Спросить
Войти
УДК 911.9 (477) 377 Танасшчук О. Ю.
Особливост&1 сторико-культурно!& складовоi рекреацйного комплексу Хмельниччини
КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, м. КиТв e-mail: o.tanasiichuk@gmail.com
Анотаця. В статт&: розкрито особливостi iсторико-культурно¡& складово¡& рекреацйного комплексу Хмельницько/ област1, висв/&тлено ¡¡¡& значення i роль в рекреацйному комплекс! рег&юну. Охарактеризовано так рекреацйно-туристсью ресурси як археологчн пам&ятки, пам&ятки арх/&тектури та ¡сторичн м1сця, музе¡& i музейн комплекси.
Ключовi слова: ¡сторико-культурна спадщина, рекреаця, ресурси, Хмельниччина.
Вступ
Актуальн&ють дослдження. Змши, що вщбуваються в економщ1 УкраТни, торкнулися майже ycix п галузей, у тому числ1 i рекреацшноТ. З кожним роком розвиток рекреацшно-туристськоТ д1яльност1 в УкраТш набувае все бтьшого розмаху. Щороку нашу державу вщвщуе близько 25 млн. 1ноземц1в. УкраТна е одним з1 св1тових лщер1в з м1жнародного туризму - посщае сьоме м1сце за к1льк1стю вщвщувань щороку.
Перспективи розвитку рекреац1йноТ сфери УкраТни лежать в площин1 прихованих можливостей рег1он1в ефективно використовувати цей наявний потенц1ал.
Одним з регюшв перспективного розвитку рекреацп в нашш краТ&н1 е Хмельниччина. Це пояснюеться виг1дними особливостями IT географ1чного розташування, сприятливим кл1матом, багатством рекреац1йно-туристського потенц1алу.
Надзвичайно актуальною е тема юторико-культурноТ спадщини Хмельниччини: область знаходиться на третьому мюц1 в УкраТн1 за ктькютю пам&яток арх1тектури нац1онального значення, включаючи замки, палаци, поодинок1 пам&ятки та ц1л1 комплекси.
Метою статт&1 е розкриття особливостей юторико-культурноТ складовоТ рекреацшного комплексу Хмельниччини.
Результати i обговорення
Найважлив1шою передумовою орган1зац1Т рекреацшноТ д1яльност1 виступають рекреац1йн1 ресурси - об&екти, явища i процеси природного, антропогенного та соц1ального походження, що використовуються або можуть бути використаш для розвитку рекреац1Т та впливають на територ1альну орган1зац1ю рекреац1йноТ д1яльност1, ТТ спец1ал1зац1ю та економ1чну ефективнють.
Головною властив1стю рекреац1йних ресурс1в е те, що Тм властива здатнють в1дновлювати i розвивати духовн1 та ф1зичн1 сили людини. Так1 ресурси придатш як для прямого, так i для опосередкованого споживання, надання р1зноман1тних послуг рекреац1йно-туристського характеру.
Рекреац1йн1 ресурси подтяються на три основы групи: природн1, ¡сторико-культурн1 та соцально-економ&чн&!.
Вагоме мюце в рекреацшнш д1яльност1 займають ¡сторико-культурн1 рекреацйно-туристськ ресурси, ям можуть бути визначальними у формуванш рекреац1йного попиту рег1ону i його 1м1джу.
Даний вид рекреаци в УкраТш ще не досяг масштабностк Однак, значну частку наявного в УкраТш рекреацшно-туристського потенцiалу становить потенцiал у рамках саме культурно-шзнавального туризму.
На державному облку перебувае понад 140 тис. нерухомих пам&яток ютори та культури; функцюнуе 63 iсторико-культурних заповiдники, 21 з яких отримали статус нацюнальних. До Списку всесв^ньоТ спадщини ЮНЕСКО включено сiм об&ектiв. Однак офщшно зареестрованими пам&ятками не вичерпуеться культурна спадщина, осктьки в 1400 мютах i селищах, а також 8 тис. ст фонд iсторичних будiвель перевищуе 70 тис. об&ектiв, в тому чи^ понад 12 тис. пам&яток аржтектури з добре збереженими ансамблями.
До 70 % об&ек^в культурноТ спадщини перебувае в незадовтьному станi та потребуе реставраци або реконструкций
В УкраТш не в повнш мiрi використовуеться iсторико-культурна спадщина для формування сшльноТ iдентичностi, консолщаци громадян рiзних регiонiв, створення позитивного iмiджу держави.
Методологiчнi аспекти аналiзу функцiонування пам&яток ютори та культури в якост екскурсiйного рекреацiйно-туристського об&екту не е досконалими. Вщповщно, складовi юторико-культурноТ спадщини залучаються до рекреацшноТ галузi безсистемно, а Тх тзнавальна функцiя зводиться до мiнiмуму. З 418-ти пам&яток археологи нацюнального значення лише 54 використовуються як туристичн об&екти; з 147 пам&яток ютори нацiонального значення рекреацiйно-туристськими об&ектами е 98; з 45 пам&яток монументального мистецтва нацюнального значення в рекреацшно-туристськш iнфраструктурi представлено 28 [6].
Хмельницька область - регюн УкраТни, що славиться своею ушкальною природою, юторичними мiсцями i подiями, замками i фортецями, меморiальними комплексами, архiтектурними комплексами помщицьких садиб тощо. Частина з них включен до туристсько-екскурсiйних маршру^в як мiсцевого,так i загальнодержавного значення.
Станом на 1 листопада 2013 року в ХмельницькоТ област на облку пам&яток культурноТ спадщини перебувае (за даними Управлiння культури, нацюнальностей та релiгiй ХмельницькоТ ОДА):
> 256 пам&яток археологи (з них 11 нацюнального значення);
> 242 пам&ятки арх^ектури (з них 169 нацюнального значення);
> 128 пам&яток мистецтва (з них 1 нацюнального значення);
> 2370 пам&яток ютори (з них 4 нацюнального значення);
> 3 пам&ятки науки i техшки всесв^нього значення.
Та поряд з цим Хмельниччина мае ще чималий список рiзноманiтних об&еклв, як могли б зацкавити гостей та мешкан^в област сприяти активному вщпочинку i пiзнанню iсторiТ та культури краю.
Важливою складовою iсторико-культурного надбання Хмельниччини е: археолопчш пам&ятки, пам&ятки арх^ектури та iсторичнi мiсця, музеТ та музейнi комплекси.
Археологiчнi пам&ятки.
Серед археолопчних знахiдок вiддiлу охорони пам&яток культури Хмельницького обласного краезнавчого - ушкальш ювелiрнi вироби БолохiвськоТ землi Х11-Х111 ст.; великi та цiкавi колекци нумiзматики та бонютики, старовинноТ зброТ, етнографи, подтьськоТ керамки та фарфору, iкони, документи та фотографи з iсторiТ краю.
Кожен новий польовий сезон приносить новi вщкриття i знахiдки, якi концентруються в запасниках Хмельницького обласного краезнавчого музею, Кам&янець-Подтьського музею-заповiдника та археолопчноТ лабораторiТ Кам&янець-Подiльського педагогiчного iнституту - основних дослщницьких центрiв областi.
Село Жванець увшшло в iсторiю завдяки вщомш битвi полкiв Богдана Хмельницького з польським вшськом у роки нацюнально-визвольноТ вiйни XVII ст. Про т часи нагадують залишки фортецк Село включено у кiлька туристсько-екскурсшних маршрутiв. Однак головним об&ектом е укртлене поселення триптьськоТ культури в урочищi Щовб. Саме тут на початку 70-х рр. експеди^я киТвського археолога Т. Мовшi виявила ушкальний гончарний комплекс, який складався з двохярусних печей та мiсця для вимшування глини.
Вiд Жванця понад Днютер iснуе мiсце археологiчноТ стоянки раннього перюду трипiльськоТ культури - Луки ВрублiвецькоТ. Тут також знайдеш крем&янi знаряддя палеолiтичноТ доби ашельськоТ епохи. Сьогоднi це урочище затоплене Днютровським водосховищем, але вражае довколишнш ландшафт - каньйоноподiбна долина Днютра, низка скелястих Товтр, лiси.
Бакотський мiкрорегiон - свого часу його складали села Бакота, Терему, Студениця, що лежали на березi Днютра. Пюля введення у дiю ДнютровськоТ ГЕС Тх поглинуло водосховище. Пщ воду потрапили десятки рiзночасових археолопчних пам&яток, але неушкодженим залишилися тк що розташованi на схилах ДнютровськоТ долини та плато.
Так пщ карнизом плато в урочищi Бта Гора, поблизу Студеницi, виявлено крем&яш виробiтки М-Ш тис. до н.е. Тут з крем&яносного шару гори вибирали матерiал для виготовлення твердих знарядь працк зброТ тощо.
Багато цкавоТ археолопчноТ iнформацiï 36epirae Теремецька гора. На ïï похилому швшчно-захiдному схилi - трипiльське поселення. Поблизу села знайдеш ушкальш бронзовi вудила кшськоТ збруТ передскiфського часу.
Основш об&екти Бакоти затопленi. Пщ водою - Давньоруське лiтописне мюто, поселення, якi функцiонували тут з чаав бронзовоТ доби. Проте Бакоту прославив скельний монастир пщ високою горою. У роки радянськоТ влади монастир було взято пщ охорону держави як пам&ятку арх^ектури.
Над монастирем - залишки городища або господарського двору та природш й штучш печери. Пiвнiчно-схiднiше - в урочищi Двiр - фундаменти двохповерховоТ кам&яноТ споруди - палацу XIV-XV ст., яка могла належати бакотському намюнику Немиру.
Жертовник бронзовоТ доби розкопано у 1963 р. мiж Бакотою та ГораТвкою. Язичницьке капище II ст. до н.е. може стати в один ряд з монастирем.
Дунаевеччина тюструе систему захисту схщноТ дтянки кордону ГалицькоТ землi на вiдрiзку мiж Болохiвською землею i Днiстром. Природно склалося так, що головною перешкодою на шляху кочiвницьких орд були глибок урвист долини рiк-приток Днiстра. На кожнш з них додатково спорудженi земляно-дерев&яш фортецi, що слугували своeрiдними природними заставами i захищали не ттьки рубежi князiвства, а й мюцевих селян. Найбiльш переконливо це видно на прикладi давньоруських пам&яток Дунаевецького району.
З 1992 р. сптьна експедицiя Хмельницького обласного краезнавчого музею та ДунаевецькоТ станцiï юних туриспв-краезнав^в дослiджуе в околицях с. Соктець комплекс давньоруських пам&яток: городище в урочищi Сон-гора, дванадцять поселень та два могильники. З повщомлення польського дослщника Галицького, це городище е залишками давньоруського мiста Соколине Гшздо. Зовнi воно й справдi нагадуе кругле гшздо на с^мкш скелк
Городище в селi Горчична за формою нагадуе ос^в Кам&янця. В околицях знайдено велике триптьське поселення з розмальованою керамкою i залишками гончарного виробництва. У захiднiй частиш села, бiля сiльськоï вулицi стоТть високий курган скiфського часу. Схщшше села наприкiнцi минулого столiття ще проглядалися залишки монастирища домонгольськоТ доби. Ва цi об&екти спiльно з городищем складають атрактивний екскурсшний комплекс.
Зовам нещодавно на територи Старосинявського району виявлено стародавне поховання, яке належить до Культури кулястих амфор i проведено приблизно 4,5 тис. рош тому.
Пам&ятки apximeKmypu та юторичн!& мсця.
Найбiльша Тх кiлькiсть зосереджена у Кам&янець-Подтьському.
Завдяки унiкальному поеднанню юторико-архггектурноТ, мiстобудiвельноï спадщини, ландшафту каньйону рiчки Смотрич, древньоруська та середньовiчна частина мiста проголошена державним юторико-архггектурним заповiдником. Кiлькiсть пам&яток архiтектури XV-XIX столiть налiчуе близько 200 будiвель та споруд. Могутнi обороннi укртлення "Старого мiста", фортеця та фортечний мют, поеднання культових споруд рiзних релiгiй залишають неповторне враження.
Мюто мае славетну юторш, що сягае XI ст. У Другу свггову вшну мiсто-музей зазнало великих руйнувань. В тзш часи найцiннiшi пам&ятки вщбудовано. До таких пам&яток належить зокрема Кам&янець-Подтьська фортеця - пам&ятка вшськовоТ архiтектури епохи феодалiзму. Комплекс споруд формувався протягом вЫв. Кам&янець-Подтьська фортеця — одне з семи чудес УкраТни та номшант до реестру св^овоТ культурноТ спадщини ЮНЕСКО.
До того ж, за останш роки мюто Камянець-Подтьський набуло фестивального iмiджу. Традицiйнi Bсеукраïнськi та Мiжнароднi фестивалi «Козацькi забави», «Лицарський туршр», «Остання столиця», «Фестиваль повiтряних куль», дитячi фестивалi «Стара фортеця» та «Кам&янецью скелi» стали популярними не ттьки в УкраТш , а й за и межами. Щороку Кам&янець-Подтьський вiдвiдуе бiля 250 тисяч туристiв, з них близько 30 тисяч - з шших краТн свiту.
Знаменитi фортифiкацiйнi споруди побудоваш також у Меджибож1 i Старокостянтиновк Замок у Старокостянтиновi (1516-1571) заснований князем К. Острозьким для захисту краю вщ набИв татар. Церква була одночасно фортифкацшним укрiпленням. Пам&ятка зберегла характерш риси резиденцiï феодала XVI ст. на Подiллi [3]. Гордють Меджибожа - фортеця, - артектурний комплекс, що зберiгся до наших чаав побудований у XIV-XV ст. мiсцевими майстрами в традицшних формах оборонноТ архiтектури. Меджибiжський замок е цшною перлиною украТнськоТ культури. Зараз у замку розм^ено музей. Фортецею цкавляться туристи з Франци, Англiï, Канади, Австрiï. У селищi знаходиться могила засновника однiеï з найбтьших течiй iудейськоï вiри - хасидизму - Боал Шем Това, що е своерщною Меккою для релИйних прочан-хасидiв.
року цю ушкальну пам&ятку icTopiï та арх^ектури взято пiд охорону держави. Bi^^i палац е пам&яткою аржтектури нацiонального значення.
Летичiвський замок: в польських джерелах повщомляеться, що в 1362 роц литовцi будують в Летичевi замок. Мабуть мiсцевий форпост був подiбним до iнших подтьських замкiв тих часiв: дерев&янi стши, земляний вал i глибокий рiв, що наповнювався водою з рiчки. Типовий проект Середньовiччя. В 1579 роц дерев&яно-земляний замок перебудовуеться на кам&яний. До наших днiв збереглися замковi стiни по всьому периметру та одна башта. В 30-их роках XIX столiття мiсто було одним iз центрiв повстання, очолюваного Устимом Кармелюком. Оскiльки сам Кармелюк похований в Летичевi, бiля вежi в 1974 роцi звели 5-ти метровий пам&ятник Кармелюковк
Чорнокозинський замок - в руТ&нах, розташований бтя с. Чорнокозинцi Кам&янець-Подiльського району. Був побудований напримнц XIV - на початку XV стол^ь.
Сатанiвський замок - фортифкацшна споруда в селищi мiського типу Сатанiв Городоцького району. Пам&ятка мютобудування та архiтектури УкраТни нацюнального значення. Точна дата спорудження замку невщома. Наприкiнцi XVI стол^тя замок розширили, вiн набув п&ятикутноТ& в планi форми з кутовими п&ятигранними баштами». 24 серпня 1963 року замок внесено до списку пам&яток аржтектури УкраТ&нськоТ& РСР, а також ще двi обороннi споруди мютечка - мiську браму та синагогу. Саташвська брама, яка була закладенна в XV стол^, е одшею з провiдних мiстобудiвних домшант у забудовi пiвденноï частини Сатанова. Це - високохудожнш архiтектурний твiр iз характерним ренесансним i бароковим декором. Вона влилася в загальну систему оборонних мурiв мюта, з&еднавшись iз Сатанiвським замком [7, с. 75-76].
Хмельниччина - одна з небагатьох областей УкраТни, терен якоТ& був помережений старовинними парками. Ниш пщ охороною держави перебувае 36 пармв (9 державного, 27 мюцевого значення), яким надано статусу пармв-пам&яток садово-паркового мистецтва (за даними MiHicmepcmea еколог&й та природних ресурсе УкраТни). Парки будувались, як правило, при панських маетках на самих мальовничих за ландшафтом вщводах.
До пам&яток садово-паркового мистецтва державного значення вщносяться Антоншський, Полонський, Новоселицький (Полонський р-н), Новоселицький (Старокостянтишвський р-н), Самчимвський, Голозубинецький, Малiевецький, Михайлiвський (Дунаевецький р-н) парки. Решта пармв одержала статус пам&яток садово-паркового мистецтва мюцевого значення.
Держава зрештою згадала про ц рукотворш витвори людськоТ& мудростi. Проте, переважна бтьшють Тх будiвель i паркових ансамблiв не збереглося. Багато з низ вимагае реставраций адже минуле - неоцшенний скарб, цiлюще й невичерпне джерело для нащадмв.
З уах старовинних паркiв областi, ям зберегли облiк паркового мистецтва, е Малiевецький i Голозубинецький на Дунаевеччиш, Bиноградiвський i Куявський Ярмолинецького району.
В найкращому стаж ниш перебувае Самчимвський парк (вщзначив 200-лiття вщ заснування у 2001
Пiсля вшни бiльшiсть архiтектурних паркових ансамблiв варварськи знищувались як ворожк Низка пала^в були безцiнними як за арх^ектурним зодчиством, так i внутрiшнiми оздобами - фресками як, наприклад, палац Орлова в Малiевецькому парку.
Також серед юторико-культурних пам&яток Хмельниччини вагоме мюце займають сакральнi споруди.
Покровська церква-фортеця розташована у с. Сутмвц Ярмолинецького району; унiкальна мурована пам&ятка у своему род^ що репрезентуе одночасно фортецю i храм. У 2-й половин XVIII столiття над притвором була поставлена двоярусна дерев&яна дзвшиця з бароковим головком. У 1894 роц споруда пщдалася реконструкци з розбиранням щипцiв, пiсля чого втратила давш готичнi i бароковi форми [8, с. 233].
Саташвська синагога - пам&ятка мютобудування та арх^ектури УкраТни нацюнального значення. Пам&ятка е характерним твором у стилi ренесансу. Це один iз найкращих зразмв синагог оборонного типу, ям збереглися до нашого часу. У будь-якому разi Сатанiвська синагога - одна з найдавшших у всш Схiднiй eвропi споруд такого типу. В УкраТ&ш такий поважний вк мае тiльки синагога в Шаргородi (1589 р1к) [7, с. 78].
Кафедральний костел святих Апостолiв Петра i Павла в Кам&янцШодтьському - дшчий католицький храм, визначна пам&ятка ютори культури та архiтектури держави, одна з головних туристичних атракцш мюта. Арх^ектурний ансамбль Костелу святих Апостолiв Петра i Павла включае в себе: власне костел, дзвшицю, трiумфальну арку та мiнарет. Мютить риси архiтектури ренесансу, бароко, неоготики [8, с.172]. Нинi Кафедральний костел святих Апостолiв Петра i Павла у Кам&янф-Подiльському, один з найкраще збережених на теренах УкраТни, не лише великий духовний осередок, а й популярна туристична атрак^я мюта. Споруда входить до Фмох чудес Кам&янця-Подтьського.
Свято-Михайлiвська церква у с. Зшьмв Вшьковецького району - дерев&яна на кам&яному фундамент церква з дерев&яною дзвiницею; одна з найвиразшших пам&яток подiльськоï дерев&яноТ церковноТ архiтектури.
Поряд з цим, значний Ытерес можуть викликати i наявна в регюш природна екзотика: карстова печера «Атлантида», курорт «Саташв», що знаходиться в мальовничому куточку древшх пр
Медобори, «Голубi озера» в люах поблизу м. Славути, пов&язане з давньою легендою «Святе озеро» в люах бтя м. 1зяслава, каньйони рки Днiстер, що протiкае на твдж областi, найбiльший в УкраМ i еврош нацiональний природний парк "Подiльськi Товтри" [4, с. 123].
Музе)& та музейн комплекси.
На Хмельниччин дiе 2 Державних iсторико-культурних заповедника «Межибiж» та «Самчики», 19 державних музеТв, з них - 4 обласш, 10 районних, 5 мюьких, 284 недержавних музеТ, з яких 19 носять звання «народний музей». Щороку музеТ областi вiдвiдуе понад 500 тисяч жителiв.
Хмельницький обласний краезнавчий музей, заснований у 1909 роц на базi повiтового музею бджтьництва як музей краезнавства i саштарноТ гiгiени. Нинi фонди музею нараховують бтьше 70 тисяч одиниць збер^ання [1, с. 227].
У 1986 роц створено Хмельницький обласний художнш музей, у фондах якого налiчуеться бiльше 6 тисяч експона^в. В залах музею експонуються твори корифеТв украТнського малярства, зiбрання класимв сучасного украТнського мистецтва та сучасна украТнська графiка. Тут влаштовують своТ головнi екзамени-виставки i подiльськi митцк на яких експонують плоди своеТ працi - живопис, декоративно-прикладне мистецтво, графку та iншi твори.
У 1992 роц створено Хмельницький обласний л^ературний музей, де збираються експонати (бтьше 3 тисяч), вщомосп про л^ературне життя краю, творчiсть земляш, котрi зробили плiдний внесок у л^ературне життя Хмельниччини.
Один iз найстарiших музеТв УкраТни (засновано у 1899 роц^ - Кам&янець-Подiльський юторичний музей-заповiдник. Його фонди налiчують бтьше 116 тисяч експона^в. На сьогодшшнш день музей розмiщуеться у 6 об&ектах.
На об&ектах музею проводять екскурсп, семшари, святкують урочистi поди, оргашзовують театралiзованi виступи (найвiдомiшим е театралiзоване дiйство "Ычна екскурсiя в Старш фортецГ). Внесений до мiжнародного реестру визнаних у свiтi музеТв.
В травнi 1994 року на базi Шепетiвського музею iм. М. Островського створено обласний молодiжний культурно-просв^ницький центр iз збереженням статусу музею М.Островського з фондом 25 тисяч експоналв.
Л1тературно-мемор1альний музей iм. А. АхматовоТ розташований у мальовничiй садибi родичiв Анни АхматовоТ у селi Слобiдка-Шелехiвська.
Державний iсторико-культурний заповiдник «Меджиб1ж» мае бiля 4 тисяч експона^в. Окрасою експозицiï в залах ютори е археолопчна колекцiя створена з речей тришльськоТ культури, черняхiвськоï культури, КиТвськоТ Русi. В залах е в^рини присвяченi Нацiонально-визвольнiй вiйнi пщ проводом Б. Хмельницького, 12-му Охтирському гусарському полку, евреям. Також представлен своерiднi художнi твори - коно малярство Х1Х - початку ХХ ст.: «Цар Слави», «Голгофа», «Воскресшня», «Пантелеймон-цiлитель» та iншi знаменитоТ киТ^ськоТ школи iконопису Новицького.
Державний юторико-культурний заповiдник «Самчики» - один з найкраще збережених пала^в, що дало змогу облаштувати музей-садибу; налiчуе бтя 2 тисяч експона^в.
Городоцький юторико-краезнавчий музей (4 тисяч одиниць фонду). Сшвроб^никами музею розроблено 7 туристичних маршру^в iсторичними мiсцями: по мюцях залишкiв теплого Сарматського моря, залишш фортифiкацiйного Траянового валу, оборонних споруд древнього Сатанова та перюду визвольноТ вiйни 1648-1654 рр., по мюцях бойових дш перiоду ВеликоТ В^чизняноТ вiйни 1941-1945 рокiв.
Фонди Старокостянтишвського районного iсторико-краезнавчого музею нараховують понад 13 000 одиниць збер^ання. Музейна експози^я розмiщена в 5 залах. За роки юнування музей вщвщали не лише мешканцi мiста, району та обласп, а й госп з iнших областей УкраТни та з-за кордону (США, Роая, 1зраТль, Польща, Китай тощо).
Нетiшинський мюький краезнавчий музей - зiбрання матерiалiв з iсторiï мiста, зокрема з ютори створення та функцюнування ХмельницькоТ АЕС; мiський осередок культури.
Волочиський районний юторичний музей (зверх 2 тисяч одиниць основного фонду); Музей ютори Новоушицького району (бтя 2 тис.); Дунаевецький районний юторико-краезнавчий музей (майже 2 тис.); 1зяславський державний районний юторичний музей (майже 2,5 тис.); Музей ютори мюта Хмельницького (бтя 3,5 тис.); Славутський юторичний музей (бтя 2,5 тис.). Могутшм центром збереження юторико-документальних пам&яток народу е обласний архiв, у якому на сьогодш е понад 1,6 млн. одиниць збер^ання.
Хмельниччина - розвинутий край з багатою культурною iсторiею та сьогоденням. Вона знаменита славетними iменами, зокрема Устима Кармелюка, Герасима i Меле™ Смотрицького, письменника Володимира Булаенка, композитора Владислава Заремби, академка Степана Хотовицького, священика та юторика Подтля Михайла Орловського та шших. Серед сучасниш вiдомi iмена - Ольга Басистюк, Василь Зшкевич, Микола Гнатюк, Валентина Степова, Олександр Пономарьов та багато шших [1, с. 28].
В УкраМ i за ï&ï межами добре вiдомi професшш мистецьм колективи: ансамбль пюш i танцю «Козаки Подтля», дитяча хорова капела «Журавлик», Хмельницький симфошчний оркестр, камерний оркестр. Щорiчно театрально-концертними оргашза^ями проводиться тисячi концер^в i вистав.
Значний внесок у розвиток культури вносять 878 публiчних бiблiотек.
В област стали традицшними Мiжнароднi свята нацюнальних культур у Кам&янцi-Подiльському, фольклорнi - «Коляда», «Днiстровi береги», «Бiлогiрськi забави». Biдроджуються народнi ремесла: гончарство, ткацтво, художня обробка дерева i шмри, подтьська вишивка [2, с. 110].
Висновки
Хмельниччина - юторичний регiон Подiлля, включаючи невелику частину ^вденноТ Bолинi, який володiе досить потужним iсторико-культурним потен^алом для розвитку культурно-пiзнавальноï рекреацiï та туризму, славиться своею ушкальною природою, юторико-культурними мiсцями i подiями. Частина з них включен до туристсько-екскурсшних маршрутiв як мiсцевого, так i загальнодержавного значення. Та поряд з цим Хмельниччина мае ще чималий список рiзноманiтних об&ек^в, ям могли б зацкавити гостей та мешкан^в областi, сприяти активному вiдпочинку i тзнанню iсторiï та культури краю.
В обласп, як i в УкраТ&ш в цiлому, не в повнш мiрi використовуеться iсторико-культурна спадщина для формування сптьноТ iдентичностi, консолiдацiï громадян, формування позитивного iмiджу регiону. Складовi iсторико-культурноï спадщини залучаються до рекреацшноТ галузi обмежено i безсистемно. Комплексне забезпечення доступност культурно-iсторичних ресурсiв Хмельниччини мае сприяти i виршенню проблеми репональноТ рекреацiï в областi. Вкрай необхщною е державна пiдтримка, яка покликана виршити дану низку важливих проблем.
Досвiд багатьох краТн св^у засвiдчуе, що iсторико-культурнi об&екти можуть бути визначальними у формуванн попиту на рекреацшно-туристсью ресурси регiону i його привабливого позитивного iмiджу.
Лтература
Аннотация. О. Ю. Танасийчук Особенности историко-культурной составляющей рекреационного комплекса Хмельницкой области. В статье раскрыты особенности историко-культурной составляющей Хмельницкой области, освещено ее значение и роль в рекреационном комплексе региона. Исследованы такие рекреационно-туристские ресурсы как археологические памятки, памятки культуры и исторические места, музеи и музейные комплексы.
Abstract. O. Tanasiichuk Peculiarities of the historical and cultural components of Khmelnytsky region recreational complex. The article is devoted to the peculiarities of historical and cultural components of the Khmelnitsky region recreational complex, its importance and role in the recreational sector of the region were cleared up. Such recreational and tourism resources as archaeological and historical sites, architectural monuments, museums and museum complexes were described.
Поступила в редакцию 30.01.2014 г.
