Спросить
Войти
УДК 911.2
Денисик Г. I., Стефанков Л. I., Чиж О. П.
Розвиток комплексних досл1джень природи УкраУни
Вшницький державний педагопчний ужверситет iMeHi Михайла Коцюбинського, м. Вiнниця
e-mail: opchyzh@gmail.com
Анотащя. Розглянуто й обфунтовано основы етапи й пер/оди розвитку комплексних природничих досл&джень в УкраМ; видлено етапи: початкового п/&знання природи (40-35 тис. рок/в тому - IV ст. до н.е.), описовий (V ст. до н.е. - середина XVIII ст.), наукових пошуюв (XlX- початок XXI ст. ). Кожний i3 етапiв роздлено на 2-3 перюди. Зазначено, що процес розвитку комплексних природничих досл/джень розвивався нер/вном/рно, але нiколи не зупинявся. Сучасна зацкавлен/сть географ/в /сторичними проблемами розвитку комплексних досл/джень природи Украни - це не лише становлення одного з розд/л/в географ/чноï науки, але й в/дродження суттево&1 частини iсторП& географ/ï Украни.
Ключовi слова: географ/я, ландшафтознавство, комплекснi досл/дження, етапи, пер/оди, розвиток, УкраТна.
Мета - виокремити та обфунтувати етапи й перюди розвитку комплексних природничих дослщжень в Украш1 для ïx використання в подальших наукових пошуках, освт, можливо й повсякденному жигп.
У другш половит ХХ ст., особливо наприк1нц1 80-х - початку 90-х рок1в, зацкавленють географ1в та ландшафтознавц1в в юторп розвитку комплексних природничих дослщжень значно зросла. Орипнальш прац1 льв1вських [20,21] та чершвецьких [5] географ1в, окрем1 роздти в монограф1ях [8, 9, 10, 14 ] i стагп [3, 6] - безпосередне пщтвердження зауваженому. Однак, на початку ХХ1 ст.. ця зацкавленють дещо знизилась i лише завдяки анал1тичним дослщженням М1хел1 С. В. [12,13], шзнання процесу розвитку комплексних природничих дослщжень пщтримуеться на належному р1вн1.
Укра&на - регюн найдавшшого в Центральнш та Схщнш бврош заселення, активного й р1зноб1чного господарського освоення природних умов i ресурав. Пост1йно зростаюч1 запити практики тут з давшх час1в сприяли п1знанню природи, створенню ориг1нальних ïï опис1в, чим стимулювали розвиток комплексних природничих дослщжень. Нажаль, ютор1я &х розвитку не знайшла належного вщображення в працях географ1в-природничник1в. П1дтвердження зауваженому - узагальнююча фундаментальна сер1я монографш «Природа Укра&нсько& РСР» (1985-1987 рр.), де лише у двох 1з семи том1в - «Г"рунти» i «Ландшафти» е коротк1 1сторичн1 довщки розвитку в1дпов1дних досл1джень в УкраМ Й на початку ХХ1 ст., у цьому аспекту географ1в-природничник1в, суттево випередили географи-сусшльники та галузев1 фах1вц1, особливо кл1матологи, г1дрологи, фунтознавц1, геологи та боташки.
П1знання реального процесу розвитку природничих дослщжень в Украш1 не самоцть, а потреба часу й ушкальна можпив1сть в1дродити занедбану юторичну частину географп Укра&ни. Однак, у наявних зараз вишуканнях з юторп розвитку комплексних природничих, як i загально-географ1чних досл1джень, явно прослщковуеться тенденц1я до ототожнення етап1в i перюд1в &х розвитку з юторичними етапами й пер1одами розвитку сусптьства [6], загалом та окремих регюшв, в1йськових (св1тов1 в1йни) под1й тощо. Безперечно, що зазначене вище впливало на формування окремих перюд1в, а не еташв розвитку географп, зокрема й природничих дослщжень, однак в загальному, природнича географ1я пройшла свш шлях, який не завжди сшвпадае з 1стор1ею розвитку сусп1льства в УкраМ Це п1дтверджують й виокремленн етапи та пер1оди розвитку комплексних природничих дослщжень в Украшк
Етап початкового тзнання природи (40-35 тис. рошв тому - IV ст. до н.е.). Безпосередньо письмових даних, як1 б його ф1ксували немае, але посередньо етап пщтверджуеться багатим археолопчним матер1алом [1].
Початок етапу (раннш перюд) сп1впадае з розвитком верхньо-палеол1тично& (40-38 тис. рок1в тому) культури в УкраМ. Наприк1нц1 етапу, у пюляльодовиковий час (п1зн1й перюд) природы умови Укра&ни стають сприятлив1шими для життя та д1яльност1 людини. Заселяються нов1 територп, розвиваеться рибальство, а найголовшше - виникае тваринництво та землеробство [1]. Все це сприяло активному
Аналiз попередшх дослiджень
Результати дослiдження
та рiзнобiчному шзнанню природи УкраТни. Воно йшло на побутовому рiвнi, але мало цтеспрямований характер та своТ особливостi:
- всебiчно пiзнавали лише т природнi компоненти та явища, як мали практичне значення. Стародавн (палеолiт, мезолiт, частково неолiт) люди Середнього Приднютер&я та Волинi розрiзняли i використовували до семи рiзновидностей кременю, а наприкiнцi етапу досконало вивчили властивост болотних руд;
- регюнальний характер пiзнання природи. Порiвняно з Лiвобережною, природа ПравобережноТ УкраТни (Середне Приднiстер&я, Волинь) була вщома стародавнiм людям краще. Це можна пояснити ТТ iнтенсивнiшим господарським освоенням. Тут зосередженi основнi родовища кременю та болотних руд, зародилась триптьська неол^ична мотижноземлеробська культура (5-4 тис. рош тому), тощо;
- передача знань вщ батька до сина з поколшня до поколiння та Тх розповсюдження проходили в уснш формi та практичних навичках. Створювався перший, своерiдний (усний) iнформацiйний банк «практичних» знань про природу окремих репошв УкраТни;
- наприкiнцi етапу появляються першi графiчнi зображення природи у виглядi наскальних малюнкiв у печерах, на окремих каменях та кютках тварин.
Описовий етап (V ст. до н.е. - середина XVIII ст. ). 1сторичш особливосл розвитку, характер господарського освоення природних ресурав, орипнальы та чисельн описи УкраТни, зокрема ТТ природи, дають можливiсть видiлити в межах цього етапу три своерщних перiоди. Вони рiзнi за промiжками часу, ктькютю фактичного матерiалу, джерелами, але реально выдображають особливостi розвитку природничих дослщжень в УкраТнi.
Античний перод (V ст. до н.е. - середина I тис. н.е.). Основа для його видтення - грецьк та римськ античн джерела. Для перюду характерно:
- створення перших письмових опиав природи пiвдня УкраТни. Про давньоукраТнськ землi в своТх працях згадували майже ва найзначнiшi давньогрецьк автори [8]. Та мабуть, по-справжньому елши вiдкрили для себе Смфш пiсля ГеродотовоТ «Гiсторiйс аподейкiс» («Опис iсторiТ») в 9 томах. Завдяки докладному опису природи та людност ^вычного Причорномор&я, Геродота можна вважати засновником описовоТ географп УкраТни;
- опис земель, природно-етычних меж та явищ (Страбон, Ппократ, Клавдiй Птолемей) на засадах Тх ч^коТ фксацп, зокрема i засобами географiчних координат. Протягом майже тисячол^ньоТ давньогрецькоТ культури збер^алась думка про сталiсть «просторового образу УкраТни» з цiлком певними кордонами. Окремi з описiв тюструвались картографiчними зображеннями;
- комплексний характер опиав природи, населення та господарства. Класичними е приклади комплексних опиав Геродотом рiчок, здебтьшого ПравобережноТ УкраТни: ^расу (Днiстра), Гiпанiсу (Пiвденного Бугу), Борисфену (Днтра);
- порiвняно детальний опис Чорного та Азовського морiв (Полiбiй, Арiстотель), степу та частково люостепу (Геродот, Скимн Хюський, Страбон, Птолемей); вщсутнють даних про швычы райони УкраТни.
Античнi описи природи УкраТни мають суттевi недолiки: вони зроблен «заТжджими» людьми, якi констатували лише т факти чи явища, як бачили пiд час одшеТ подорожi без Тх змiн у чаа. Описи уклaденi чужою мовою, школи з розповiдi iнших людей, а тому значна частина Тх схарактеризована слабко, окремi явища вигадан або подан у нереальному виглядк
Лiтописний перод (кнець I тис. н.е. - XIII ст.). 1сторичн передумови зародження, а по™ становлення та розвитку КиТвськоТ Русi сприяли активному господарському освоенню територп УкраТни (особливо люостеповоТ частини), Т&Т опису та поширенню iнформaцiТ за межами УкраТни. Геогрaфiчнi вiдомостi перiоду черпаемо з хроык, подорожних нотаток арабських та вiзaнтiйських aвторiв [6]. Здебтьшого це фрагменти описiв природи окремих репошв схщних слов&ян -Приднютер&я, Причорномор&я та природних об&ек^в - поропв на Днiпрi, окремих рiчок, побережжя морiв тощо.
Якюно новою формою опису природи УкраТни були лтописи, тридцять ам томiв нараховуе Тх повне зiбрaння [15]. Детально лтописи вивчили фiлологи та юторики, географи використовують лише окремi цитати. Анaлiз Тх геогрaфiчноТ iнформaцiТ ще попереду, однак уже зараз зрозумто, що вона мае суттевi переваги перед античною:
- лтописи писали мiсцевi автори, якi добре знали природу свого краю та описували Т&Т рщною мовою;
- окремi лтописи складались упродовж десяткiв рош, а то i столiть. Лтописц мали змогу спостерiгaти природу у Т&Т змшах i, не знаючи того, вперше застосували iсторико-геогрaфiчний метод;
- лтописи - единi письмовi джерела, що дають достовiрнi хронологiчно зафксоваш вiдомостi про природу УкраТни у цьому перюду зокрема про несприятливi явища: клiмaтичнi, гiдрологiчнi, бiотичнi, а також сонячн затемнення, землетруси тощо;
- у лтописах вперше е спроби aнaлiзу конкретних природних явищ та окремих об&ек^в. Так, рiчки у лiтописi «Слово о полку lгоревiм» не просто нaзвaнi, але i зроблена спроба дати характеристику Тх
стану: «Не така рiчкa Стугна, погану течш мае». Згадан в «Словк..» звiрi та птахи хaрaктернi для люостепу УкраТни, лiсостепу - багатого люами, рiзнотрaвними степами та рiчкaми.
Однак, бiльшiсть лiтописцiв не надавали суттевого значення описам природи. Несприятливi явища вони трактували на рiвнi розумшня свого часу: як ознаку добра або зла, як покарання за грiхи тощо. Були й об&ективн помилки. Зокрема, в зaсушливi роки часпше вiдмiчaли дощi (справляли бтьше враження), нiж у волоп. Окремi факти в лiтописaх, безперечно, реальн та прaвдивi, однак загальн висновки необхiдно робити з вщповщною долею ймовiрностi.
Середньов&чний пер&юд (XIV-XVШ столття). Вивчення та опис природи УкраТни у ХIV-ХVШ стол^тях тюно пов&язаний з внутрiшнiми та зовшшшми чинниками iсторичного розвитку. Пiсля татаро-монгольського нашестя, пiвденнa, степова, частина УкраТни була зайнята кочiвникaми, часто зазнавала спустошувальних нaбiгiв кримських татар i в лiтописaх та юторичних документах зaфiксовaнa як «дике поле». Пвшчна, лiсовa частина, завдяки наявност непрохiдних болiт та густих лiсiв - заселена та в господарському вщношены була освоена лише частково (береги долин рiчок, опiлля). Люостеп, особливо ПравобережноТ УкраТни, активно заселяеться, розпочинаеться штенсивне освоення його природних ресурав i на початку XVIII ст. люостеп являе собою вщносно добре розвинутий стьськогосподарськш регiон. ^м цього, зародження та розвиток кашталютичних вiдносин у Зaхiднiй eвропi вимагали нових територш для господарського освоення та ринкв збуту. Багата природними ресурсами i слабко заселена УкраТна зaцiкaвилa зaхiдних европейцiв . Вщомо понад 50 зaхiдноевропейських aвторiв оригшальних творiв, у яких описана природа УкраТни, або е окремi вщомосп про неТ. Серед них переважають французи, п"алшщ нiмцi та поляки. Нaйдостовiрнiшi дaнi э у працях М. Михов^и (1518 р.), М. Гра^аш (1564 р.), А. Гвагнша (1578 р.), трохи пiзнiше Р. Сиротки (1613 р.), Г. Боплана (1650 р.) та шших.
Найдавнш друкован спогади про лiсостеп ПравобережноТ УкраТни вщносяться до 1443 року -«Хрошка Г. Шеделя», де е згадки по природу та населення Подтля. Систематичн дaнi стосовно господарства та природних умов люостепу почали друкувати в «Оглядах украТнських земель» з XVI ст. Зразком опису ПравобережноТ УкраТни цього перюду, його вшцем, е книга французького шженера-фортифкатора Гiйомa Левассера де Боплана «Опис УкраТни...» (1650р.). Неодноразове перевидання «Опису УкраТни ...» (12 видань у Франци) та шших праць захщноевропейських aвторiв свщчать, що у XVI-XVII ст. УкраТна була вщома, ТТ природа достатньо вивчена та описана.
З середини XVIII ст. розпочинаеться активне господарське освоення швдня УкраТни; складаються карти губернш в зв&язку з генеральним межуванням Роси. Зaкономiрно, що нaприкiнцi цього перюду разом з описами природи зароджуються елементи наукових пошуюв та дослщжень, виразником яких були aкaдемiчнi експедици 1768-1774 рр. та розвщки окремих вчених.
Оригiнaльнiсть та наукова цшнють письмових, кaртогрaфiчних та шших джерел описового етапу не лише в Тх самобутност та юторизм^ але також у тiм, що вони написан та опублiковaнi, крiм украТнських, представниками майже всiх европейських краТн, частково Близького Сходу та СередньоТ Ази. УкраТну та ТТ природу знав нaвколишнiй свiт. Мабуть, цим можна пояснити нествпадання ходу юторичного розвитку УкраТни з рiвнем Т&Т описiв в рiзних перюдах: не писемну скiфську УкраТну описали античн автори, а роздрiбнену середньовiчну - зaхiдноевропейськi.
Етап наукових пошушв (XIX - початок XX ст.. ). Розвиток комплексних дослщжень природи у XIX та початку XX ст. тюно взаемопов&язаний з господарськими i культурними запитами УкраТни та прилеглих до неТ держав, особливо Польщi (Правобережна УкраТна), та Роси (^вобережна УкраТна). Сусптьством усвщомлюеться необхщнють у наукових геогрaфiчних знаннях. Певн корективи у розвиток комплексних дослщжень природи внесли двi свiтовi вшни. Вони роздтили етап наукових пошуюв на окремi перiоди.
Зародження наукових основ комплексного вивчення природи (друга половина XIX - початок XX ст.). Всередиш XIX ст. у Схщну бвропу проникають та штенсивно розвиваються кашталютичы форми господарювання. Розвиваеться промисловють, будують зaлiзницi, розпочинаеться активне стьськогосподарське освоення пiвденних, лiсогосподaрське та мелюративне - пiвнiчних рaйонiв УкраТни. Це призвело до необхщносп вивчення та широкого використання рiзномaнiтних природних ресурав. Залежно вiд Тх господарського освоення та потреб формуються основы (геолого-геоморфолопчы, гiдро-клiмaтичнi, ^рунтознaвчi та геоботашчш) напрями геогрaфiчних дослiджень, вщбуваеться диференцiaцiя географ^ на окремi галузк Цей об&ективний процес (диференцiaцiю) можна також розглядати, як своерщний пошук шляхiв детального вивчення окремих компонент природи. Розвиток покомпонентних дослiджень та галузевих наук призвели до тимчасового занепаду географи як единоТ науки i появилися сумнiви щодо Т&Т необхщностк Разом з тим, розпочалися пошуки шляхiв до вiдновлення единоТ географи, та розвитку комплексних геогрaфiчних дослщжень. У КиТвському, Xaркiвському та Новоросшському (м. Одеса) унiверситетaх почали оргашзовувати кафедри геогрaфiТ та етнографи. Зaхiднi райони УкраТни у цей час входили до складу Польщк Уже у 1882 ро^ при Львiвському унiверситетi створено iнститут географи, який очолив вщомий географ i геоботaнiк Антонiй Реман (1840-1917 рр.).
З оргашза^ею единих кафедр географи та етнографи, шституту географ^, геогрaфiчних, краезнавчих та природоохоронних товариств були створеш умови для пiдготовки кaдрiв геогрaфiв,
pозpобки метод1в комплексних досл1джень, пpоведення експедицш, а найголовн1ше, поступового закpiплюeтьcя погляд на Ф1зичну геогpафiю як на наyкy комплекcнy.
Розвитку комплексних дослщжень пpиpоди у межах Укpаïни cпpияли земськ1 екcпедицiï, пpоведенi у 1882-1916 pp. пщ кеpiвництвом B.B. Докучаева - «геолога та фунтознавця за сво&1&ми службовими обов&язками, ландшафтознавця - за поглядами на пpиpодy» [11]. У пpацяx B.B. Докучаева та його учшв (Л.С. Беpга. A.M. ^аснова. r.M. Bиcоцького, Г.1. Танфтьева, A.I. Набоких. Г.Ф.Mоpозова та шших) «уявлення пpо пpиpодy впеpше вiдобpажали всеб1чний зв&язок т1л та явищ земно1 повеpxнi -кл1мату, pельeфy. Флоpи, фауни, п1дстилаючих поpiд та фунт1в - на piвнi усвщомлювання основ вчення пpо ландшафти» [14]. У вишукуваннях B.B. Докучаева [4] та О.О. 1зматьського [7] не лише констатовано факти впливу гоcподаpcькоï д1яльност1 людей на пpиpодy, антpопогенноï тpанcфоpмацiï степових ландшафт1в, але й обфунтовано пpактичнi pекомендацiï щодо боpотьби з небажаними пpоцеcами, закладен1 основи антpопогенноï геогpафiï. Подальший pозвиток ландшафтознавства та фiзико-геогpафiчного pайонyвання пpоxодив на основ! пpактичниx досл1джень пpиpоди Уфаши для ц1лей с1льського гоcподаpcтва [10].
По сут1 комплексн1 досл1дження пpиpоди в зах1дних pегiонаx Уфаши вели в цей час польськ1 i чеськ1 вчен1 B. Шафеp, M. Pацибоpcький. Б. Bолощак, B. Павловський, А. Златник та шш1 [9]. Особливу фупу пpаць к1нця Х1Х - початку ХХ ст. складають багатотомн геогpафiчнi словники. Комплексний пщхщ у вивченн1 пpиpоди зах1дних люостепових pайонiв Укpаïни на початку ХХ ст. починае пеpеважати в дослщженнях С.Л. Рудницького [20], п1вн1чних полюьких - П.А. Тутковського [18], швденних степових - Г.1. Танф1льева [17].
Хаpактеpною ознакою pозвиткy комплексних дослщжень пpиpоди теpитоpiï Уфаши, к1нця Х1Х -початку ХХ ст., е тюне поеднання екcпеpиментальниx досл1джень для гоcподаpcькиx потpеб i теоpетичниx pозpобок основ ландшафтознавства та фiзико-геогpафiчного pайонyвання [ 19].
neрод розвumку фiзuко-гeогрaфiчного районування (20rni - початок 50-х роюв XX ст.). B 20-х -на початку 30-х pокiв ХХ ст. покомпонентн науки в Уфаш1 зазнали cпpавжнього pенеcанcy. У цей час активно пpацюють науково-дослщы кафедpи в систем! Академп наук, вiдкpивають галузев1 кафедpи у BH3, засновують науково-досл1дн1 1нституту та обcеpватоpiï. Шиpокий pозмаx галузевих дослщжень знайшов свое вiдобpаження в узагальнюючих пpацяx з геологiï, геомоpфологiï, четвеpтинниx в1дклад1в, фунт1в, кл1мату, вод, pеcypciв pоcлинного i тваpинного св1ту. Детальн pегiональнi досл1дження пpоводять кpаeзнавчi товаpиcтва та каб1нети з виучування пpиpоди [2]. На заxiдноyкpаïнcькиx землях д1яло наукове товаpиcтво 1м. Т. Шевченка.
Оpганiзyючими центpами комплексних досл1джень пpиpоди у 20-х-30-х pp. ХХ ст. pокаx стають 1нститут геогpафiï та каpтогpафiï (1926-1937 pp.), який з 1927 pокy очолив академ1к С.Л. Рудницький, та кафедpи геогpафiï yнiвеpcитетiв.
На початку пеpiодy, особливо в 20-х pокаx, в комплексних дослщженнях, зофема ф1зико-геогpафiчномy pайонyваннi, пеpеважав геолого-геомоpфологiчний чинник. Яcкpавий пpиклад цьому -пpацi П.А. Тутковського i Б.Л. Л1чкова, де впеpше запpопонованi схеми пpиpодничого pайонyвання Укpаïни. Згодом, поpяд з геолого-гемоpфологiчним, усп1шно викоpиcтовyвали й 1нш1 п1дходи у ф|зико-геогpафiчномy pайонyваннi. Як пpиклад, pегiональнi пpацi Г.1. Танф1льева [17], де впеpше вдало пpоведено фiзико-геогpафiчне pайонyвання Одеcькоï та Хеpcонcькоï гyбеpнiй на ландшафтно-типолог1чн1й основ1. Особливост1 теплового i водного pежимiв, з ypаxyванням фунтового покpивy, взяли за основу видтення 14 пpиpодно-icтоpичниx pайонiв B.^ Попов та B.Л. Cимеpенко для обфунтування pозмiщення плодових кyльтyp в Уфаш1 [16] тощо.
Зах1дн1 pегiони Укpаïни в цей пеpiод (до 1939 p.) входили до складу Польщк Комплексы дослщження пpиpоди тут не пpоводилиcь. Разом з тим, пpацi Ю.Полянського, С. Ленцевича, Е. Рюлле та шших дослщниш мали по сут1 глибокий комплексний змют [9].
Лaндшaфmознaвчuй пeрiод (сeрeдuнa 50-х роюв XX ст. - початок XXI столття). Становленню ф1зично1 геофафп як самостшно! науки cпpияли польов1 ландшафтознавч1 досл1дження, як1 майже одночасно, на початку 50-х pокiв, pозпочалиcя в yнiвеpcитетаx Pоciï (Mоcковcькомy, Леншфадському, Bоpонезькомy) та Укpаïнi (Льв1вському, шзыше Киïвcькомy) та 1н. Позитивний вплив на pозвиток таких досл1джень мали публкаци Л.С. Беpга, А.О. Гpигоp&eва, C.B. Колесника, M.A. Солнцева, ФЖ Miлькова, А.Г. 1саченка, К.1. Геpенчyка з теоpетичниx i методичних пpоблем ландшафтознавства. Поступово ф1зична геогpафiя виходить з «т1н1» галузевих наук. Bона не лише викоpиcтовye досягнення галузевих наук, але й починае впливати на них. Однак, у 50фоках ХХ ст. ландшафтознавч1 дослщження були ще пошуковими i виконували допом1жн1 функци в ход1 пpоведення вишукувань з ф1зико-геофаф1чного pайонyвання.
У 60-х pокаx ХХ ст. завдяки зусиллям К.1. Геpенчyка, O.M. Mаpинича, П.Г. Шищенка, Г.П. Miллеpа обфунтовуються основы теоpетичнi положення pозвиткy ф1зично1 геофафи, pозpоблено методику i зд1йснено ландшафтознавч1 досл1дження окpемиx pегiонiв Укpаïни, видано ландшафтознавч1 збipники i моногpафiï. Bажливою як1сною особлив1стю цього часу е злиття ландшафтознавчих дослщжень з ф1зико-геофаф1чним pайонyванням. Найб1льш повне вiдобpаження воно знайшло у фундаментальна пpацi «Ф1зико-геофаф1чне pайонyвання Укpаïнcькоï РСР» [19]. У нш п1дсумован1 майже вс1 набут1 знання пpо закономipноcтi та особливост пpиpоди Укpаïни, вiдобpажена ïï дифеpенцiацiя - зональна,
яка складаеться з поясу та зони, i азональна, що включае в себе крашу, провшцш, область i район. Основним методом вивчення фiзико-географiчних райошв прийнято аналiз ландшафтно-типолопчноТ структури територп. Злиття ландшафтознавчих дослiджень з фiзико-географiчним районуванням означало визнання ландшафтознавства як науки, що вивчае ландшафты комплекси рiзних категорiй i будь-якого таксономiчного рангу.
Робота над монографiею «Фiзико-географiчне районування УкраТнськоТ РСР» показала, що в УкраТнi вирю i оформився висококвалiфiкований колектив фiзико-географiв та ландшафтознавцiв. Одночасно стало зрозумто, що займатися паралельно з однаковою глибиною фiзичною географiею i геоморфолопею, за деяким виключенням, - неможливо; комплекснi дослiдження природи УкраТни необхщно проводити на бiльш високому - ландшафтному рiвнi.
Результати розгорнутих у 50-70-х роках ХХ ст. широкомасштабних ландшафтознавчих дослщжень, уже наприкiнцi 70-х початку 80-х рокв вiдображають трьохтомна «Географiчна енциклопедiя УкраТни» (1989-1993 рр.), семитомна серiя «Природа УкраТнськоТ ССР» (1985-1987 рр.), карта ландшафтiв УкраТни М 1:750 000 та окремих ТТ регiонiв i областей М 1:200 000, низка цкавих монографш та оригiнальних статей. 1нтенсивний розвиток ландшафтознавства призвiв до його диферен^ацп з виокремленням геохiмiТ й геофiзики ландшафтiв, мелiоративного ландшафтознавства, екологп ландшаф^в та антропогенного ландшафтознавства. Не вс вони витримали випробовування часом. Зараз науковц найбiльше уваги придiляють антропогенним ландшафтам та екологп ландшафтiв [12], що зумовлено запитами практики та широким використанням у процес дослщжень пiдходiв, принцитв i методiв конструктивно! географи та конструктивного ландшафтознавства. Цiкавi вишукування з iсторiТ природничих дослщжень в УкраТш е у публка^ях П.Г. Шишенка, В.М. Пащенка, М.Д. Гродзинського, О.Ю. Дмитрука, О.1. Шаблiя, П.1. Штойка, 1.П. Ковальчука, А.В. Мельника, В.М. Петлша, К.А. Позаченюк, Ю.Г. Тютюнника, однак найкраще вони представлен в оригiнальних працях С.В. Мiхелi [12, 13].
Висновок
lсторiя розвитку комплексних природничих дослiджень в УкраТш тривала i складна. 1Т не можна правдиво показати лише в коротких юторичних справках у навчальних поабниках, пщручниках та монографiях. Комплекснi природничi дослiдження УкраТни, Тх розвиток упродовж вiдповiдних етапiв i пер^в уже давно заслуговують на фундаментальне монографiчне видання. Можливо одному автору це буде складно зробити. Потрiбен колектив однодумов, i тодi можна буде детально розглянути юторш розвитку комплексних природничих дослiджень як в УкраТш загалом, так i и окремих регiонiв.
Лтература
Аннотация. Г. И. Денисик, Л. И. Стефанков, О. П. Чиж Развитие комплексних исследований природы Украины. Рассмотрено и обосновано основные этапы и периоды развития комплексных исследований природы Украины; выделены этапы: начального познания природы (40-35 тыс. лет назад - IV ст. до н.э.), описательный (V ст. до. н.е. - середина XVIII ст.. ), научных изысканий (XIX - начало XXI ст.). Каждый из этапов разделено на 2-3 периода. Отмечено, что процесс развития комплексных исследований природы развивался неравномерно, но никогда не останавливался. Современная заинтересованность географов историческими проблемами развития комплексных исследований природы Украины - это не только формирование одного из разделов географической науки, но и восстановление существенной части истории географии Украины.
Abstract. G. I. Denisik, L. I. Stefankov, O. P. Chyzh Development of an integrated investigations of the nature of Ukraine. Considered and reasonable milestones and periods of complex natural research in Ukraine marked stages: initial knowledge of nature (40-35 thousand years ago - the fourth century BC.), descriptive (V century BC. - middle of the eighteenth century), scientific research (XIX - beginning of XXI century). Each of the phases are separated by 2-3 times. It is noted that the development of integrated natural research developed unevenly, but never stopped. Modern geographers interested in historical research of complex developmental nature Ukraine - is not only becoming one of the sections of geography, but also a significant revival of the history of geography Ukraine. Keywords: Geography, Landscape, comprehensive study phases, periods, development, Ukraine.
Поступила в редакцию 28.01.2014 г.
