Спросить
Войти

ВЛАДИСЛАВ ШИМОНОВИЧ - ОРГАНИЗАТОР И ПЕРВЫЙ РУКОВОДИТЕЛЬ КАФЕДРЫ ГИСТОЛОГИИ И ЭМБРИОЛОГИИ ЛЬВОВСКОГО УНИВЕРСИТЕТА

Автор: указан в статье

и количество G-эндокриноцитов в одной крипте СО ДК определяли с помощью лабораторного микроскопа серии МС 100 фирмы Micros (Австрия). Длительное воздействие ЭПХГ приводил к уменьшению глубины крипт СО ДК. Введение экстракта эхинацеи пурпурной, а также введение тиотриазолина в период проведения ингаляций ЭПХГ приводило к уменьшению выраженности и продолжительности уменьшение глубины крипт СО ДК, а также к предотвращению развития уменьшения количества G-эндокриноцитов в одной крипте СО ДК, которое было вызвано действием ЭПХГ. Тиотриазолин более эффективно, чем экстракт эхинацеи пурпурной, сокращал продолжительность уменьшение глубины крипт.

Стаття надшшла 14.02.2019 р.

the number of G-endocrinocytes in one crypt of the duodenal mucosa were estimated using a microscope of the MS 100 series of Micros (Austria). Duodenal mucosa morphofunctional organization in rats changed after the long-term introduction of ECH. The depth of the crypt and the number of G-endocrinocytes in one crypt were reducing. The use of an Echinacea purpurea extract, as well as the use of thiotriazoline during ECH inhalations reduces the severity and duration of the decrease in the depth of the crypts and prevented the development of a decrease in the number of G-endocrinocytes in one crypt that were caused by ECH. The negative effects of ECH were corrected more effective by thiotriazoline than by EP extract.

Рецензент Срошенко Г. А.

DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-213-217 УДК 611(477.83)(092)

М.С. На 1|>:11 а. О.Д. Лу ник . li.r.ir.c i>Miii иашома. ii.iiiiii ме iii&iiiiiii у нм.ерсше! ¡Mi&iii Данила I а. iiiiii.koi о. . Ii.nir.

ВЛАДИСЛАВ ШИМОНОВИЧ - ОРГАНВАТОР I ПЕРШИИ КЕР1ВНИК КАФЕДРИ ПСТОЛОГП ТА ЕМБРЮЛОГП ЛЬВ1ВСЬКОГО УН1ВЕРСИТЕТУ

e-mail: m.nadraga@gmail.com

Стаття присвячена постай Владислава Шимоновича - видатного львiвського пстолога, засновника i керiвника кафедри пстологп та ембрюлогп (1897-1937), декана медичного факультету (1906-1907) Львiвського утверситету. Представлено життевий шлях та науковий доробок вченого. Проаналiзовано його пращ, присвячет актуальним на той час проблемам пстх^зюлогп надниркових залоз, травно! системи та нервових заюнчень. Особливу увагу звернено на тдручник з пстологп та мкроскотчно! анатомп тша людини, про високу щншсть якого свщчить одинадцять перевидань на п&яти европейських мовах. Владислав Шимонович тдготував п&ятьох професорiв: С. Гжицького, Л. Ябурека, Б. Ялового, Б. Кальварийского, Б. Конопацьку. Про визнання науково-дидактичного доробку львiвського вченого засвщчуе його обрання дшсним членом Польсько! Академп мистецтв i наук у Краюда та присудження почесного звання Заслуженого професора Львiвського унiверситету.

Ключов1 слова: iсторiя пстологп та ембрюлогп, тдручник пстологп, наднирюда залози, чутливi нервовi закiнчення

У березш 2019 р. минуло 150 роюв вщ дня народження професора Владислава Шимоновича, видатного льв1вського пстолога та ембрюлога, засновника i кер1виика одиоймеиио! кафедри, декана медичного факультету Льв1вського ушверситету. Протягом 40 роюв (1897-1937) професор Шимонович очолював кафедру пстологп та ембрюлогп Льв1вського ушверситету, виховував молодих спещалют1в i розвивав пстолопчиу науку. Йому належить близько 50 иаукових праць. Чшьие мюце серед них посщае шдручиик з пстологп та мшроскошчно! аиатомп тша людини, який уперше був опублшований у 1901 р. Вш витримав одинадцять перевидань на п&яти европейських мовах, що свщчить про його високу цшшсть, а також фахову майстершсть та авторитет автора.

Народився Владислав Шимонович 21 березня 1869 р. в м. Тернополi (тодi Австро-Угорська iM^piH) у змшанш вiрмено-польськiй родинi [2-3]. С шдстави вважати, що до ще! родиии належав вщомий льв1вський поет-гуманют Шимои Шимонович (1558-1629). Батько Владислава Шимоновича, теж Владислав (Wladyslaw Szymonowicz, 1836-1909) був племiиииком Григор1я Шимоновича (1800-1875), архиепископа i митрополита в1рмеисько! церкви у Львов1 та мав титул иадв1риого радиика i иадпрокуратора (radca dworu i nadprokurator) Австро-Угорсько! 1мперп; мати - Йоаииа Косшська (Joanna Kosinska, 1846-1930), була родом з Буковиии. На вщзнаку зиачиого виеску ще! родиии в юторда розвитку мюта Львова тепершия вулиця Аидр1я Мельиика до 1939 р. иосила иазву вулищ Шимоиович1в.

Осв1ту Владислав Шимоиович здобував у льв1вськш пмиазп 1меш Фраица Йосифа I, що зиаходилась иа вул. Батор1я (тепер вул. Киязя Романа, 5). Вже у старших класах вш защкавився природничими науками. Так, навчаючись у шостому гiмназiйному класi, вш придбав i опрацював шдручиик А. Келлшера «Пстолопя i пстох1м1я» [2]. Закшчивши пмиаз1ю 1887 р. вш вступив иа медичиий факультет Ягеллонського ушверситету в Кракова Будучи студентом четвертого курсу почав працювати асистеитом у професора Наполеона Цибульського, який иа той час очолював

© М.С. Надрага, О.Д. Луцик, 2019 213

кафедру фiзiолоril. Опанувавши техшку пстолопчних дослщжень, майбутнiй професор написав свою першу наукову працю «HepBOBi закшчення чутливих волосюв (вiбрис) бшо! мишЬ>, яка була опублшована у Доповiдях Польсько! академи мистецтв i наук у KpaKOBi [4].

У березш 1893 р., успiшно склавши випускш iспити i отримавши диплом «доктора Bcix наук лшарських», В.Шимонович тд кepiвництвом свого наставника професора Н.Цибульського розпочав дослшження функцп надниркових залоз. Вiн встановив, що видалення наднирниюв вже через кiлька годин тсля операцп зумовлюе смертельне падiння тиску кpовi в експериментальних тварин. Зв^ про цi дослiджeння, якi виявили феномен видшення наднирниками адpeналiну, було складено у 1894 р., а отримат результати пpeдставлeнi 4 лютого 1895 р. на засщант краювсько! Академи мистецтв i наук у доповщ «Про симптоми пiсля видалення наднирниюв у собак i дда витяжок з надниркових залоз». Друковаш пpацi на цю тему - «Про наднирники з огляду морфологи i фiзiологil» [5] та «Про функщю наднирниюв» [6] - були опублшоваш польською та нiмeцькою мовами у 1895 та 1896 pp. вщповщно. Третя монографiчна публiкацiя «Вчення про функцп наднирниюв» вийшла друком у 1897 р.

У той самий час дослщженням означено! проблеми займалися англшсью фiзiологи Шафер (Shafer) та Олiвep (Oliver). Сво1& результати вони опублшували 1894 р. у Працях Лондонського iнституту фiзiологil. Ця публiкацiя потрапила до професора Цибульського вже через кшька мiсяцiв тсля того, як Шимонович склав свш науковий звiт. Тому, хоча результати британських вчених i були опублшоват на рiк ранiше, у св^овш лiтературi iмена Цибульського i Шимоновича стоять поруч з iменами Шафера та Олiвера як першовiдкривачiв адренал^ [1].

Упродовж 1893-1894 рр. Владислав Шимонович також працював над вивченням гiстофiзiологil травно! системи. У 1894 р. на засщанш Академи мистецтв i наук у Кpаковi вш презентував виконану спiльно з Ст.Чаплшським працю «Про всмоктування жиpiв у товстш кишщ», яка була опублшована у 1895 р. Того ж року вийшли друком двi статп, присвяченi будовi дентину [11; 12]. У них вчений докладно описав мшроморфолопю дентинних трубочок.

У 1895 р., отримавши стипендда Мiнiстерства осв^и, Шимонович ви1&хав на стажування до Берлша. Там, у лаборатори професора Оскара Гертвиа, вiн працював над вивченням структури i походження дотикових тiлeць Меркеля. Результатом ще! дiяльностi стала стаття «До вчення про нepвовi закiнчeння в шюри>, у якш вперше було вичерпно описано розвиток тшець Меркеля. Ця праця, опублiкована у центральному оpганi тогочасно! свггово! морфолопчно! науки «Archiv für mikroskopische Anatomie und Entwickelungsgeschichte», вивела молодого дослiдника мiжнаpодний piвeнь. В шюстращях до ще! роботи вперше задокументовано наявнiсть у складi тшець Меркеля ультратермшальних нервових волокон, яю згодом у фаховiй лiтepатуpi отримали назву сполучних петель Шимоновича [2].

Повернувшись до Кракова, Владислав Шимонович протягом осшнього семестру 1896-1897 навчального року викладав гiстологiю у Ягеллонському унiвepситeтi. У 1896 р. вш був обраний доцентом пстологи ушверситету. Цього ж року, отримавши премда Снядецьких, учений вдруге втхав на стажування до Берлша, де упродовж цшого року працював у лаборатори професора Гертвиа. Результатом проведених дослщжень стала виконана спiльно з Фр. Копшем праця «Випадок гермафродитизму у свиней з коментарями щодо розвитку статевих залоз iз гepмiнативного eпiтeлiю», а також одноошбна праця «Про будову та розвиток нервових заюнчень в дзьобi качки», якi отримали схвальш вiдгуки фахiвцiв. Друга з цих праць, присвячена мшроморфологи i пстогенезу дотикових тiлeць Гpандpi, була неодноразово цитована i вважаеться класичною.

У лютому 1897 р. Владислава Шимоновича (рис. 1) було обрано надзвичайним (екстраорди-нарним) професором кафедри пстологи та ембрюлоги Рис л. Фотопортрет i власноручний шдаис новоствореного медичного факультету Львiвського

Владислава Шимоновича на початку його академшчно1 . . о по

кар&ери. Свгглина близько 1897 р. унiвepситeту, а з 1 квiтня 1898 р. вШ пOсiB пСЮаду

керiвника ще! кафедри. Пepшi роки пращ на кафeдpi учений витратив на оргашзащю навчального процесу, виготовлення пстолопчних пpeпаpатiв, накопичення наукового матepiалу та навчання персоналу. Одночасно вiн приступив до написання шдручника з пстологи та мшроскошчно! анатомй тiла людини. Перша спроба видання означеного шдручника польською мовою виявилась невдалою через брак кош^в, однак упродовж 1889-1900 pp. окpeмi фрагменти ще! книги вийшли друком нiмeцькою мовою у Вюрцбургу, а також були включеш до шдручника пстологи, опублшованого шмецькою мовою у Ваpшавi за редакщею Г. Гоера.

У 1901 р. у видавнищта «Kabitzsch» (м. Вюрцбург) побачило свгг повноколipнe нiмeцькомовнe видання шдручника (рис. 2), одноошбним автором якого був Владислав Шимонович [7]. Польсью бiобiблiогpафiчнi джерела мiстять вщомосп про iснування iталiйського видання 1901 р., однак вщшукати його нам дос не вдалося. Менш шж за piк видавництво «Lea Brothers» (м. Фiладeльфiя, США) видало означений тдручник у пepeкладi англiйською мовою [8]. Про цшшсть цього видання англшський медичний часопис «The Lancet», зокрема, писав: «Текст шдручника дуже ясно викладений, книга мютить прекрасш, переважно оригшальш шюстрацн.

Hайвагомiшими е результати власних пстолопчних дослшжень автора».

Паралельно з пiдготовкою пiдpучника на кафeдpi пiд кepiвництвом професора Шимоновича проводилися iнтeнсивнi науковi дослiджeння, спрямоваш на вивчення мшроморфологи, гiстогeнeзу та гiстофiзiологil нервових закiнчeнь шкipи, волосся, сполучно! тканини. У 1903 р. Владислав Шимонович отримуе звання звичайного (ординарного) професора, а впродовж 1906-1907 навчального року виконуе обов&язки декана медичного факультету Львiвського ушвер-ситету. 1907 р. у Львiвському лiкарському тижневику вiн друкуе нову працю «Про нepвовi закiнчeння у волосс людини», яка пiсля незначного доопрацювання була у 1909 р. опублшована нiмeцькомовним моpфологiчним часописом [9]. Численш цитування ще! пpацi засвщчують ll високу наукову цiннiсть. Цього ж 1909 року вийшло друком друге шмецькомовне видання пiдpучника, шдготоване спiльно з професором анатомй Берлшського унiвepситeту Рудольфом Краузе.

Упродовж 1909-1910 навчального року на кафeдpi було створено музей, що налiчував 127 ембрюлопчних воскових моделей, 120 анатомiчних i близько 6000 гiстологiчних та ембрюлопчних пpeпаpатiв. Бiблiотeка кафедри включала 139 томiв книг. Згiдно з навчальними планами тогочаснi студенти медицини щотижня слухали тригодинну лeкцiю з пстологи, двогодинну з ембрюлогн та мали практичне заняття з пстологи та ембрюлогн тривалютю 3 години.

У 1910 р. Владислав Шимонович на прохання Рудольфа Краузе шдготував великий роздш до Енциклопед^! мшроскошчно! тeхнiки, присвячений методам iмпpeгнацil пстолопчних препара^в золотом [10]. Того ж року у сшвавторсга з доктором Зачеком були опублшоваш двi новi працi, пpисвячeнi поpiвняльним дослiджeнням шнервацн вiбpис у piзних видiв тварин. Упродовж наступних чотирьох pокiв з шщативи В. Шимоновича накопичувалися матepiалiв стосовно морфолог^! чутливих нервових заюнчень.

У роки Першо! свiтовоl вшни наукова i освiтня дiяльнiсть кафедри поступово пригасае. Тим не менше, у 1915 р. видавництво Kabitzsch у Вюрцбургу публшуе трете шмецькомовне видання шдручника Шимоновича. З вщновленням миру у 1921 р. вийшло друком четверте шмецькомовне видання, а 1924 року - у сшвавторсга з професором Краузе - перше видання шдручника Шимоновича польською мовою [11], та п&яте шмецькомовне видання [12]. Водночас учений

Рис. 2. Титульна сторшка першого видання шдручника Владислава Шимоновича

виношуе щею монографiчноl працi з мшроморфологи та ембрiогенезу нервових закiнчень ссавщв: його колекцiя гiстологiчних препаратiв охоплювала 47 видiв ссавцiв та 88 вищв птахiв. 1926 р. була опублшувана праця Шимоновича «Про новий рiзновид тiлець Меркеля у птах1в» [13], у якiй вперше описано двоменiсковi тiльця Меркеля.

1927 р., отримавши фiнансову пiдтримку вiд Фонду культури Польщ^ В. Шимонович втрете вирушив у закордонне наукове вщрядження. Цього разу вiн вiдвiдав 1нститут Кахаля у Мадридi (Iспанiя), та лабораторда професора Боека в Утрехт (Голландiя). Там вiн поглибив сво! знання з технiки iмпрегнащl срiблом нервових закiнчень. Результати цього вщрядження викладеш у публiкацiях «Про нервовi закiнчення в язицi папуги» та «Про шнерващю вiбрис у тюленя».

У 1933 р. вийшла друком праця «Про розвиток нервових закшчень у шкiрi людини», у якiй вчений шдсумував результати сво!х двадцятирiчних наукових пошуюв. Цього ж року на з&lздi лiкарiв i природознавцiв у Познаш Шимонович презентував свою нову працю: «Про нервовi сполучення у вигщщ петлi мiж дотиковими менюками тiльця Меркеля» [14], де вперше було описано структуру, походження та значення ультратермiнальних нервових волокон, що пiзнiше отримали назву петель Шимоновича. Польсью бiобiблiографiчнi джерела вказують на перевидання у 1933 р. тдручника Шимоновича iспанською мовою, однак вщшукати його нам дотепер не вдалося.

У 1934 р. Владислава Шимоновича було обрано дшсним членом Польсько! Академй мистецтв i наук у Кракова У 1937 р. йому присвоши почесне звання Заслуженого професора Львiвського унiверситету. Тривалий час вiн був дшсним членом Львiвського наукового товариства, почесним членом Польських лшарських товариств Варшави, Ченстохова та Вiльнюса. Останш науковi публшаци вченого стосувалися питань порiвняльноl мшроморфологи нервових закiнчень ссавщв. У 1936 р. вийшла друком перша частина його пращ «Порiвняльнi дослщження шнервацй вiбрис у ссавщв», у 1937 та 1938 рр. були опублшоваш вщповщно друга та третя И частини [15].

Доробок Владислава Шимоновича не зводиться тшьки до наукових та навчальних публшацш. Вш був також автором низки науково-популярних видань, добре знався на мистецтв^ Упродовж усього життя придшяв багато уваги вихованню молодих лiкарiв та науков-цiв, п&ятеро з яких згодом стали професорами та очолили ушверситетсью кафедри (С. Гжицький, Л. Ябурек, Б. Яловий, Б. Кальварийський, Б. Конопацька). Таю вiдомi науковщ як Тадеуш Пресхш, Карл Горнунг, Ян Грек, Свген Долинський, Владислав Вишневський, Рудольф Вайгль тривалий час працювали асистентами професора Шимовновича. Саме за поданням Владислава Шимоновича Нобелiвський комiтет розглядав кандидатуру Рудольфа Вайгля щодо присудження йому Нобелiвськоl преми за розробку вакцини проти висипного тифу. Плщну науково-дидактичну працю професор Шимонович поеднував з лшарською дiяльнiстю: упродовж багатьох рокiв вш практикував як лiкар-отоларинголог на прському курортi в Кринiцах Гурських.

Проживав Владислав Шимонович у Львовi за адресою вул. Пiлсудського, 18 (тепер вул. 1вана Франка, 16). Був одружений iз Сфiею-Целестиною Якубек (народилася 1875 р.). У шлюбi мав двох сишв - Сжи (1900 р.н.), лiкаря хiрургiчноl клiнiки у Львов^ та Адама (1904 р.н.), очiльника вiддiлу державно1 скарбницi у Познаш.

Помер Владислав Шимонович у Львовi 13 березня 1939 р., маючи 70 рокiв. Похований у родинному гробiвцi на Личакiвському цвинтарi (поле № 12). Разом iз ним, окрiм батька i матер^ спочивають Каетан, Юзеф та Юзефа Шимоновичi, а також Текля Шимонович з родини Бжезшьских.

На пошану вченого на кафедрi гiстологil та ембрюлогп Львiвського нацiонального медичного ушверситету iменi Данила Галицького встановлено меморiальну дошку, а в кабiнетi професора створено бiблiотеку-музей Владислава Шимоновича. Серед експонапв музею - колекцiя його книг, пстолопчних препаратiв, вiдбитки праць, мiкроскопи та iнших тогочаснi реч^ Саме пiдручник професора Шимоновича послужив стимулом для написання пращвниками кафедри першого у незалежнiй Украlнi тдручника пстологй та ембрiологil, який був вщзначений Державною премiею 1994 року, а високояюсш гiстологiчнi препарати з колекцй Професора, яким виповнилося понад 100 рокiв, дотепер служать еталоном при опануваннi гiстологiчноl технiки для молодими науковцями.

Список . iiii|>;N>|Hi

1. Hoffman BB. Adrenaline. Cambridge, London: Harvard University Press; 2013: 1867, 1885.
2. Jalowy B. Sp. Prof. Dr Wladyslaw Szymonowicz (1896-1936). Polska Gazeta Lekarska. 1939; 14: 297-298. [in Polish]
3. Lichnoe delo profesora Szymonowicza Wladyslawa. 79 p. Located in: DALO; 26, 5, 2120. [in German, Polish, Russian]
4. Szymonowicz W. Terminaisons des nerfs dans les poils tactiles des souris blanches. Anzeiger der Akademie der Wissenschaften in Krakau. 1891; 8: 287-288. [in French]
5. Szymonowicz W. O nadnerczu ze stanowiska morfologicznego i fizyologicznego. Krakow: [s. n.]; 1895. 114 s. [in Polish].
6. Szymonowicz L. Die Funktion der Nebennieren. Archiv für die gesammte Physiology. 1896; 64: 97-164. [in German]
7. Szymonowicz L. Lehrbuch der Histologie und der mikroskopischen Anatomie mit besonderer Berücksichtigung des menschlichen Körpers einschliesslich der mikroskopischen Technik. Würzburg: Kabitzsch; 1901. 455 s. [in German]
8. Szymonowicz L. A text-book of histology and microscopic anatomy of the human body, including microscopic technique. Philadelphia, New-York: Lea Brothers; 1902. 435 p. [in English]
9. Szymonowicz L. Über die Nervenendigungen in den Haaren des Menschen. Archiv für mikroskopische Anatomie und Entwicklungsgeschichte. 1909; 74: 622-635. [in German]
10. Szymonowicz L. Goldmethoden. Krause R. Sonderdruck aus Enzyklopädie der mikroskopischen Technik. Berlin-Wien: Urban Schwarzenberg; 1910: 888-908.
11. Szymonowicz W, Krause R. Podrçcznik Histologji i Anatomji Mikroskopowej z uwzglçdnieniem szczegolnem ciala ludzkiego l^cznie z technik^ mikroskopow^. Lwow: nakladem Gubrynowicza i syna we Lwowie, Poznan: nakladem Wydawnictwa Polskiego w Poznaniu; 1924. 575 s. [in Polish]
12. Szymonowicz L, Krause R. Lehrbuch der Histologie und der mikroskopischen Anatomie mit besonderer Berücksichtigung des menschlichen Körpers einschliesslich der mikroskopischen Technik. Leipzig: Kabitzsch; 1924. 579 s.
13. Szymonowicz L. Sur une nouvelle variété des corpuscules de Merkel chez les oiseaux. Bulletin d&Histologie Appliquée a la Physiologie et a la Pathologie et de Technique Microscopique. 1926; 3: 225-229. [in French]
14. Szymonowicz W. O pol^czeniach nerwowych w formie pçtli pomiçdzy meniskami dotykowemi cialek Merkla. Folia Morphologica. 1934; 5: 31-42. [in Polish]
15. Szymonowicz W. Vergleichende Untersuchungen über die Innervation der Sinushaare bei den Säugern. III. Zeitschrift für anatomie und Entwicklungsgeschichte. 1938; 108(3): 376-389. [in German]

Реферат

ВЛАДИСЛАВ ШИМОНОВИЧ - ОРГАНИЗАТОР И ПЕРВЫЙ РУКОВОДИТЕЛЬ КАФЕДРЫ ГИСТОЛОГИИ И ЭМБРИОЛОГИИ ЛЬВОВСКОГО УНИВЕРСИТЕТА Надрага М.С., Луцик О.Д.

Статья посвящена личности Владислава Шимоновича -выдающегося львовского гистолога, основателя и руководителя кафедры гистологии и эмбриологии (1897-1937), декана медицинского факультета (1906-1907) Львовского университета. Представлены жизненный путь ученого и его научная деятельность, публикации гистологической тематики. Особое внимание обращено на пользовавшийся мировой известностью его учебник гистологии и микроскопической анатомии тела человека, который был одиннадцать раз переиздан на пяти языках: немецком, английском, итальянском, польском, испанском. В круг научных интересов ученого входили проблемы гистологии чувствительных нервных окончаний, надпочечников и пищеварительной системы. За время своей научно-педагогической деятельности Владислав Шимонович подготовил пять профессоров: С. Гжицкого, Л. Ябурека, Б. Ялового, Б. Кальварийского, Б. Конопацкую. О признании достижений ученого-гистолога свидетельствует его избрание действительным членом Польской Академии искусств и наук в Кракове и присуждение почетного звания Заслуженного профессора Львовского университета.

Стаття надшшла 15.03.2019 р.

WLADYSLAW SZYMONOWICZ - ORGANIZER AND FIRST HEAD OF LVIV UNIVERSITY HISTOLOGY AND EMBRYOLOGY DEPARTMENT Nadraga M.S., Lutsyk A.D.

The article is devoted to the personality of Wladyslaw Szymonowicz, an outstanding Lviv histologist, founder and head of the Histology and Embryology Department (1897-1937), Dean of the Medical Faculty (1906-1907) of Lviv University. The life path of the scholar and his scientific activity, his publications on histological subjects are presented. Particular attention is paid to the world-famous manual on histology and microscopic anatomy of the human body, which has been reprinted 11 times in five languages: German, English, Italian, Polish, Spanish. The researcher&s scientific interests included histology of sensory nerve endings, adrenal glands and the digestive system. Due to scientific and pedagogical activities of Wladyslaw Szymonowicz were trained five professors: S. Gzhytsky, L. Yaburek, B. Yalovy, B. Kalvariysky, B. Konopatska. The recognition of the researcher-histologist&s achievements is evidenced by his election as a full member of the Polish Academy of Arts and Sciences in Krakow and by his award of Lviv University Honored Professor.

Рецензент Шеттько B.I.

іСТОРіЯ ГіСТОЛОГії ТА ЕМБРіОЛОГії ПіДРУЧНИК ГіСТОЛОГії НАДНИРКОВі ЗАЛОЗИ ЧУТЛИВі НЕРВОВі ЗАКіНЧЕННЯ ИСТОРИЯ ГИСТОЛОГИИ И ЭМБРИОЛОГИИ УЧЕБНИК ГИСТОЛОГИИ НАДПОЧЕЧНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ ЧУВСТВИТЕЛЬНЫЕ НЕРВНЫЕ ОКОНЧАНИЯ history of histology and embryology histology manual
Другие работы в данной теме:
Стать экспертом Правила
Контакты
Обратная связь
support@yaznanie.ru
ЯЗнание
Общая информация
Для новых пользователей
Для новых экспертов