Спросить
Войти
Укрaïнcькмй дсрж^шими лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт
Висновки. Аналiз результатiв дослiджень показав екологiчну обумов-ленiсть захворювань населення. Так, рiвень захворюваностi органiв дихання вищий у тих районах, де найбшьше шюдливих викидiв в атмосферу - це Шв-денно-Захiдний район та район Раково. Розлади нервово! системи частше зустрiчаються в жителiв центрального району. Це зумовлено найбшьшим рiв-нем шумового забруднення.
Таким чином медико-еколопчний мошторинг дае можливiсть контро-лювати екологiчний стан у мiстах та оперативно планувати оптимiзацiйнi заходи щодо його покращення.
Лггература
УДК 72.477. S Acnip. Ю. Богданова1 - НУ "Л.beîecbrn полтехтка "
ПРОБЛЕМИ ОЗЕЛЕНЕННЯ У М1СТ1 ЛЬВОВ1 У ПЕР1ОД М1Ж ДВОМА СВ1ТОВИМИ В1ЙНАМИ
Описано та дослщжено основнi етапи формування мiстобудiвельноï концепцп розвитку Львова кiнця XIX - початку XX ст. Особливу увагу надано мiжвоeнному пеpiоду та конкурсу "Великий Львiв".
Doctorate J. Bohdanova - National University "Lvivskapolytechnika" Problems of gardening in city lviv in the period between two world wars
Is described and is analysed the basic stages of formation of the town-planning concept of development Lviv at the end of XIX - beginning XX centuries. The especial attention is given to the intermilitary period and competition " Large Lviv ".
"...створити вipогiднiсть, побачити небачене i побачити те, що можна побачити, якщо би небачене стало баченим. Побачити сценарш..."
Жан-Люк Годар
На початку XX столтя зароджуеться та набувае великого розвитку наука, що називаеться урбашстика, або шакше кажучи наука про будову мют. Розвиток мют починають вивчати проводячи piзнi нaуковi дослщження, що стосуються таких питань, як вивчення статистики будiвельного руху, його фшансування, розвитку шляхобудування, проведення комушкацш. Велике значення у цьому списку надаеться озелененню мiст.
Саме нaуковi дослiдження соцiaльних та оздоровчих чинниюв, з яки-ми проживаючи стикаються люди на уpбaнiзовaних теpитоpiях, показали ве-ликi переваги влаштування вшьних вiд забудови пpостоpiв, вкритих зеленню.
Прoблeми yрбoeкoлoгiï Ta фiтoмeлioрaцïi
У творах наших видатних урбашслв цього перюду Романа Фелiнського (Roman Felinski) та Iгнацiя Дрекслера (Ignacy Drexler) було вказано, що зелень е не тiльки чинником, який впливае на покращення здоров&я жшешв мют. Зелень, дерева, квгги - це естетичнi рами мюта, а сквери, парки, квiтники, садки - елементарш складовi його сучасно! естетики.
На 1910-1920-тi роки у рiзних мiстах Польщi гостро постае питання, як зробити мюта сучасними та презентабельними. Оголошуються конкурси на перепланування мют i сiл, зпдно вимог висунутих ХХ столiттям.
Конкурсу "Великий Львiв" (1924 р.) передував конкурс "Великий Кра-кiв " (1909 р.)1. У ньому брав участь i наш видатний урбашст 1гнаций Дрекслер. I хоча вш за освiтою iнженер, що займався будiвництвом шляхiв, проект його був вдалим i закупленим мiською владою Кракова.
Пiсля стажування у Краковi Дрекслер повертаеться у Львiв i до 1920 р. працюе у нашому Будiвельному департаментi, збираючи статистичш данi, що стосуються розвитку мюта, якi у 1920 роцi видае книгою "Великий Львiв" ("Wielki Lwow") . А вже у 1920-1921 рр. оголошуеться конкурс з од-нойменною назвою, що у кшцевому результатi призвело до того, що два про-екти було замовлено для остаточного виконання. Перший I. Дрекслеру - вик-ладачу Львiвськоl Полггехшки, другий - Т. Толвшському (T. Tolwinski), про-фесору Варшавсько! Полiтехнiки.
У програмi конкурсу одним iз завдань було висунуто питання, що сто-сувалося мюько! зеленi. Потрiбно було вказати мюця, що найкраще надавали-ся для будiвництва громадських будинкiв, розташування садiв i паркiв, про-гулянкових озеленених алей, басейшв та стадiонiв. Необхщними умовами було впорядкування оточення Замково! Гори i опрацювання пропозицш щодо способiв використання Цитаделi для рекреацiйних потреб .
Багато у чому щ проекти були подiбними у сво!х iдеях, так як опира-лися на попередню працю Дрекслера, що прикладалася до умов конкурсу. Але проект Т. Толвшського був бшьш помпезнiший i "паперовий" 4, а проект I. Дрекслера бшьш реалютичний.
З уЫх iснуючих паркiв I. Дрекслер видшив чотири.
Ушверситету, але натомiсть бути перепроектованим зпдно "сучасних
тенденцiй ландшафтно! архгтектури".5
Велико! уваги надавалося проектуванню зеленi у густозаселених дшь-ницях мiста. Ще у 1871 роцi доктор Е. Черкавський, автор постанови проекту розмщення будiвель, вулиць та площ, згадував про: "... самовшьне i дике бу-дiвництво, яке постiйно практикуеться наче в насмшку, постiйне вiдхилення вщ планiв, що нехтуе найелементарнiшими правилами вигоди, здоров&я та краси, приклади чого можна спостершати на будь-якш вулищ.. ,"6.
Що вже казати про ситуащю 1920 року, коли населення Львова тшьки на 1913 рж зросло на 124 921 чоловжи, порiвняно з 1969 роком . Саме проект "Великого Львова" якраз i мав би виршити щ актуальш питання - вигоди, здоров&я та краси.
Якщо оглянути мапи Львова тих чаЫв, то можна побачити, що розта-шування зелеш мае характер кола з променями i великими плямами в нап-рямку на швшч та швдень вiд центру мюта. Однiею з задач було об&еднати парки та сквери мюта мiж собою за допомогою зелених вулиць та алей i ство-рити корсо-зелену променаду у середиш вже юнуючого зовнiшнього зеленого кола з центром Високий Замок, яка би розташовувалась безпосередньо в мiстобудiвельнiй тканиш. Але ця iдея не е новою для початку ХХ сташття. I! опрацьовував ще Арнольд Рьоршг у другiй половиш Х1Х столiття .
Hi один з проекпв "Великого Львова" так i не був реалiзованим бшьше нiж на 15 %, але проект Т. Толвшського послугував вщправною базою для ра-дянських генеральних планiв, виконаних архiтекторами Г.Л. Швецько-Вшець-ким та А.В. Натальченко, що так само не були реалiзованими повшстю.
Впливи планiв Т. Толвшського (нав^ь у транскрипци О. Касьянова, головного архитектора мiста у 1940-1941 рр., завданням якого було "провести забудову Львова на сощалютичний лад") простежуються i у повоенних проектах генерального плану розвитку Львова. Зокрема, це стосуеться першого повоенного плану - "Мюька композицшна вiсь" з пiвночi на швдень, що про-довжувалася за Оперним театром на 1,5 км, та перпендикулярна !й "Бульвар-на мапстраль у напрямку захiд-схiд", яка мала провадити на Високий Замок, де проектувалося спорудження монумента В.1. Леншу - все це дуже нагадуе пропозицп 1924 р.9 Вражае i подiбнiсть вирiшення парково! зони на Кадетсь-кому узгiр&!, де театр тд вiдкритим небом пропонував збудувати ще Т. Тол-вiнський у 1924 р., а був реалiзований Зелений театр на 6000 мюць (19511952 рр.)10.
Через вщсутшсть iнвестицiй цi грандiознi задачi не було втшено у життя, але було визначено проблематику. I от у 1928 р. приймаеться Будь вельне Законодавство, опрацьоване ще у 1921 р., що дiе до 1939 р., лише з невеликими змшами у 1934 р. i додатковими пунктами (торкалися питань про-типожежно! оборони) 1937 р. У цьому законодавствi чгтко розписаш правила забудови терешв мiста. Подано дуже глибок вказiвки щодо лшш забудови11. У 1937 р. було створено Художню Раду при мюькому урядi (Rada Artystyczna). I! завданням був розгляд проекпв зi сторони !х естетичних щн98
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
ностей, а саме проекпв урбанiстичних, будiвельних та спецiальних, реалiза-цiя яких впливае на змiну зовнiшнього вигляду мiста12.
У мiжвоенне двадцятилiття великого значення починають надавати проектуванню зелет безпосередньо бiля самих багатоквартирних будинюв. Спостерiгаеться цiкава тенденцiя, щодо влаштування полiсадникiв. Наприк-лад на сучаснт вул. Сахарова, на 11 дшянщ де рухаються трамва! за номерами 3 та 5 можна спостер^ати суцшьну лiнiю забудови 30-х роюв. При початко-вому проектi розпарцелювання ще1 територп, перед будинками було запроек-товано полiсадники. Вони були своерщним стратегiчним моментом у проект урбанiстiв. Зелень виступае буферною зоною мiж забудовою з одте1 сторони i тротуаром та про!жджою смугою - з друго!. Надалi, за умов бажання розши-рити про!жджу смугу, тротуар влаштовували б на мющ полiсадника. Нажаль, на момент реалiзацil зеленi зони перед будинками вже були лжвщоваш на-вгть у проектах. Проте, з тшого боку ще1 забудови (з обох боюв сучасно! ву-лицi Кастелiвки) i до сьогоднiшнiх днiв функцюнують сквери.
Полiсадники такого типу, як були використаш у цьому проект можна спостерiгати перед забудовою 30-х роюв на вулицях Шевченка, Менделеева, Коцюбинського, Новий Свгт, Глибока та т. Цей приклад вказуе на той факт, що зелень це не тшьки окраса мюта, це насамперед один з найвагомших мо-ментiв його урбатстично1 стратеги розвитку. Хочеться подати деяю статис-тичт данi за перiод на 1934-1939 роюв. За цей час було реашмовано 12 га парково1 поверхт. Виходячи iз даних зростання населення Львова було збшьшено поверхню самих парюв на 38 га, територiя яких вiд давнiх часiв, до 1933 р., була незмшною.
Озеленення вулиць зросло з 7,8 га до 23 га, це за чотири роки майже у три рази. До 1934 року у Львовi було 8505 дерев. За чотири роки було висад-жено 6121 нове дерево. Потрiбно шдкреслити, що вибираються саме ^ породи дерев, що вщповщають ширит вулиць i фасадiв будинюв. Деяю завезет дерева е екзотами. Наприклад, вишня та черешня японська, дрiбнолистi ясет, берези, пiрамiдальнi тополi у композищях з кулястим глодом. Довжина вулиць, обсаджених з одте1 сторони зросла з 49 км до 67 км, тобто на 18 км; з обох сторт з 11 км до 16 км, тобто на 5 км.
Загалом у парках i скверах росло на той час бшя 35000 штук дерев та кушдв i 240000 рiзновидiв квтв та трав. Розсадники бшя парку Залiзна Вода та на вулищ Стрийсьюй вже не справлялись з обслуговуванням парюв та скверiв. Тому на Пересенювщ було закладено новi теплищ, згiдно найновi-ших технiчних вимог. Кшьюсть садово-паркових господарств було збшьшено на 10 нових.
Для дгтей було влаштовано 15 майданчиюв, це е досить велика цифра якщо врахувати, що до 1932 р. у Львовi не було жодного. При школах закладено 22 декоративних та ботатчних садки, що показуе зрют на 50 %. На стовпах лiхтарiв, що освгтлюють трамвайт колil було почеплено кошики з квгтами, що значно пожвавило навколишне середовище13.
Сьогодш наше мiсто нагадуе стан 1929 р. - стан свгтово1 економiчноl кризи. Багато проектiв - дуже мало помiтних вагомих реалiзацiй. Треба
пам&ятати, що ycnix - це вивчення старого досвщу та поступ у сьогодшшньому днi. Досвiд 20-х, 30-х роюв настiльки актуальний зараз, що тшьки опираючись на нього можна багато змшити на краще у сучасному виглядi нашого мiста.
Лiтература
УДК 711 Доц. 1.А. Дида, кандидат архтектури - НУ
"Львiвська полтехшка"
ТРАДИЦП ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ ПРОСТОР1В В УКРА1НСЬКИХ М1СТАХ
Особливою рисою, що е властива для традицшно! украшсько! архiтектури, е поеднання в одну композицiю елемешив, створених людиною, та навколишньо! при-роди. Сутнiсть i методи такого поеднання дотепер е ще недостатньо вивчеш. У цш роботi стисло викладено матерiали дослiдження цього питання. Поеднання арх^ек-тури i природи е важливим напрямком перспективного розвитку в украшськш архь тектурнiй творчосп.
Doc. 1.А. Буйа - National university "Lvivs&ka polytechnica" The traditions of forming green Spacies in Ukrainian towns
A special feature peculiar to the traditional Ukrainian architecture is the combination of elements, created by man, and the surrounding nature in one composition. The essence and methods of such a combination are not sufficiently studied as yet. In this paper the materials of investigation of this problem are briefly stated. The combination of architecture and nature is an important trend in the prospective development in the Ukrainian architectural creation.
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
