фiтоценотичний еталон - це насадження певного типу люу, у складi якого присутнi всi без винятку види коршного лiсового рослинного угрупо-вання, незалежно вiд питомо! ваги лiсотвiрно! породи. До уваги беруться породи, з яких формуеться фггоценоз. Це - дерева едифшатори, субедифжатори та асесектатори, а також едифшаторш види трав&янисто! синузи.
