КРИМ В ПОЛІТИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 1). С. 38-47.

УДК341.218.4: 323 (477.75) 1917/1918

крим в пол1тиц1 укра1нсько1 центрально! ради щодо визначення та формування територп укра1ни

Одеський нащональний ушверситет iменi 1.1. Мечникова, м. Одеса, УкраТна

В стат дослщжуеться полпика Украшсько! Центрально! Ради щодо Криму при визначеннi та фор-муваннi територп та кордошв Украши. Аналiзуються правовi акти доби УЦР, що стосуються дослвджу-ваного питання. Звертаеться увага, що у зв&язку з еволющею полiтичного курсу УЦР щодо розбудови украшсько! державноси змшюеться та еволюцiонуе полiтика УЦР щодо теритс^ально! ^та^жноси Криму Укра!ш.

Ключовi слова: територiя УНР, кордони Укра!ни, УЦР, Таврiя, Крим, Тавршська губершя.

Постановка проблеми. Необхщною складовою процесу державотворення е визна-чення та формування державно! територп та правове оформления державних кордошв.

Вщповщно до ч. 3 ст. 2 Конституцп Укра!ни, територ1я Укра!ни в межах юнуючого кордону е цшсною та недоторканою [1].

Останнш етап формування державно! територп та державних кордошв Укра!ни припав на ХХ ст., та вперше у цьому стол1тп з питанням визначення та формування територп та кордошв Укра!ни з1ткнулась Укра!нська Центральна Рада (дал! - УЦР).

Поширеною е думка, що при визначенш територп Укра!ни УЦР не розглядала Крим як !! невщ&емну складову, а включала до територп Укра!ни лише Тавр1ю без Криму.

Однак таю погляди е фрагментарними { не вщображають повшстю пол1тику УЦР щодо Кримського швострову (Криму) при визначенш територп Укра!ни, адже вона змшювалась та еволюцюнувала протягом часу юнування УЦР.

Аналiз остантх до^дженъ i публтацш. «Кримське питання» в полчищ УЦР до-слщжували, зокрема, Т. Бикова, А. 1ванець, В. Сергшчук, I. Гошуляк. Однак, на нашу думку, недостатньо уваги придшено правовим аспектам пол1тики УЦР щодо Криму при визначенш та формуванш територп Укра!ни.

Актуальшсть цього питання зростае у зв&язку з тим, що у лютому 2014 ви-повнюеться 60 роюв з моменту передач! Кримсько! обласп з! складу Рос!йсько! Ра-дянсько! Федеративно! Соц!ал!стично! Республ!ки до складу Укра!нсько! Радянсько! Соц!ал!стично! Республши.

Постановка завдання. Метою статт! е спроба зд!йснити правовий анал!з полгш-ки УЦР щодо Криму при визначенш та формуванш територп автономно! Укра!ни, а згодом УНР.

Виклад основного матергалу дослгдження. Пюля Лютнево! революци 1917 р. на територи Укра!ни, що перебувала у складi Росiйськiй iмперп, розпочався процес вщ-новлення укра!нсько! державностi. 3-4 березня 1917 р. в Киeвi була створена УЦР, яка стала керiвним органом Укра!нсько! революци.

УЦР було проголошено гасло на здобуття широко! нацюнально-територiально! автономи Укра!ни у складi росшсько! федеративно! республши та формування !! територи за етнографiчним принципом.

Як зазначав голова УЦР М. Грушевський в брошурi «Яко! ми хочемо автономи та федераци»: «Укра!нщ хочуть, щоб з укра!нських земель росшсько! держави (бо про них говоримо поки що, не зачшаючи шшого питання об&еднання всiх укра!нських земель) була утворена одна область, одна нащональна територiя. Сюди, значить, му-сять увiйти губернi! в цшком або в переважнiй частинi укра!нсью ... од них (губернiй - авт.) треба в^^зати неукра!нськi повгги i волостi» [2, с.121].

Станом на 1917 р. Кримський пiвострiв адмшютративно перебував у складi Тав-рiйсько! губернi! Росiйсько! iмперi!, яка складалась з 8 повiтiв: Свпаторшського, Перекопського, Сiмферопольського, Феодосiйського, Ялтинського, Бердянського, Дшпровського та Мелiтопольського. Першi п&ять повтв займали територiю Крим-ського твострову, останнi три - материкову частину Укра!ни.

Те, що Тавршська губернiя була «в переважнiй частиш укра!нською» шд-тверджуеться офiцiйними статистичними даними Росiйсько! iмперi!. Адже, зпдно даних Всеросiйського перепису населення 1897 р., в Тавршськш губернi! мешкало 1 447 790 чоловш, при чому 611 121 чол. або 42,2 % населення складали укра!нщ, 404 463 чол. (27,9 %) - росiяни, 196 854 чол. (13,6%) - татари [3, с. 28 - 31].

Однак укра!нське населення становило бшьшють лише у 3 материкових повггах: Бердянському (58,8%), Дшпровському (73,6%), Мелiтопольському (54,9%). В шших повiтах чисельно переважало або татарське населення, або росшське, однак щ нащо-нальнi групи бшьшосп в повiтах не становили, за виключенням Севастопольського повiту, де татарське населення складало 59,0 % [3, с. 28 - 31].

Полггика УЦР щодо територiально! приналежностi Криму мае розглядатися як складова пол^ики з визначення та формування територи спочатку автономно! Укра!-ни, згодом УНР як складово! Росiйсько! федеративно! республши та незалежно! дер-жави.

В цьому контекст полiтику УЦР умовно можна подшити на три етапи. Так, УЦР як складову частину територи автономно! Укра!ни розглядала Тавршську губернiю, а отже i Крим (I етап); згодом як складову територи УНР у складi Росшсько! федеративно! республши - лише Таврда без Криму (II етап); нареши, як невщ&емну складову незалежно! УНР - Крим (III етап).

На першому етапi визначення територiально! приналежностi Криму УЦР включала Тавршську губершю до складу територи автономи Укра!ни. Цей етап хронолопч-но охоплюе перiод з 3-4 березня 1917 р. по 30 жовтня 1917 р.

Так, голова УЦР М. Грушевськш в брошурi «Яко! ми хочемо автономи та федераци» включав Тавршську губершю до складу територи автономно! Укра!ни [2, с.121].

Однак на цьому еташ окремого правового акту, який би визначав меж територи автономи, УЦР не було прийнято. З огляду на зазначене, необхщно звернути увагу

на т межi територи Укра!ни, що обговорювались на Першому укра!нському нацю-нальному з&!здi (дат - з&!зд), що був скликаний УЦР та вщбувся 6-8 квггня 1917 р. у Киевi [4, с. 203].

Тобто до складу Укра!ни мали входити т пов^и Таврiйсько! губерни, в яких укра!нське населення складало бiльшiсть.

Варто зауважити, що едино! думки щодо невключення Криму до складу Укра!ни на з&]дщ не було. Зокрема, делегат з Одеси I. Луценко висловився проти виключення з автономно! Укра!ни Пiвденного берега Криму, оскшьки там проживае значний процент укра!нщв [5, с. 39].

Проте з&!зд не ухвалив окремо! резолюцi! щодо визначення територи та меж ав-тономi! Укра!ни. В той же час те, що Тавршська губернiя розглядалась як складова територи автономи Укра!ни, шдтверджуеться затвердженими з&!здом нормами тери-торiального представництва в УЦР.

Вiд Тавршсько! губернi! до УЦР мало бути обрано 3 представника та шсля 8 кв№ ня 1917 р., але не рашше 9 кв^ня, склад УЦР поповнився одним представником вщ Таврi! - Ю.Дежур-Журовим [5, с. 41; 6, с. 66].

Таким чином, УЦР розглядала як складову свое! територи i Крим, а не лише 3 повгги материково! частини Тавршсько! губерни. Дана обставина шдтверджуеться й тим, що 8 серпня 1917 р. мандатна комюя УЦР вщхилила прохання керченсько! громади на окреме представництво, обгрунтовуючи тим, що м. Керч е в Таври, котрш належить 3 мюця [6, с. 243].

Вищевказаш обставини свiдчать, що процес визначення Тавршсько! губерни як складово! автономи Укра!на здiйснювався не в односторонньому порядку виключно УЦР, а й шдтримувався i визнавався безпосередньо в Криму.

Черговий етап визначення територи Укра!ни був пов&язаний з виконанням р> шення з&!зду про необхщшсть утворення Крайово! ради для управлшня Укра!ною, а отже, - визначення меж крайового управлшня.

Однак в подальшому в пам&ятнш записщ УНРади в Петроград! «Про обласне управлшня в укра!нських губершях» вщ 26 квггая 1917 р. в окремому роздш «Границ! обласп» територ!альш межi дн обласно! Укра!нсько! ради та обласного комюара Укра!ни були уточнен! та мали поширюватися вже на прилет частини Тавр!йсько! губерн!!. Однак точш кордони Укра!нсько! област!, зпдно переважання укра!нського населення, мали бути визначеш обласним ком!саром за згодою з Укра!нською Центральною Радою [4, с. 256].

В п. 1 наказу зазначалось про необхщшсть «добитися видання декларацн в справ! автономн Укра!ни» [6, с. 85]. Однак в ухваленш Ком!тетом УЦР декларац!! меж! автономн не були визначеш. Про меж! територн Укра!ни, можна судити, виходячи з декларац!! в справ! утворення Крайового комюар!ату. Так, в цьому документ! Тавршська губершя, наряду з Ки!вською, Под!льською, Волинською, Чершпвською, Полтавською, Харк!вською, Катеринославською, Херсонською розглядалась як одна з дев&яти губернш складових укра!нсько! територ!!. При цьому зазначалось про ви-дшення з цих губерн!й неукра!нських частин Крайовою Радою за згодою з Тимчасо-вим урядом та населенням цих територш [6, с. 86].

Проте телеграмою вщ 3 червня 1917 р. ТУ пов!домив УЦР про вщхилення вс!х !! вимог. Причому ТУ зазначалось про вщмову в «негайному вид!ленн! для особливого управлшня 12 губерн!й з укра!нським населенням» [6, с. 377 - 378], однак !х перелшу не було наведено. Однак те, що Тавршська губерн!я входила до числа цих 12 губернш, шдтверджуеться позищею ТУ у територ!альному питанш на наступних переговорах м!ж УЦР та ТУ 28-30 червня 1917 р.

Так, 28-30 червня 1917 р. у Киев! вщбулись переговори м!ж представниками УЦР та делегащею ТУ у склад! О. Керенського, М. Терещенка та I. Церетел! [7, с. 43].

Однак за результатами вказаних переговор!в не було прийнято правового акту, який би визначив межi територ!! Укра!ни.

Крiм цього, нi в I Унiверсалi вiд 10 червня 1917 р., ш в II Унiверсалi вiд 3 липня 1917 р. УЦР не були визначеш межi автономно! Укра!ни.

В той же час 4 серпня 1917 р. ТУ була видана шструкщя Генеральному Секре-тарiату (далi - ГС), зпдно яко! повноваження ГС розповсюджувались на губер-нi! Ки!вську, Волинську, Подiльську, Полтавську, Чернiгiвську за винятком повтв Мглинського, Суразького, Стародубського та Новозибкiвського [6, с. 214].

Отже, ТУ вивiв з-пiд юрисдикци ГС Таврiйську губернiю. Мотиви цього ршен-ня можна зрозумiти, виходячи зi змiсту доповiдно! записки Тимчасовому уряду М. фон Дггмара «Укра!нська автономiя i Донецький басейн» вщ 1 серпня 1917 р., в якш зазначалось: «За наявними вщомостями вiдносно переговорiв Тимчасового Уряду з представниками Ки!всько! Центрально! Ради вбачаеться, що Харювська, Кате-ринославська, Тавршська, Херсонська губернi! включаються делегатами означено! ради в район !! тдпорядкування. Необхiдно вiдмiтити, що в цих 4-х губершях (i ^м того, в частинi Областi Вшська Донського) знаходиться весь Донецький кам&яно-вугiльний та Криворiзький залiзорудний басейни i всi металургiйнi заводи твдня Роси... Тому, не торкаючись Ки!вського району, можу сказати, що весь Харювський район в складi Харювсько!, Катеринославсько!, Таврiйсько! i частини Херсонсько! губернiй мае бути зовсiм виключений, з огляду на його державне значення, з району передбачувано! автономи укра!нсько!...» [4, с. 593 - 595].

В Укра!ш визначення ТУ територи, на яку поширюеться компетенщя ГС, була сприйнята саме як визначення територи Укра!ни, про що свщчать матерiали засщан-ня Мало! Ради вщ 5-6 серпня 1917 р. [6, с. 215 - 220], та було сприйнято як обмежен-ня територi! Укра!ни. Так само була ощнена ця шструкщя УЦР на шостш сесi!, що вщбулась 6-9 серпня 1917 р.

Дана обставина знов-таки тдтверджуе, що УЦР розглядала Таврда, а отже i Крим, як складову територi! автономи Укра!ни.

Вважаеться, що дана шструкщя була прийнята УЦР, однак в резолюци УЦР вiд 9 серпня 1917 р. зазначалось, зокрема, що шструкщя «не дае змоги демократ Укра!ни утворити власть на всш територи, заселенш укра!нським народом» [6, с. 249]. Слщ зауважити, що з матерiалiв засiдання УЦР вщ 9 серпня 1917 р. вбачаеться, що за ре-золюцiю проголосувало: «за» - 227, «проти» - 16, «утрималось» - 62, хоча чисельно склад УЦР вже становив 798 члешв [6, с. 233, 251].

Даний акт прийнято вважати першим правовим актом, який визначав межi автономи Укра!ни. Повшстю погодитись з цим неможливо, оскшьки цим актом була визначена не територiя Укра!ни, а територiя, на яку поширюеться компетенщя ГС, який II Ушверсалом вщ 3 липня 1917 р. та вказаною вище шструкщею ТУ проголошу-вався «як носитель найвищо! крайово! влади Временного правительства на Укра!ш». В свою чергу, ГС був вщповщальним перед УЦР, а в перюд мiж сесiями - перед Малою Радою, про що вказувалось в параграфах 1 та 15 Статуту ГС, затверджено-го 16 липня 1917 р. Малою Радою [6, с. 181]. Отже, найвищим органом в Укра!ш була саме УЦР. Як зазначалось в II Ушверсал^ УЦР шсля поповнення представниками нацюнальних меншин та !х оргашзацш «стане тим единим найвищим органом

революцшно! демократа Укра!ни, який буде представляти штереси вс1е! людност нашого краю» [6, с. 164]. В свою чергу, 8 серпня 1917 р. мандатною ком1с1ею УЦР було тдтверджено норму територ1ального представництва вщ Тавршсько! губернп у кшькосп 3 представниюв [6, с. 233].

Показово, що 25 жовтня 1917 р., у зв&язку жовтневим переворотом у Петроград!, Ком1тет УЦР створив вщповщальний перед нею революцшний Ком1тет для охорони революци на Укра!ш [6, с. 359]. 27 жовтня 1917 р. була опублшована вщозва вказаного ком1тету, в якш було зазначено, що влада Ком1тету поширена на всю Укра!ну, на вс дев&ять губернш, про яю зазначалось вище, в тому числ! 1 Тавршську [6, с. 364 - 365].

Другий етап пол1тики УЦР з визначення територ1ально! приналежност Криму хронолопчно охоплюе перюд з 31 жовтня 1917 р. по 13 лютого 1918 р. В цей перюд УЦР включала до складу територи Укра!ни лише Тавр1ю без Криму.

Так, 31 жовтня 1917 р. УЦР, «розглянувши питання про становище тих укра!нсь-ких земель, що по шструкци росшського правительства вщ 4 серпня 1917 р. зостали-ся поза межами автономно! Укра!ни, Центральна Рада, виконуючи волю трудящого народу, висловлену в численних постановах селянських, нацюнальних та загально-територ!альних - губерн!альних та пов!тових - з&!зд!в ! р!зних пол!тичних та гро-мадських орган!зац!й в!дмежованих частей Укра!ни ... ухвалила поширити в повнш м!р! владу Генерального секретар!ату на вс! в!дмежован! земл! Укра!ни, де б!льш!сть людност! е укра!нською», в тому числ! ! «материкову Тавр!ю» [6, с. 379].

З огляду на наведене, у вщозв! ГС вщ 3 листопада 1917 р. до громадян, урядових ! громадських установ зазначалось, що компетенщя ГС поширюеться на губерн!!, де е бшьшють укра!нського населення, тому Тавр!я (без Криму) включалася в територда едино! Укра!ни [6, с. 391]. Вказувалось, що «всяк! чутки поголоски про сепаратизм, про вщдшення Укра!ни вщ Рос!! - або контрреволюцшна провокац!я, або звичайна обивательська неусвщомлешсть. Центральна рада та Генеральний секретар!ат твердо ! виразно заявили, що Укра!на мае бути в склад! Федеративно! Республши як р!вно-правне державне т!ло» [6, с. 391].

Тобто УЦР включала до територи УНР лише 3 материков! пов!ти Тавршсько! губерн!!, що тдтверджуеться ! змютом закону про вибори до Установчих збор!в УНР, затвердженого 11 листопада 1917 р. Постановою УЦР. Зпдно п. 2 цього закону, утворювалась, зокрема, Тавршська виборча округа, в яку входили Бердянський, Дшпровський та Мел!топольський пов!ти Тавршсько! губерн!! [6, с. 413].

В ст. 3 проекту Конституцн УНР зазначалось, що до складу територ!я УНР входить Тавршська губершя «за виключенням частей неукра!нських (як Крим)» [8, с. 5]. Проте варто наголосити, що статтею 1 проекту було передбачено, що «Укра!на як Народна Республша входить заразом у склад Федеративно! Республши Росшсько!» (ст. 1) [8, с. 5]. Про федеративний зв&язок УНР з Росшською республшою вказувалось ! в III Ун!версал! [6, с. 398 - 399].

Новий етап пол^ики УЦР щодо Криму починаеться пiсля укладення 9 лютого 1918 р. мiж УНР, з однiе! сторони, та Болгарiею, Туреччиною, Нiмеччиною та Ав-стро-Угорщиною, з друго! сторони, Брестського мирного договору та умовно охо-плюе перюд з 14 лютого 1918 р. по 29 квггня 1918 р.

Статтею 2 вказаного мирного договору були визначеш захщний i частково пiвнiч-ний кордони УНР.

Проте на мирних переговорах укра!нськi дипломати не заявили сво! територiальнi вимоги на Крим. Як зазначае А. !ванець, цей факт дуже здивував дипломапв Цен-тральних Держав, адже навт в пресi !х кра!н вже з&явилися карти, де Крим позна-чався як територiя УНР [9].

Крiм цього, статтею VI Брестського мирного договору, укладеного 3 березня 1918 р. мiж РСФРР та кра!нами Четверного союзу, було передбачено, що Роая зобов&я-зуеться негайно укласти мир з УНР та визнати мирний договiр мiж щею державною та державами Четверного союзу. Територiя Укра!ни негайно звiльняеться вщ росш-ських вiйськ и росшських вiйськ Червоно! гвардi! [10].

Таким чином, УНР та РСФРР мали визначити спшьний державний кордон.

Зпдно протоколу Ради Народних Мiнiстрiв (далi - РНМ) вiд 14 лютого 1918 р. про-понувалось укласти мировий договiр УНР з Рошею (стосовно територiального питання та кордошв) на тiй умовi, що «Крим остаеться пiд впливом Укра!ни» [8, с. 167].

Слщ зазначити, що IV Ушверсалом УЦР вiд 9 ачня 1918 р. УНР була проголоше-на самостiйною, незалежною, суверенною державою.

Та обставина, що Крим в цей перюд розглядався як складова територи УНР, тд-тверджуеться i тим, що 3 березня 1918 р. ршенням РНМ було накладено «одноразо-вий поiмущественний податок на заможш i торгово-промисловi класи по рахунку», зокрема на наступи мiста: Сiмферополь, Севастополь, Ялту, Феодосда, на iншi мiста i пункти Таврi! з населення вище 15 тис. мешканщв [8, с. 174 - 175].

Однак для об&ективносп необхщно зазначити, що, згiдно закону УЦР «Про подш Укра!ни земли», який був прийнятий Малою Радою 6 березня 1918 р., до складу територи УНР були включеш лише 3 пов^и материково! частини Тавршсько! губернi!. Так, Мелгтопольський та Бердянський повiти входили до складу землi пiд назвою Запорiжжя, а Днiпровський повiт - до складу землi пiд назвою Нове За-порiжжя [11, с. 137 - 138]. Статтями 3 та 4 вказаного закону було передбачено, що остаточним розмежуванням УНР з сусщшми державами число земель може бути змшено [8, с. 181 - 182].

Отже, на даному еташ внутршня пол^ика УЦР щодо територiально! належносп Криму до Укра!ни була непослщовною та суперечливою.

Однак на мiжнародному рiвнi полiтика УЦР щодо Криму мала визначений напрямок.

Так, у телеграмi управляючого Мшстерства Закордонних Справ УНР М. Лю-бинського посланниковi УНР в Шмеччиш О. Севрюку iз вказiвками для укра!н-ського посольства та шформащею про зовнiшньополiтичну дiяльнiсть УНР вщ 22 квiтня 1918 р. зазначалося: «Крiм того, нас непоко!ть справа з Кримом. Туди зараз направляються нашi вшська, i нiмецьке командування начинае чинити !м переш-коди. Прошу довести до вщома вщповщних органiв, що ми нiколи не допустимо в Крим шмецького вшська i що базуватися в цш справi на Третьому унiверсалi, який

вийшов за цшком шших полiтичних обставин, не можна. На цих днях, очевидно, вийде новий акт державно! ваги, який опредшить наш кордони, включаючи цшком Крим» [12, с. 54 - 55].

Посол УНР в Туреччиш М. Лев!тський в лисп до мшстра закордонних справ Укра!ни вщ 29 квiтня 1918 р. зазначав: «Я офщшно заявив (в розмовi Великому Вiзiру

- Авт.), що наш Уряд дивиться на Крим як на частину Укр. Народ. Респ.» [13, с. 269].

Висновки. При визначенш територи Укра!ни политика УЦР щодо територiально! приналежностi Криму Укра!ш неодноразово змiнювалась. Протягом березня-жовтня 1917 р. Крим як остр!виа частина Тавршсько! губерии розглядався УЦР як складова територи автономно! Укра!ни. Починаючи з 31 жовтня 1917 р. до лютого 1918 р., в офщшиих документах УЦР, в тому числ! III Унiверсалi та ГС, Крим виключався зi складу територи УНР. Протягом лютого-кв^ня 1918 р. на мiжнародному рiвнi УНР заявляла про Крим як невщ&емну складову частину. Однак на нацюиальиому рiвнi полiтика УЦР щодо територiально! приналежностi Криму Укра!нi була непослщов-ною та суперечливою.

Список лiтератури:

- 1024 с.

Иванова И. С. Крым в политике Украинской Центральной Рады относительно определения и формирования территории Украины / И, С. Иванова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65), № 2-1. Ч. 1 - С. 38-47.

В статье исследуется политика Украинской Центральной Рады относительно Крыма при определении и формировании территории и границ Украины. Анализируются правовые акты периода УЦР, касающиеся рассматриваемого вопроса. Обращается внимание, что в связи с эволюцией политического курса УЦР относительно украинской государственности меняется и эволюционирует политика УЦР относительно территориальной принадлежности Крыма Украине.

THE CRIMEA IN POLITICS OF THE UKRAINIAN CENTRAL RADA IN RELATION TO DETERMINATION AND FORMING OF THE TERRITORY OF UKRAINE

Ivanova I. S.

Odessa National University named after 1.1. Mechnikov, Odessa, Ukraine

This article examines the politics of the Ukrainian Central Rada on the Crimea in defining and shaping the territory and borders Ukraine. The author examines the policies UCR to determine territorial affiliation of the Crimea as part of its policy of identifying and forming the territory of Ukraine battery first, then Ukrainian People&s Republic as part of a federal republic, and finally - an independent state. This paper analyzes the regulations day UCR, diplomatic statements Ukrainian side in terms of determining the position of UCR (UPR) on territorial affiliation Crimea.

The attention that due to the evolution of policy UCR for developing Ukrainian statehood changed and evolved on UCR policies in determining the Crimea in Ukraine. Given the above, the UCR policy on territorial affiliation Crimea Ukraine is divided into three phases and separately examined each of the stages. In the first phase (during March - October 1917) the Crimea as an island of the Tauride province UCR considered as part of the autonomous territory of Ukraine. Separate attention is drawn to the process of determining the Tauride province as part of an autonomous Ukraine carried out not only unilaterally UCR and supported and recognized directly in the Crimea. It is noted that in the second stage, when the UCR held a position on the failure of the Crimea to the UPR, the latter considered as part of the Russian Federal Republic. However, after the proclamation of the UPR independent and sovereign state UCR rate to determine the territorial affiliation of the Crimea changed. As the last step during February - April 1918 UPR in international relations stated region as an integral part of its territory. However, the national policy on territorial affiliation UPR the Crimea, Ukraine was inconsistent and contradictory, which confirmed the content of regulations of public authorities UPR taken during February - April 1918.

Spisok literaturi: