Спросить
Войти
3. Дендрофлора УкраТни. Дикорослi й культивованi дерева i кущi. Покритонасiннi. Частина II : довщник / за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - К. : Ф^осоцюцентр, 2005. -716 с.
УДК 712.4(477.42) Ст. наук. ствроб. Ю.О. Клименко, канд. бюл. наук Нащональний Ботатчний сад тем М.М. Гришка НАН Украти
НАСАДЖЕННЯ НОВОЧОРТОРИЙСЬКОГО ПАРКУ ЖИТОМИРСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено юторш створення, топографiчний, ландшафтний план та план наса-джень Новочорторийського парку Житомирсько! обдаст!, баланс площ^ розподш озеленено! площi за типами садово-паркових дандшафтсв та розподш озеленено! площi мiж видами та шшими насадженнями. Здшснено порiвняльно-фiтоценотичний аналiз.
Ключов1 слова: старовинний парк, садово-парковi ландшафти, насадження, природш люи, порiвняльно-фiтоценотичний аналiз.
Senior research officer Yu.A. Klimenko - National Botanical garden of the name
of M.M. Grishka NAS of Ukraine
Plantations of Novochortoryisky park in Zhitomyr region
There is the history of the park, its topographic, landscape plans and plantations plan of Novochortoryisky park, the area balance, the wooded area division according to landscape types of garden-park landscapes and also the division of the area among species and other plantations. Comparative-phytocenotic analysis of plantations was done.
Складовою частиною мереж1 природно-заповщних територш Укра!ни е парки-пам&ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значения. Переважна бшьшють з них - старовинш. Кожний такий парк мае велике юто-ричне, культурне, арх1тектурне, ландшафтне та боташчне значення. Палацо-во-парков1 ансамбл1 потр1бно збер1гати, шдтримувати та вщновлювати. Це неможливо зробити, не знаючи ютори створення об&екта, не здшснюючи у ньому мониторинг стану насаджень та не розробивши методичних шдход1в до вщновлювальних робгт.
Завданнями наших дослщжень у Новочорторийського парку були:
• пошук юторичних платв та ввдомостей минулих рошв про насадження;
• встановлення таксоном1чгого складу дендроценоз1в;
• анал1з ландшафт1в парку;
• досл1дження розпод1лу озеленено! площд парку м1ж видами та 1ншими насадженнями;
• пор1вняльно-фггоценотичний анал1з иасаджеиь.
Таксоном1чний склад дендроценоз1в дослщжували методом маршрут-них обстежень (назви рослин брали за С.К. Черепановим [14]); ландшафти
парку анашзували за класифжащею Л.1. Рубцова [10, 11], який видшив 6 ти-пiв садово-паркових ландшафтiв: лiсовий, парковий, лучний, садовий, регу-лярний, альпшський. Пiд час порiвняльно-фiтоценотичного аналiзу [13] стан насаджень люового типу садово-паркового ландшафту порiвнювали з описа-ми коршних лiсiв, характерних для цього регюну.
Новочорторийський парк розташований у селi Нова Чортория Лю-барського району Житомирсько! областi. У 1781 р. Чорторию придбав Iгнатiй Кордиш (пом. 1788). Оскiльки у нього не було дггей, село успадкувала його сестра Франтишка, яка була одружена з Юзефом Урсином Прушинським. Да-лi селом володiв 1&хтй син Кароль, одружений з Розою Прзiбiшевською. У них була тшьки донька Антонiна (пом. 1873), яка вийшла замiж за Адольфа Боженец-Яловицького (нар. 1819). У 1870 р. Чорторию продали росшському генерал-лейтенанту Петру Васильовичу Оржевському [15]. Його дружина Наталiя 1вашвна була останньою господинею села до 1917 р. [1].
Юзеф або Кароль Прушинськi е вiрогiдними засновниками палацу (його вважають спорудою початку Х1Х ст.) [8]. Тодi ж заснували парк. При польських господарях була збудована капличка-мавзолей. У другш половини Х1Х ст. побудували низку господарських споруд. У 1870 р. поруч з парком звели паровий млин. П.В. Оржевський у 1880-х роках збудував огорожу, браму з прибрамним будинком та перебудував палац (вш став двоповерховим). Один з вiтражiв зробив художник Ф. Бялковський. Стеля з лшниною, вгграж (початок Х1Х ст.), мармуровий камш (друга половина Х1Х ст.) збереглися до наших дшв. У 1907 р. капличку-мавзолей переробив архггектор Адрiан Вж-торович Прахов (1846-1916 рр.) на церкву [12]. К стши розписав художник М.В. Нестеров.
За офщшними даними [9], площа парку становить 19,2 га. Але у паспорт парку-пам&ятки садово-паркового мистецтва наведено дуже спрощену схему, за якою важко встановити, як проходить захщна межа парку. На рис. 1 подано фрагмент плану села Нова Чортория. Територш, яку ми обстежили, позначе-но на цьому фрагменп крапками. Вона становить 28,0 га (табл. 1).
Табл. 1. Баланс плош^ Новочорторийського парку
Категор1я площ Площа
Озеленена площа 24,65 88,0
Буд1вл1 0,3 1,1
Дор1жки та майданчики 1,4 5,0
Водойми 0,1 0,4
Садиби 1,55 5,5
Усього 28,0 100
У захщному та швденно-захщному напрямках за обстеженою терито-рiею тягнуться поля, лiсовi масиви, луки, заболочен луки та болота. Не дивно, що у багатьох роботах [4, 6-8] площу парку визначено цифрою 70 га. Заз-начимо, що окремi старi дерева хвойних ще й зараз можна побачити на дшян-ках, розташованих на пiвнiч та схщ вiд нових корпусiв аграрного техшкуму. З цього випливае, що i цi землi колись входили до парку. Складовою части ною садиби були, очевидно, й плодовi сади, але зараз вони до складу парку не входять. На рис. 1 видно також, що парк розташовано на березi великого ставка (його площа становить понад 32 га), створеного на рiчцi Случ. Паро-вий млин, збудований у 1870 р., знаходиться поруч iз парком.
Рис. 1. План розташування Новочорторийського парку: 1 - обстежена територ1я; 2 - л1совий масив; 3 - луки; 4 - болото; 5 - заболочен луки; 6 - плодов1 сади. 2-6 - за межами обстеженог територп. А - млин (1870 р.), Б - сучасш
корпуси аграрного техникуму
Сучасне планування та рельеф парку зображено на рис. 2. Збереглися палац, церква-мавзолей, прибрамний будинок. Двi старовинш будiвлi зроблет з червоно! цегли (на рис. 2 вони позначеш цифрою 4) ще й досi слугують житловими будинками мешканцям села. Парк розташовано на пологому схи-лi до рiчки Случ. Перепад висот - 17 м (вщ 224 м до 241). Для вщводу зайво! вологи зроблено мережу неглибоких канав. в струмочок. Вш впадае у невеличке озерце (точшше рiв, який оточуе круглий острiвець, на якому насипана прка). Через рiв перекинуто мюточок. На гiрцi ранiше була альтанка (не збе-реглася). Далi струмок бiжить до рiчки Случ.
Рис. 2. Планування та рельеф Новочорторийського парку: 1 - палац; 2 - церква-мавзолей; 3 - вхiд з будинком воротаря; 4 - старовинт будiвлi; 5 - естрада;
За захщною межею парку продовжуеться масив дерев. На його краю зростають двi модрини европейсью. Це свщчить про те, що колись цей масив входив до складу парку. Основними на обстеженш територи е люовий, луч-ний та регулярний типи садово-паркових ландшаф^в (рис. 3). Вони зали-шаться основними, навггь якщо межi парку провести шакше. Але при цьому може дещо змшитися сшввщношення площ. У садибi значну роль вiдiгравав також садовий тип ландшафту.
За даними О. Л. Липи [7], до вшни 1941-1945 рр. у Новочорторийсько-му парку налiчувалося понад 100 видiв дерев та кушдв, у 1945 р. - близько 50. Серед них - рщюст види модрин (5 видiв), ялин (4 види), сосна Веймута. Бу-ло багато рослин тополi китайсько!, ясена, липи, клена гостролистого. У 1959 р. було вщзначено (паспорт парку-пам&ятки садово-паркового мистецтва), що перестала дiяти дренажна система i модрини почали вiдмирати. У 1975 р. у
парку зростало 29 видiв та культиварiв штродукованих дерев та кущiв [3], зок-рема модрина европейська, ялини колюча та червона, сосни чорна та Веймута, туя захщна, пркокаштани звичайний та гiбридний, тополя китайська, липа широколиста та шшь М.Г. Курдюк [6] повщомляе, що бшя церкви знаходилася куртина з хвойних. У нiй зростали 2 ялини звичайш, ялина сиза, ялини колючi (найбiльше дерево мало Э=52 см, Н=19 м), сосни Веймута (20 екз.), окремi модрини европейськi (найбшьше дерево мало В=76 см, Н=26 м), сосна чорна та чотиристовбурова сосна звичайна. У парку була липа американська.
Рис. 3. Ландшафтний план Новочорторийського парку. Типи садово-паркових ландшафт1в: 1 - л1совий (15,45 га, 62,7 % в1д озелененог площ1); 2 - парковий (2,0 га, 8,1 %), 3 - лучний (5,05 га, 20,5 %); 4 - садовий (0,05 га, 0,2 %); 5 -регулярний та
його елементи (2,1 га, 8,5 %)
На обстеженш територи зростають дерева та кушд, як належать до 41 виду з 32 родiв 16 родин. Один вид, ^м типових рослин, мае ще й декора-тивний культивар (верба бша "Жовта Плакуча"), 6 видiв - хвойш (ус - дерева), 35 - листяш (25 - дерева, 10 - кущ^. С старi модрини европейськ (у найбшьшо! Э=60 см, Н=25 м), ялини звичайш (Отах=76 см, Н=25 м), сосни Веймута (0тах=60 см, Н=20 м), 3 сосни чорш (Этах=50 см). Швденшше палацу росте стара сосна звичайна, яка мае Л=104 см, Н=18 м. На висот 2 м 11 стов-бур роздвоюеться, а вище вона стае чотиристовбурною. Вiрогiдно, що це нас-лiдок штучного формування крони. Можливо, що це так зване "родинне дерево" господарiв парку. Зростають у парку: один старий дуб звичайний, старi ясени звичайш, пркокаштани звичайш, липи серцелист^ клени гостролистi.
Панiвним видом е ясен звичайний (рис. 4), який займае понад 40 % об-стежено! площь Значну роль вадграють насадження вiльхи чорно!. Вони ростуть як вздовж рiчки Случ, так i у швшчно-схщнш частинi парку. Такий роз-подiл пов&язаний з тим, що у цiй частинi, незважаючи на те, що е прокладена для вщводу вологи канава, дуже зволожений грунт. Дiлянка, на якш домшу-ють дуби звичайнi, мае незначну площу. Вiд велико! колекцп модрин зали-шилося тiльки двi невеличкi куртини. На оточенiй струмком прщ, навколо альтанки, колись висадили ялини. Дотепер збереглася лише одна. Алея з дуже старих лип веде до рiчки (у радянськ роки вздовж але! зробили стадюн та спортмайданчики).
Рис. 4. План насаджень Новочорторийського парку: 1 - дуб звичайний (0,5 га, 2,0 % вiд озелененоI площI); 2 - липа серцелиста (0,05 га, 0,2 %); 3 - ясен звичайний (10,75 га, 43,6 %); 4 - клен гостролистий (0,25 га, 1,0 %); 5 - клен ясенелистий (0,4 га, 1,6 %); 6 - береза повисла (0,3 га, 1,2 %); 7 - тополя чорна (0,1 га, 0,4 %); 8 - осика (0,1 га, 0,4 %); 9 - верба быа (0,25 га, 1,0 %); 10 - выьха чорна (3,0 га, 12,2 %); 11 - сосна звичайна (0,05 га, 0,2 %); 12 - ялина звичайна (0,05 га, 0,2 %);
Новочорторийський парк розташований на територи Любарсько-Чуд-швського геоботашчного району грабово-дубових, дубово-соснових, грабово-дубово-соснових та дубових лiсiв i лучних стешв. Грабово-дубовi люи пред-ставлеш асощащями Сагр1пв1о^иегсвШт сапсоъо (рИо8ае)^ороШо8ит, Саг-рте^^ивгсвШт aegopodiosum; дубовi люи - асощащями лщиново-яглицевою (Quercetum (roboris) coryloso-aegopodiosum) та лiщиново-гiрськоосоковою (Quercetum coryloso-caricosum (montanae); C0CH0B0-Ay60Bi лiси представлеш асоцiацiями Querceto-Pinetum herbosum, Querceto-Pinetum pteridiosum, а грабо-во-дубово-cocHOBi лiси - Carpineto-Querceto-Pinetum herboso-pteridiosum [2].
Новочорторийський парк межуе з природними люами, луками та болотами (рис. 1). Немае сумнiвiв, що свого часу щ лiси стали базою для ство-рення парку. Процеси деградаци паркових насаджень, якi розпочалися пiсля революци, особливо посилилися шсля того, як у повоеннi роки перестала функцюнувати дренажна система. Шдвищення вологостi грунту призвело до загибелi рослин багатьох видiв та поширення вiльхи чорно!. Безсумнiвно, що переважання ясена звичайного не е первинним. Найвiрогiднiше, коршним ль сом, який став базою для парку, був дубовий лю лщиновий.
Зiбрану шформащю про насадження Новочорторийського парку мо-жна застосувати для ведення мониторингу !хнього стану. Аналiз вiдомостей св^ить, що у парку вiдбулася таксономiчна, ландшафтна та фiтоценотична деградаци [5]. Остання пов&язана як з неконтрольованим поширенням ясена звичайного на мющ дiбров, так i з поширенням вшьхи чорно! пiсля припи-нення функщонування дренажно! системи.
Л1тература
