Спросить
Войти
УДК 930.1(09):625.712.5(477.72) В.С. Гавриленко, канд. бюл. наук;
Н.О. Гавриленко, канд. бюл. наук; А.Ф. Рубцов, канд. с.-г. наук Бюсферний заповiдник "Аскамя-Нова"
МАЛОВ1ДОМ1 СТОР1НКИ 1СТОР11 СТВОРЕННЯ ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "АСКАН1Я-НОВА"
Розглядаються сторiнки юторп становлення Асканп-Нова як осередку паркобу-дiвництва та штродукцп рослин на степовому твдш Украши. Хоча прiоритет у i&i заснуваннi належить герцогу Фердинанду Ангальт-Кетенському, сво1м розквiтом та славою вона завдячуе Фальц-Фейнам.
Ключов1 слова: Асканп-Нова, штродукщя.
V.S. Havrylenko, Dr.; N.O. Havrylenko, Dr.; A.F. Rubtsov, Dr. Biosphere preserve "Askaniya-New"
Little-known pages of Askania Nova dendrological park creating history
The pages of Askania Nova history are written. Askania Nova had become the centre of park&s building and plant&s introduction in the steppe South of Ukraine. Askania Nova became world-wide known thanks to Falz-Fein family.
Обставини заснування не тшьки дендролопчного парку "Аскашя-Но-ва", а i однойменного селища, досить своерщт. До початку XIX ст. терито-р1я, про яку йдеться, була так званим диким полем, яке простягалося вщ Кри-му до Приазовсько!" височини. Землеробство в межирiччi Дншра i Молочно!" було розвинене дуже мало, оскшьки мiсцевiсть являла собою незайманий степ, в якому не було рiчок, струмюв, ставкiв. Присутнiсть людей тут виявля-лася, переважно, у наявност велико!" соляно!" дороги - Чумацького шляху, яким iз Криму та Одеси углиб Роси тягнулися сотт возiв iз сiллю, та пере-сильних етапiв для злочинцiв (до цього часу неподалш Аскани-Нова е село з красномовною назвою Новий Етап; був ще Старий Етап, вш знаходився на теперiшнiй територи дендрологiчного парку). Для швидшого заселення i ос-воення краю росшський уряд на пiльгових умовах продавав щ землi бажа-ючим, особливо шоземцям.
Нiмецький герцог Фердинанд Ангальт-Кетенський, задумавши прид-бання земель на швдш Малоросii, сподiвався на значний зиск: безмежш мiс-цевi степи здавалися дуже привабливими для розведення овець. Тому, купивши в 1828 р. в цш мюцевос^ дшянку розмiром 42345 десятин, вш вiдрядив сво!х пiдданих заснувати тут колонш, де, переважно, мало розвиватися вiв-чарство та пов&язанi з ним чисельш ремесла. Однак колошсти зiткнулися з труднощами, до яких вони були не готовими: вл^ку з великою спекою протя-гом декшькох тижнiв (а в Аскани-Нова вона сягала 40,25°), суховiями, трива-лими перiодами без дощу i снiгу, а взимку - лютими морозами, що теж тягнулися тижнями [17]. Таемний радник герцога з фшанЫв фон Бер, який з ко-мiсiею вiдвiдав поселення у 1833 р., так описував сво!" враження: "Лесов не имеется, лишь изредка встречаются отдельные деревья. Из-за глинистого грунта, не пропускающего сырость, нечего и думать об облесении края в больших размерах" [цит. за 4]. Все ж таки серед служб, створених управителем маетку, було лiсництво, де iз насшня вирощувались саджанцi рiзних дерев [14]; ним керував спещально шдготовлений лiсничий.
Той, хто пiсля багатоденного пере!зду по обпаленому сонцем степу, змучений нестерпною спекою, курявою i постiйною спрагою добирався, на-решт^ до Асканп-Нова, бачив будинок головного управителя (з черепичним дахом), два житлових будинки для шших колошс^в, будинок для челяд^ конюшню, корiвник, комори, столярну майстерню, робочий сарай, каретний сарай (все - тд очеретом). Був один колодязь, воду з якого тдшмали за допо-могою фiзичноl сили - педаллю. В архiвi герцога мютилися такi описи посе-лення: "... с западной стороны жилого дома, непосредственно примыкая к нему, находится так называемый сад для гуляния. Здесь растут акации и кустарники. Между ними несколько чахлых, тощих фруктовых деревьев (карликовые фруктовые насаждения). За пределами деревенского рва. размещен т.н. виноградник. Так как виноградные лозы развиваются здесь довольно слабо, была предпринята попытка выращивать вместо них лес. Но и она не увенчалась успехом. Площади с возвышенным местоположением, подверженные жестоким засухам, для разведения леса ни в коей мере не годятся,. стержневой корень любого дерева не пробьется сквозь чрезвычайно твердый слой глины степной почвы. Вообще возможность закладывать здесь лесонасаждения открывает лишь очень дорогостоящая вспашка. Но выращивать деревья имеет смысл до того возраста, при котором стержневой корень упирается в невспаханный слой грунта. Не только земля, но и небо препятствуют разведению леса в южнорусских степях. Здесь. атмосферные осадки в виде росы, дождя и снега зачастую отсутствуют в течение месяцев. Так, в 1832-1833 годах в герцогской степи 22 месяца напролет не выпадал даже незначительный дождь или снег" [цит. за 14, с. 32].
У цих незвичних умовах управителi герцога не знайшли оптимальних методiв господарювання i колошя занепала. Володимир Фальц-Фейн так ко-ментуе герцогський перюд в и ютори: "Неопределенно, неуверенно и без знания истинного положения дел в течение 27 лет велось хозяйство в Аскании-Нова. Поэтому самым подходящим выходом из положения была, очевидно, продажа владения. С этой продажи степных областей Аскания-Нова и Дух-Финея начался новый этап в истории бывших имений герцога Ангальтского в Таврии" [14, с. 44].
У жовтш 1856 р. Аскашя-Нова стала власшстю Фрiдрiха Фейна, на-щадка шмецького переселенця 1оханна Фейна, який перебрався до Роси в 1763 р. Сдина донька Фрiдрiха Фейна та його помiчник 1оханн Готлiб Пфальц, одружившись, стали засновниками шмЧ Фальц-Фейшв. Аскашя-Нова шсля смерт подружжя перейшла у спадок 1хньому старшому сину Едуар-довь Тут 16 кв^ня 1863 р. народився Фрiдрiх Едуардович Фальц-Фейн, фун-датор всесв^ньо вщомих заповщника, зоопарку та дендропарку (рис. 1; по-даеться за фотографiею Г. Рiбергера, препаратора та фотографа Ф.Е.Ф.-Ф.). Захоплення Фрiдрiха природою позначилося на виглядi маетку уже в середи-т 80-х роюв: бшя старого житлового будинку була зведена спершу одна велика вольера, а шзшше влаштований зоопарк. Власне, створення деревних
насаджень розпочалося саме тут. I. Лукашевич, який побував у Аскани-Нова в квггш 1914 р. i опублшував в 5-10 номерах "Охотничьего вестника" велику статтю "Моя поездка в Асканию-Нова", навiв схему маетку (рис. 2) i описав його [8]. Зоопарк (автор називае його зоосадом), в якому були розмщеш вольери, мав разом iз ставком площу 35 десятин; вш на третину складався iз парку, а решту займав степовий прос^р. В парку росли переважно листяш дерева (верба, бша акацiя, ясен) i тшьки бiля панського будинку - невелика група ялин i сосен. По всьому парку серед великих дерев було багато рiзно-манiтних чагарниюв. Функцiонально вiн слугував потребам утримання тва-рин. Так, щоб перешкодити птахам (в 1914 рощ в зоосаду утримувалось !х 226 видiв), якi мешкали не у вольерах, за допомогою дерев вилггати за межi парку, великi дерева на певну вщстань не доходили до огорожi i замшювали-ся чагарниками. Багато шж^в знайшли серед рослин для себе своерщну еко-лопчну нiшу: "Глухари облюбовали себе район елей, косачи - заросль соснячка, белые куропатки, не найдя излюбленных моховых полей, прочно обосновались среди кустарников, вблизи самой веранды дома; пеганки почти исключительно держатся у обрывистых берегов, где в норах им удобно устраивать свои гнезда; кряквы и подобные им утки, а равно разная болотная птица широко разместились по влажным, тенистым местам всего парка" [9, с.108]. Зоосад надзвичайно вдало було розмщено безпосередньо бшя садиби: "Тут же Вы слышите и пение канареек, свободно перелетающих с дерева на дерево, или невольно внемлете монотонному воркованию голубя-турлушки, обычно воркующего на тополях, спускающих свои ветви прямо к столу." [4]. Птахи, яких утримували в вольерах, також мали комфортш умови: "Вольеры для средних и мелких птичек, для их первоначального приручения, не оставляют желать лучшего... в смысле благоустройства - внутри журчит или переливается вода, зеленеют травы, деревца" [4]. При цьому загальне планування парку було ретельно продуманим: декшька гарних дорiжок пере-тинали його вздовж i впоперек, твiрни серед густо! зелеш виразш мальовничi куточки. Враження доповнювали заповнеш водою канали, якi не тшьки вико-ристовувалися для поливу, а й були окрасою парку.
У 1887 р. в Аскани-Нова починаеться розбудова боташчного саду. На його територи було викопано 8 колоддав 20-25-метрово! глибини, оснаще-них ручними помпами. Полив проводили з ранньо! весни до початку зими; воду розвозили в бочках i вщрами поливали кожен саджанець. Але води було недостатньо ^ за свщченням садiвника С.А. Фiлоненка, який працював у парку бшьше 30 роюв, рослини погано приживались, росли повшьно i щорiчно гинули тисячами [2]. Аналопчне зауваження робить i П. Козлов, який був близько знайомий з Ф. Фальц-Фейном i бував у його маетку: "Владелец Аска-нии-Нова долго боролся из-за древесных насаждений парка, прежде, нежели получил блестящие результаты. Сначала не доставало воды." [4]. I тшьки коли було пробурено декшька артезiанських свердловин глибиною 40-70 м, установлено локомобшь, а тзшше - потужт електромотори, споруджено 16-метрову водонатрну башту (рис. 3) i облаштовано самопливний полив, стан парку почав покращуватися. Судячи з цього, можна стверджувати, що на початку розбудови парку тут могло зростати обмежене коло видiв, найбшьш посухостiйких, як були основою й орнiтопарку (так i дотепер називають парк на територп зоопарку), i що боташчний парк, для створення якого було використано 220 видiв дерев i чагарникiв та багато садових форм i сортiв [12, 1], сформувався десь у перюд пiсля 1892 року i до 1909 р.: перша дата визна-чае початок стабшьного i достатнього поливу, а в 1909 рощ розпочався ос-таннш етап його розбудови - оформлення хвойними рослинами [7]. До 1914 р. вш уже мав квггучий вигляд: "От "зеленого дома" (рис. 4; за фотогра-фiею Г. Рiбергера) широко раскинулся описываемый сад со множеством дорожек, представляющих из себя замкнутую сеть, так что сколько бы вы не ходили - нигде не попадете в тупик. Несколько художественных фонтанов придают этому саду особую прелесть и роскошь... Платаны, туйи, крымская ель, пирамидальный дуб, сапфора, несколько сортов тополя, клены, бересты, акации и многие другие виды древесных и кустарниковых пород представляют из себя насаждения сада. Но с каким вкусом и знанием дела расположены здесь деревья и кустарники!. Великолепен пруд этого сада, а за ним оригинальнейший грот-беседка" [10, с. 152]. Володимир Фальц-Фейн запам&ятав парк таким: "Ботанический сад отличался от зоопарка не только растительным миром. Здесь было меньше воды - только один, хотя небольшой, но живописный, с очаровательными гротами пруд (рис. 5) населяли утки, гуси и лебеди с красивым оперением. А вот каналы, характерные для зоопарка, уже не встречались... По своему устройству ботанический сад соответствовал зоопарку. Тут, со стороны дороги, привлекали внимание лесные насаждения. Остальная часть, почти половина общей площади, представляла собой первозданную огражденную степь, лишь в отдельных местах засаженную группами деревьев и кустарников. Подобно зоопарку, ботсад граничил и с открытой степью. Особенной красотой блистали благородные серебристые, голубые ели, сирень, буки, вязы, тополя. По краям ботанического сада росли местами широкие ряды елей и сосен... В центре находился фруктовый сад, разбитый в форме прямоугольника" [14, с.82]. "Парки ежедневно поливаются водой и подгребаются граблями. Одна только эта работа обходится в год что-то около 10000 рублей" [11, с.188].
Фрiдрiх Едуардович переймався не тшьки створенням зелених насад-жень у своему маетку, а i тклувався про озеленення округи. У 1899 р. вш безкоштовно вiдвiв 5 десятин землi земству Дншровського пов^у для створення розсадника. Там було побудовано дiм для садiвника, колодязь, по^б, сарай. Вирощували саджанщ дерев i чагарниюв, виноградну лозу. Мiж ш-шим, на цьому мющ зараз юнуе невелике село з назвою "Питомник".
Слава Асканп-Нова в Росп почала помггно зростати з 1909 р., а особливого розквггу вона досягла в 1913-1914 рр., перед початком першо! свггово1 вшни [3], хоча на той час далеко за кордоном i навггь у Америщ про не! вже добре знали [8]. Але у 1917 р. Фрiдрiх Фальц-Фейн був змушений 11 покину-ти. 1з весни 1919 р. маеток потрапив у вихор громадянсько! вшни, а поди 1920-го особливо помггно позначилися на його доль Вшська ворогуючих сто-рш з перемшним устхом займали садибу i несли з собою смерть i розруху.
Цього року загинуло бшьше 3/4 населення зоопарку [5], який на той час був одним Ï3 трьох найбшьших приватних зоопарюв Свропи. До того ж, розпоча-лася посуха [15]. 1ще тяжчим, нiж громадянська вiйна, для Асканiï-Нова став 1921 рж, коли небувала дворiчна посуха збшлася з кризою водопостачання. Дуже постраждав ботанiчний парк, на вщмшу вiд орнiтологiчного, втрати якого були дуже незначними [16]; його врятувало те, що зрошувальнi канали все-таки намагалися наповнювати водою, щоб врятувати решту тварин. Од-нак криза не минала i, за свщченням директора тодi вже державного заповщ-ника М. Колодько, на 1924 рж стан його ".не можна було не визнати за ка-тастрофiчний" [6, с. 5]: дерева i в боташчному, i в орштолопчному парках стояли не поливаш i багато цiнних дерев загинуло; садова шкшка на 5 га, виноградники, юсточковий сад загинули.
Багато видiв i форм деревних рослин в боташчному парку випали, i в середиш 30-х роюв його складали 150 таксонiв [12, 1]. Поповнення насад-жень розпочалося тiльки пiсля другоï свiтовоï вшни, а ïx реконструкцiя в значних масштабах проводиться тшьки останш 10 роюв. Для забезпечення робiт зi збереження i вiдновлення видового складу i фiтоценотичноï структу-ри насаджень розроблено принципи реконструкци деревостанiв старого парку [13]. Проводиться значна робота i в насадженнях орштопарку - рубки догляду та вщновлювальш посадки. Вилучено бшя 1500 елiмiнантниx дерев та чагарниюв, висаджено 3500 саджанщв 25 видiв деревних рослин.
Зауважимо, що в Аскани-Нова нжоли не було палацу. Довгий час центром економи був будинок управителя, побудований ще людьми Ангальт-Ке-тенського. У ньому певний час проживали i Фальц-Фейни. Саме вш асо-щюеться з асканшською садибою. Батьки Фрiдрixа мали ще надзвичайно гар-нi палаци у Гаврилiвцi, на Днiпрi, та у Преображенщ поблизу Каркшгтсько1" затоки Чорного моря. У 80-i роки в Аскани-Нова вони побудували через ву-лицю вiд старого новий двоповерховий, так званий "зелений дiм", вщ якого починався ботанiчний парк. У 1924 р. ця будiвля зазнала значних пошкод-жень i шзшше перебудовувалася. Пiсля вiйни у "зеленому домГ& влаштували селищний клуб. Його було зруйновано у 1989 р.
Центральною садибою заповщника довгий час був старий дiм. Шд час революци вiн не постраждав, але в 1920 р. латиськi частини спалили вс меб-лi червоного дерева [5]. З часом дiм, як i деяк iншi старi споруди, руйнувався через конструктивш помилки будiвельникiв, i його довелося реконструюва-ти. На жаль, завершенню робiт перешкоджають фiнансовi труднощi, яю i досi не вдалося подолати. А от територiя старого маетку поступово упорядко-вуеться. Вiдповiдно з колишшм виглядом в партернiй частит закладеш квiт-ники, проведенi рубки догляду та посадки окремих солiтерiв i груп рослин, що сприяе бшьш гармоншному сприйняттю садиби i парку в цшому. Однак для повного вщновлення необxiдний проект реконструкци парку, який би поеднував в едине цше садибу, задуми ïï засновникiв, сучасне функцiональне призначення, ландшафтш вимоги сьогоднiшнього дня та враховував би еко-номiчнi можливостi.
Лiтература
УДК: 502.3 630*187 Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
СТРУКТУРА МЕРЕЖ1 ЗАПОВ1ДНИХ ОБ&СКТШ ЗАХОДУ УКРАШИ
Виконано аналiз структури мережi заповщних об&екпв заходу Украши. Вста-новлено ïï ландшафтно-географiчну репрезентатившсть.
Ключов1 слова: прикордонна мережа, бiорiзноманiття, ландшафтне рiзноманiття.
L.M. Petrova - USUFWT Structure of the Nature protection network in West Ukraine
The explored structure of the network of objects of natural reserved fund of the West of Ukraine. We defined relative part of the protected territories within the limits of natural landscapes. Keywords: nature protection network, biodiversity, landscape diversity.
